.

Обробка української народної пісні М.Д.Леонтовича для мішаного хору (“Пряля”) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
297 4663
Скачать документ

Реферат на тему:

Обробка української народної пісні М.Д.Леонтовича для мішаного хору
(“Пряля”)

Загальні відомості про твір

Твір “Пряля” – це обробка української народної пісні М.Д. Леонтовича для
мішаного хору. Автором тексту є народ.

Хоровий жанр: обробка укр.нар.пісні

Микола Дмитрович Леонович народився 13.12.1977 р. в селі Монастирьок
Брацлавського повіту на Вінниччині. Освіту він здобув у Шаргородській
духовній школі та Кам’янець-Подільській семінарії. 1898 р. закінчив
семінарію і поїхав працювати вчителем до Чуківської сільської школи, де
організував хор і оркестр. Навчався в Петербурзькій придворній
співацькій капелі.

Ранній період завершується в 1904 р. У роботі над двома збірками
народних пісень для хору з Поділля спирався на творчість Лисенка. Від
Лисенка Леонтович запозичив дбайливе ставлення до народної пісні,
прагнення розкрити її ладові особливості, використати фактурні принципи
та голосоведення. Хорова творчість – одна з найяскравіших сторінок
української музики. Все своє життя композитор працював у жанрі обробки
української народної пісні, досягти справжніх мистецьких вершин.
Популярними і часто виконуваними стали його хорові поеми, а кілька років
тому композитор М.Скорик завершив і оркестрував оригінальну оперу-балет
Леонтовича “На русалчин Великдень”. У піснях раннього періоду
використовує і народне підголоскові багатоголосся (“Ой від Аду”, “Летіла
зозуля”) і гомофонно-гармонічне чотириголосся (Ой час-пора до куреня”).

Широко використовується сьогодні хор “Га, гаю, зелен розмаю”, а також
“Мала мати одну дочку”, “Піють півні”, “Над річкою бережком”, “щедрик”.
Його опера “На русалчин Великдень” ще раз засвідчила набуденний талант
Леонтовича. Та завершити її йому не судилось. В січні 1921 життя
композитора трагічно обірвалося. Як великий самобутній художник він
торкнувся майже всіх жанрів фольклору.

Зміст літературного тексту

Важкій жіночій долі присвячено хор “Пряла”. Молода жінка відчуває
неприязнь і навіть ворожість свекора. І свекруха, і свекор – злі люди,
які постійно докоряють їй, не бачачи, як вона тяжко працює. Тільки
чоловік жаліє її, зігріває теплим словом (Ой спи мила хороша, пішла
заміж молодая, не виспалася”).

Тема: Зображення важкої жіночої долі в час кріпосницького невільництва.

Ідея: Виховання в людини здатності протистояти важким моментом долі, і
коли навіть втрачається надія, все одно вірити в кращу долю.

Образи: Змальовано образливої свекрухи, що “як змія гуде” і лихого
свекора, також образ молодої жіночки – прялі, яка тяжко працює і образ
її чоловіка.

Форма викладу

з Музично-виражальні засоби

Жанр твору: лірична пісня.

Форма твору: куплетно-варіаційна (6 купл.)

Характеристика мелодії.

Мелодію витримано в мінорних журливих тонах. Її обсяг – мінорний
пентахорд – і часте повторення в цих рамках ніби передає монотонність
праці мелодії прялі. У ступі втілено основний настрій пісні. Двічі
повторена фраза передає неспокій, перевтому. Особливо виразною є партія
альта, що рухається по звуках верхнього тетрахорду мел.мн.

Наступна побудова починається з двоголосся, яке звучить м’яко й
задушевно (сопрано і альти в терцію, сопрано і тенор в дециму). Через
два такти відновлюється чотириголосся й завершується розгорнутим
кадансом. У другій строфі розкриваються образ свекора і свекрухи.
Початок звучить грізно, мелодію народної пісні проведено в басах, в
результаті чого вона набуває жорстоких, грубих рис.

У третій – знов мелодію доручено сопрано. Фактура полегшується, баси
відсутні, а тенори використано як світлу і м’яку барву.

Основне метро ритмічне зерно мелодії таке:

3. Голосоведіння: плавне

Тема мелодії проходить у вихідному, хвилеподібному, стрибкоподібному
рухах:

висхідний

хвилеподібний

стрибкоподібний

Найчастіше у мелодії зустрічаються такі тривалості.

Розмір 2/4 він надає мелодії ліричності, співучості;

4. Ладотональний план мелодії.

Тональність твору мінор.

Дана тональність зберігається на протязі всього твору Мінорна
тональність сприяє ніжному, наспівному, спокійному характеру твору.

Пісня має інтонації народних пісень.

5. Фактура твору і гомо фонічні.

Вокально-хоровий аналіз

Тип і вид хору – мішаний, чотиголосний. (С+А+Т=Б)

Діапазони хорових партій

Сопрано: Тенор:

Альт: Бас

Діапазони всього хору

Теситурні умови в торі зручні для співу у всіх хорових партіях, природні
і вигідні. Ступінь вокального навантаження хору дещо нерівномірна.
Більше навантаження у жіночих партіях, а саме Сопрано і у чоловічій
партії тенора, менше – у басах за рахунок пауз.

Ступінь вокального навантаження у хорових партіях такої не однакова.

У партіях сопрано і тенора використано майже весь робочий діапазон.

С – висока теситура

А – середня теситура

Т – висока теситура

Б – низька теситур

Дихання

Дихання у творі основному по фразах.

Основний прийом звуковедення: lеgato, який створює відповідний до змісту
настрій.

Диригентсько-виконавський аналіз

1. Так як твір “Пряля” написано у розмірі 2/4, диригент користується
дводольною схемою. Розмір не змінюється на протязі всього твору.

2. При диригуванні даного твору зустрічаються такі технічні складності:

зняття на другій половині долі, знаття на першій долі.

тактування фермам (обидві руки зафіксовуються або на першій долі або на
другій, відповідно до того де знаходиться фермата).У творі є знімана
фермата – перша доля у 34 такті

показ вступу для цілого хору. Показ вступу слід робити ясно і впевнено,
що у хористів не було ніякого сумніву в тому, треба їм вступити чині.
Замахом служитиме другий жест дводольної схеми.

показ вступу теноровій партії на першу долю – замахом служитме дрга доля

витримані ноти не тактуються.

3. Динаміка у творі допомагає розкриттю художнього змісту твору.
Починається твір в повільному темпі на Р, жести диригента при цьому
спокійні, витримані, амплітуда – мала.

У чотирьох тактах (вступ) слід показати поступове посилення динаміки
crescendo (повільне піднесення лівої руки з долонею, зверненою догори і
одночасне напруження) і поступове послаблення динаміки diminuendo
(повільне опускання руки із зверненою в бік хору долонею та одночасне
розслаблення).

У ІІ і ІV строфі розкриваються образи свекора і свекрух. Мелодію
проведено в басах і вона набуває жорстоких, грубих рис. Диригентські
жести при сильній динаміці (f) впевнені, широкі, амплітуда – велика.

4. Для розкриття художнього змісту у творі дикція повинна бути чіткою,
впевненою, активною, особливо при динаміці Р.

5. Темп: Moderato помірний темп (ідучи).

6. Значення тору.

Твір “Пряля” позначений справжньою майстерністю художньою довершеністю.
Композитор постійно шукав нових засобів музичної виразності, нової
музичної форми. Відправною точкою при цьому був зміст народної пісні.
Диригуючи даний твір, диригент повинен досконало володіти елементарною
технікою диригування.

Одночасно він закріплює динамічні контрасти в жестах. Виконуючи твір,
співає – диригент набуває вокально-хорових навичок ланцюгового дихання.
Чистоти інтонування, ансамблевого співу. Слухаючи твір, слухач глибше
пізнає красу і мелодію українських пісень, обряди і звичаї народу, його
історію, яка стала основою хорового твору.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020