UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСоціально-економічні погляди М. Бухаріна: нові підходи до проблеми (курсова)
Авторdimich
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось13424
Скачало439
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

нки Леніна з Бухаріним складались по різному. Були і періоди

гострих суперечок, і періоди плідної співпраці. Бухарін виступав проти

Ленінської лінії у 1918 році з питань заключення Брестського миру, в

1920-1921 роках під час дискусії про профспілки.

 

Суть цієї дискусії полягала в тому, що учасники V Всеросійської

конференції профспілок (2-6 листопада 1920 року) вимагали негайно

перейти до демократичних методів керівництва профспілками. Л.Троцький

виступив за “одержавлення” і “перетрушування” профспілок. В.Ленін

виступив проти Л.Троцького і підтримав профспілкового лідера

М.Томського.

 

М.Бухарін створив свою “буферну” групу, що стояла посередині

 

між В.Леніним і Л.Троцьким. До неї входили: Ю.Ларін (М.А.Лур’є),

Є.Преображенський, Є.Серебряков, І.Є.Сокольніков, В.Н.Яковлєв (28, с.

262(.

 

В.Ленін різко критикував позицію Бухаріна. У статті “Ще раз про

профспілки, про поточний момент і про помилки тт. Троцького і Бухаріна”

Ленін писав: “Бухарін вже 9 листопада виступив як “буферник”, що наочно

викриває справжню роль групи Бухаріна як посібника найгіршої і

найшкідливішої фракційності” (15, с. 257(.

 

У іншій статті “Криза партії” Ленін назвав позицію Бухаріна “верхом

розпаду ідейного”: “Тут здійснено поворот з тих, про які марксисти в

давні часи глузували: “поворот не стільки історичний, скільки

істеричний”. Це – повний розрив з комунізмом і перехід на позиції

синдикалізму. Це повторення Шляпниковського лозунгу “оспілчанити

державу”(15, с. 257(.

 

Незабаром, М.Бухарін став підтримувати троцькістську ідею “одержавлення

профспілок”. Англійський вчений Е.Карр зазначає, що троцькістська

платформа була підтримана Бухаріним не без вагань (31, с. 41(.

 

Кінець “профспілкової дискусії” поклав Х з’їзд РКП(б), що проходив з 8

 

по 16 березня 1921 року. Цей з’їзд прийняв резолюцію про єдність партії

і засудив анархо-синдикалістський ухил. М.Бухарін визнав свою попередню

позицію помилковою.

 

У 1920-1924 роках М.Бухарін взяв участь у конгресах Комінтерну як

представник РКП(б). В цей час М.Бухарін видав свої праці “Теория

исторического материализма” і “Новый курс экономической политики”.

 

Після 1921 року у М.Бухаріна покращились стосунки із В.Леніним. Будучи

важко хворим, В.Ленін диктує свої записки, відомі і як “Лист до з’їзду”.

У ньому він дає характеристики відомих більшовицьких діячів: Й.Сталіна,

Г.Зинов’єва, Л.Каменєва, М.Бухаріна.

 

Зокрема, у цьому листі, Ленін дає таку характеристику М.І.Бухаріна:

“Бухарін – не тільки найцінніший і найбільший теоретик партії, він також

законно вважається улюбленцем всієї партії, але його теоретичні погляди

з дуже великим сумнівом можуть бути віднесені до цілком марксистських,

бо в ньому є щось схоластичне (він ніколи не вчився, і думаю, ніколи не

розумів цілком діалектики)” (13, с. 330(.

 

Цим тезам Леніна можна дати таке пояснення. теоретичні погляди

М.Бухаріна В.Ленін розглядав не лише у зв’язку з його працями, а в першу

чергу у зв’язку з його діяльністю як політика. Ленін вказував на такі

хиби Бухаріна, як схиляння перед формальною логікою замість діалектики,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] 12 [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ