UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВ’ячеслав Чорновіл (Політичний портрет) (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4627
Скачало892
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Р Е Ф Е Р А Т

 

на тему:

 

В’ячеслав Чорновіл (Політичний портрет)

 

 

Майже чи не наступного дня після “бориспільської трагедії” розпочалася

боротьба за чистоту образу В’ячеслава Чорновола. Боротьба не вщухає, а,

навпаки, пожвавлюється. Постає питання: між ким вона точиться? Між

противниками і прихильниками увічнення пам’яті Чорновола? Та ні,

боротьба скоріше розгортається між нинішніми апологетами покійного

лідера Руху і чиновницькою машиною, що не раз ударними темпами прагне

відзвітувати “барельєфними зображеннями”. У кадрі західного регіону

України така боротьба дещо нагадуває звичайнісіньке соцзмагання. Та чи

стане чистішим від цього образ?

 

Опозиціонерство стало для В. Чорновола невід’ємним атрибутом власної

сутності, способом буття (modus vivendi). Упродовж 60-80-х рр. він шукає

способів самовираження через спротив. Потужним інтелектуальним струменем

став рух шістдесятників, формальні рамки якого можемо означити періодом

між 1956 (ХХ з’їзд КПРС) та 1965 рр. (перший “покіс” шістдесятництва). В

цьому часовому діапазоні політичні переконання В.Чорновола вже відомі

каральним органам. Так, 1963 р. він не був допущений до навчання в

аспірантурі Київського педінституту, хоч і пройшов за конкурсом. Навіть

ще на початку 90-х, коли В.Чорновіл не знаходив спільної мови з рядом

співкамерників та “братів по перу” помітною була образа-згадка. Багатьом

амбітним шістдесятникам була несимпатичною харизма В.Чорновола, що майже

автоматично затінювала решту опозиційних постатей. Дехто з них у

приватних розмовах полемічно стверджував, що В.Чорновола не було чутно

до 1965 р. Та марно шукати до 1965 р. фактів, які б перекреслювали його

подальшу біографію.

 

Маловідомим є той факт, що В.Чорновіл спершу мріяв про кар’єру науковця.

Однак фактично до 1965 р. про кар’єру вченого вже було забуто. Як

свідчить Тарас Чорновіл, “надія на суміщення наукової праці й

громадської діяльності реально жила десь до середини 1964 р. Домінанта

“наукового шляху” вичерпалася ще в 1961-62 рр”. Є підстави подискутувати

з тим, що ім’я В.Чорновола було геть невідоме в опозиційних колах до

1965 р. Вже з кінця 50-х рр. він стає визнаним студентським лідером на

факультеті журналістики Київського університету ім. Т.Шевченка. Однак на

4-му курсі, щоб не бути виключеним за діяльність у літгуртках

шістдесятників, мусив взяти академвідпустку (потім надолужував втрачений

студентський час екстерном). Перед арештами 1965 р. Іван Світличний,

визнаний лідер руху шістдесятників, помічав у В.Чорноволові

харизматичність. Вже тоді позиція В.Чорновола контрастувала зі

світоглядними позиціями І.Дзюби та його оточення.

 

Отож, омріяна кар’єра не здійснилася. Як не здійснилася і мрія про

кар’єру науковця Івана Світличного, науковців Михайла та Богдана Горинів

тощо. У глибині своєї душі, кожен з яскравих учасників руху

шістдесятників мріяв “податися в учені”. Це повною мірою здійснив хіба

один з найстарших, Іван Дзюба, який також став прикладом для інших

шістдесятників, живим втіленням громадянського подвигу.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ