UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвято писемності й української мови (сценарій)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4373
Скачало351
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Сценарій

 

на тему:

 

Свято писемності й української мови

 

Мета. Викликати бажання вивчати українську мову, милуватися її красою,

розвивати творчі здібності учнів, уміння спостерігати. Виховувати любов

до мови свого народу.

 

Обладнання: Святково прибрана зала, стіл прикрашений українським

рушником, на столі стоїть каламар, старовинний годинник із приставкою

для ручки, де знаходиться гусяче перо, яким писали літописці. На столі –

пергамент із давньоруським шрифтом, за столом сидить учень в одязі

Нестора-літописця, тримає в руках перо, ніби пише літопис.

 

(Звучить пісня “Це моя земля” (муз. А.Остапенко, сл. О.Ткача). На тлі

пісні діти читають слова).

 

1-й учень.

 

О слово рідне! Пращура молитва,

 

Громи Перуна, Велеса поля,

 

Софія Київська – творіння Ярослава –

 

Слов’яномовна праведна земля.

 

2-й учень.

 

В мені, в тобі Бояна віщим співом

 

Воно живе, здолавши тьму віків,

 

Воно Мстиславича Романа голос

 

І ратний клич Данилових полків.

 

3-й учень.

 

О слово рідне! України слава!

 

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

 

І гул стоїть, і сьогодення гомін

 

В тобі злились, як духу моноліт.

 

4-й учень.

 

О слово рідне! Мудре і прадавнє,

 

Ти виросло з могутньої землі!

 

Тебе Валуєви жорстоко розпинали,

 

А ти возносилось і не корилась – ні!

 

5-й учень

 

О слово рідне! Подарунок мами!

 

І пісня ніжна, і розрада ним!

 

Я всім на світі поділюся з вами,

 

Та слова рідного нікому не віддам.

 

1-й читець.

 

Українці мої

 

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

 

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці,

 

Де той рік, де той місць, той проклятий тиждень і день,

 

Коли ми перестали гордитись, що ми українці?

 

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

 

І що є в нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,

 

І що ми на Вкраїні таки український народ,

 

А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

 

І що хміль наш у пісні, а не в барилах вина,

 

І що щедрість у серці, не в магазинних вітринах,

 

І що є у нас мова, і що українська вона,

 

Без якої наш край – територія, а не Вкраїна.

 

Я до себе кажу і до кожного з вас говорю,

 

Говорімо усі, хоч ми добре навчились мовчати.

 

Запитуймо у себе: відколи, з якої пори

 

Почали українці себе у собі забувати?

 

Українці мої! Та вкраїнці ми з вами, чи як?

 

Чи в “могилах” і вмерти судилось нам ще од Тараса?

 

Чи в могили судилось забрати нам наш переляк,

 

Що згнітив нашу гідність до рівня вторинної раси.

 

Українці мої, як гірчать мені власні слова,

 

Добре знаю, що й вам вони теж не солодкі гостинці,

 

Але мушу казати, бо серце, мов свічка сплива,

 

Коли бачу, як щиро себе зневажають вкраїнці.

 

Українці мої, дай вам Боже, і щастя, і сил!

 

Можна жити “хохлом” і не гіркне від того хлібина,

 

Тільки хто ж колись небо прихились до ваших могил,

 

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?

 

В.Баранов.

 

Ведучий. Протягом кількох століть жорстоко знищувалася культура

українського народу. Особливої наруги зазнала наша мова, оскільки саме

вона була, є і буде коренем роду українського. Її забороняли,

ігнорували, принижували, охрестивши “холопською”.

 

Зародившись десь на світанні суспільного слов’янського життя, наша мова

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ