UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФонетика. Звуки мови та їх класифікація (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось48532
Скачало1518
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Фонетика. Звуки мови та їх класифікація

 

 

План

 

Фонетика як лінгвістична дисципліна.

 

Класифікація звуків.

 

Голосні звуки.

 

Приголосні звуки.

 

Звуки мови, їх вивчення і класифікація

 

Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків

 

Будь-яка мовна одиниця (морфема, слово, речення) передається через

звукове вираження. Звукове вираження — це матеріальна оболонка мови.

Матеріальна звукова форма мови є об'єктом фонетики.

 

Фонетика (від гр. phoene "голос, голосовий звук", phoenetikoes

"звуковий") — наука, яка вивчає звуки мови.

 

Об'єктом вивчення фонетики є не тільки окремо взяті звуки, а й

закономірності їх поєднання (сполучуваність), фонетичні процеси (вплив

позиції звука у слові та сусідства інших звуків на його звучання),

природа й структура складу, а також наголос та інтонація.

 

Розрізняють фонетику загальну і конкретну. Загальна фонетика вивчає

загальні особливості, характерні для звуків усіх мов. Конкретна фонетика

вивчає звуки певної мови або якоїсь групи мов.

 

Звуки можна вивчати як у синхронічному, так і в діахронічному

(історичному) аспектах. Відповідно до синхронії і діахронії розрізняють

описову й історичну фонетику. Описова фонетика вивчає звукову систему

мови на певному етапі її розвитку. Історична фонетика встановлює

формування звукової системи мови, закономірності й тенденції її

розвитку.

 

Для дослідження звуків описова фонетика використовує безпосереднє

спостереження і різні експериментальні методи: палатографію (визначає

місце зіткнення язика з піднебінням при творенні звука); рентгенографію

(дає змогу визначити положення всіх органів мовлення при творенні

звука); осцилографію (перетворення звукових коливань на електричні,

запис їх на екрані й встановлення таким чином довготи, висоти та

інтенсивності звуків); спектрографію (фіксування спектра звука, тобто

визначення його загальної акустичної картини, сукупності значень

амплітуд його частотних складників).

 

Лінгвістична дисципліна, яка вивчає звуки мови за допомогою точних

приладів та апаратів, називається експериментальною фонетикою.

 

Осібно виділяють зіставну фонетику, яка виявляє і характеризує спільне й

відмінне в звукових системах та просодичних засобах двох чи більше мов.

 

Фонетика має велике практичне значення. Знання з фонетики необхідні для

створення алфавітів для безписемних мов, для удосконалення графіки й

орфографії, для навчання орфоепії рідної і, особливо, іноземної мови (як

правило, іноземну мову починають вивчати з фонетики), для виправлення

недоліків мовлення (логопедія) і навчання розуміння звукової мови

глухонімими (сурдопедагогіка), для автоматичного розпізнавання мовлення

електронно-обчислювальною машиною (навчити машину розпізнавати

передавану людським голосом інформацію). Фонетист із тонким звуковим

відчуттям, почувши декілька фраз незнайомця, може багато чого дізнатися

про нього. Згадайте професора Хіггінса з "Пігмаліона" Б. Шоу, який із

перших слів безпомилково визначав, звідки родом його співбесідник.

 

Фонетика пов'язана з такими нелінгвістичними дисциплінами, як фізика

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ