UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКилимарство Гуцульщини кінця ХІХ-ХХ ст. (історія, традиція, сучасність) (курсова робота)
АвторPetya
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось16615
Скачало713
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

1

 

Шухевич В. Гуцульщина – Т. 1 – с. 152

 

Закріплювали кольори природніми квасами (овечими розсолами, сироваткою –

“дзером”) сіллю. В кінці ХІХ ст. з розвитком капіталізму в гірських

селах поширилися барвники промислового виробництва, зокрема анілінові

яскраві, насичені, але менш світлостійкі, які майже цілковито витіснили

натуральні у всіх галузях їх використання.

 

“Проте останнім часом значно зріс інтерес до натуральних барвників і

попит на них з кожним роком підвищується”.1 Натуральні барвники дають

красиві стійкі кольори, їхня гама надзвичайно гармонійна, широка,

неповторна і ???. Ними можна фарбувати шерстяні, конопляні, бавовняні,

лляні і віскозні матеріали. З великої кількості рослин практичного

фарбування протягом віків були відібрані такі, які забезпечують найвищу

стійкість і красу забарвлення. Фарбування натуральними барвниками

складніше, потребує більшого часу і уваги; але відтінки одного і того

самого кольору, які можна отримати з одного виду рослин, дуже красиві,

складні, ???, теплі, тому затрачена праця оправдовує себе.

 

Семак З. М. Фарбування, друкування, ручний художній розпис тканин. К.:

ІСДО 1993, с. 144

 

Після фарбування і просушування нитки змотують в клубки, частину з яких

пізніше перемотують на цівки ля піткання, інші використовують для ???

основи.

 

Найбільш давній спосіб ??? ниток – по стіні хати – до початку ХХ ст.

збігався майже на всій території Українських Карпат. Загальнопоширеним у

наш час способом є існування на рамочній снувалці. Насновану пряжу

(“основну”) намотують (“навивають”) на вал ткацького верстату. На цьому

процес підготовки пряжі до ткання закінчується.

 

В кінці ХІХ ст. в домашньому ткацтві поряд з сировиною власного

виготовлення починають застосовувати фабричну пряжу. Через відсутність

достатньої кількості льняної і конопляної пряжі гірське населення

купувало або вимінювало за вовну бавовняну пряжу. Таким чином у народне

ткацтво поступово входили нові види ткацької сировини. Це перш за все

нефарбована бавовняна пряжа.1 Часом цю пряжу використовували для основи

у килимах і веретах.

 

Використовувалась в народному ткацтві фабрична вовняна пряжа “волічка”,

значно тонша і м’якша від пряжі , виготовленої в домашніх умовах.

 

Структуру народних тканин крім сировини і методів її обробки значною

мірою визначають технологічні процеси ткацтва – способи переплетення

двох систем ниток.

 

До знарядь ткацького виробництва належать ткацькі верестати –

вертикальні та горизонтальні.

 

В кінці ХІХ ст. в гірських селах Карпат масове розповсюдження отримали

горизонтальні ткацькі верстати, які поступово витіснили вертикальні. Їх

поява є результатом багатовікового спільного процесу вдосконалення

знарядь ткацтва в усіх народів, в тому числі слов’ян. Навіть найпростіші

з них мають пристрій для піднімання і опускання ниток основи-ремізки,

прив’язані до підніжок. ??? механізм (“ляда”) з бердом забезпечує

рівномірність ниток основи по всій ширині верстата і рівномірне

прибивання ниток піткання. В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. професійні

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] 20 [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ