UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіяльність, як чинник розвитку особистості, шляхи підвищення ефективності процесу виховання (контрольна робота)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось2490
Скачало261
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

контрольна робота

 

на тему:

 

Діяльність, як чинник розвитку особистості, шляхи підвищення

ефективності процесу виховання

 

Діяльність як чинник розвитку особистості

 

Анатомо-фізіологічний, психічний і соціальний розвиток особистості

здійснюється в діяльності.

 

Діяльність — спосіб буття людини у світі, її здатність вносити в

дійсність зміни.

 

Основними компонентами діяльності є:

 

1) суб'єкт з його потребами;

 

2) мета, відповідно до якої предмет перетворюється на об'єкт, на який

спрямовано діяльність;

 

3) засіб реалізації мети;

 

4) результат діяльності.

 

У роки навчання школяр бере участь в ігровій, навчальній, трудовій,

художній, спортивній та громадській діяльності, які забезпечують його

всебічний розвиток. «Тільки та діяльність дає щастя душі, — писав К.

Ушинський, — зберігаючи її гідність, яка виходить з неї самої, отже,

діяльність улюблена, діяльність вільна; а тому, наскільки потрібно

виховувати в душі прагнення до діяльності, настільки ж потрібно

виховувати і прагнення до самостійності або свободи: один розвиток без

другого, як ми бачимо, не може посуватися вперед».

 

Важливою умовою ефективності розвитку особистості у вищезгаданих видах

діяльності є її активність, здатність до свідомої трудової та соціальної

діяльності, міра цілеспрямованого, планомірного перетворення

навколишнього середовища й самої себе. Активність виявляється у рухах,

пізнанні навколишньої дійсності, у спілкуванні, впливі на оточення й на

саму себе. Останній вид активності називають самовихованням.

 

Найголовнішими видами діяльності є гра, навчання і праця. Гру вважають

провідним видом діяльності для маленької дитини, хоча важливою вона є й

для школярів, нерідко граються і дорослі. Навчання характерне для

школяра, але навчаються також дорослі люди. Праця — вид діяльності, яку

здійснюють дорослі, але працювати можуть і школярі. Тому поділ видів

діяльності за принципом, що маленькі діти граються, школярі —

навчаються, а дорослі — працюють, певною мірою відносний. Можна

погодитися лише з твердженням, що на кожному віковому етапі превалює

певний вид діяльності.

 

Пізнавальна активність сприяє інтелектуальному розвитку дитини. Тому

змалку слід підтримувати дитячу цікавість, відповідати на запитання

дитини, розвивати в неї інтерес до знань. В. Сухомлинський з цього

приводу писав: «Лінощі, недбальство, слабовілля, розпущеність у навчанні

означають, що ти закладаєш корінь свого паразитичного існування»1.

 

Активність особистості в трудовій діяльності сприяє її фізичному й

інтелектуальному розвитку, готує до майбутнього професійного

самовизначення.

 

Активність дитини у спілкуванні дає їй змогу набути морального досвіду

поведінки, визначити своє місце в колективі, вчить її підкорятися і

керувати іншими.

 

Рушійною силою будь-якої діяльності, вияву в ній активності є потреби.

Завдання педагога — відкрити вихованцям багатоманіття корисних для їх

розвитку видів діяльності та спонукати до корисних справ, стримуючи від

шкідливих.

 

Шляхи підвищення ефективності процесу виховання

 

Підвищення результативності виховного процесу завжди було актуальним

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ