.

Злочини проти системи валютного регулювання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
155 918
Скачать документ

РЕФЕРАТ

На тему:

Злочини проти системи валютного регулювання

Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті

(ст. 207 КК). Основним безпосереднім об’єктом злочину є встановлений
порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності в частині проведення
міжнародних валютних розрахунків, покликаний забезпечувати надходження
валютних коштів і формування валютних резервів держави. Додатковим –
закріплений законодавством порядок формування дохідної частини бюджету
за рахунок збирання податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

Предмет злочину – виручка в іноземній валюті від реалізації на експорт
товарів (робіт, послуг), а також товари та інші матеріальні цінності,
отримані від цієї виручки.

Під виручкою в іноземній валюті слід розуміти грошові кошти в іноземній
валюті, право на отримання яких від нерезидента має резидент відповідно
до договору про експорт товарів (робіт, послуг).

Виручку в іноземній валюті за продаж товарів (робіт, послуг) в межах
території України можна розглядати як предмет злочину, передбаченого ст.
207 КК (в частині приховування валютної виручки), але лише у тому разі,
коли невивезений через митний кордон товар (послуга, робота) був
проданий резидентом України іноземному суб’єктові господарської
діяльності, тобто експортований з точки зору зовнішньоекономічного
законодавства.

Під товаром у ст. 207 потрібно розуміти будь-яку продукцію, послуги,
роботи, право інтелектуальної власності та інші немайнові права,
призначені для продажу (ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну
діяльність»). До інших матеріальних цінностей можна віднести, наприклад,
сировину, компоненти, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії,
корисні копалини. Товари та інші матеріальні цінності визнаються
предметом даного злочину лише за умови, що вони придбані за рахунок
раніше отриманої виручки в іноземній валюті (йдеться про таку форму
торгівлі у сфері ЗЕД, як зустрічна закупівля).

З об’єктивної сторони вчинення злочину можливе у двох формах: 1) умисне
ухилення від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в
іноземній валюті або матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки;
2) умисне приховування будь-яким способом виручки, товарів або інших
матеріальних цінностей.

Для інкримінування особі даного складу злочину необхідно встановити: 1)
наявність виручки в іноземній валюті; 2) факт отримання резидентом такої
виручки; 3) факт незарахування її на рахунки в уповноважених банках; 4)
умисел особи, спрямований на неповернення або приховування виручки в
іноземній валюті; 5) відсутність дозволу НБУ на незарахування валютної
виручки у визначений законодавством строк.

Приховування як спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 207, охоплює,
зокрема: 1) договірне зменшення грошових зобов’язань
партнера-нерезидента; 2) оплату з допомогою валютної виручки видатків за
кордоном, не пов’язаних з даною зовнішньоекономічною операцією; 3)
готівкові виплати нерезидентам з готівкової валютної виручки до здачі її
в банк для зарахування на валютний рахунок; 4) незарахування валютної
виручки під час здійснення операцій, які передбачають зустрічні закупки
за схемою «товар – реалізація – товар»; 5) заздалегідь погоджені з
іноземним контрагентом, який придбаває експортований товар, анулювання
акредитиву або неакцептованість інкасо; 6) фіктивні виплати іноземному
партнерові значних штрафних санкцій.

За ст. 207 потрібно кваліфікувати так званий псевдодемпінг, при якому
відбувається заниження (порівняно з реальною) контрактної ціни на
експортовані товари або сировину (угоди з «подвійним дном»).

Якщо приховування виручки в іноземній валюті поєднується із
приховуванням або заниженням об’єкта оподаткування, дії винного
потребують кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями
207, 212.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину у його першій формі є
місіте вчинення – територія іншої держави. Стосовно другої форми не
вимагається, щоб виручка в іноземній валюті, яка приховується у
будь-який спосіб, була отримана за експортовану продукцію обов’язково за
межами України.

Злочин визнається закінченим з моменту: 1) ненадходження виручки в
іноземній валюті на рахунок уповноваженого банку у належний строк; 2)
фактичного вчинення дій, які спрямовані на неповернення виручки в
іноземній валюті з-за кордону або які полягають у приховуванні виручки
чи відповідних матеріальних цінностей; 3) недекларування у визначений
законодавством термін або недостовірного декларування доходів в
іноземній валюті (валютної виручки), одержаних резидентами за межами
України.

Суб’єкт злочину – спеціальний. Це: 1) службові особи підприємств,
установ, організацій незалежно від форми власності; 2) особи, які
здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи.
Суб’єктом повинні визнаватися службові особи і тих підприємств та
організацій, які не зобов’язані продавати половину своєї експортної
виручки.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 207) є вчинення його повторно,
за попередньою змовою групою осіб або у великих розмірах, а особливо
кваліфікуючою ознакою (ч. З ст. 207) – вчинення його в особливо великих
розмірах.

Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших
матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування
будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних
цінностей визнається вчиненими у великому розмірі, якщо ця виручка,
товари або інші матеріальні цінності в тисячу і більше разів перевищують
неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку на валюту
України за офіційним курсом національної валюти, визначеним НБУ, на
останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування
виручки в іноземній валюті з-за кордону), а в особливо великому розмірі
– якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у три тисячі і
більше разів перевищують зазначений мінімум (примітка до ст. 207).

Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків
(ст. 208 КК). Об’єктом цього злочину є встановлений законодавством
порядок відкриття і використання за межами України валютних рахунків
фізичних та юридичних осіб. Предмет – 1) валютні рахунки фізичних осіб;
2) валютні рахунки юридичних осіб незалежно від форми власності та
організаційно-правової форми, що діють на території України. Вказані
рахунки мають бути відкриті за межами України – у фінансово-кредитних
установах, у т. ч. в банках іноземних держав.

Об’єктивна сторона злочину проявляється у двох формах:

1) незаконне відкриття зазначеними у диспозиції ст. 208 особами валютних
рахунків за межами України; 2) використання таких рахунків з порушенням
порядку, встановленого законом.

Незаконне відкриття валютних рахунків фізичних або юридичних осіб за
межами України означає відкриття рахунків без відповідного дозволу НБУ,
відкриття їх на підставі підроблених ліцензій, а також тоді, коли
справжня індивідуальна ліцензія НБУ одержується винним шляхом обману.

Під незаконним використанням валютних рахунків розуміється здійснення
будь-яких операцій на них – зняття коштів чи процентів з рахунків,
проведення платежів з них, зарахування додаткових коштів тощо,- якщо
такі операції вчинювались взагалі без індивідуальної ліцензії НБУ, після
закінчення терміну її дії без пролонгації, на рахунку, який мав бути
закритий, якщо ці операції не були передбачені умовами ліцензії чи
вимогами чинного законодавства або порушували останні.

Суб’єктом злочину є: 1) громадяни України, що постійно проживають на її
території (в т. ч. ті, хто тимчасово перебуває за кордоном); 2) особи,
які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
3) службові особи підприємств, установ, організацій, що діють на
території України 4) інші особи, які діють за дорученням зазначених
службових осіб.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 208) є вчинення його повторно
та за попередньою змовою групою осіб.

Література.

Вартилецька І.А., Плутагир В.С. Кримінальне право України.альбом схем:
навч. посібник / За заг. ред. В.Я. Горбачовського.- К.: Атіка, 2003.-
208с.

Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина
Загальна: Курс лекцій. — К.: Атіка, 2001. — 432 с.

Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина
Особлива: Курс лекцій. — К.: Атіка, 2001. — 544 с.

Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. (Ю. В.
Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл.
та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична
думка, 2004.- 352 с.

Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю. В.
Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл.
та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична
думка, 2004.- 656 с.

Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид.
спец. вищ. закладів освіти / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В.
Я. Тація. — Київ—Харків: Юрінком Ін-тер—Право, 2001. — 416 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020