UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПравовий режим майна та земель особистого селянського господарства (реферат)
Автор
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1622
Скачало218
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Правовий режим майна та земель особистого селянського господарства

 

Правовий режим майна особистого селянського господарства

 

До майна, яке використовується для ведення особистого селянського

господарства, належать житлові будинки, господарські будівлі та споруди,

сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні

засоби, сільськогосподарські та свійські тварини й птиця, бджолосім'ї,

багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція,

продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами

господарства.

 

Своєрідною основою майна особистого селянського господарства є садиба.

Відповідно до ст. 381 ЦК вона являє собою земельну ділянку разом із

розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими

будівлями, наземними й підземними комунікаціями, багаторічними

насадженнями. Специфіка правового статусу садиби полягає в тому, що в

разі відчуження житлового буднику відчужується і вся садиба, якщо інше

не встановлено договором або чинним законодавством.

 

Можливість будівництва житлового буднику та необхідних господарських

будівель є принциповим моментом у процесі створення і діяльності

особистого селянського господарство. Тому чинне законодавство містить

низку положень, якими закріплюються пільги у сфері житлового будівництва

на селі. Так, відповідно до ст. 9 Закону України від 17 жовтня 1990 р.

"Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового

комплексу в народному господарстві"1 (в редакції Закону від 15 травня

1992 р.), особи, які переселяються в трудонедостатні сільські населені

пункти, і місцеве населення віком до 40 років, зайняте в сільському

господарстві, переробних та обслуговуючих галузях агропромислового

комплексу або соціальній сфері цих сіл, забезпечуються житлом і

господарськими будівлями за рахунок державного бюджету. Житло, збудоване

в сільській місцевості за рахунок бюджетних коштів, через 10 років

передається в приватну власність цим громадянам, якщо вони працюють у

зазначених галузях. Крім того, цей Закон встановлює переваги села

порівняно з містом (у розрахунку на душу населення) у спорудженні житла,

об'єктів освіти, культури й спорту, охорони здоров'я, побуту, торгівлі,

газифікації, водо- та електропостачання, телефонізації, зв'язку,

комунальних об'єктів, у послугах радіо й телебачення, забезпечуються

рівні з містом умови постачання промисловими та продовольчими товарами,

а також рівень медичного, культурного, спортивного,

комунально-побутового, транспортного й торговельного обслуговування за

науково обґрунтованими нормативами. Однак на практиці всі ці положення

виявились декларативними. У сільській місцевості не тільки не існує

переваг порівняно з містом, а, скоріше, — навпаки.

 

Сільськогосподарські тварини та птиця використовуються для ведення

особистого селянського господарства в межах правового режиму,

встановленого для них ст. 180 ЦК. У ній передбачається, що тварини є

особливим об'єктом цивільних прав і на них поширюється правовий режим

речі, крім випадків, зазначених чинним законодавством.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ