UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДиригування хором на твір “Подоляночка” (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5695
Скачало271
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

Диригування хором на твір “Подоляночка”

 

 

Андрій Миколайович Кушніренко народився 17.10.1933 р. в селі Великі

Загайці тепер Шумського району Тернопільської області. Кушніренко А.М. –

український хоровий диригент, народний артист УРСР (з 1973 р.). В 1962

р. закінчив Львівську консерваторію, відтоді – художній керівник і

головний диригент Буковинського ансамблю пісні і танцю. А.М.Кушніренко

– автор одноактної народної опери “Буковинська весна” (1968 р.),

вокально-хореографічних композицій, хорових творів, обробок народних

пісень. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

 

Історія розвитку кожної нації – це історія виникнення певних традицій,

в котрих яскраво втілюються особливості поглядів на світ, на природу.

Традиції та звичаї – це не відокремлені явища в житті народу, це –

втілені в дію світовідчуття. Безпосереднім виявом традицій у

повсякденному житті – це зразки народної творчості: казки, легенди,

обряди та ігри.

 

Одним із найяскравіших прикладів традицій в українській культурі є

дивовижні, сповнені зрозумілим, але часом і потаємним смислом народні

пісні. Вони проявляються в усіх сферах народного життя.

 

Святкування приходу весни поширене у різних народів. Стародавні

населення Європи весняним співом і обрядом надавало магічного значення:

кличучи весну, вірили що заговірні формули і ритуальні дії сприяють

швидкому пробудженню природи.

 

Істотна риса веснянок – їх зв’язок з рухом, з танцем. Велике місце рухи

займають і в інших календарно-обрядових дійствах – русальських,

купальських, петрівчаних іграх і хороводах. Однак, такого розвитку

танків, як у веснянках, не зустрічається ніде. На це є своє пояснення:

рух в природі, що оживає, переливається у танок. Разом з тим хороводи не

просто були уособленням радісного почуття, але й символізували намагання

виконавців власними діями сприяти бурхливому розквіту природи. Таким був

первісний підтекст весняних обрядів і пісень. З плином часу магічні

елементи слабнули й вивітрювалися, і зустріч весни перетворилася у

звичайні молодіжні свята з іграми і танками.

 

Весняні танки та ігри – найбільша група творів, вона об’єднує

східноукраїнські веснянки та західноукраїнські гаївки. Їх типова ознака

– нерозривна єдність наспіву, тексту, руху (танець, крок, біг),

виконання (насильний звук, строга обрядова манера, приуроченість,

колективність общинно-ритуального характеру). Такий поглиблений

синкретизм був властивий первісному мистецтву, у веснянках він зберігся

найкраще через їх ігрові форми.

 

Ось один з описів виконання веснянок, зроблений в минулому столітті:

“Веснянки відрізняються від усіх інших пісень приспівом, на зразок

гукання, що звучить дуже красиво, коли пісня лунає в лісі, пронесеться

весняним розливом і відгукнеться далеким відлунням... Усі молоді дівчата

збираються у вечері, закінчивши роботу, і стають групами на березі річки

чи озера, то за селом на площадці, а іноді на узвишші; ці групи стають

на далекій відстані одна від іншої, коли одна група закінчує свій куплет

і ледь згасне її остання нотка, - тоді в далині інша група продовжує

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ