Реферат на тему:
Нестандартні уроки в початковій школі
Проблема над якою працює вчителька – це нестандартні уроки та роль гри
в навчально-виховному процесі. З часу попередньої атестації вчителька
показала, що вміє тримати на уроці тісний контакт з учнями, викликати в
них інтерес до навчальних предметів. Навіть пасивні учні хочуть гратись,
подорожувати, змагатись. Олеся Петрівна за допомогою нестандартних
уроків реалізує підготовку учнів до практичної діяльності, виробляє
життєву позицію, привчає до колективних форм роботи.
Проводячи нестандартні уроки вчителька дотримується таких вимог:
ігрове завдання збігається з навчальних;
зміст нетрадиційного уроку є посильним для кожної дитини;
підсумок завжди є чіткий і справедливий. Поряд з навчальними завданнями
реалізуються і виховні.
В процесі нестандартних завдань вчителька вчить учнів зосереджуватись,
самостійно думати, розвивати увагу, кмітливість мислення. Під час
проведення занять освітня, розвиваюча і виховна функції діють у тісному
взаємозв’язку.
Цікаво проводились уроки з математики, української мови. Було
використано ряд наочності. Діти були задоволені. Проводячи
урок-прогулянку «Тварини лісу. Охорона лісу» вчителька вміло поєднала
художню частину і цікаві завдання з природознавства та показала
взаємозв’язок рослин, тварин і людей на планеті.
На уроках вчителька здійснює диференційований та індивідуальний підхід
до учнів: на всіх етапах уроку наявний зворотний зв’язок. Олеся Петрівна
вчить учнів вже з першого класу самостійно вчитися. Належна увага
приділяється розвитку мислення, слухання, порівняння, узагальнення.
Варто звернути увагу на емоційно-вольову сферу діяльності дітей на її
уроках. Вона пробуджує серце і душу дітей, виховує почуття колективізму,
бажання вчитися, щоб в майбутньому досягти своєї мети.
Мова вчительки виразна, емоційна. Вона тримає в полі зору весь клас,
добре веде роботу з слабо встигаючими учнями, підтримує в них інтерес до
навчання.
Учні вміють працювати самостійно, в парах, в групах, колективно.
Відношення вчительки до дітей доброзичливе.
Уроки вчительки Войціховської Олесі завжди цікаві, продумані,
обґрунтовані. Вчителька чітко ставить завдання і мету. Основні риси її
майстерності – вміння зацікавити дітей до вивчення предмету просто і
доступно подати програмований матеріал, легко спілкуватися з дітьми,
розширювати світогляд учнів, розвивати логічне мислення.
Олеся Петрівна розвиває в учнів вміння аналізувати, спів ставляти,
порівнювати: розвиває уяву, увагу, пам’ять, мислення.
Для вчительки немає дрібниць у щоденному спілкуванні з дітьми. Тут
відіграють роль і зовнішній вигляд учительки та учнів, і культура
їхнього мовлення та спілкування, і ставлення до підручників та класного
майна, і ведення зошитів та щоденників, і організація робочого місця –
учительського столу та школярських парт.
Уся педагогічна практика Олесі Петрівни підпорядкована меті – зробити
навчання дітей цікавим, допомогти їм знайти своє місце в колективі,
виховати з них хороших людей.
Олеся Петрівна – активний учасник методичного об’єднання вчителів
початкових класів, проводить відкриті уроки та виховні заходи.
Протягом тривалого часу в нашій країні була поширена класно-урочна
система навчання, яка дозволяла вчителеві одночасно навчати багатьох
учнів. Головним компонентом цієї системи є урок. Це частина навчального
процесу, яка є викінченою в смисловому, часовому й організаційному
плані. Від ефективності уроків залежить ефективність навчального
процесу.
Найчастіше уроки будувалися на основі закономірностей
навчально-виховного процесу і характеризувалися поєднанням та
реалізацією всіх дидактичних принципів і правил, забезпечуючи умови для
продуктивної пізнавальної діяльності учнів із урахуванням їхніх
інтересів та потреб.
Такі уроки прийнято вживати стандартними. Фони охоплюють основні етапи
навчального процесу.
Стандартні уроки відіграли значну позитивну роль у навчанні школярів.
Проте вже в середині 70-х років минулого століття з’явилась тенденція до
зниження інтересу дітей до класних занять. На практиці це реалізувалося
появою нестандартних уроків, головною метою яких є пробудження інтересу
школярів до навчальної праці. Нестандартний урок – це імпровізоване
навчальне заняття, що не має традиційної структури. Такі уроки не
вкладаються у рамки виробленого і сформованого дидактикою. Учитель не
дотримується чітких етапів навчального процесу, традиційних методів,
видів роботи.
Особливості нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту
і форми, яке б викликало зацікавлення в учнів, сприяло їхньому
оптимальному розвитку й вихованню.
Для нестандартних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система
навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття
внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. На цьому уроці вчитель
може організувати діяльність класу так, щоб учні в міру можливості
працювали самостійно, а він керував цією діяльністю, забезпечуючи її
необхідними дидактичними матеріалами.
Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок стимулює
пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів.
Навчання на ньому спрямоване на підвищення їхніх знань, формування
працьовитості, потрібних у житті навичок і вмінь.
Крім того, ці уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні
заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного
з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, особи, дії нестандартних
уроків відзначаються ігровим стимулюванням.
Водночас не слід перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи
в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою
пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і
велика витрата часу.
Істотно важливе значення для нестандартного уроку має організаційна
форма навчання. З цього погляду їх поділяють на такі типи: уроки
змагання, уроки громадського огляду знань, уроки комутативної
спрямованості, театралізовані уроки, уроки-подорожі, мандрівки, уроки
«Милування природою».
Отже, нестандартні уроки в початкових класах руйнують застилі штампи в
організації навчально-виховного процесу школярів, спрямовуючи їх в русло
активізації пізнавальної самостійності й творчої активності.
Найвищої майстерності в проведенні такого уроку досягає той учитель,
який дозволяє своєму класові вільно почуватися й переживати, але утримує
його в тих рамках, які потрібні для успіху в навчанні.
Користуючись свободою творчості й самостійної діяльності, учні не
повинні забувати, що вони на уроці та дотримуватися певної дисципліни.
Розглянемо докладніше найпоширеніші різновиди нестандартних уроків.
Урок-звіт
Такий урок, як правило, проводиться наприкінці семестрі (навчального
року) з метою перевірки знань, умінь і навичок учнів з однієї або
кількох тем.
Програма уроку-звіту планується завчасно вчителем або дітьми обираються
ведучі журналістки, вчена рада огляду знань значущість уроку-звіту
безсумнівна: ці повторення вивченого матеріалу (віршів, пісень,
розв’язування нетрадиційних математичних завдань), і поширення
світогляду дітей. Також урок-звіт сприяє розвитку артистизму, мислення.
Мовлення. Уміння спілкуватися, виховують культуру поведінки. На слід
забувати і про психологічні особливості молодшого школяра: кожній дитині
треба дати можливість самоствердитися.
Урок-вікторина
Проведення уроку – вікторини в початкових класах буде результативним
лише за вмілої підготовки вчителем цього уроку.
В основі вікторини лежать запитання, на які мають відповісти окремі учні
чи команди, тому від змісту, форми та характеру запитань залежатиме
результат вікторини. Складаючи запитання вікторини, вчитель повинен
урахувати вік інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів свого
класу.
Готуючи уроку-вікторину, вчитель не повинен забувати, що головне
завдання цієї форми навчання – дати учням знання з певної теми.
Усі запитання вікторини повинні бути цікавими і нестандартними. Слід
уникати сталих форм запитання на зразок: “Дайте визначення…”
Назвіть… Під час формування запитань учитель може використати
ілюстрації, роздавальний матеріал, твори мистецтва, ТЗН.
Урок-вікторина має характер змагання. Що також повинно впливати на
побудову запитань. Для активного змагання запитання вікторини слід
формувати чітко, конкретно, без зайвих слів. Лише в такому випадку учні
зможуть дати швидку відповідь.
Не менш важливим є підбиття підсумків вікторини. Логічним закінченням
уроку-вікторини повинно бути оголошення переможців і оцінювання учнів.
Урок типи КВК
Це своєрідна гра-змагання команд веселих і кмітливих, що розгортається
на уроці. Характерною ознакою такого уроку є його насиченість
позитивними емоціями. Безперечно. Що урок, повний емоцій, на довгий час
збережеться у пам’яті учнів. До того ж, він, сприяє засвоєнню знань,
розвиває активність, спостережливість, дотепність.
Для уроку – КВК притаманними є певні особливості, які відрізняють його
від усіх інших типів нестандартних уроків і які слід урахувати під час
його підготовки та проведення.
Перш за все треба організувати, як мінімум, дві команди, які братимуть
участь у КВК. Команди повинні знайти собі цікаві назви та обрати
капітанів.
Другим важливим моментом уроку – КВК є наявність журі, яке оцінюватиме
гру команд. Склад журі може бути різноманітним, включаючи і вчителя і
учнів з активу класу, а також запрошених представників адміністрації
школи, батьків. Головним критерієм під час формування складу журі
повинна бути не його кількість, а об’єктивність.
Щодо змісту уроку КВК, то його повинні формувати такі конкурси, які б
мали триєдину мету (навчальну, виховну, розливальну) і за тривалістю
вмістилися б у відведений для уроку час. Саме при формуванні змісту
уроку КВК не варто забувати, що це урок, а не виховний захід, тому
необхідно дотримуватися всіх функцій і завдань навчального заняття.
Урок-подорож
Подорож – це поїздка або пересування пішки поза межі перебування. Але
тільки в уяві, подумки, за допомогою власної фантазії і за сприянням тих
умов, які оточують учня. При уявній подорожі може відбуватися все те, що
супроводжує кожну справжню подорож – яскраві враження, позитивні емоції,
цікаві зустрічі. Учні сидять за партами і одночасно вони подорожують за
допомогою вказівок і порад учителя. Тут вчитель виступає в полі капітана
корабля, ведучого і т.д., а школярі мандрівниками.
Основний позитивний момент уроку – подорожі полягає в тому, що учні
відчувають себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими
науковцями, які вирішують важливу проблему. Вони самі роблять висновки,
підсумки-узагальнення. Таким чином, уроку-подорож сприяє розвиткові уяви
і фантазії, мови і мислення. Інтереси до вивчення того чи іншого
предмету.
Урок-гра
Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту,
індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього
розвитку, можна проводити сюжетно-рольові ігри з одним учнем, групою або
всіма учнями класу. Ці ігри організовують тоді, коли необхідно на
практиці показати, як правильно застосовувати знання.
У процесі проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до
навчального предмету. Навіть пасивні на уроках діти хочуть вступити в
гру. Ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності,
привчають до колективних форм роботи.
Ефективною є гра, що проводиться з настановою на перемогу. Система
підбиття підсумків гри передбачає:
доброзичливе ставлення до учня;
позитивне оцінювання зусиль учня;
конкретні вказівки, спрямованні на покращення досягнутого результату.
Готуючись до нестандартних уроків вчитель має продумати:
які вміння і навички вони повинні формувати у дітей;
які виховні завдання вони мають реалізувати;
який матеріал краще використати для уроку;
чітко визначити організацію проведення уроку;
підбиття підсумків.
Рухливі ігри, нестандартні завдання запобігають перевтомленню,
підвищують працездатність, сприяють фізичному розвитку, формує в них
конкретні уявлення. Полегшує оволодіння абстрактними поняттями.
Призначення ігор різноманітне. Це й ознайомлення з новим матеріалом, і
закріплення, повторення раніше набутих знань.
А.С.Макаренко писав: “Треба зазначити, що між грою і роботою немає
великої різниці. В кожній грі є насамперед робоче зусилля думки”.
О.Я. Савченко зазначає, що “у структура уроку місце гри визначається її
пізнавальною метою і можливостями навчального матеріалу”.
В процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, самостійно
думати, розвивати увагу, спостережливість, кмітливість. В грі всі діти
займають активну позицію. Ігри на уроках пов’язані з розвитком
пізнавальних інтересів школярів, розвивають усне мовлення та логічне
мислення школярів.
Гра дарує дітям радість і захоплення, пробудження у душі кожного з них
добрі почуття, роздмухує вогник дитячої думки і творчості. Вона дає
змогу привернути увагу й тривалий час підтримувати інтерес до тих
важливих і складних завдань на яких у звичайних умовах зосередити увагу
не завжди вдається.
Наприклад, одноманітне розв’язування завдань на уроці математики стомлює
дітей, виникає байдужість до вивчення предмета. Проте розв’язання цих
самих завдань у процесі гри стає для дітей вже цікавою діяльністю через
конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не
відстати від товаришів, не підвести їх, показати всьому класу, що він
вміє, що він знає.
Ось декілька ігор, які можна використовувати на уроках в початкових
класах.
Знайди помилку
Зміст гри. На дошці можна зробити записи і запропонувати знайти помилку.
Визнач маршрут літака.
Зміст гри. Учитель викликає до дошки двох учнів (пілотів) із кожного
ряду (команди). Вони ведуть літак по наміченому маршруту, який
зашифрований прикладами, до яких дані три відповіді, одна з них
правильна, а інші – невірні. Пілоти повинні визначити маршрут правильно.
Показати стрілками правильний шлях, розв’язуючи приклади знизу вверх.
Хто більше збере ягід?
Зміст гри. На картках із зображенням ягід на зворотній стороні написані
завдання. Учні, обчислюючи їх, записують відповіді на дошці, а картки
складають на купку. Коли всі завдання виконані, перевіряється
правильність їх обчислень і підводиться підсумок: у кого більше зібрано
ягід, той і переможець.
42:2
Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані
результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:
Готовність учнів до участі в грі.
Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
Чітка постановка завдання гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.
Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати,
оцінювати.
Не можна допускати приниження гідності дитини (образливе порівняння,
оцінка за поразку в грі, глузування тощо).
Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному уроці,
починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і
урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань. Вироблення вмінь
і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам’яті, виховання
кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.
Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні
пізнавальні можливості, виховує особистість.
Підсумовуючи сказане вище, можна зробити деякі висновки.
1. Нестандартні уроки дозволяють урізноманітнювати форми й методи
роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для виховання творчих
здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати
специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини.
2. Використання нестандартних форм уроків сприяє формуванню пізнавальних
інтересів школярів, діти безпосередньо беруть участь у процесі навчання.
Пізнавальна діяльність учнів переважно має колективний характер, що
створює передумови для взаємодії суб’єктів навчання, дає можливість для
обміну інтелектуальними цінностями, порівняння й узгодження різних точок
зору про об’єкти, які вивчаються на уроці.
3. Ефективність нестандартних уроків забезпечується за умови володіння
вчителем методикою їх проведення та умілого використання таких уроків у
певній системі в поєднанні з традиційними формами роботи.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
