UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравова культура Козацької доби (реферат)
АвторPetya
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось987
Скачало201
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Правова культура Козацької доби

 

За різних складних умов українські землі зуміли все ж таки зберегти

високий рівень своєї правової культури. Величезне значення в політичному

житті українських земель мала поява і розвиток такої суспільної верстви

як козацтво, центром консолідації якого стала Запорізька Січ. Тут

виникали зародки української державної організації з притаманними їй

елементами демократизму. У першій половині XVII ст. Січ стає своєрідним

центром визвольного руху українського народу.

 

Найвищим органом козацького самоврядування, який вирішував найважливіші

питання, були загальні або, як їх частіше називали, військові ради.

Збиралися вони регулярно у точно визначені строки — 1 січня і 1 жовтня

кожного року. Козацька рада збиралася і в інші строки, коли на те була

воля товариства. На військових радах вирішувалися усі найважливіші

питання життя Запорізької Січі: оголошувалася війна і укладався мир,

об'являлися військові походи, каралися злісні злочинці, щорічно

переділялися поміж куренями землі, річки, озера, ліси, рибні лови тощо,

обиралася і зміщалася козацька старшина.

 

Крім загальних військових рад, у запорізьких козаків були ще й ради по

куреням, які частіше звалися "сходками". Курінні сходки збиралися у разі

потреби для вирішення дрібних справ, термінових питань, а також таємних

справ.

 

Були ще сходки по паланкам. Вони розглядали переважно дрібні

господарські спори, оскільки населення паланок складалося з нежонатих

козаків, які займалися господарством.

 

На Запоріжжі склалася своя адміністрація. Найважливішими її ланками у

другій половині XVI — на початку XVII ст. були військові начальники —

кошовий отаман, військовий суддя, військовий отаман, військовий писар,

курінний отаман; військові чиновники — булавничий, хорунжий, довбиш,

пушкар, гармаш, тлумач, шафар, канцеляристи; похідні і паланкові

начальники-полковник, писар, осавул.

 

Кошовий отаман, військовий суддя і військовий писар складали так звану

військову старшину. Вони обиралися військовою радою 1 січня і перебували

на посаді один рік. До числа військової старшини інколи включалися

курінні отамани. У мирний час військова старшина займалася

адміністративними і судовими справами, а під час війни очолювала

козаків, передаючи свої повноваження наказний старшині.

 

Кошовий отаман зосереджував у своїх руках вищу військову,

адміністративну, судову і духовну владу. У воєнний час кошовий отаман

був лише володарем Запоріжжя і в своїх діях керувався звичаями і

традиціями козацтва. Обов'язки кошового отамана зводились до

затвердження обраних військовою радою службових осіб, узаконення

розподілу за куренями земель, розподілу військової здобичі і військових

доходів, прийняття до Січі нових людей і звільнення старих козаків,

встановлення дипломатичних контактів з сусідніми державами. При всій

повноті влади кошовий отаман ніколи не був абсолютним диктатором. Його

влада обмежувалась трьома умовами: звітом по закінченні строку

повноважень перед військовою радою, річним строком перебування на посаді

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ