Реферат на тему:
Основні напрямки інвестиційної політики. Перспективи Чернівецької
області в інвестиційній сфері
ПЛАН
Вступ
1. Основні напрями інвестиційної політики в Україні
2. Інвестиційний портрет Чернівецької області
3. Сучасний стан інвестиційних процесів в Чернівецькій області
Список використаної літератури
Вступ
Вивчення інвестиційної політики в стабільному економічному розвитку
вкрай важливе. Адже, рано чи пізно Україна вийде на стабільну економічну
дорогу і для неї питання інвестиційної політики в стабільному
економічному розвитку буде досить важливим.
Україна сьогодні знаходиться на шляху всебічних економічних перетворень.
За таких умов, налагодження стабільного інвестиційного процесу є справою
особливого значення.
Нестача капіталу є головною проблемою перехідної економіки. Важливість
грошей для економічної системи можна без сумніву порівняти із важливістю
крові для організму людини. Коли економічний організм знаходиться на
початку процесу свого відновлення, йому вкрай необхідні додаткові
ін’єкції, тобто, фінансові вливання, які б були каталізатором
економічного розвитку.
Таким чином, можна зробити висновок, що першочерговою умовою процесу
інвестування є наявність певних джерел фінансових коштів. Нажаль,
інвестиційний клімат в Україні не можна назвати сприятливим. Він
характеризується загальною економічно нестабільністю, нестабільністю
законодавства, нерозвиненістю банківської системи та браком фінансових
ресурсів всередині країни.
Поки що не сформувалася стабільна практика кредитування підприємств,
відсотки, за якими українські банки погоджуються надавати кошти під
інвестиційні проекти, дуже часто перевищують закладені у проекті норми
рентабельності. Це, зрозуміло, унеможливлює реалізацію економічно
ефективних інвестиційних проектів.
У таких умовах, шляхи отримання грошей для реалізації певних задумів
ведуть за кордон. За умови неможливості використання внутрішніх
фінансових ресурсів, дуже привабливими стають кредитні кошти іноземних
інвесторів. Не зважаючи на не досить привабливі умови, великі
інституціональні західні інвестори, міжнародні фінансові установи та
фонди починають звертати увагу на український ринок. Мотиви для цього
можуть бути різними.
1. Основні напрями інвестиційної політики в Україні
До основних напрямків інвестиційної політики в Україні можна віднести
наступні:
• Зниження соціальної напруги, досягнення остаточного підходу у
виділенні коштів на потреби соціальної сфери.
• Скорочення фонду виробничого будівництва за рахунок державних коштів і
формування надійних інвестиційних джерел, в першу чергу з власних коштів
підприємств та ін.
• Скорочення централізованих державних капіталовкладень, що виділяються
безповоротно. Перехід до нових принципів централізованого фінансування
інвестиційної діяльності.
• Створення ринку підрядних робіт. Зацікавленість будівельників у
виконанні замовлень.
• Прискорення темпів розвитку промисловості групи Б.
• Прискорення у кілька разів темпів вибуття застарілого обладнання.
• Перегляд надання державних кредитів на вигідних умовах з дефіцитними
ставками на конкурсній основі, включаючи державне замовлення.
• Залучення іноземних інвестицій, отримання іноземних кредитів,
створення спільних підприємств з іноземним капіталом за такими
напрямами, як розвиток переробної промисловості АПК, активізація
приватизації, конверсії, а також галузей, які визначають
науково-технічний прогрес.
• Створення ефективних форм і механізмів управління інвестиційною
діяльністю.
• Розвиток паливно-енергетичного комплексу, ресурсозберігаючих
технологій, конверсія ВПК, забезпечення населення товарами народного
споживання вітчизняного виробництва, розвиток медицини і фармацевтичної
промисловості.
Усі ці напрями інвестиційної діяльності в Україні вже зараз починають
розвиватися в умовах формування ринкового механізм}. Тому трансформація
інвестиційного механізму на мікрорівні, наприклад у промисловості,
повинно проводитися в межах макроекономічної стабілізації.
2. Інвестиційний портрет Чернівецької області
Буковина – надзвичайно перспективний регіон з точки зору потенціалу
економічного розвитку та інвестиційної привабливості. Основними
причинами інвестиційної привабливості регіону є такі:
1. Унікальне географічне положення та багатство природних ресурсів.
Область розташована на перехресті магістральних шляхів Центральної,
Південної та Східної Європи, на південному заході України у передгір’ї
Карпат по течії рік Дністер i Прут. На півдні та сході проходить
державний кордон протяжністю 404,4 км, в тому числі з Румунією – 226,4
км, з Республікою Молдова – 178 км.
Буковина багата на природні ресурси Забезпеченість природними
рекреаційними ресурсами на 1 кв. км території та 1 жителя, відповідно,
в 1,4 та 1,8 рази вище, ніж в середньому по Україні.
2. Соціально-політична стабільність і злагода. Буковина – соціально та
політично стабільний регіон. Тут відсутні міжконфесійні та міжетнічні
конфлікти. Протягом десятиліть у регіоні в злагоді і взаєморозумінні
проживає майже 80 національностей і народностей. За рівнем злочинності
область займає одне з останніх місць в Україні.
3. Міжнародне співробітництво. Чернівецька область підтримує
зовнішньо-економічні зв’язки більш ніж з 60 країнами світу. Основними
торговими партнерами є Німеччина, Італія, Туреччина, Російська
Федерація, Польща, Румунія, Угорщина. У загальній структурі експорту
товарів переважають текстиль та вироби з текстилю, деревина та вироби з
деревини, недорогоцінні метали та вироби з них, машини та обладнання,
продукти рослинного походження. Серед держав світу за обсягами
інвестування до економіки області лідерами є Великобританія, Ізраїль,
Італія, Німеччина, США, Кіпр.
Угоди про співробітництво підписані між Чернівецькою областю та
регіонами Австрії (Карінтія), Німеччини (Швабія), Польщі (Шльонське
воєводство), Румунії (Сучавський та Ботошанський повіти), Молдови
(Єдинецький повіт), Росії (Рязанська область), Франції (Майєнн). З цими
регіонами Буковина має найбільш тісні партнерські стосунки. Область є
членом Єврорегіону “Верхній Прут”.
4. Сприятливі особливості місцевої господарської системи:
– успішно здійснюється реформування відносин власності, створюються нові
підприємства малого та середнього бізнесу;
– Буковина – праценадлишковий регіон. Наявність відносно дешевої
кваліфікованої робочої сили суттєво знижує витрати виробництва;
– природно-ресурсний потенціал краю створює необхідні умови для
вкладення інвестицій з метою розвитку таких високорентабельних галузей,
як
Легка промисловість
Область зацікавлена а налагодженні співробітництва з метою випуску
конкурентоспроможних виробів, скорочення трудомістких технологічних
процесів, ввезення сучасного обладнання, нових технологій по виробництву
верхнього одягу; спецодягу; текстильної галантереї; виробництву тканин і
виробів з бавовни; організації виробництва тканин та декоративних
виробів; організації виробництва шкіряного взуття.
Харчова промисловість
Інвестиційні проекти, розроблені підприємствами харчової
промисловості, мають наступні напрямки спільної діяльності:
а) технічне переоснащення виробництв: придбання техніки для вирощування
та переробки ягід, овочів; придбання обладнання по розфасовці
молокопродуктів; придбання обладнання для виробництва безалкогольних
напоїв; будівництво цеху по виробництву декстринового клею для харчової
промисловості; реконструкція птахофабрик;
б) виробництво і переробка продукції: організація виробництва по
вирощуванню курчат-бройлерів, гусей, великої рогатої худоби та свиней;
організація спільного виробництва харчової продукції; організація цеху
горілчаних виробів; організація спільного виробництва по переробці цукру
з буряка, цукру-сирцю; організація виробництва м’ясних консервів в
жерстяних банках; організація виробництва сухих хлібопекарських
дріжджів.
Деревообробна промисловість
Існуючий деревообробний комплекс області потребує створення нових та
вдосконалення діючих технологічних процесів з використанням сучасного
високопродуктивного обладнання та ресурсозберігаючих технологій
переробки деревини для виготовлення конкурентоспроможної продукції.
Для вирішення цих проблем підготовлені наступні інвестиційні проекти:
а) впровадження нових технологій: виробництво струганих заготовок із
деревини з твердолистяних порід; виробництво столярних виробів з цінних
порід деревини; виробництво ДСП; виробництво гнуто-клеєних заготовок і
високоточна профільна обробка; виробництво прирізного шпону струганого і
виробництво паркету на його основі.
б) будівництво та оснащення цеху по виробництву деревинного борошна;
в) утилізація відходів деревообробки (зокрема тирси) шляхом спалювання в
енергетичному комплексі.
Електронна промисловість
За ініціативою Чернівецької облдержадміністрації на базі колишніх
підприємств оборонного комплексу – ВАТ “Кварц”, “Гравітон”,
“Електронмаш”, ЦКБ “Ритм”, ОКБ “Рута” а також при участі Чернівецького
національного університету ім.Ю.Федьковича та інституту термоелектрики
створена науково-виробнича Асоціація “Технологічний парк: енерго- і
матеріалозберігаюча фото- і мікроелектронна техніка. Нетрадиційні
джерела ергії”. Вищезгаданими підприємствами розроблені інвестиційні
проекти спрямовані на впровадження енерго-, ресурсозберігаючих,
інформаційних технологій та виробництво нових матеріалів, речовин та
виробів з високоякісними властивостями.
Туризм
Область потребує інвестувань у розвиток інфраструктури транскордонного
туризму у т.ч. фольклорного. культурно-етнічного, релігійного,
сільського, екологічного, екстремального та спортивного, а також у
розбудову системи оздоровчих закладів, як одного з найбільш ефективних
шляхів використання унікального ландшафтно-рекреаційного потенціалу
регіону.
Усі вищенаведені фактори обумовлюють вигідність інвестицій в економіку
Буковини, роблять край привабливим для відпочинку, туризму, зустрічей з
цікавими людьми та обміну досвідом.
3. Сучасний стан інвестиційних процесів в Чернівецькій області
У 2005 році іноземні інвестори вклали в економіку області 3,5 млн. дол.
США прямих інвестицій (що в 1,9 разу більше, ніж попереднього року), в
тому числі з країн СНД та Балтії надійшло 0,3 млн. дол. (8,7% загального
обсягу), з інших країн світу – 3,2 млн. дол. (91,3%). Загалом прямі
іноземні інвестиції в область надійшли з 35 країн світу. Найбільші їх
обсяги були вкладені нерезидентами із США – 2,9 млн. дол. (19,2% до
загального обсягу), Ізраїлю та Італії – по 2,5 млн. дол. (відповідно
16,8% та 16,5%), Німеччини – 1,5 млн. дол. (10,1%), Великобританії – 1,1
млн. дол. (7,2%), Кіпру – 0,9 млн. дол. (5,8%), Віргінських островів
(Британія) – 0,6 млн. дол. (4,3%). На ці країни припадало 79,9%
загального обсягу прямих іноземних інвестицій, вкладених в економіку
області. Нерезидентами було також вилучено капіталу на 1,6 млн. дол.
Основними формами залучення капіталу були внески у формі рухомого і
нерухомого майна, які складали 2,9 млн. дол. (82,3% вкладеного обсягу),
грошові внески – 0,4 млн. дол. (10,3%), інші форми інвестування – 0,2
млн. дол. (6,5%).
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку області становив
на 1 січня 2006 року 15 млн. дол. США, що склало 16,3 дол. у розрахунку
на 1 жителя області. Приріст іноземного капіталу за 2002 рік сягнув 2,1
млн. дол., що вдвічі більше порівняно з його приростом у 2001 році.
Найбільш інвестиційно привабливими в області залишаються такі види
економічної діяльності, як операції з нерухомістю, здавання в оренду та
надання послуг юридичним особам – 3,8 млн. дол. (25,5% до загального
обсягу), виробництво деревини і виготовлення виробів з неї – 2,2 млн.
дол. (14,4%), готелі – 2 млн. дол. (13,5%), харчова промисловість і
переробка сільськогосподарських продуктів та надання колективних,
громадських і особистих послуг – по 0,9 млн. дол. (відповідно 6,2% і
5,8%), легка промисловість (виробництво текстилю, пошиття одягу,
виготовлення шкіри та шкіряного взуття), торгівля транспортними засобами
та їх ремонт, оптова торгівля і посередництво в торгівлі – по 0,8 млн.
дол. (відповідно 5,2%, 5% і 5%).
5,5 млн. дол. (36,3%) отримали підприємства промисловості. У
підприємства колективної форми власності було вкладено іноземних
інвестицій на суму 13,6 млн. дол. (90,4% до загального обсягу), компанії
міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав – 1,2 млн. дол.
(8%), приватні фірми – 0,2 млн. дол. (1,6%).
У 2005 році з області було спрямовано 26,2 тис. дол. прямих інвестицій в
економіку іншої країни (Узбекистану).
Інвестування здійснювалося за рахунок внесків у формі рухомого і
нерухомого майна. Загалом обсяг інвестицій з області на 1 січня 2003
року склав 1916,2 тис. дол., у тому числі в країни СНД та Балтії – 26,2
тис. дол. (1,4%), в інші країни світу – 1890 тис. дол. (98,6%).
Інвесторами є підприємства області, що належать до таких секторів
економічної діяльності, як машинобудування та легка промисловість.
За 9 місяців 2006 року підприємствами і організаціями Чернівецької
області освоєно 904,3 млн гривень капітальних інвестицій. Про це ЗІК
повідомили в Головному управлінні статистики в Чернівецькій області.
Найбільшу частку інвестицій в основний капітал освоєно за рахунок
власних коштів підприємств та організацій (33,4%) і кредитів банків та
інших позик (19,6%).
Майже половину (49,7%) усіх інвестицій в основний капітал спрямовано у
розвиток промисловості, 9,1% – у транспорт та зв’язок. У
соціально-культурну сферу спрямовано 173,4 млн гривень (21% загального
обсягу), з них – у житлове будівництво – 79,4%. Ріст інвестицій в
соціально-культурну сферу становив 27,8%.
Водночас, майже на третину зменшилися обсяги інвестицій у сферу
відпочинку та розваг, культури і спорту.
Висновок
Отже, стабільний економічний розвиток зумовлює своєрідні аспекти ведення
інвестиційної політики. В першу чергу наголос робиться на довгострокові
проекти, та на суттєву участь держави в регулюванні інвестиційними
проектами.
Нажаль, інвестиційний клімат в Україні не можна назвати сприятливим. Він
характеризується загальною економічно нестабільністю, нестабільністю
законодавства, нерозвиненістю банківської системи та браком фінансових
ресурсів всередині країни. Поки що не сформувалася стабільна практика
кредитування підприємств, відсотки, за якими українські банки
погоджуються надавати кошти під інвестиційні проекти, дуже часто
перевищують закладені у проекті норми рентабельності. Це, зрозуміло,
унеможливлює реалізацію економічно ефективних інвестиційних проектів.
У таких умовах, шляхи отримання грошей для реалізації певних задумів
ведуть за кордон. За умови неможливості використання внутрішніх
фінансових ресурсів, дуже привабливими стають кредитні кошти іноземних
інвесторів. Не зважаючи на не досить привабливі умови, великі
інституціональні західні інвестори, міжнародні фінансові установи та
фонди починають звертати увагу на український ринок. Мотиви для цього
можуть бути різними. Українське економічне середовище одночасно і
приваблює і відштовхує. Для прикладу можна навести стислу
характеристику, яку зробив Western NIS Enterprise Fund у своєму звіті за
1998 рік: “…хоча Україна й займає стратегічне географічне положення,
має багаті природні ресурси та робочу силу з високим рівнем освіти, що
робить її привабливим інвестиційним середовищем, вона ще не досягла
свого очікувано потенціалу через те, що не змогла звести до мінімуму
втручання держави у дію ринків, усунути адміністративні перепони, що
заважають веденню бізнесу, виконати намічені показники приватизації та
стати привабливою для іноземних та внутрішніх інвесторів.”
Отже, маємо зробити дещо оптимістичний висновок, що українська економіка
знаходиться на шляху до повної реалізація свого потенціалу, та однією з
необхідних передумов стимулювання цього процесу є професійна організація
планування та здійснення інвестиційних проектів.
Список використаної літератури
Інвестиції в Україні / Під ред. С.І.Вакаріна. — К., 2003.
Пересада А. А. Основы инвестиционной деятельности. К.: Либра, 1996.
Пересада А. А. Инвестиционный процесс в Украине. — К.:Либра, 1998.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
