UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКилимарство Гуцульщини кінця ХІХ-ХХ ст. (історія, традиція, сучасність) (курсова робота)
АвторPetya
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось16645
Скачало714
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

уття”.1

 

“На рубежі ХІХ-ХХ ст. помітилися й інші прояви новаторського розвитку

традицій. Особливо це простежується на матеріалі таких найхарактерніших

і найбільш поширених дотепер гуцульських виробів, як килими та ліжники.

Зокрема на грунті місцевого ткацтва (загальнопоширених вузьких узорних

верет, “залавників”, “налавників”, “полавників”, “???”, “півкилимків”,

“килимів”, “коверців”, “коверчиків”)”2, а також під певним впливом

давніх килимарських осередків Буковини і Західного Поділля на Гуцульщині

розпочалось більш масове виготовлення килимів. Відома дослідниця

народного ткацтва С. Й. Сидорович вказує на існування широких килимів у

70 рр. ХІХ ст. лише в багатих міщанських родинах Косова, Кутів, Вижниці,

сіл Яворова, ??? та інші і висловлює припущення, що їх мали виготовляти

мандрівні ткачі з с. Вашківці (Чернівецької області).

 

Український етнограф Федір Вовков у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

констатував, що килимами в гуцульських хатах застеляли лавки”.3

 

Домашевський М. Історія Гуцульщини. Львів, 2001, Т VI, ст. 266

 

Тургула І. Народне мистецтво західних областей України. – К., 1966. – с.

35.

 

Розвиток килимарства на Гуцульщині впродовж ХХ ст.

 

Художні особливості гуцульських домотканих килимових виробів початку ХХ

ст. базуються на опробованих віками принципах декору, спільних для

багатьох традиційних узорних тканин-переміток, скатертин, ліжників,

верет та ін. Для них характерні стрічкові композиції з членуванням усієї

площини виробу на непарну кількість – три, п’ять, сім – основних широких

горизонтальних смуг, побудованих здебільшого за схемою закритого рядка.

В центрі кожної з них розташованого велику фігуру ромба зі східчастими

контурами або виступаючими на зовнішній стороні гачкоподібними

відростками, обрамленого іноді в складніші за конфігурацією шести-,

восьмигранні медальйони.

 

В цей час також починають виготовляти складніші за композицією килими.

 

“Як засвідчують архівні матеріали, в 1910-х роках у передмісті Косова –

Москалівці та в селі Монастирському існували вже невеликі приватні

ткацькі й килимарські майстерні, зокрема у К. Мідвідчук і Прожницьких. У

1920-х роках їх було вже більше десяти. Тут виробляли типові гуцульські

вироби: килими, лижники, верети тощо. Найбільш відомим на той час

підприємцями, які займалися килимарством у Косові були Іван Іжблюк, Юрій

Романів, Катерина Медвідчук, Ігнат Грушковський, Іван Станкевич, Фогель

Бенціон та Фреліх Мендель. На околиці Косова, в Москалівці ткацьким і

килимарським промислом займалися Ілько Фокшей, Микола Лелет, Михайло

Мартинюк, Юрко Кошак. Їхня заслуга полягає в започаткуванні гуцульського

килимарського промислу.”

 

У 1920-1930-х роках у Косові були також ткацькі й килимарські майстерні

М. Горбового, Й. Кордецької, Л. Кноля, Рубінгера, К. Гільмана та ін.

Найбільшого розвитку килимарський промисел набув у 30-ті роки. Зокрема у

1936 році килимарством на гуцульщині було зайнято не менше 6 тисяч

людей. Лише в Косові працювало 21 підприємство, Яблунові – 17, Кутах – 2

тощо.

 

Серед серійної комерційної продукції косівських майстерень вигідно

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ