Реферат на тему:
Органи по захисту прав споживачів. Їх компетенція
12 травня 1991 року був прийнятий Закон України “Про захист прав
споживачів” який регулює відносини між споживачами, виробниками та
продавцями товарів, встановлює права споживачів та визначає механізм
реалізації їх прав.
У цьому Законі терміні вживаються в такому значенні:
споживач – громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має
намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних
побутових потреб;
виробник – підприємство, установа, організація або
громадянин-підприємець, які виробляють товари для реалізації;
виконавець – підприємство, установа, організація або
громадянин-підприємець, які виконують роботи або надають послуги;
продавець – підприємство, установа, організація або
громадянин-підприємець, які реалізують товари за договором
купівлі-продажу.
Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади – Державний комітет
України по захисту прав споживачів та його територіальні органи,
Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України,
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні
адміністрації, органи і установи державного санітарно-епідеміологічного
нагляду України, інші органи виконавчої влади, органи місцевого
самоврядування відповідно до законодавства, а також судові органи.
Так, Державний комітет по захисту прав споживачів та його територіальні
органи по відношенню до торгівлі мають право:
1) давати суб’єктам господарської діяльності обов’язкові для виконання
приписи про припинення порушень прав споживачів;
2) перевіряти у суб’єктів господарської діяльності сфери торгівлі,
громадського харчування і послуг якість товарів, додержання обов’язкових
вимог щодо безпеки товарів, а також додержання правил торгівлі та
надання послуг. Входити безперешкодно та обстежувати, відповідно до
законодавства, будь-які виробничі, складські, торговельні та інші
приміщення цих суб’єктів;
3) відбирати у суб’єктів господарської діяльності сфери торгівлі,
громадського харчування і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів,
напівфабрикатів, для перевірки їх якості на місці або проведення
незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах з
оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертиз) за рахунок
суб’єктів господарської діяльності, що перевіряються. Проводити
контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за надані
послуги та реалізовані товари. В разі неможливості повернення зроблених
затрат їх відшкодування відноситься на результати діяльності суб’єктів
господарської діяльності.
5) припиняти реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних
документів, до усунення суб’єктами господарсько діяльності виявлених
недоліків;
6) забороняти суб’єктам господарської діяльності реалізацію споживачам
товарів:
на які немає документів, що засвідчують їх відповідність вимогам
нормативних документів;
на які в актах законодавства, нормативних документах встановлено
обов’язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров’я, майна
споживачів і охорони навколишнього природного середовища, якщо ці товари
внесені до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації,
але не мають сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання
іноземного сертифіката);
завезених на територію України без документів, які підтверджують їх
належну якість;
на яких термін придатності не зазначений або зазначений з порушенням
вимог нормативних документів, а також товарів, термін придатності яких
минув;
7) приймати рішення:
про припинення у сфері торгівлі, громадського харчування продажу
товарів, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів та
нормативних документів, – до усунення виявлених недоліків;
про тимчасове припинення діяльності підприємств торгівлі (секцій,
відділів), громадського харчування, складів підприємств оптової і
роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форм власності, що
систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі
та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, – до
усунення виявлених недоліків;
р очним тавром або без нього, чи з таким, термін дії якого закінчився,
засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється
обслуговування споживачів, з наступним повідомленням про це
територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу
виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації
9) вилучати неякісні товари, документи, інші предмети, що свідчать про
порушення прав споживачів;
10) подавати до суду позови про захист прав споживачів;
11) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки
злочину, органам дізнання чи попереднього слідства;
12) накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством,
адміністративні стягнення;
13) накладати на суб’єкти господарської діяльності сфери торгівлі,
громадського харчування і послуг, в тому числі на громадян-підприємців,
стягнення.
Результати перевірок суб’єктів господарської діяльності службовими
особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у
сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів
оформлюються відповідними актами.
Література
Попов А.А. „Торговое право”. – Харьков , „РА-Каравелла”,2000.
Предпринимательское право в вопросах и ответах: Учебное пособие / Под
редакцией Саниахметовой Н.А. – Харьков.:”Одиссей”,2000. – 560с.
Хозяйственное право: Учебник для вузов/ Под редакциєй Мамутова В.К. –
К.: Юринком Интет, 2002.
Крысенко Т.В. Торговля: организация, налоговый и бухгалтерський учт:
Практическое пособие/ Крысенко
Т.В., Шингур И.М. – К.: Редакция газеты „Бухгалтерия. Налоги. Бизнес”,
2002. – 240с.
Единый налог. Нормативно-правовая база./ Энциклопедия бухгалтера и
экономиста. Приложение. Сентябрь 2001. – Харьков, ООО Центр „Консульт”,
20001
Захист прав споживачів. Збірник документів. (З можливістю копіювання). –
К.: СПЛАЙН, 2000. – 80 с.
Новиков С. Выездная торговля: Правила и организация выездной торговки. –
Харьков, ООО Центр „Консульт”, 2002
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
