UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКилимарство Гуцульщини кінця ХІХ-ХХ ст. (історія, традиція, сучасність) (курсова робота)
АвторPetya
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось16660
Скачало716
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

різноманітних ритуалів.

 

Наявні зразки килимових виробі дозволяють прирускати, що вони поширені

були тут і раніше. На початку 60-х років ХІХ ст. А. С.

Афанасьєв-Чужбинський вказував на “множество ковров и ковриков, прибитых

и поставленных где только представляется возможным”, зазначив подібність

внутрішнього оздоблення житла буковинських горян і молдаван.2

 

Никорак О. Сучасні тканини Українських Карпат. – К.: Наукова думка 1979,

ст. 205

 

Афанасьєв-Чужбинський А. С. Поездка в Южную Россию, Спб., 1863 ч. 2 –

Очерки Днестра. с. 12, 139

 

“В силу соціально-економічних побутових умов розвиток ткацтва, включаючи

і килимарство цієї території України, проходив у тісному зв’язку з

ткацтвом сусідньої Бессарабії та Румунії. Про килимові вироби пізнішого

часу певні дані подають дослідники народної культури.”1

 

“Килимові вироби (безворсові у вигляді вузьких до 1 м шириною і довжиною

до 5-6 м) здавна, принаймні у XVII-XVIII ст., виготовляли в

підвенно-східних районих Українських Карпат”.2 “Вони мають назви –

“верети”, “верітки”, “верені”, “килимки”, “півкилимки”, “покрівці”,

“налавники”, “залавники” тощо. Ці вироби подібні до однотипних тканин

Полісся, Київщини, Полтавщини, Поділля та Буковини, де поряд з

вищезгаданими мають назви “скорци”, “паратари”, запозичені, очевидно, у

молдаван і румунів, у яких однотипні килимові вироби мають назви

“скоарцэ”, “пэретар алес”3”

 

Порівняльний аналіз килимового ткання Карпатського регіону та інших

більше розвинених центрів цього ремесла на Україні показує, що до

середини ХІХ ст. перше не мало такого активного розвитку та повсюдного

поширення. Це до певної міри зумовлено специфічними

соціально-економічними та побутовими умовами місцевого населення.

 

Жук А. К. Сучасні українські художні тканини. – К., 1985, ст. 3

 

Никорак О. Сучасні тканини Українських Карпат. – К.: Наукова думка 1979,

ст. 205

 

Гоберман Д. Н. Молдавские ковры. – Кишинев, 1959. – с. 5; Народное

искусство Румыни. – Бухарест, 1964 – с. 60-61

 

Постолаки Е. А., Силивачев М. Р. Народное ткачество и его орнаментика. –

Киев, 1987. – с. 160-163

 

“Художні особливості килимів даного регіону формувалися на традиційних,

спільних для інших тканин (переміток, скатертей, ліжників, узорних

верет) принципах орнаментально-композиційного і кольорового рішень.

 

Килимові вироби у вигляді вузьких доріжок, що є своєрідною перехідною

формою від верет до килимів, здавна побутували на Гуцульщині,

південно-східній закарпатській частині Бойківщини і прилеглих гірських

місцевостей. Про існування килимових виробів в минулому в

північно-західній частині Українських Карпат документальних відомостей

немає”.1

 

Про використання килимів у 70-х роках ХІХ ст. для декорування стін житла

переважно багатих міщанських родин Косова, Кутів, Вижниці згадує С. Й.

Сидорович2 і висловлює припущення, що їх ткали мандрівні буковинські

ткачі з багатьох відомих на той час сусідніх осередків килимарства

Західного Поділля та Буковини.

 

Никорак О. Сучасні тканини Українських Карпат. – К.: Наукова думка 1979,

ст. 133

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] 16 [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ