UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТкацтво - один із традиційних видів творчост на Україні (ліжники, сукно, килими, гобелени) (реферат)
АвторPetya
РозділНародні промисли, ремеслярство
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось20440
Скачало860
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

авлена пряжа 130 кольорів.

 

Червоний колір одержували з відвару або дубової кори та коріння

кінського щавлю. Стійкий чорний колір вовни досягався гуцулами за

допомогою відвару бобових стручків, насіння соняшника та вільхової кори.

Жовтий колір здобували за допомогою цибульних лушпайок, гречаної полови,

недостиглих ягід жостеру тощо. Все це товкли у ступі разом із корою

дикої яблуні, додавали галун і виварювали у сироватці. Синій барвник

одержували з рослини під назвою крутік: після виварювання вона давала

осад, який збирали й висушували. Для одержання зеленого кольору

відварювали спориш, листя берези або омели, стиглі ягоди жостеру, а

також дубову кору.

 

Червоний – один із основних кольорів у різнобарв’ї тканин України.

Звичайно червоний барвник здобували із перерослих ягід жостеру,

материнки та листя дикої яблуні. Цю суміш товкли в ступі, додавали трохи

води та під гнітом вичавлювали червону фарбу. Подекуди відносно яскравий

червоний колір одержували з соку лохини, змішаного з молоком. Нарешті,

для цього широко використовували червеця – яєчка хробаків, які збирали

на корінцях лісової суниці. Червець сушили в печі, терли на порох і

розводили водою. Пряжу, фарбовану таким барвником, важко сплутати з

іншою.

 

Усі барвники для стійкості закріплювали природними кислотами – оцтом або

овочевими розсолами (з капусти, буряків, огірків), сироваткою, а також

сіллю.

 

Основна сировина для килимових виробів: вовна, льон, коноплі бавовна і

штучні волокна: лавсан, штапель, нейлон. Їх виготовляють на

вертикальному або горизонтальному верстатах.

 

Є різні техніки ручного ткання килимових виробів, що впливає передусім

на зовнішній вигляд поверхні. Залежно від техніки виконання виділяються

килимові вироби з гладкою поверхнею і двобічним орнаментом, тобто

безворсові, з рельєфно виступаючими над основою нитками – ворсові,

комбіновані і гобеленні.

 

Безворсові килими ручного виготовлення тчуть так званим килимовим

закладним і гребінчастим тканням. Килимове закладне ткання поширене в

усіх районах України і має локальні назви: “збирання”, “обивання”,

“рахункове” і т.д. Воно здійснюється переплетенням двох систем ниток:

основи переважно лляних або бавовняних ниток, пофарбованих у різні

кольори або природного кольору. При цьому нитки основи переплітають

кольорові нитки піткання не за всією шириною виробу, а відповідні

частини задуманого візерунку і поля. Нитки піткання щільно або рідко (у

“віконце”) перешивають на спільній литевій нитці основи, що з’єднує дві

кольорові площини – візерунок і поле. Таке килимове ткання називають “за

межевою ниткою”.

 

Воно буває суцільним, щільним і розрідженим ажурним, у ньому сполучення

фону з орнаментом має прямолінійні контури – “на пряму нитку”. “На

спільну нитку” – характеризується тим, що на вертикальній нитці основи

чергуютьая петлі двох колорів. Для того, щоб килим був із скісно

спрямованими зубчатими мотивами, кольорову нитку піткання перевиваютиь

не строго за вертикаллю, а діагонально, на відстані двох-трьох ниток

основи. Таке закладне ткання називають “на косу нитку”.

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ