Реферат на тему:
Застосування спеціальної техніки
у розслідуванні та запобіганні злочинів
В науковій та спеціальній літературі питання класифікації та
застосування технічних засобів у правоохоронній діяльності досліджували
П.П. Артеменко, В.К. Гончар, О.В.Золотар, Ю.Ю. Орлов, М.В. Салтевський
та інші. Їхні праці є значним внеском у розвиток теорії та практики
застосування спеціальних технічних засобів (СТЗ) при розкритті злочинів
та їх запобіганні. Загалом автори віддають перевагу системі та
структурі технічних засобів на змішаній основі, а саме: за галуззю
наукового знання, суб’єктом застосування та цільовим призначенням.
Засоби криміналістичної техніки поділяють також на науково-технічні,
техніко-криміналістичні та криміналістичні.
За галуззю наукового знання розрізняють загальні та спеціальні технічні
засоби. Загальні запозичені з інших галузей науки і техніки, їх
застосовують без жодних змін і вдосконалень — це транспортні засоби,
інструменти (слюсарні, столярні тощо), засоби провідникового та
радіозв’язку, фотокінотехніки, відео- і звукозапису, оптичної техніки,
рентгенотехніки, джерел ультрафіолетового та інфрачервоного
випромінювання. Ці засоби не належать до суто криміналістичних, бо їх
застосовують у різних науках.
До спеціальних належать засоби, що є інструментами пізнання для
будь-якої однієї галузі знання чи техніки. Для криміналістики це
спеціально розроблені прилади, пристрої та пристосування, призначені для
виявлення, фіксації та дослідження джерел криміналістичної інформації
при доказуванні у кримінальних і цивільних справах (наприклад, йодні
трубки, магнітні пензлі, прилади для композиції суб’єктивних портретів,
метричні лінійні масштаби-рулетки та ін.).
Сьогодні практика, впровадження технічних засобів у роботу органів
внутрішніх справ має такі тенденції:
1. Надходять у готовому вигляді і беруться на озброєння технічні засоби,
що підходять органам внутрішніх справ за тактико-технічними
характеристиками.
Прикладом таких засобів можна вважати деякі види автомототранспорту,
стандартну апаратуру провідного і радіозв’язку, оптико-механічні прилади
спостереження, вимірювальні прилади, фото-та відеотехніку, обчислювальну
та іншу техніку.
2. Технічні засоби, придбані у готовому вигляді, конструктивно
змінюються або доповнюються з метою їх пристосування до специфічних
завдань та умов діяльності ОВС.
Наприклад, автомотозасоби, обладнані радіостанціями, засобами підсилення
звуку; засоби маскування та дистанційного управління до різних фото-та
відеокамер; персональні ЕОМ, на базі яких створені автоматизовані робочі
місця для працівників оперативних і слідчих підрозділів ОВС.
3. Розробка та виготовлення технічних засобів здійснюється спеціально
для ОВС з найбільш повним урахуванням специфічних завдань та умов роботи
цих органів.
Завдяки заходам, що вживаються керівництвом МВС, арсенал спеціально
виготовлених для ОВС технічних засобів значно розширився. До них, у
першу чергу, належать засоби оперативного зв’язку, апаратура охоронної
сигналізації, засоби регулювання дорожнього руху, засоби пошукової
техніки, захисту особового складу та ін.
Поряд із завданням технічного озброєння ОВС новітніми видами техніки на
перший план висуваються проблеми розробки на підставі вимог законності
та передового досвіду роботи підрозділів ОВС з питань організації,
методики і тактики застосування відповідних технічних засобів.
Організаційно-методичні та тактичні основи використання техніки в ОВС
включають:
відпрацювання механізму визначення і придбання матеріально-технічних
засобів;
збереження та постійну готовність до застосування технічних засобів
(визначення табельної належності і потреби та порядку постачання
техніки, вирішення штатних питань щодо обслуговування і ремонту СТЗ,
морального та матеріального заохочення працівників та ін.);
визначення обов’язків та прав керівників органів і служб різного рівня й
інших працівників щодо організації застосування техніки.
встановлення форм і методів участі інженерно-технічних працівників,
експертів-криміналістів та інших спеціалістів у заходах, пов’язаних із
застосуванням засобів спецтехніки;
типові варіанти організаційних форм і тактики застосування окремих видів
техніки й, особливо комплексного використання різних технічних засобів,
розроблених з урахуванням особливостей діяльності органів і служб різних
рівнів, а також щодо оперативної обстановки та проведення конкретних
оперативно-службових заходів і слідчих дій;
пошук нових форм і методів застосування технічних засобів із залученням
спеціалістів підрозділів ОВС, які використовують технічні засоби, та
методів оперативно-службової діяльності;
удосконалення існуючих та створення нових засобів спеціальної техніки, а
також нормативних актів і рекомендацій щодо їхнього використання;
збирання, узагальнення та аналіз інформації про застосування технічних
засобів у правоохоронній діяльності інших держав.
Отже, спеціальна техніка — це сукупність технічних засобів, спеціальних
пристроїв, речовин і відповідних тактичних прийомів, що використовуються
ОВС, із суворим дотриманням законності під час здійснення
оперативно-службових заходів з метою профілактики та розкриття злочинів,
охорони громадського порядку та забезпечення охорони окремих установ.
Зазначимо, що в поняття спеціальної техніки включено, не лише технічні
засоби та прилади, але й відповідні тактико-технічні прийоми, які також
мають свою специфіку, наприклад, використання засобів активної оборони
під час охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки
[1, с. 204].
Спеціальні технічні засоби (СТЗ) можна класифікувати відповідно до
слідчої, оперативно-розшукової та адміністративної діяльності органів
внутрішніх справ (спеціальні технічні засоби загального призначення).
Під час розслідування злочинів СТЗ використовуються гласно для збирання
і дослідження доказів. Методика та прийоми застосування цих засобів
розробляються криміналістикою. Ці технічні засоби, прилади та прийоми
охоплюються поняттям ”криміналістична техніка”. Ці питання розглядалися
також при застосуванні знарядь і приладів пошукової техніки [2, с. 76],
приладів спостереження[ 3, с. 44 ]. Застосування криміналістичної
техніки регулюється нормами кримінально-процесуального закону.
В оперативно-розшуковій діяльності (ОРД) спеціальна техніка
застосовується для профілактики та розкриття злочинів і розшуку
злочинців, причому використовується вона здебільшого негласно. Для цього
визначено спеціальні технічні засоби, прилади та прийоми під загальним
найменуванням ”оперативна техніка”. Застосування цієї техніки
регламентується законами України ”Про міліцію”, ”Про
оперативно-розшукову діяльність”, Кримінально-процесуальним кодексом
України, а також деякими підзаконними актами.
В адміністративній діяльності ОВС техніка застосовується гласно.
Технічні засоби, прилади та прийоми розробляються або пристосовуються
залежно від напряму адміністративної діяльності ОВС і мети їхнього
застосування. До СТЗ, що застосовуються в адміністративній діяльності
органів внутрішніх справ, належать засоби організаційної техніки,
спеціальні транспортні засоби, технічні засоби охорони, засоби
регулювання дорожнього руху та ін. Застосування цієї техніки
регулюється, як правило, нормами адміністративного права.
Використання деяких технічних засобів має універсальний характер: одні й
ті ж технічні засоби можуть використовуватися на всіх основних напрямах
діяльності ОВС. Це стосується, наприклад, засобів радіозв’язку, фото-та
відеоапаратури, приладів звукозапису, пошукової техніки. Ця обставина
має важливе практичне значення і враховується під час створення нових
зразків техніки, під час організації технічного оснащення ОВС, а також у
процесі організації роботи з застосуванням СТЗ працівниками різних
галузевих служб.
Керівна діяльність ОВС забезпечується технічними засобами управління. До
них належать засоби зв’язку, підсилення мови, малої механізації праці,
обчислювальної техніки і т. ін.
Форма діяльності ОВС може бути гласною або негласною.
До гласних форм належать такі: профілактична, дізнавальна, слідча,
адміністративно-правова, охоронна. Негласну форму має, в основному,
оперативно-розшукова діяльність[4, с. 342].
Важливе значення у боротьбі зі злочинністю мають засоби та методи
оперативної та криміналістичної техніки. Головне при цьому забезпечення
високої якості проведення оглядів місць вчинення злочинів, одержання
висхідних даних про особу злочинця, виявлення речових доказів, розкриття
злочинів за допомогою технічних засобів.
Таким чином, до складу спеціальної техніки входять засоби радіо-та
провідного зв’язку, підсилення мови, спеціальні засоби та засоби
сигналізації, звуко-та відеозаписувальна апаратура, пошукові прилади,
засоби зорового виявлення, спеціальні хімічні речовини, засоби
оперативної фотозйомки і дактилоскопування.
Конкретне призначення спецтехніки полягає у такому:
створенні умов, що сприяють запобіганню злочинам. Так, застосування
охоронної сигналізації дозволяє фіксувати незаконне проникнення на
об’єкти, що охороняються, та оперативно вжити заходів для затримання
порушників, а використання оперативних обліків дає можливість визначити
коло осіб, причетних до певних видів злочинів;
полегшенні розкриття вчинених злочинів.
Наприклад, використання пошукових приладів забезпечує високу якість
проведення огляду місця вчинення злочину, сприяє виявленню речових
доказів під час проведення обшуків;
створенні можливостей одержання достовірних відомостей про осіб,
причетних до підготовки або вчинення злочинів.
Практика доводить, що за допомогою низки оперативно-технічних засобів
(ОТЗ) можна швидко та надійно отримати і зафіксувати відомості про
конкретних осіб, які замислюють чи готують злочини, а після цього вжити
заходу щодо їхнього недопущення. Прикладами застосування таких засобів
можуть бути апаратура звуко- та відеозапису, прилади спостереження і т.
ін.;
припиненні групових порушень громадського порядку та хуліганських
проявів.
Це може бути досягнуто через застосування спецзасобів захисту особового
складу та проведення спеціальних операцій;
виявленні причин вчинення злочинів та умов, що цьому сприяють. СТЗ
криміналістики, як правило, призначені для розв’язання тільки
криміналістичних завдань або є приладами й засобами загального
призначення, в які внесено певні зміни, внаслідок чого вони набули нових
функцій, що відповідають завданням криміналістики. Таку систематизацію
поділяють багато вчених (зокрема, М. Селіванов, В. Колдін).
Фото-та кінокамери, відео-та звукозаписуючі пристрої широко
використовують у попередженні злочинів та профілактичній діяльності
органів дізнання, слідства й суду. Значну роль вони відіграють в
адміністративно-профілактичній діяльності, попередженні проступків і
правопорушень. На основі криміналістичної техніки розроблено різні
пристрої спостереження і такі, що автоматично реєструють ознаки злочинів
і правопорушень (наприклад, ”Фара”, ”Фотоінспектор”, засоби охоронної
сигналізації). Спеціальні засоби у разі спроби крадіжки можуть подавати
звуковий або радіосигнал на пульт спостереження чи охорони або вимикати
систему запалювання автомобіля. Телевізійні та звукові системи
спостереження, спеціальні електронні замки та багато інших пристроїв,
які є засобами криміналістичної профілактики, розробляють за ініціативою
та участю криміналістів.
Відмінність технічних засобів профілактики від інших криміналістичних
засобів полягає у тому, що вони застосовуються до виникнення злочинного
діяння. Використання таких засобів і методів має превентивний характер.
Вони перешкоджають вчиненню злочину або допомагають його виявленню.
Злочинець під час взаємодії з такими приладами та пристроями залишає на
місці події додаткові сліди, які після дослідження надають додаткову
необхідну інформацію для розкриття злочину. До НТЗ попередження злочинів
належать також засоби фіксації правопорушника на місці вчинення злочину.
Це, насамперед, різноманітні хімічні пастки — спеціальні хімічні
речовини-композиції, що використовуються в профілактичній і
оперативно-розшуковій діяльності для штучного слідоутворення.
Потрапляючи на об’єкт, деякі спецхімречовини викликають появу яскраво
забарвлених слідів, що погано змиваються, або люмінесценції в УФ
променях. Розрізняють хімічні пастки двох типів: активні (поєднання
спеціальних сполук із пристроями викиду) і пасивні (слідоутворення
відбувається під час контактних взаємодій). В ОРД використовуються
хімічні пастки ”Купель”, ”Катапульта” та уніфікована багаторазова
хімічна пастка ”Керн”.
НТЗ досить широко застосовуються у сфері кримінального процесу, зокрема
при розкритті й при розслідуванні злочину. Використовують їх і злочинці,
які мають на озброєнні не тільки сучасні транспортні засоби і зброю, а й
прилади нічного бачення, пристрої для прослуховування телефонних розмов,
найновішу радіо- теле- і відео апаратуру. Тому без відповідного
технічного оснащення органів розслідування ускладнюється розкриття і
розслідування злочину, боротьба зі злочинністю загалом.
До НТЗ, які використовуються при провадженні розслідування, криміналісти
відносять систему загальнотехнічних, пристосованих і спеціально
розроблених приладів, апаратів, устаткування, інструментів,
пристосувань, матеріалів, а також методів їх застосування з метою
виявлення, фіксування, вилучення, дослідження доказів для більш
ефективного проведення розслідування й попередження злочинів [5, с. 10]
.
Для виконання окремих слідчих дій зазначені технічні засоби комплектують
і створюють спеціальні набори: слідчі портфелі, спеціальні
криміналістичні набори, комплекти НТЗ для прокурора-криміналіста,
оперативний і експертний ”чемодан” (сумка), службовий ”чемодан”
автоінспектора, пересувна криміналістична лабораторія.
При провадженні слідчих дій з використанням найважливіших НТЗ —
звукозапису, кінозйомки і відеозапису — порядок їх застосування детально
врегульований в законі (ст. 851 і 852 КПК України) [6, с. 383-389]. Про
це повідомляються учасники слідчої дії. Звуко- і відеозапис
відтворюються після закінчення слідчої дії, кіноплівка також
демонструється всім учасникам. Виготовлені під час провадження слідчої
дії фотознімки, матеріали звуко- і відеозапису, кінозйомок, плани, схеми
та інші матеріали додаються до протоколу цієї дії як такі, що пояснюють
його зміст (ч. 4 ст. 85 КПК України ). Але в дійсності ці матеріали
мають більш широке і самостійне доказове значення, тому доцільно було б
визначити їх самостійним джерелом доказів, а зліпки й відбитки —
похідними речовими доказами.
У КПК України досить докладно регулюється застосування лише трьох НТЗ
(статті 851 і 852 ), а це є не зовсім ефективним, бо з появою кожного
нового технічного засобу виникає питання про допустимість і
правомірність його використання для фіксування доказів, обставин
кримінальної справи. Тому цілком слушними є пропозиції сформулювати в
КПК України загальні норми про умови допустимості використання
науково-технічних засобів і в широкому плані — досягнень науки і техніки
в кримінальному процесі. Однак не слід виключати уже наявні в КПК
України норми, які регулюють порядок застосування окремих технічних
засобів і охорону прав особи при цьому, оскільки саме конкретні вказівки
закону є важливими й реальними гарантіями додержання принципів
кримінального судочинства [7, с. 94 ].
Загальні вимоги, що визначають умови допустимості застосування у
кримінальному процесі НТЗ засобів і методів розслідування є такими:
дії з їх застосуванням правомірні, якщо вони передбачені законом і не
суперечать йому;
застосовувати їх можуть особи, спеціально на це уповноважені;
можливість їх застосування безпосередньо визначається їх науковою
обґрунтованістю, об’єктивністю і достовірністю отриманих результатів;
вони не повинні суперечити етичним нормам, принижувати гідність осіб, до
яких вони застосовуються;
їх застосування має відповідати нормам безпеки.
Для ефективного застосування НТЗ працівники органів слідства мають
самостійно набувати навичок їх використання, а за потреби запрошувати
спеціаліста до участі у проведенні слідчої дії , мати вичерпну
інформацію про можливості існуючих експертних установ. Нехтування цими
вимогами призводить на практиці до того, що слідчий не вміє
відшуковувати матеріальні сліди злочину, правильно їх вилучати й
оформляти, внаслідок чого докази назавжди втрачаються. Поряд з тим слід
зазначити, що відображувані у протоколах оглядів, обшуків, впізнань та
багатьох інших дій фактичні дані засвідчуються підписами понятих. Існує
суперечність між необхідністю фіксування у протоколах слідчих дій всієї
отриманої інформації та реальною можливістю її засвідчення. Зумовлено це
тим, що дослідження матеріальних слідів злочину можуть проводитися з
використанням фахових знань за методикою, яка не завжди може бути
зрозумілою понятим, а результати таких досліджень іноді потребують
спеціальної розшифровки. Перебіг досліджень, під час яких застосовуються
спеціальні знання та різноманітні сучасні науково-технічні засоби, не
завжди можна контролювати, а результати таких досліджень іноді
недоступні для безпосереднього сприйняття. Нарешті, перешкодою для
засвідчення за допомогою понятих може бути також небезпека для здоров’я
через безпосереднє сприйняття матеріального джерела інформації (отруйні
речовини, радіоактивні ізотопи тощо). Тому такого роду дослідження, на
думку В.М. Тертишника, не можуть здійснюватися в рамках слідчих дій, де
беруть участь поняті. У протоколах слідчих дій, можуть фіксуватися
перебіг та результати досліджень, які проводяться без залучення фахових
знань.
У протоколах слідчих дій можуть і повинні фіксуватися перебіг та
результати досліджень, які виконуються із застосуванням і без
застосування фахових знань [8, с. 573 ].
Усі дії, які сприймаються та усвідомлюються при провадженні слідчої дії,
мають контролюватися та перевірятися слідчим, що відображається у
протоколі та засвідчуються підписами всіх учасників слідчої дії.
Ураховуючи те, що всі технічні засоби, які використовуються для
розкриття злочинів, розроблені тільки на науковій підставі, і
використовуються для виявлення, збирання, наочної демонстрації,
підвищення ефективності провадження слідчих дій, спираючись на
законодавче підґрунтя особливостей застосування та експлуатації,
документального оформлення і використання результатів, отриманих
внаслідок застосування технічних засобів.
Суд, дослідивши джерела інформації, отримані із застосуванням
спеціальних технічних засобів, дає їм оцінку та можливість їх
використання як доказів.
Список використаних джерел
1. Хаберюш І.Ф. Спеціальна техніка в органах внутрішніх справ. —
Донецьк: Донецьк. ін-ут внутр справ, 2002.
2. Гончар В.К., Золотар О.В. Знаряддя та прилади пошукової техніки:
Навч. посіб. — К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2001.
3. Гончар В.К., Золотар О.В. Прилади спостереження в екстремальних
умовах:Навч. посіб. — К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2003.
4. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. — М.: БЕК,1997.
5. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике.
— К.: Изд-во КТУ, 1984.
6. Тертишник В.М. Науково-практичний коментар до
Кримінально-процесуального кодексу України. — К.: А.С.К.,2002.
7. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук
в уголовном судопроизводстве. — К.,1980.
8. Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. — К.:
Юрінком Інтер,2004.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
