UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕпоха ренесансу (відродження), реформація в політичному житті (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2693
Скачало446
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Епоха ренесансу (відродження), реформація в політичному житті

 

 

 

П л а н :

 

Політична думка доби феодалізму.

 

Теологічні тлумачення політичних інститутів і процесів.

 

Гуманістичні вчення доби реформації та відродження.

 

Раціоналістичні концепції політичної думки.

 

Особливість уявлень про політичну думку доби феодалізму полягала в

богословському їх трактуванні. Але водночас навіть видатні теологи тієї

епохи часто посилалися на Арістотеля, роблячи свої узагальнення щодо

розвитку сучасного їм політичного життя.

 

В епоху середньовіччя людська сутність із політичної була зведена до

релігійної. Християнство перетворило гнучкі ідеали античних філософів на

легкозасвоювані догмати. Релігійні догми одночасно стали і політичними

аксіомами. Їх суть досить чітко визначив А- Августин, який писав, що

весь рід людський, життя якого від Адама до кінця цього віку є, так би

мовити, житіям однієї людини, визначається божими законами,... а керують

ті, котрі піклуються, як чоловік — жінкою, батьки — дітьми, пани —

рабами. Підкоряються ті, про кого дбають, як жінки — чоловікам, діти —

батькам, раби — панам.

 

Найяскравіше це виявляється у засновників християнської політичної

теорії — Аврелія Августина (354-430) і Фоми Аквінського (1226-1274).

Августин, на відміну від Платона й Арістотеля, побудував свою концепцію

"кращого життя" (щастя від Бога) на можливостях і здібностях людини,

реалістичному гуманізмові: людина не зневажає іншу людину через її вади,

вона ненавидить вади, зате любить людину.

 

У християнському політичному вченні Ф. Аквінського держава розглядається

як певна частина універсального порядку, творцем і правителем якої є

Бог. Мета держави — збереження порядку та громадянського спокою. Згідно

з Аквінатом, влада має божий характер. Ідеальною формою управління він

вважав змішану: монарх уособлює єдність, аристократія — належні їй

заслуги, а народ, який залучається до управління, є гарантом соціальної

злагоди. Дії монарха обмежені законами. З волею народу слід рахуватися.

 

І Августин, і Аквінат намагалися обґрунтувати верховенство церкви над

світською владою.

 

З часом релігійна концепція політики втрачає панівне становище.

Християнству не вдалося утримати її як світський придаток до релігії.

 

У суспільному житті відбулися серйозні зміни. На арену політичного життя

вийшли нові сили.

 

Період Реформації (ХУІ-ХУІІ ст.) в більшій частині Західної Європи

характеризувався зародженням нових економічних відносин, активними

політичними рухами низів і бурхливими сплесками в духовному житті.

Особливо це виявилося в діяльності римсько-католицької церкви й

ставленні до неї світської влади в більшості європейських країн, які

прагнули незалежності від Риму й установлення своєї державної релігії.

Найяскравіший приклад — протестантська Реформація в Німеччині. Це й

повстання нижчих дворян під керівництвом фон Зікінгена в 1523 р., й

Велика селянська війна 1525 р., й т. ін. Всі вони були спрямовані проти

римсько-католицької церкви й увійшли в історію з такими реформаторами,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ