UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОбразність мови: поняття, зміст, роль, засоби створення образності (реферат)
АвторPetya
РозділРиторика, ораторське мистецтво, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12556
Скачало461
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

На тему:

 

Образність мови: поняття, зміст, роль, засоби створення образності

 

Образність мови. Не можна розмовляти з аудиторією тільки мовою

абстрактних понять, узагальнень, законів, висновків, мовою цифр. Оратор

має зацікавити, захопити слухачів ідеями, які він розкриває. І тут

образність викладу необхідна. М. Горький зазначав, що мова повинна бути

не тільки ясною, простою, правильною, чистою, а й яскравою. Зобразити

яскраву, образну картину перед слухачами — залишити вражаючий відбиток у

їх свідомості, схвилювати їх.

 

Образ — це чудова форма ораторського мистецтва. Вона завжди

використовувалась у промовах ораторів з трибуни суду.

 

У справі Віри Засулич, яка обвинувачувалась у замаху на вбивство

петербурзького градоначальника генерала Трепова, викликаного беззаконним

розпорядженням останнього висікти різками політичного ув'язненого

Боголюбова, її захисник П.А. Алексаидров образно змалював картину

застосування в Росії різок: «Різка панувала скрізь: у школі, на

мирському сході, вона була неодмінною приналежністю на конюшні поміщика,

потім у казармах, у поліцейському управлінні. У зведеннях наших

кримінальних, цивільних і військових законів різка мережила всі

сторінки. Вона складала якийсь легкий мелодійний передзвін у загальному

гучноголосому стугоні нагая, кия і шпіцрутенів».

 

Образність головним чином досягається за допомогою тропів і стилістичних

фігур.

 

Троп (грец. tropos — зворот) — вживання слова або вислову у переносному,

образному значенні. В основі тропа — зіставлення двох явищ, предметів,

які близькі один одному за будь-якими ознаками. Народна мудрість

говорить: «Без солодкого не відчуєш гіркого, без потворного не будеш

мати уявлення про прекрасне».

 

Існують такі види тропів: порівняння, епітет, метафора, алегорія,

іронія, гіпербола, уособлення тощо.

 

Порівняння. Це — зіставлення одного предмета а іншим з метою більш

яскравої й наочної характеристики одного з них. Наприклад, говорячи про

необхідність удосконалення всієї системи освіти і про те, як важливо

молодих людей навчити творчо мислити, підготувати їх до життя, можна

навести образне висловлювання, яке використовує порівняння: «Ще

стародавні говорили, що учень — це не посудина, яку необхідно наповнити,

а факел, який необхідно запалити».

 

Порівняння відіграють дуже важливу роль при описах, вони допомагають

уявити об'єкт розмови.

 

Епітет — (від грец. «додаток») образно визначає річ, людину чи дію,

підкреслюючи найбільш характерну чи вражаючу якість. «Чи слід молодиці

світити грішним волоссям проти Божого сонця ?» (І. Нечуй-Левицький ).

 

Метафора — (від грец. перенесення) заміна прямого найменування предмета

образним. Метафора є тим же порівнянням, однак у порівнянні схожість

указується прямо, а у метафори домислюється. Юність можна порівняти з

весною життя. Метафора за своєю суттю є скороченим порівнянням, в якому

пропущений сам об'єкт порівняння. Наприклад: чаша терпіння, у чужу душу

не влізеш, випити гірку чашу та ін.

 

Алегорія (іносказання) — зображення абстрактного поняття чи явища через

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ