UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПам’ятка зберігачів лікарських рослин (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1493
Скачало154
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Пам’ятка зберігачів лікарських рослин

 

Основні вимоги до збирання лікарських рослин

 

Останнім часом, незважаючи на успіхи хімії в синтезі ліків як у нас, так

і за кордоном, зростає тенденція широкого вжитку в медицині природних

речовин. Лікарські рослини та препарати з них набувають усе більшої

популярності.

 

Але знайти лікарські рослини — це лише половина справи. Щоб використати

їх як ліки, потрібно знати не тільки, як і коли (мається на увазі

ступінь вегетативного зростання) їх збирати, а також як їх висушувати,

щоб вони не втратили лікувальної дії, де і як зберігати готову для

виготовлення фітозборів рослинну сировину. Активно діючі речовини

утворюються і накопичуються в лікарських рослинах у певний період їх

вегетативного розвитку, а тому збирання проводиться в чітко визначений

час. Надземна частина багатьох лікарських рослин накопичує максимальну

кількість активних речовин у період цвітіння.

 

Плоди найбільшу кількість лікувальних речовин акумулюють у період

повного дозрівання. Так, плоди шипшини збирають дозрілими, але не

м'якими, коли вони розчавлюються легко пальцями, а тоді, коли вони ще

пружні. Чим світліший колір плода шипшини — тим більший у ньому вміст

вітаміну С.

 

Кору збирають у період руху соку.

 

Корені й кореневища викопують або ж ранньої весни (до того, як почне

набирати ріст стебло рослини), або ж восени, після того, коли соки зi

стебла перейдуть у корені й кореневища, а стебло почне в'янути.

 

Бруньки заготовляють ранньою весною, коли вони набрякли, але ще не пішли

в ріст.

 

Усі надземні частини рослин збирають у гарну суху погоду, бо при

змочуванні їх росою або дощем сушіння буде тривалішим, а це призведе до

посилення руйнівної сили ферментів і ушкодження діючих лікувальних

речовин. Підземні частини лікарських рослин викопують у будь-яку погоду,

бо перед сушінням їх усе одно миють, розрізають на невеликі частини для

кращого сушіння.

 

Запізнілий або передчасний збір рослин, сушіння в вологому або погано

провітрюваному приміщенні так само можуть зіпсувати сировину. Перед

сушінням рослинну сировину треба відсортувати, видалити випадково взяті

частини інших рослин, частини цієї ж рослини, не передбаченi заготовкою

(наприклад, листя в квітковій сировині), а також бурі, в'ялі й ушкоджені

частини рослини разом із бур'яном. Процес сушіння зібраних лікарських

рослин є дуже важливим періодом в отриманні повноцінної сировини. Є

декілька варіантів сушіння лікарських рослин. Перший — це

повітряно-тіньове сушіння. Воно відбувається у добре провітрюваних

приміщеннях або ж на горищах, на марлевих гамаках, підвішених до крокв.

У хорошу погоду — на відкритому повітрі, але в тіні, під навісами, і на

вітрі. Так можна сушити траву, листя, цвіт. Другий — це

повітряно-сонячне сушіння. Воно застосовується для коренів і кореневищ,

які мають дубильні речовини, алкалоїди, а також для соковитих плодів. На

сонці сировина підв'ялюється, а деяка сушиться до готовності. Підв'ялені

корені й кореневища можна досушувати на горищі або ж при тепловій сушці

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ