UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКилимарство Гуцульщини кінця ХІХ-ХХ ст. (історія, традиція, сучасність) (курсова робота)
АвторPetya
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось16650
Скачало715
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

і вузькі килими з поперечним

або поздовжнім орнаментом. Власне килимами передусім прикрашали стіни, а

також покривали столи, лави, скрині. Їхній орнаментації ткачі приділяли

основну увагу саме в них смак і майстерність виконавців виявлявся з

особливою повнотою.

 

У сучасній українській мові закріпилась єдина назва – килим.

 

Килим на Україні звуть рівний двобічний виріб, узор якого утворюється

завдяки переплетенню ниток основи вовняними нитками підкання.

 

Кара-Васильєва Т. В. Творці дивосвіту. – К.: Радянська школа. 1984 ст.27

 

Матеріалом для ткання килимів, як уже зазначалося, є вовна. Найбільш

давні килими були суцільно з вовняної пряжі, пізніше для міцності їх і

пружності в основу стали вплітати льляну або конопляну пряжу. Техніка

ткання зумовлює художні особливості килимів, їх розмірів. Розрізняють

рахункову техніку (застосовувалося на горизонтальних верстатах для

виготовлення килимів з геометричним орнаментом) і гребінцеву

(застосовувалась на вертикальних верстатах, давала можливість створювати

різноманітні малюнки рослинного характеру)1

 

У центральних районах України на Правобережжі й Лівобережжі найбільш

поширені вертикальний тип верстату, що має назву “кросна”. Другий тип

верстата – горизонтальний. Він найбільш поширений в західних областях

України, на Поділлі і мають назву “верстат”. На ньому тчуть килим

послідовно, ряд за рядом. Рахункова техніка зумовлює малюнок зі строго

геометричним орнаментом.

 

Підготовка пряжі для килимів, фарбування її – дуже клопітка і складна

справа.

 

Колись на Україні пряжу для килимів фарбували природніми барвниками з

ягід, корінців, ???, досягаючи дивовижного за м’якістю різнобарв’я

кольорів. Кожен майстер працював за власним рецептом, які тримали в

таємниці. Фарбування природними барвниками було складною справою, якій

передували збирання рослин і приготування фарби. Безліч джерел для

добування барвників, велика кількість рецептів фарбування – це свідчення

виняткової винахідливості й творчих шукань, органічного зв’язку

народного мистецтва з працею, життям і природою.

 

Килими XVIII-XIX ст., що збереглися в колекціях музеїв, милують око

своєю теплотою й стриманістю тонів. Поступово, наприкінці ХІХ ст.

природні фарби змінюються аніліновими. Цей засіб був більш простий і

доступний. Килимам стають властиві різкість, строкатість, зникає

м’якість кольорових сполучень.

 

У процесі історичного розвитку на Україні утворилися окремі етногарфічні

області з яскраво вираженими рисами художнього стилю. У кожній з цих зон

були визначені килимарські осередки, що мали усталені типи килимів,

традиційне колористичне забарвлення, улюблені орнаментальні мотиви. З

покоління в покоління передавалося мистецтво ткацтва. Завдяки цьому

зберігалося яскраве художнє обличчя кожного центру. Ось чому можна

безпомилково впізнати килими Гуцульщини, Закарпаття, Волині, Поділля,

Київщини, Полтавщини. Водночас в українських килимах, крім мотивів, що

виникали на основі природних форм, трапляються переосмислені давні

елементи, а також творчо перероблені орнаментальні мотиви інших народів.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ