UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття та основні риси магістратури як державного інституту Стародавнього Риму (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3351
Скачало166
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

Поняття та основні риси магістратури як державного інституту

Стародавнього Риму

 

ПЛАН

 

1. Поняття та основні риси магістратури як державного інституту

Стародавнього Риму

 

Виборність

 

Колегіальність

 

Недовгочасність

 

Відповідальність перед народом

 

Безоплатність

 

2. Окремі магістратури

 

2.1. Ординарні (звичайні) магістратури

 

2.2. Есктраординарна (надзвичайна) магістратура

 

Використана література

 

1. Поняття та основні риси магістратури як державного інституту

Стародавнього Риму

 

Магістратура як державний інститут виник внаслідок впровадження у життя

реформ Сервія Туллія. З'явився він не відразу, не водночас, а поступово,

"неструктурно". Магістрати — це службові особи держави, урядовці — вищі,

середні, нижчі — уповноважені представляти Римську державу і від її

імені здійснювати державні акти в галузі управління і судочинства.

Магістрат, як засвідчує зміст цього слова (magister — начальник), очолює

народ, разом з народом є носієм державної "величі". Образа його, зневага

прирівнювалися до образи всього римського народу. Під час перебування на

посаді магістрат не міг бути притягнений до відповідальності або

усунутий, зміщений з неї. Виконання обов'язку магістрату — не служба, a

honor — честь, пошана.

 

Магістратури поділялися наординарні (звичайні) й екстраординарні

(надзвичайні). Магістрати не були наділені законодавчою владою, бо право

видавати закони належало тільки Народним зборам. Не мали вони й права

змінювати, виправляти чи доповнювати закони.

 

Інститут магістратури характеризується певними загальними рисами: 1)

виборність; 2) колегіальність; 3) недовгочасність; 4) відповідальність

перед народом; 5) безоплатність.

 

Виборність. Усі магістрати, за двома винятками, обирались Народними

зборами — центуріатними або трибутними.

 

Центуріатні коміції. Цей вид Народних зборів виник внаслідок реформ

Сервія Туллія і був, по суті, зборами війська. Вони збиралися за межами

міста (вважалося, що військо не може диктувати свою волю у священному

місті Римі) на так званому Марсовому полі. Всі присутні на зборах воїни

шикувалися за центуріями, яких налічувалося 193. Кожна центурія мала

один голос (голосував її командир — центуріон, попередньо обговоривши

питання на зборах центурії).

 

Центуріатні збори невдовзі стали основним, найважливішим видом Народних

зборів у Римі, оскільки саме воїни вирішували долю народу, країни

загалом, захищаючи її від ворогів, оберігаючи свій край, його населення

від поневолення, захоплюючи нові землі, рабів тощо.

 

До компетенції центуріатних зборів належали такі питання:

 

а) обрання вищих магістратів (консулів, преторів, цензорів);

 

б) розв'язання питань про оголошення війни, укладення миру;

 

в) прийняття нових общин, племен чи народів до складу Риму, надання

громадянства;

 

г) прийняття законів, обговорення законодавчих пропозицій магістратів і

прийняття з цього приводу рішень;

 

д) розгляд скарг на вироки про смертну кару;

 

е) інші справи.

 

Ухвали з винесених питань приймалися за більшістю голосів. Як

зазначалося, голосування починалося з центурій вершників, потім І

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ