UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКилимарство Гуцульщини кінця ХІХ-ХХ ст. (історія, традиція, сучасність) (курсова робота)
АвторPetya
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось16611
Скачало713
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ричних

мотивів, справляють велике естетичне враження.

 

Важливим виражальним засобом будь-якого килими є його кольорове

вирішення. Композиційні засоби і кольорове співвідношення утворюють

єдине художнє ціле, органічно пов’язане з функціональним призначенням

виробу. Для давніших килимів (XVIII – перша половина XIX ст.)

здебільшого характерні фони, що мають природний колір вовни – білий,

сірий, коричневий, чорний. Кольорові фони цього періоду трапляються в

основному в килимах, виготовлених у панських майсернях.

 

Килими, що мали орнаментальну кайму, можна поділити на дві групи: перша

– килими з однаковим тлом кайми і центрального поля; друга – килими, у

яких кайма і центральне поле різного кольору.

 

Майстри сміливо і широко використовували колір. При цьому він дуже

умовний. Часто по-різному забарвлювали одні і ті самі мотиви, що

збагачує орнаментацію, створює враження кольорового різнобарв’я.

Одночасно майстри брали до уваги оптичні особливості сприйняття.

 

Так, темна кольорова пляма на світлому фоні здається зменшеною, а світла

на темному фоні – збільшеною. Кожен кольоровий тон у поєднанні з одним

стає насиченим, з другим – приглушеним. В 20-30 рр. ХХ ст. килимарство

стає одним з найбільш масових і популярних галузей народного мистецтва,

в цей час відродилися основні центри цього промислу й виникли нові.

Народилося ціле покоління талановитих народних майстрів і художників.

 

Основними осередками килимарства на Гуцульщині стали Косів, Коломия. “В

10-30-х роках на території Косова працювало більше десяти ткацьких і

килимових майстерень (Грушевського, Кордецького, Кноля, Рубінгейра,

Шнайпера, Фогеля та ін.)”1

 

Сидорович С. Й. Про розвиток ткацтва на Косівщині. Народний дім, ст. 19

 

Косівські, коломийські килими мають геометричний орнамент. Своєрідність

їх полягає в додержанні точної симетрії і ритму композиції, у чергуванні

різних за кольором мотивів, складності орнаментальних форм, чіткості

малюнка.

 

Відмінною особливістю косівських килимів є розподіл цієї площі на

вертикальні орнаментальні смуги: широкі зі складним орнаментом. Узор

складається із зубчиків, невеликих розеток. Основні орнаментальні мотиви

у вигляді ромбів, шестигранників складних розеток, наче витягнуті вздовж

підкання. Їхні контурні лінії складені зубцями, гачками. Косівські

майстри розробили кілька десятків орнаментальних схем, типів килимів, що

в народі мають свої назви: “старий гуцул”, “новий гуцул”, “граничник”,

“колиска”, “кучер”, “чичер” та ін.1

 

Найбільш популярний килим “гуцул”. Він прикрашений трьома або п’ятьма

широкими смугами, кожна з яких заповнюється ромбами, вписаними один в

другий із зубчастими або скісними контурами. Широкі смуги чергуються з

вузькими, що заповнені мотивами “рачки”, “зубці” тощо. Килим має назву

“сонце”, утворюється кількома великими зубчастими ромбами із складною

кольоровою розробкою, побудованою в гамі теплих, від темно- до

світло-коричневих, жовтогарячих тонів. Орнаментальний мотив залежно від

кольорового вирішення завжди світлий на темному тлі, і тоді він, наче

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ