.

Проблеми ціноутворення в Україні. Характеристика різних підходів до ціноутворення на ЛЗ в різних країнах (курсова)

Язык: русский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
674 16832
Скачать документ

маркетинг

Курсова робота

на тему:

Проблеми ціноутворення в Україні. Характеристика різних підходів до
ціноутворення на ЛЗ в різних країнах.

ПЛАН

Вступ ……………………………………………………………………………. 3

1. Особливості системи ціноутворення на лікарські засоби та

вироби медичного призначення в Україні ………………………………… 4

2. Проблематика реєстрації цін виробника основних ЛЗ в Україні ………… 9

3. Ціноутворення в аптеці ……………………………………………………. 18

4. Цінова політика фармацевтичних фірм …………………………………… 22

4.1. Визначення цілей і задач ціноутворення ……………………………… 22

4.2. Визначення цінової еластичності попиту ……………………………… 25

4.3. Вибір методів і стратегій ціноутворення для продукції компаній
…… 27

4.4. Оцінка рівня витрат виробництва при різних можливих об’ємах

випуску і реалізації товару ……………………………………………… 31

5. Ціноутворення на ГЛЗ в Країнах Центральної та Східної Європи ……… 34

5.1. Ціноутворення у Чеські Республіці ……………………………………. 34

5.2. Ціноутворення у Словаччині …………………………………………… 35

5.3. Ціноутворення у Словенії ……………………………………………… 35

5.4. Ціноутворення в Угорщині …………………………………………….. 36

5.5. Ціноутворення у Польщі ………………………………………………. 37

5.6. Ціноутворення у Румунії ……………………………………………….. 38

5.7. Ціноутворення у Росії …………………………………………………… 39

6. Світовий досвід ціноутворення …………………………………………… 41

7. Експериментальна частина

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Ціноутворення – основний важіль стабільності фармацевтичного ринку.
Політика ціноутворення вимагає аналітичного підходу, узагальнення та
наукового дослідження процесів, що відбуваються на вітчизняному
фармацевтичному ринку.

Лікарські засоби і вироби медичного призначення мають особливості
ціноутворення. Ліки – це особливий товар: з однієї сторони – виробники
ЛЗ, торгові компанії, аптеки в нових умовах господарювання повинні
отримувати прибуток, а з другої – всі верстви населення повинні мати
можливість отримання необхідної медичної допомоги. Ці два аспекти
фармацевтичної галузі часто вступають в противоріччя, особливо при
відсутності прогресивної системи соціального захисту населення, адже
основними споживачами ЛЗ частіше за все являються люди похилого віку,
інваліди, хронічні хворі з обмеженою працездатністю, тобто найбільш
вразливі і малозабезпечені категорії населення.

Фармацевтичний ринок України має більш ніж 10- літню історію
розвитку в пострадянський період. Незважаючи на досить молодий вік
українського фармацевтичного ринку, обсяг реалізації ЛЗ за цей період не
раз перебував у стані кризису і підйому.

1. Особливості системи ціноутворення на лікарські засоби та

вироби медичного призначення в Україні

Ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення
(ЛЗВМП) відноситься до однієї із найскладніших
організаційно-економічних систем, діючих на фармацевтичному ринку. У
світовій практиці є в основному, такі системи ціноутворення:

централізована, яка передбачає утворення цін державними органами на
основі витрат виробництва й обігу ( регульована система
ціноутворення);

ринкова, заснована на взаємодії попиту і пропозиції ( вільна система
ціноутворення).

Змішана система ціноутворення ґрунтується на поєднанні вільних та
регульованих цін. Системі ціноутворення змішаного типу властивий такий
порядок управління, коли державні органи створюють ефективну систему
регулювання цін, не порушуючи при цьому механізму ринкового регулювання.
Як показує міжнародний досвід, у більшості країн на ЛЗВМП
використовуються саме змішані системи ціноутворення.

Величезна кількість чинників, що впливають на процес формування цін,
необхідність управління даним процесом, щоб не допустити стихійності
ціноутворення і зростання цін, зумовлюють важливість проведення
системних досліджень у цій галузі на основі використання методології
системного аналізу.

Ураховуючи, що до цього часу не існує загальновизнаного поняття
«система ціноутворення», і виходячи з основних принципів системного
аналізу, при якому об’єкт дослідження розглядається як система, дане
поняття може бути визначене як ієрархічний комплекс підсистем, що
дозволяє здійснювати певним способом процес формування цін в існуючих
умовах функціонування народного господарства країни і в умовах, що
прогнозуються.

Системний аналіз ціноутворення на ЛЗВМП дозволяє також визначити
комплекс основних завдань, від вирішення яких залежить ефективність
функціонування всієї системи ціноутворення.

Виходячи з «Концепції розвитку охорони здоров’я населення України»,
основну мету системи ціноутворення на ЛЗВМП відносно забезпечення
потреби країни в ліках можна сформулювати як досягнення гарантованої
економічної доступності ефективних ЛЗ для всіх верств населення при
одночасному забезпеченні умов ефективного розвитку вітчизняного
виробництва шляхом гармонізації ринкових механізмів з механізмами
соціального захисту людини. Тому функціонування всіх підсистем, що
входять у структуру системи ціноутворення на ЛЗВМП, і вирішення
відповідних завдань, що стоять перед цими підсистемами, повинно бути
спрямоване на забезпечення реалізації цієї мети.

Центральною процедурою в системному аналізі є побудова узагальненої
моделі досліджуваної системи, яка відбиває основні чинники та
взаємозв’язки реальних умов, що можуть виявлятися у процесі діяльності.
Нами пропонується концептуальна організаційно-концептуальна модель
системи ціноутворення на ЛЗВМП змішаного типу, яку можна подати у
вигляді взаємопов’язаних підсистем (схема 1). Система ціноутворення на
ЛЗВМП, що розглядається, є підсистемою більш великої системи, яка
включає цінові процеси народного господарства загалом . У свою чергу,
остання є підсистемою в системі, що охоплює економіку всієї країни.

Схема 1. Концептуальна організаційно-функціональна модель системи
ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення

Одне з центральних місць у системі ціноутворення займає підсистема
цін. Усі діючі в економіці ціни взаємопов’язані й утворюють єдину
підсистему, яка знаходиться в постійному русі під впливом безліч
ринкових чинників. Ця підсистема складається з окремих блоків
взаємозалежних і взаємодіючих цін. Найважливішими й основними блоками
єдиної підсистеми цін є оптові, закупівельні та роздрібні ціни, тарифи
на послуги, ціни, що реєструються та еталонні (референтні) ціни.

В умовах введення в системи державної реєстрації цін на ЛЗ, включені
в Національний перелік основних (життєво необхідних) ЛЗ і ВМП, важливого
значення набуває створення блоку цін, що реєструються. Аналогічно в
умовах функціонування системи медичного страхування і відшкодування
вартості ліків виникає необхідність у створенні блоку еталонних цін.

Це забезпечить можливість непрямого регулювання цін на ЛЗ, вартість яких
підлягає відшкодуванню, і оптимізації витрат МОЗ України на придбання
ліків.

У рамках системи ціноутворення у країні має діяти єдина методологія
для всіх рівнів встановлення цін, тобто основні положення і правила
формування цін не повинні змінюватися залежно від того, хто і на який
термін їх встановлює. Це є необхідною передумовою створення системи
ціноутворення і єдиної підсистеми цін, діючих в економіці країни.

Види цін, що входять як складові елементи в єдину підсистему цін,
формуються під впливом безліч чинників, що визначають стан відповідного
ринку. Результати фармако-економічного аналізу ЛЗ також можуть
розглядатися як чинники, що впливають на ціни.

У системі ціноутворення, яка розглядається, ціноутворюючі чинники
(ЦУЧ) і проведення фармако-економічного аналізу ЛЗ виділяються як
самостійні підсистеми нижче лежачого рівня ієрархії порівняно з
підсистемою цін.

В умовах ринкової економіки серед безлічі чинників, що впливають
безпосередньо або опосередковано на ціну ЛЗВМП, можна виділити такі
основні шість груп: чинники макроекономічної кон’юктури; чинники, що
визначаються державними органами при регулюванні цін; чинники попиту;
чинники пропозиції; чинники зумовлені альтернативними виробничими
можливостями; інші чинники.

Усі зазначені ціноутворюючі чинники спрямовують далеко не рівноцінний
вплив на процес формування цін на ЛЗВМП. Системний аналіз сукупності
ЦУЧ дозволяє провести їх ранжування за важливістю. Результати ранжування
ЦУЧ подано на схемі 2.

Схема 2. Підсистема ціноутворюючих чинників, що впливають на процес
формування цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення

Зрештою, домінуючий вплив на формування цін справляють чинники, що
формують ціни умовами ринку, які об’єктивно складаються. Це насамперед
чинники макроекономічної кон’юктури, що визначають напрям і темпи зміни
цін або їх стабілізацію. Основними макроекономічними ЦУЧ є
кредитно-грошова політика, темп інфляції, рівень бюджетного дефіциту,
стан виробництва (зростання, падіння) тощо.

У даний час основними напрямами реформування охорони здоров’я в усіх
цивілізованих країнах є соціалізація, підвищення ролі держави у процесах
забезпечення доступності якості медичної допомоги, в т. ч. ЛЗ. Оскільки
у більшості країн світу немає достатніх фінансових ресурсів для покриття
потреб національної охорони здоров’я, оптимізація витрачання коштів є
загальною світовою проблемою. У той же час фармакоекономічні
дослідження, будучи інструментом контролю цін на ЛЗ, дозволяють
оптимізувати планування ресурсного забезпечення охорони здоров’я, тому
створення в системі ціноутворення на ЛЗ в Україні підсистеми
фармако-економічного аналізу лікарських препаратів (ЛП) дозволить
перевести процес оптимізації витрат на лікарське забезпечення на науково
обґрунтовану базу не тільки без втрат, але і з підвищенням якості
надання медичної допомоги населенню. Основними блоками підсистеми
фармако-економічного аналізу повинні стати моніторинг фармакоекономічних
досліджень ЛЗ і оцінка їх споживчої вартості. Блок оцінки споживчої
вартості ЛЗ передбачає проведення оцінки їх споживчих властивостей
(терапевтичної ефективності, безпеки, надійності, тощо). Блок
моніторингу фармакоекономічних досліджень передбачає клініко-економічну
оцінку ефективності фармакотерапії на основі аналізу вартості (витрат) і
ефективності застосування ЛП. Реалізація даного блоку підсистеми
дозволить при встановленні цін на ЛЗ урахувати їх споживчу вартість та
фармакоекономічні ефективність.

У запропонованій концептуальній організаційно-функціональній моделі
системи ціноутворення на ЛЗВМП (схема 1) на одному ієрархічному рівні з
підсистемою цін розташовуються нормативно-правова,
інформаційно-довідкова й організаційно-контрольна підсистеми.

Нормативно-правове забезпечення системи ціноутворення на ЛЗВМП
засноване на сукупності нормативно-правових актів і нормативних
документів у цій галузі. Так, основні принципи формування і застосування
цін в Україні встановлені Законом «Про ціни і ціноутворення» від
03.12.90 р. (із змінами від 04.01.92 р.), даний закон визначає
застосування вільних цін і тарифів, державних фіксованих та регульованих
цін і тарифів, застосування переліків продукції, що підлягає регулюванню
цін. На ЛЗВМП встановлення вільних і регульованих цін визначається
Постановою КМ України від 25.12.96 р. №1548 (із змінами та
доповненнями).

Для забезпечення реалізації організаційно-контрольної підсистеми
необхідна наявність двох вхідних в неї підсистем: підсистеми, основу
якої становлять органи виконавчої влади, і підсистеми, що включає в себе
органи контролю за ціноутворенням. На виконання постанови КМ України
№1499 від 16.11.01 р. стосовно розробки в Україні системи державної
реєстрації цін на ЛП, включені в Національний перелік основних (життєво
необхідних) ЛЗВМП, необхідно створити в організаційно-контрольній
підсистемі Центр державної реєстрації цін. На дану структуру повинні
бути складені функції по узгодженню (експертизі) цін, що реєструються,
проведенню державної реєстрації цін і моніторингу цін на ЛЗВМП.

Інформаційно-довідкова підсистема включає інформацію, необхідну і
достатню для вирішення поставлених завдань у рамках системи
ціноутворення на ЛЗВМП. Використовуються як внутрішні, так і зовнішні
джерела інформації. Наприклад, для ефективного проведення реєстрації цін
на ЛЗВМП необхідне створення і введення баз даних
інформаційно-довідкового забезпечення проведення експертизи цін, що
реєструються.

Застосування системного аналізу дало можливість визначити основні
завдання системи ціноутворення на ЛЗВМП, спрямовані на підвищення
ефективності її функціонування. Так, принципового значення для
нормативно-правової підсистеми ціноутворення в сучасних умовах набуває
прийняття концепції формування системи ціноутворення на ЛЗВМП в Україні,
затвердження методичної бази державної реєстрації цін на ЛЗВМП,
опрацювання механізму реєстрації цін, затвердження методичної бази
формування цін на ЛП з урахуванням їх споживчої вартості і
фармакоекономічної ефективності тощо.

2. Проблематика реєстрації цін виробника основних ЛЗ в Україні

Державну реєстрації цін на ЛЗ, які включені в Національний перелік
основних (життєво необхідних) ЛЗ і ВМП, планується проводити у
відповідності з Постановою Верховної Ради України від 21.06.2001року
№2564-III “Про інформації Кабінету Міністрів України про проведення
політики державного регулювання цін на ЛЗ і ВМП”, Постановою Кабінету
Міністрів України від 16.11.2001 рок № 1499 “Про внесення змін в деякі
постанови Кабінету міністрів України” і Указом Президента України від
07.02.2003 № 91/2003 “Про способи вдосконалення забезпечення, а також
підвищенню ефективності державного управління в цій сфері”.

У відповідності з положенням про Державну службу ЛЗ і ВМП,
затвердженим Постановою КМУ від 2 червня 2003р. № 789, із змінами,
занесеними Постановою КМУ від 2 жовтня 2003 № 1543, на Державну службу
покладено визначення порядку, організація і здійснення державної
реєстрації (переєстрації) цін на продукцію, здійснення моніторингу цін
на продукцію, внесення пропозицій щодо вдосконалення її цінового
регулювання.

Державна реєстрація на основні ЛЗ в Україні повинна враховувати
особливості сучасного ринку, а також відсутність у державі системи
медичного страхування і відшкодування населенню вартості ЛЗ. Враховуючи
все вище сказане, механізм проведення державної реєстрації ціни повинен
сприяти вітчизняному виробництву та імпорту основних ЛЗ по цінах,
узгоджених з державними органами. Це забезпечить раціональне
використання бюджетних засобів як наслідок, гарантовану доступність
основних ЛЗ населенню країни.

Враховуючи, що саме ціна виробника і митна вартість являються базою
при визначенні торгових націнок на ЛЗ, державна реєстрація оптових цін
виробника забезпечить прозорість і публічність всієї системи
ціноутворення на окремі ЛЗ.

В цілому, проведення реєстрації цін на основні ЛЗ в Україні буде
прияти виконанню Директиви Ради ЄС від 21.12.1998 року № 89/105/ ЕЄС
“Про чіткі міри регулювання цін на ЛЗ для людини і про включення їх в
сферу дії державної системи медичного страхування” і забезпечити
реальний характер і гласність цін на основні ЛЗ.

Основні принципи проведення експертизи і реєстрації цін основні ЛЗ

Реєстрація цін на ЛЗ як метод державного регулювання передбачає
обмеження на визначений термін їх обмеженого рівня.

Державній реєстрації підлягають оптові ціни виробника на всі ЛЗ
вітчизняного та закордонного виробника, які включені в національний
перелік основних ЛЗ. Ціни реєструються на кожний препарат з врахуванням
лікарської форми, дозування, кількості в споживчій упаковці.

Основними задачами державної реєстрації цін на основні ЛЗ являється
проведення експертизи і визначення обґрунтованої ціни, яка заявлена
виробником або постачальником, на заснуванні реальної вартості і
прозорого методу розрахунків, а також створення бази даних світових цін
на основні ЛЗ.

Ціни на ОЛЗ повинні покривати затрати, пов’язані з виробництвом, а
також приносити прибуток, достатній для ефективного розвитку
виробництва, створення на вітчизняних підприємствах умов переходу на
стандарти GMP, проведення наукових досліджень, які направлені на
розробку нових ЛЗ, що забезпечить підтримку високого рівня системи
охорони здоров’я в країні. Для закордонних ЛЗ необхідно також
забезпечити умови, які дозволять імпортерам відшкодувати затрати, які
пов’язані з операціями по імпорті.

Основними напрямками проведення експертизи цін і визначення їх
обґрунтованого рівня являються:

аналіз світових цін на ОЛЗ;

аналіз цін на ОЛЗ на вітчизняному ринку;

аналіз динаміки цін на ОЛЗ з врахуванням результатів моніторингу
системи цін;

аналіз складу і структури ціни заявника.

Експертиза цін основних лікарських засобів

Згідно із заявою на реєстрацію цін на ОЛЗ вповноважені органи будуть
проводити експертизу ціни. Процедуру експертизи ціленапрямлено проводити
поетапно. На схемі 3 приведено алгоритм експертизи цін на ОЛЗ
вітчизняного і закордонного виробництва.

Характер експертизи цін на ОЛЗ залежить від категорії і
країни-виробника ЛП. В залежності від ступеню інновації, вдосконалення і
рівня терапевтичної ефективності ЛП поділяють на три категорії:

I категорія. Принципово нові ЛП (ПНЛП) на заснуванні нового
біологічно

активного з’єднання

II категорія. Вдосконалені ЛЗ (ВЛЗ).

III категорія. Лікарські препарати – генерики, традиційні препарати.

До першої категорії ЛЗ відносяться:

препарати, які представляють собою нову групу ЛЗ для лікування
патологій;

препарати нового покоління, які володіють подібним, але більш вираженим
терапевтичним ефектом.

До другої категорії ЛЗ відносяться:

комбіновані препарати, виготовлені на основі відомих субстанцій, завдяки
чому посилюється їх терапевтичний ефект;

лікарські форми, які покращують фармакокінетичні властивості субстанцій
(пролонговані лікарські форми).

Схема 3. Алгоритм експертизи і реєстрації цін на основні лікарські
засоби

До третьої ЛЗ відносяться:

– відтворені препарати, які мають в якості діючої речовини субстанцію,

яка вийшла в світ під патентним захистом;

– препарати, які традиційно використовуються в медичній практиці.

В залежності від того, до якої категорії відноситься ЛЗ,
визначається група препаратів порівняння. Обґрунтований вибір препаратів
порівняння вітчизняного та закордонного виробництва проводиться при
умові, що традиційні препарати і генерики порівнюють з ідентичними,
тобто з препаратами, які мають однакову міжнародну непатентовану назву
(INN). Принципово нові і вдосконалені ЛЗ порівнюють з подібними, тобто з
препаратами однієї підгрупи, по четвертому рівні АТХ – класифікації.

При виборі препаратів порівняння необхідно враховувати ідентичність
активної речовини і її концентрації, ідентичність лікарської форми та
ідентичність споживчої упаковки. У випадках, коли пряме порівняння цін
на препарати неможливе, тоді проводять зіставлення вартості добових доз
або курсу лікування.

Визначаючим напрямком при проведенні експертизи цін являється аналіз
світових цін на ідентичні або подібні ЛЗ. Аналіз світових цін
проводиться як і країні походження препарату, так і в інших країнах, де
він зареєстрований. Порівняння, в першу чергу необхідно проводити з
цінами на препарати в країнах з найбільш ближчими економічними умовами (
Росія, Чехія, Польща, Словенія, Румунія, Білорусь). Якщо ЛП
зареєстрований в цих країнах не зареєстрований, порівняння проводять з
цінами на ОЛЗ в країнах Європейської Співдружності.

Інформація про ціну на ЛЗ в країні походження та в інших країнах
буде надаватися імпортерами.

На заснуванні аналізу цін у вказаних країнах визначається мінімальна
ціна і встановлюється співвідношення між ціною Заявника ОЛЗ і
мінімальною світовою ціною на ЛЗ.

В подальшому необхідно проводити аналіз цін по групі препаратів
порівняння на фармацевтичному ринку України. Серед вітчизняних
препаратів визначаються співвідношення між собівартістю і отриманим
прибутком. У випадку значної варіації цих показників підприємствам
необхідно буде представляти пояснювальну записку. Для недопущення
демпінгу цін, у випадку зменшення ціни препарату на 10-20 % від
мінімальної ціни по групів препаратів порівняння, підприємствам також
потрібно представити пояснювальну записку.

Що стосується розрахунку митної вартості ОЛЗ, то вона включає процес
декларації контрактної ціни підприємства – виробника на умовах “поставка
без оплати податкового мита” і витрат, пов’язаних з митним очищенням
вантажу.

Із ціллю проведення комплексного аналізу цін на ОЛЗ, заявлених
виробниками, на наступному етапі експертизи планується дослідити
динаміку цін на ЛП за останній рік або півроку.

Визначення обгрунтованості зміни цін доцільно проводити із
врахуванням даних моніторингу системи цін доступності ОЛЗ.

Згідно із методикою, розробленою в Національному фармацевтичному
університеті, необхідно визначити індекси цін ( індивідуальний,
груповий, зведений), а також показники доступності ОЛЗ. Індивідуальний
кодекс ціни лікарського засобу ( Iр ) визначають як відношення його ціни
в поточному періоді до ціни в попереднім періоді :

де: Р1 – ціна ЛП, заявленого на реєстрацію;

Р0 – ціна попередньої реєстрації (ціна за звітний період) ЛП.

Груповий індекс ( Iq ) визначається як середньоарифметичний показник
індивідуальних індексів цін ЛП (препарата Заявника і групи препарата
порівняння) :

Розраховані індивідуальні і групові індекси цін на ОЛЗ вітчизняного і
закордонного виробництва не повинні перевищувати індекс споживчих цін
(індекс інфляції) за відповідний період.

Критерієм гарантованого об’єму лікарського забезпечення населення
доцільно використовувати показник доступності ОЛЗ ( D ). Показник
доступності ОЛЗ вираховується по формулі :

де: Iх – індекс зміни середньої заробітної плати за
визначений період;

IС – загальний індекс цін на ОЛЗ за той самий період
часу;

Zmin – мінімальна заробітна плата в країні;

Vk – вартість споживчої корзини в досліджений період.

Збірний індекс оптових цін виробників на ОЛЗ вираховується як
середньо виміряний із групових індексів цін, де за вагу береться об’єм
реалізації визначеної групи ЛЗ в загальному об’ємі реалізації ОЛЗ на
українському фармацевтичному ринку.

де: Is – збірний індекс оптових цін виробника ОЛЗ;

Ig – груповий індекс цін виробника ОЛЗ;

tі – питома вага обєма реалізації групи препаратів в
загальному

об’ємі реалізації ОЛЗ.

Для досягнення гарантованої державою доступності ОЛЗ показник
доступності повинен бути більше або дорівнювати одиниці ( D ? 1 ).

Як індикатор доцільно використати норматив доступності (показник
доступності ОЛЗ базового року – року введення державної реєстрації цін).

Таким чином, показник доступності всіх наступних років повинен бути
більшим, ніж в базовому році :

D0?D6

де: D0 – показник доступності звітного періоду;

D6 – показник доступності базового періоду (норматив
доступ-

ності).

У випадку виникнення розбіжної (значної варіації цін,
необґрунтованого рівня динаміки) необхідно додатково проводити аналіз
складу і структури цін Заявника. 0З цією метою необхідно проаналізувати
статті собівартості ЛП, визначити граничну вагу основних статей
собівартості по відношенню до ціни. Для вітчизняних ОЛЗ як основу
аналізу використовують типову структуру оптової ціни ЛП вітчизняного
виробника.

Для проведення аналізу структури ціни зарубіжних виробників
експертами також додатково запитується структура витрат на виробництво
ЛЗ.

Кінцевим етапом у проведенні експертизи є узгодження ціни на ОЛЗ із
врахуванням рівня світових цін по групі препаратів для порівняння.

У державному реєстрі вказується оптова ціна виробника (податкова
вартість) ОЛЗ як в національній, так і в закордонній валюті.

Матеріали по реєстрації або перереєстрації цін
виробників(постачальників)

ОЛЗ в Державному реєстрі повинні завчасно публікуватися в доступних
джерелах масової інформації.

Для проведення експертизи цін на ОЛЗ в Україні необхідно створення і
ведення бази даних світових цін на ОЛЗ. Структура бази даних світових
цін на ОЛЗ повинна містити наступну інформацію:

ринкову назву ЛП, міжнародну непатентовану назву терапевтично активної
речовини, підгрупу і код згідно АТХ-класифікації, країну і назву
виробника, лікарську форму, дозування, споживчу упаковку, номер і дату
реєстрації в Державному реєстрі ЛЗ України, світові ціни за визначений
період, які регульовані державою ціни на ОЛЗ в Україні, відповідні
індекси інфляції і зміни валютних котирувань інші статичні дані.

З допомогою програмного забезпечення БД цін на ОЛЗ здійснюється
пошук ЛЗ по алфавітному показнику, по найменуванню міжнародного
непатентованої назви, по підгрупам; створюється вибір ЛЗ; проводиться
розрахунок середніх цін, динаміки і рівня доступності препаратів.

На схемі 4 наведена структурно-функціональна блок – схема бази
даних світових цін на ОЛЗ.

Схема 4. Структурна – функціональна блок – схема бази даних цін
ОЛЗ

При проведенні експертизи цін на вітчизняні і імпортні ЛЗ буде
використовуватися інформація, яка опублікована в офіційних вітчизняних і
зарубіжних виданнях, спеціалізованих базах даних, інтернеті, каталогах і
прейскурантах фірм, державних прейскурантах і інших офіційних джерелах
інформації.

При проведенні експертизи цін на імпортні ЛЗ необхідно перевіряти
рівень цін в країнах виникнення і в інших країнах, де вони
зареєстровані.

Пошук інформації по цінах поруч з офіційними виданнями можливо
проводити по базах даних Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВОЗ)
і її регіональних відділень, виданнях інформаційних служб при ВОЗ по
цінах на ГЛЗ в державах – члени ВОЗ, в тім числі на ЛЗ, які підлягають
заміні.

Доцільно використати наступні джерела інформації :

Видання ВОЗ:

МSH. International Drug Price Indicator Guide. Washington D.C.:
Management Sciences for Health. (Міжнародний показник на основні ГЛЗ.
Щорічна публікація у співпраці із ВОЗ). Містить інформацію про ціни на
генерики на міжнародному ринку, засновану на останніх каталогах,
тендерах, прайс-листах неприбуткових організацій постачальників ЛЗ і
агентств по їх закупівлі;

Sources and Prices of Selected Medicines and Diagnostics for People
Living with HIV/AIDOS (Ціни на окремі готові лікарські засоби для
лікування і діагностики ВІЛ-інфекції, а також деякі проти інфекційні
препарати і анальгетики для ВІЛ-інфікованих пацієнтів);

Pharmaceutical starting materials/Essential Drugs Report (Ціни на
сировину для виробництва життєво необхідних ЛЗ і на готові лікарські
препарати). Щомісячний огляд по матеріалах торгових центрів Європи і
Азії. Містить інформацію про світові ціни і дозволяє спів ставляти ціни
на ринку.

Друкованіі видання :

Vidal. Guide des Medicaments, Franse;

Dictionnarie VIDAL MediMedia, France;

Rote Liste, Germany;

Physicians Desk Reference (RDR), Physicians Desk Reference for
Nonprescription Drugs and Dietary Supplements, PDR for Herbal Medicines-
Washington Medical Economics, USA/

British National Formulary (Британський державний формуляр), який
видається Національною службою охорони здоров’я Великобританії і
містить інформацію про ціни на патентовані ЛП.

Бази даних інформаційних служб державних органів країн-членів ВОЗ, які
відповідають за ціноутворення на ЛЗ.

3. Ціноутворення в аптеці

Ціна – один із критичних факторів конкурентноздатності аптеки

За даними деяких досліджень покупця не влаштовує ціна на препарат в
аптеці приблизно в 20,7% випадків. В цій статті наведено приклади і
рекомендації на основі досвіду маркетингової роботи на фармацевтичному
ринку і деяких моделей ціноутворення, властивих для аптек. Ціна
являється критичним фактором попиту, тому її зміну потрібно здійснювати
тільки після детального аналізу із врахуванням особливостей поточної
ситуації, часу, року і т.д.

Фармацевтичний ринок один із найбільш динамічних ринків і будь-які
нововведення в області ціноутворення повинні базуватися на міцному
фундаменті зворотнього зв’язку. Робітники першого столу повинні бути
проінструктовані про необхідності письмової реєстрації всіх відгуків
покупців про ціни в аптеці – як позитивних, так і негативних.
Проведений аналіз роздрібних цін станом за останній тиждень березня 2003
року на вибір із 36 аптек міста Києва. Результати аналізу наведені в
табл.1.

Назва

препарату Лікарська форма і дозування Виробник Мінімальна ціна, грн.
Максимальна ціна, грн. Ціни, грн. Ціни, грн.

Валідол табл. 0,06 №6 Дарниця 0,30 0,32 0,02 6,7%

Віагра табл. 0,1 №1 Pfizer 78,62 89,59 10,97 14,0 %

Дуовіт драже 40 KRKA 10,55 11,87 1,32 12,5 %

Каптопрес табл. №20 Дарниця 5,80 6,75 0,95 16,4 %

Лінекс капс. №16 Lek 11,33 13,90 2,58 22,7 %

Мотіліум табл. 0,01 №30 Jassen-Cilag 27,14 32,70 5,56 20,5%

Нізорал крем 2% 15,0 Jassen-Cilag 22,95 39,69 16,74 72,9 %

Нітрогліцерин табл. 0,005 №40 Технолог 1,92 2.12 0,20 10,4

Прегнавіт капс. №60 Merckle-Ratiofarm 37,02 48,30 11,28 30,5%

Ревіт др. №100 вітаміни 2,04 2,30 0,26 12,7 %

Сумамед табл. 0,5 №3 Pilva 58,20 68,00 9,80 16,8 %

Табл.1. Інтервал роздрібних цін у вибірці київських аптек

Було вибрано 11препаратів із різних цінових категорій. Лідерами по
використанню роздрібних цін стали Нізорал (72,9%), Прегнавіт (30,5%) і
Лінекс (22,7%). Ці назви відносяться до препаратів вибору. Для життєво
необхідних препаратів показник розкиду роздрібних цін значно нищий. Для
Валідолу він склав всього 6,7% , для нітрогліцерину – 10,4%( найнижчі
показники серед вибраних препаратів). Середній розкид роздрібних цін у
вибраній групі препаратів становив 21,5%. По розкиду оптових цін першим
є Нітрогліцерин (71,9%), Нізорал (42,8%) і Ревіт (39,3%). Найнижчі
показники були у Віагри (9,4%) і Каптопресу (19,2%). Середній розкид
оптових цін вибраний групі препаратів становив 32,7%.

Географічне розташування аптеки в населену пункті багато в чому
визначає політику ціноутворення. В якості прикладу використання
географічного положення аптеки при формуванні ціни вибрана одна із
найбільших аптечних точок Києва « 7 х 7». Для порівняння вибрано:

аптека « 7 х 7» на вул. Хрещатик, 24 (центр міста)

аптека « 7 х 7» на вул.. Серафимовича, 3а (близько 10 км від центру
міста)

Порівняльна характеристика роздрібних цін в цих двох аптеках
представлена в табл.2.

Назва

препарату Лікарська форма і дозування Роздрібна ціна, грн. аптека « 7 х
7» на вул. Серафимовича Роздрібна ціна, грн. аптека « 7 х 7» на вул.
Хрещатик

Валідол табл. 0,06 №6 0,30 0,31

Віагра табл. 0,1 №1 78,62 88,45

Дуовіт драже 40 10,55 11.87

Каптопрес табл. №20 5,80 6,06

Лінекс капс. №16 11,33 12,78

Мотіліум табл. 0,01 №30 27,14 31,45

Нізорал крем 2% 15,0 22,95 28,00

Нітрогліцерин табл. 0,005 №40 1,92 2,00

Прегнавіт капс. №60 37,02 44,83

Ревіт др. №100 2,04 2,13

Сумамед табл. 0,5 №3 58,20 66,47

Табл. 2. Порівняльна характеристика роздрібних цін в аптеках, які
розміщені в різних районах Києва

Дані наглядно демонструють принцип використання географічного
місцезнаходження аптеки для максимізації прибутку у ціноутворенні.

Прохідність аптеки – критичний фактор для об’єму продаж. Змінити
місцезнаходження вже відкритої аптеки звичайно складно, практично
неможливо. Що робити аптекам, яким з потоком покупців пощастило менше,
наприклад, які знаходяться в житлових мікрорайонах? Для них також є
вихід із ситуації. Він складається з підвищення кваліфікації завідувача
аптеки як менеджера. Чим гірше місцезнаходження аптеки, тим більше
кваліфікації потрібно проявити його керівнику.

Якщо говорити про ціну, то не секрет, що багато препаратів можна
заказати у постачальника дешевше, ніж звичайно, якщо термін придатності
не підходить до кінця. Наприклад, якщо до кінця терміну придатності
залишається півроку. Якщо розраховані параметри логістики і здійснюється
аналіз об’єму продаж, то аптека може прогнозувати місячний об’єм продаж
і заказати цю кількість з дешевих партій. Звичайно, важливо враховувати
інтереси покупці – щоб він зміг використати препарат до закінчення
терміну придатності. Для цього потрібно враховувати, призначений цей
препарат для повсякдневного, курсового прийому чи для прийому від
випадку для випадку.

Маркетингові фактори, які впливають на формування ціни в аптеці

1. Інтенсивність потоку потенціальних відвідувачів у безпосередній
близькості від аптеки. Висока інтенсивність такого потоку присутня
поблизу транспортних ліній, ринків, супермаркетів. Відмінна ілюстрація
аптечних точок з великим потоком транзитних відвідувачів – аптечні
кіоски в метро. Транзитні відвідувачі звичайно більш економічно активні
і забезпечені. Для них характерна висока доля спонтанних покупок і менша
чутливість до цін. Це скоріше відноситься до без рецептурних препаратів
чим до рецептурних. Якщо аптека розміщена в точці з високою прохідністю,
ціни на без рецептурні препарати можуть бути більш високі для підвищення
прибутку.

В аптеках, які розміщені подалі від транспортних ліній, переважають
місцеві відвідувачі з високою долею пенсіонерів і домохазяйок. Ця
категорія покупців найбільше чутлива до цін і це важливо використовувати
у побудові політики аптеки. Можна трошки знизити ціни на визначені групи
препаратів у порівнянні з найближчими конкурентами. Також ще є одна
можливість – введення програми знижок для пенсіонерів та інших пільгових
категорій. Якщо аптека з економічних причин не може дозволити собі таку
програму по всіх найменуваннях, хорошою практикою буде введення знижок
на життєво важливі препарати. Це підвищить імідж аптеки в очах багатьох
відвідувачів.

2. Найближчі конкуренти. Важливо визначити кого сама ви рахуєте
найближчим конкурентом. При визначенні цього потрібно виходити із
локалізації потоків потенціальних покупців. Аптеки, які розміщені по
ходу такого потоку, безумовно, конкурують одна з одною, навіть якщо вони
знаходяться на відстані декількох сот метрів. І навпаки, аптеки, які
розміщені одна від іншої на 50 -100 м, можуть не бути конкурентами, якщо
одна із них розміщена на шляху потоку покупців, а інша – в стороні від
такого потоку.

3. цінова категорії препаратів. Для препаратів вартістю до 5-6 грн.
за упаковку покупець не буде порівнювати ціни в різних аптеках. Для
препаратів вартістю 10 -40 грн. покупці будуть порівнювати ціни в
конкуруючих аптеках. Для препаратів вартістю 40-50грн. покупці будуть
порівнювати ціни вже на міжміському рівні.

Цінова політика фармацевтичних фірм

Після вибору своєї товарної стратегії, цільового ринку і
позиціонування товару, компанія починає формувати свій маркетинговий
комплекс, одним з компонентів якого являється ціна. Незважаючи на
зростаючу роль нецінових факторів у сучасному маркетинговому комплексі,
ціна все таки являється основним елементом цього комплексу та єдиним,
який приносить прибуток. Всі інші елементи маркетингового комплексу
пов’язані із витратами. Тому стратегія ціноутворення являється одним із
центральним і найбільш складним питанням.

Процес розробки стратегії ціноутворення можна схематично поділити на
декілька стадій:

Визначення цілей і задач ціноутворення.

Визначення попиту і його чутливості до ціни.

Оцінка рівня витрат обігу виробництва при різних можливих об’ємах
випуску і реалізації товару.

Аналіз цін і витрат обігу, вибір приблизного діапазону цін, виходячи із
отриманих даних.

Вибір методів і стратегій ціноутворення для продукції компанії.

Постанова кінцевої ціни (вибір і введення цінової стратегії.).

Аналіз поточної цінової стратегії і проведення коректувань цінової
стратегії.

4.1. Визначення цілей і задач ціноутворення

Формування ціни або ціноутворення ЛЗ, як і інших товарів,
проводиться із врахуванням позиційності товару і ситуаційних факторів,
які називаються факторами ціноутворення.

Фактори, які впливають на формування ціни ЛП, поділяються на основні
групи:

– фактори попиту (demand factors);

– фактори пропозиції (supply factors);

– фактори навколишнього середовища (environmental factors).

До факторів попиту відносяться:

– властивості ЛЗ (ефективність, наявність побічних реакцій і т. д.);

– терапевтичні властивості ЛЗ по відношенню до інших ЛЗ;

– категорії лікарів, які можуть виписувати рецепти на даний ЛП;

– ціни на супутні ЛП;

– добова доза, частота прийому ЛП, тривалість курсу лікування

характеристика і розмір сегменту можливих користувачів ЛЗ ( вікова

група, рівень доходу);

– можлива тривалість життєвого циклу ЛЗ;

– нові групи користувачів ЛЗ, відшкодовують вартість ЛЗ( організації по

управлінню медичної допомоги, організації по управлінню аптечних

послуг, страхові компанії, державні організації і т.д.).

Фактори пропозиції:

– кількість аналогів ЛЗ;

– кількість фармацевтичних компаній на ринку;

– патентний захист ЛЗ;

– можливість імітації і випуску кращої версії ЛП( по закінченні терміну

патентного захисту на активну речовину);

– державні процедури по ліцензуванню ЛЗ;

– контроль якості і контроль виробничого процесу;

– тривалість терміну придатності ЛП;

– джерело сировини(субстанція) для виробництва ЛЗ;

– розташування місця виробництва і складів;

– затрати на наукові дослідження і розробки;

– розвиненість каналів розподілу ЛП;

– розробка конкурентами перспективних ЛП для тієї ж хвороби або тих

симптомів;

– необхідні наукові і технічні ресурси і можливості.

Фактори середовища:

– розмір внутрішнього продукту і темпи його росту;

– валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення;

– витрати на охорону здоров’я в % від ВВП (характер розподілу ВВП);

– витрати на ЛП в % від витрат на охорону здоров’я;

– витрати на ЛП на душу населення;

– життєвий рівень населення (середні зарплати і т. п.);

– характер вживання ЛП; політична і економічна стабільність (політичні,

економічні, кредитні ризики і т. п.);

– роль влади в оплаті витрат на охорону здоров’я;

– державне регулювання цін на ЛП;

– державний контроль прибутку фармацевтичних компаній;

– державне регулювання бюджетів на виписку рецептів на ЛП;

– регулювання експорту, імпорту ЛП;

– митно-тарифне регулювання, податки і збори;

– нетарифні обмеження імпорту ЛП.

Після попередньої оцінки факторів ціноутворення визначаються цілі і
задачі ціноутворення, до яких, зокрема, відносяться:

Максимізація поточного прибутку або доходу (current profit or
revenue maximization) – компанія визначає величину витрат обігу і
можливого попиту, вибирає ціну, при якій здобувають максимальний
поточний прибуток, поступлення готівки чи обіг капіталу. При досягненні
цієї цілі не слід ігнорувати інші елементи маркетингового комплексу і
змін, які проходять в навколишньому середовищі (реакція конкурентів,
урядові обмеження, зміна економічного стану), так як це може пошкодити
довгостроковим цілям компанії.

Максимізація об’єму торгівлі ( current sales volume maximization) –
компанія прагне зменшити витрати обігу на одиницю (реалізованої)
продукції і збільшити довгостроковий прибуток за рахунок збільшення
об’єму реалізації. Це відбувається за рахунок розподілу постійних витрат
на велику кількість одиниць продукції, придбання виробничого попиту, що
веде до зниження витрат виробництва і затрат на розповсюдження
продукції. Частіше цей підхід використовується на ринках із високою
чутливістю до ціни, тому встановлюються невисокі ціни.

Якісна перевага на ринку ( product quality leadership) – компанія
встановлює високу ціну, яка покриває не витрати виробництва, але і
витрати на наукові дослідження і винаходи. Ця ціль частіше всього
встановлюється інноваційних ЛП.

Максимізація долі ринку ( market share maximization), або досягнення
визначеної частки ринку ( specific market share gain) – компанія прагне
залучити найбільшу частку ринку. Велика частка ринку забезпечує
мінімізацію витрат на одиницю продукції і максимізацію прибутку в
довгостроковій перспективі. Однак із цілей максимізації частки ринку є
досягнення запланованої частки ринку (наприклад, збільшення частки ринку
на ЛП з 5% до 8%). В зв’язку з цим проводиться маркетингова програма.

Виживання ( survival)- компанія ставить цю ціль, коли несподівано
зустрічається із гострою конкуренцією, зміною споживчих смаків, різким
погіршенням економічної ситуації на ринку, зміною необхідності потреби
замовників, несподіваною появою можливості поступлення великих партій
товару по більш низькій ціні із другого сегменту ринку, який раніше був
ізольований (наприклад, реекспорт із сусідніх держав), перевиробництво.
Виживання – важливіше прибутку. Однак не потрібно забувати, що виживання
– це короткотривала задача, і вкінці кінців, компанія повинна знайти
способи встановлення цін, які забезпечать їй очікувану рентабельність.
Якщо це не вийде, така компанія ліквідується.

Попередження проникнення на ринок конкурентів ( prevention of
competition from entering the market) – компанія тимчасово встановлює
низькі ціни для недопущення проникнення конкурентів на ринок.

Стабілізація ринку ( market stabilization) – встановлення цін на
рівні конкурентів (тимчасово або постійно).

Збереження відданих каналів розподілу (keeping the loyalty and
support of resellers) – тимчасове зниження цін із ціллю приваблення
більше споживачів в роздрібні точки або встановлення цін, які будуть
сприяти збуту інших товарів з одної групи асортименту.

Попередження державного втручання в ціноутворення ( avoiding of
government intervention) – тимчасове зниження цін на товари ( наприклад,
критичного імпорту). Це може попередити втручання держави, що допоможе
ввести регулювання верхньої межі ціни або контролю прибутку.

Специфічні цілі транснаціональних фармацевтичних компаній
(specific objectives of pharmaceutical Multi-National Companies – MNC )
– перерозподіл прибутку між основною і дочірніми компаніями, політика
оптимізації прибутку ( наприклад, мінімізація загальної суми податкових
платежів головної компанії, мінімізація митних платежів в глобальному
масштабі, перерозподіл прибутку між державами з високими і низькими
рівнями податків), мінімізація ризиків ( фінансових, економічних,
валютних). Для виконання цих специфічних цілей використовується
встановлення так званих трансфертних цін – цін, за якими продають один
одному товарно-матеріальні цінності і послуги взаємозв’язаних
підрозділів ТНК.

4.2. Визначення цінової еластичності попиту

Попит (demand) являє собою кількість товару, яку споживачі готові і
можуть купити по деякій ціні на протязі певного проміжку часу. Попит
виражає ряд альтернативних можливостей і показує ту кількість товару,
яку споживачі будуть купляти за різними доступними цінами.

Існує зворотній або негативний зв’язок між ціною і величиною попиту,
тобто зниження ціни (без зміни інших параметрів) приводить до збільшення
величини попиту. І навпаки, підвищення ціни приводить до відповідного
зниження величини попиту. Цей взаємозв’язок називається законом попиту
(law of demand).

В основі цього закону крім здорового глузду лежить декілька
принципів:

– ціна, як бар’єр – для споживачів ціна є психологічним бар’єром ,
який

заважає здійснити покупку;

– принцип зменшеної границі користі (diminishing marginal utility) –
так як

наступні одиниці товару приносять все менше і менше задоволення, то

споживачі купляють товар лише при умові зниження ціни;

– ефект доходу (income effect) – при найбільш низькій ціні споживач
може

купити більше даного товару, не відмовляючи собі в придбанні яких

не будь альтернативних товарів. Цей ефект ще більш підвищується
для

ЛП при їхній «непопулярності» як товару, про що говорилось
раніше;

– ефект заміни (substitution)- при найбільш низькій ціні споживач купує

більш дешевий товар замість аналогічних товарів, які тепер стають

відносно дорогими.

Зворотній зв’язок між ціною і величиною попиту можна показати на
прикладі двовимірного графіку, який показує величину попиту на
горизонтальній осі, а ціну – на вертикальній. Цей графік є кривою
попиту(demand curve) , на якій показано всі можливі варіанти відношення
ціни і величини попиту.

Для визначення правильної цінової стратегії компанії необхідно
знати, наскільки чутливий або еластичний попит при зміні ціни. Тобто
необхідно визначити цінову еластичність попиту, яка показує наскільки
змінюється величина попиту в залежності від зміни ціни. Величина попиту
дуже часто вимірюється за об’ємом реалізації того чи іншого товару.

Дe E(DP) – цінова еластичність попиту;

Q- зміна величини попиту;

P – зміна ціни.

Наприклад, припустимо, що цінова еластичність попиту дорівнює 2. Ця
цифра означає, що при зниженні ціни на 10% величина попиту (або об’єм
реалізації) зміниться на 20%. В даному прикладі для спрощення значення
цінової еластичності показано її позитивну величину. Але значення
цінової гнучкості є негативним. Це означає, що напрям зміни ціни
протилежний напряму зміни величині попиту (якщо ціна зменшується, то
попит збільшується і навпаки).

Еластичність попиту буде тоді, коли Е (DP) 1 (значення величини
цінової еластичності більше 1). Це означає, що попит ( об’єм
реалізації) збільшується (або знижується) швидше ніж ціна.

Одинична гнучкість попиту буде тоді, коли Е (DP) 1(значення величини
цінової гнучкості менше 1). Це означає, що попит (об’єм реалізації )
збільшується (або знижується) однаковими темпами і відповідає зміні
ціни.

Таким чином , якщо попит не еластичний (якщо спостерігається низька
еластичність попиту), покупці менш чутливі до ціни. Це буває у випадках,
коли товар має унікальні або виключні властивості, високу якість, для
даного товару немає заміни і відсутні конкуренти. Крім низької цінової
еластичності попиту, покупці менш чутливі до ціни, коли загальні витрати
на товар майже не відображаються на бюджеті і коли витрати покриваються
третьою стороною. Низька еластичність попиту характерна для інноваційних
ЛП, активна речовина яких знаходиться під патентним захистом. Покупці
менше чутливі до підвищення цін в цьому випадку. Більше того витрати на
інноваційні ЛП часто покриваються третьою стороною (в рамках систем
соціального страхування організаціями по наданню медичної допомоги
державними організаціями). Виходячи з цього можна зробити висновок: чим
менша еластичність попиту, тим більше продавець зацікавлений в
підвищенні ціни. У цьому випадку ріст ціни приведе до збільшення
загального прибутку компанії.

Якщо попит еластичний, то це говорить про високу чутливість
споживачів до ціни. В цьому випадку більш низька ціна приведе до
зростання об’єму реалізації і збільшення загального прибутку. Слід
пам’ятати, що зниження ціни має сенс тоді, коли додаткові витрати на
випуск і збут товару не перевищують додатковий прибуток. Частіше всього
попит еластичний для ЛП – генериків, для без рецептурних ЛП при
наявності конкуруючих ЛП.

На цінову еластичність попиту впливають такі фактори:

замінність товару – чим більше товарів – замінників на ринку, тим більша
гнучкість попиту на цей товар (один ЛП – генерик можна замінити іншим з
такою ж активною речовиною;

важливість товару для покупця – попит на предмети першої необхідності
(якими можуть стати інноваційні ЛП, медичні послуги для хворої людини)
звичайно є еластичний. Попит на предмети розкоші еластичний
(відмовившись від їх використання при підвищенні ціни, споживач не
зустрічається з такими незручностями, як відмова від вживання товарів
першої необхідності);

гранична вага товару в доході споживача – чим більше місця займає товар
в бюджеті споживача, тим більша буде цінова еластичність попиту на цей
товар;

фактор часу – чим довший період для прийняття рішення, тим більш
еластичний попит на товар. Тобто в довгостроковому періоді попит на
товар більш еластичний. Це пов’язано з тим, що багато споживачів після
підвищення ціни на товар можуть вживати його по звичці. З часом вони
можуть знайти і попробувати інший товар.

4.3. Вибір методів і стратегій ціноутворення для продукції компаній

При формуванні ціни компанія використовує один або декілька
методів. До основних методів ціноутворення відносять:

метод ціноутворення «собівартість плюс націнка»;

ціноутворення на основі беззбитковості і забезпечення цільового
прибутку;

ціноутворення на основі відчутної цінності товару;

ціноутворення на основі рівня поточних цін;

трансферне ціноутворення.

Метод ціноутворення «собівартість плюс націнка» (cost plus pricing)

Незважаючи на всі недосконалості метод ціноутворення «собівартість
плюс націнка» є популярний при визначенні ціни товарів широкого вжитку.
Це обумовлюється наступним:

компаніям краще розрахувати витрати обігу, чим оцінити попит;

ціни в галузі будуть приблизно однаковими, якщо цим методом користується
більшість компаній даної галузі;

методика розрахунку ціни методом «собівартість плюс націнка» є більш
справедливою по відношенню як до продавців, так і до споживачів (у
випадку ажіотажного попиту компанія не підвищує ціну і в той же час має
можливість утримати справедливу норму прибутку на вкладений капітал).

Ціноутворення на соснові беззбитковості і забезпечення цільового
прибутку (break-even pricing and target profit pricing)

Першим етапом формування ціни по цьому методу являється аналіз
беззбитковості (break-even analysis) – визначення ціни, при якій
виробництво товару являється беззбитковим. Але люба компанія прагне
отримати прибуток на вкладений капітал, а не тільки покрити витрати на
виробництво. Тому використовується різновидність методу визначення ціни
на основі беззбитковості – метод цільового ціноутворення (target
pricing).

Так як і у випадку ціноутворення методом «собівартість плюс
націнка», в розрахунок не приймається об’єм попиту на товар (цінова
гнучкість попиту) і ціни конкурентів. Цінність цього методу полягає в
тому, що компанія може проаналізувати вплив своїх постійних і змінних
витрат обігу на формування ціни.

Ціноутворення на основі відчутної цінності товару (value based
pricing)

При використанні даного методу ціноутворення компанії виходять не зі
своїх витрат обігу, а із сприйняття товару покупцем. При цьому найкращим
способом враховується позиціонування товару. В цьому випадку
розробляється концепція товару із запланованими заздалегідь якісними
характеристиками і ціною для конкретного сегменту ринку. Таким чином
ціноутворення починається із аналізу потреб споживача і прийнятної
цінності товару. Потім планується об’єм виробництва товару, який
пропонують продати по даній ціні. Дальше розраховується витрати обігу
виробництва, необхідні інвестиції та необхідний об’єм реалізації. Потім
проводиться аналіз при якому враховуються, оправдані ці витрати обігу,
чи достатньо використана норма прибутку на інвестиції. У випадку
позитивної відповіді компанія продовжує розробку товару (ЛП). Наприклад,
фармацевтична компанія при визначенні ціни на свій ЛП із використанням
методу відчутної цінності встановлює ціни за упаковку 6,00 USD, хоча ЛП
(аналог конкурентів) може коштувати 3,00 USD.

Складність даного методу ціноутворення – у необхідності точно
визначити сприймання споживачем додаткових цінностей та готовності
заплатити їх по тій ціні, яку визначає виробник. Крім того, ціна повинна
відображати представлення споживачів про даний ЛП. У випадку переоцінки
додаткових вигод ціна ЛП буде завищеною, що негативно відобразиться на
об’ємі реалізації. У випадку недооцінки додаткових вигод ціна ЛП буде
занижена, що знизить об’єм можливого прибутку виробника.

Ціноутворення на основі рівня поточних цін (going – rate pricing)

При використанні методу ціноутворення на основі рівня поточних цін,
компанії бере за основу для порівняння ціни конкурентів. Показникам
власних витрат обігу і попиту приділяється менша увага.

Цей підхід доцільний коли затруднений підрахунок витрат обігу або
коли реакція конкурентів не передбачена. Інколи для визначення
використовуються ціни лідера даного сегменту ринку. Деякі компанії
можуть визначати націнки або знижки, зберігаючи при цьому фіксований
рівень різниці в цінах. При використанні цього методу проводять
порівняння цін ЛП з ЛП – аналогами конкурентів: за упаковку, однократну
дозу, добову дозу, вартість курсу лікування. На основі цього формується
ціна за упаковку ЛП.

Трансферне ціноутворення (transfert pricing)

Трансферні ціни – це ціна продажу взаємопов’язаних підрозділів ТНК
один одному товарно – матеріальних запасів. Частіше всього під
трансферними цінами розуміють ціни на продукцію. Яка постачається з
одного підрозділу ТНК у підрозділ іншої країни.

Трансферні ціни використовуються як економічний важіль в реалізації
планування і контролю, і є елементом економічної політики ТНК. Як
інструмент планування трансферні ціни регулюють внутрішньо корпоративні
господарські зв’язки. В якості інструменту контролю трансферні ціни
забезпечують досягнення планових показників по прибутку, зниження витрат
обігу виробництва і реалізації продукції на всіх етапах виробництві
проходження товару до кінцевого споживача. Не менш важливу роль
трансферні ціни відіграють в контролі за виконанням фінансового плану.
Крім того, вони широко використовуються із ціллю розподілу ресурсів і
прибутків в середині компанії.

Трансферні ціни розробляються на високім рівні керівництва ТНК на
основі єдиної політики і виконують специфічні задачі, які не характерні
для звичайного ціноутворення.

При визначенні політики трансферного ціноутворення враховуються
наступні фактори:

торговий і політичний режим (рівень митних зборів, квот на імпорт);

законодавство, яке приймає країна (податкове, про зовнішньоекономічну
діяльність, про підприємство);

ступінь інфляції на ринку країни;

політичні, економічні і кредитні ризики;

рівень на ринку країни;

рівень лібералізації валютного ринку;

порядок експатріації (перечислення) прибутку із країни виробника4

порядок виплати дивідендів в країні.

ТНК прагнуть проводити єдину політику трансферних цін а глобальному
масштабі пристосовуючи її до:

відмінностях національних законодавствах, митно – тарифної політики,
податковому регулюванні різних країнах;

умов і вимогам ринків країн;

стратегії і управлінської політики.

Потрібно підкреслити, що функції і задачі, які виконують трансферні
ціни, реалізуються на основі єдиної політики в рамках всієї корпорації.

Існує також механізм маніпуляції трансферними цінами, який
заклечається назначенні або спеціально високих, або спеціально низьких
цін на продукцію материнської компанії, яка поставляє своїм дочірнім
компаніям.

Шляхом встановлення підвищених цін на експортуєму материнською
компанією продукцію прибуток імпортуючої дочірньої компанії штучно
занижуються і таким чином відбуваються її перерозподіл на користь
материнської компанії.

Для проведення політики оптимізації прибутку ТНК прагнуть
мінімізувати загальну суму податків, які виплачуються в глобальному
масштабі. Це досягається шляхом перерозподілу прибутку між країнами з
високими і низькими рівнями податків.

Трансферні ціни використовуються і в цілях зниження загальної суми
виплачуваних митних тарифів у країні виробника. Це досягається зниженням
вартості імпортуючи товарів в країну, де розташована дочірня компанія.

Трансферні ціни є також і механізмом централізованого розподілу
ринку між дочірніми компаніями і з ціллю обмеження внутрішньо фірмової
конкуренції і завоювання позицій на нових або тяжких ринках. Визначений
філіал ТНК може отримати низькі або демпінгові ціни, які покращують
конкурентні позиції цієї компанії на ринку країни. Для досягнення цієї
цілі материнська компанія або виділяє засоби, або змінює структуру
витрат обігу виробництва. Методологія визначення трансферних цін є
строго конфіденційною інформацією любої ТНК. Існує п’ять основних
методів трансферного ціноутворення:

Витратне трансферне ціноутворення – ціна встановлюється на рівня витрат.
Існує три основних методи визначення трансферної ціни по витратах:

– тільки по змінних витрат обігу на одиницю продукції;

– по цілих витратах обігу – при формуванні трансферної ціни

враховуються як змінні так постійні витрати обігу на одиницю

продукції;

– метод маржинальних витрат – до базової ціни, яка враховує змінні
і

постійні витрати обігу на одиницю продукції додається націнка,
маржа.

Позитивними сторонами витратного трансферного ціноутворення є
простота, можливість контролю зацікавленими сторонами в середині ТНК,
наявність конкретних виконавців.

2.Фактичне трансферне ціноутворення – визначена доля прибутку
включається на кожному етапі виробничого циклу або при розподілі
продукції між підрозділами. Даний метод забезпечує рентабельність
кожного підрозділу ТНК, який брав участь у виробництві і розподілі
продукції.

Перевага методу: можливість отримання прибутку кожним підрозділом і
висока мотивація підрозділів в кінцевому результаті.

3. Ринкове трансферне ціноутворення – ціни на внутрішньо-корпоративні
поставки встановлюються на ринку. Недосконалість методу: не всі товари,
які поставляються всередині корпорації присутні на ринку. Крім цього
виникають проблеми – ринок якої країни взятий за основу, по якому
валютному курсу перераховувати ціни між підрозділами, які розташовані в
різних країнах.

4. Договірне трансферне ціноутворення – ціна встановлюється на
основі переговорів і консультацій між підрозділами ТНК. Основна
недосконалість цього методу: договірні сторони в середині ТНК часто
мають протилежні інтереси. Це може породити конфлікти при формуванні
трансферних цін. Щоб запобігти конфліктам при договірному трансферному
ціноутворенні ТНК використовує ряд механізмів серед яких є:

– представлення підрозділу ТНК який купує продукцію не тільки в

середині, але й за межами компанії;

– корпоративний арбітраж.

Ефективність договірного методу ціноутворення залежить від
корпоративної структури і наявності інформації про ринок.

5. Змішане трансферне ціноутворення – використовується у всіх
перечислених вище методів. Наприклад, нижня ціна визначається методом
витратного трансферного ціноутворення, а верхня – ринкового трансферного
ціноутворення. Після цього вибирається одна із цін в залежності від
цілей і задач ТНК. Основною недосконалістю методу є його трудоємкість.
Незважаючи на можливостей методу, він використовується досить рідко.

4.4. Оцінка рівня витрат виробництва при різних можливих об’ємах

випуску і реалізації товару

Величина попиту визначає максимальну ціну, яку компанія може
запропонувати за свій товар. Нижній рівень ціни визначається витратами,
які несе компанія.

Ціна товару повинна покривати всі витрати, які пов’язані з
розробкою, розповсюдженням і реалізацією товару, включаючи справедливу
винагороду за докладені зусилля і ризик. Розрізняють два види витрат –
постійні і змінні.

До постійних витрат (fixed costs) відносяться незмінні незалежно від
об’єму виробництва і виручки від реалізації товару. Постійні витрати
пов’язані з самим існуванням компанії і повинні бути оплачені, навіть
якщо компанія нічого не виробляє. До постійних витрат відноситься
орендна плата, заробітна плата адміністративного і постійного персоналу
компанії, процентні виплати по кредитах, амортизація приміщень і
обладнання та інші постійні ресурси. Постійні витрати знаходяться поза
оперативним контролем адміністрації компанії. Такі витрати є
обов’язковими і повинні бути оплачені незалежно від обсягу виробництва і
реалізації товару. Розділення витрат на постійні змінні відносяться
тільки до короткотривалого періоду. В довготривалому періоді можуть бути
прийняті всі необхідні зміни в структурі ресурсів і, таким чином,
кількість постійних витрат змінюються: в довготривалому періоді всі
витрати стають змінними.

До змінних витрат (variable costs) відносяться витрати, кількість
яких змінюється в залежності від зміни обсягу виробництва і виручки від
реалізації товару. В розрахунку на одиницю виробленої і реалізованої
продукції ці затрати звичайно постійні. Змінними ці витрати називають
тому, що їх загальна кількість змінюється в залежності від кількості
виробленого і реалізованого товару. До змінних витрат відносяться
затрати на сировину, паливо, енергію, транспортні послуги, заробітна
плата персоналу згідно тимчасового трудового договору. Змінні витрати –
це ті витрати, якими компанія може керувати оперативної які можуть бути
змінені на протязі короткого періоду часу.

Валові або повні витрати (total costs) – це сума постійних і змінних
витрат при конкретних значеннях обсягу виробництва і реалізації товару.

Для аналізу використовуються такі поняття середніх витрат (average
costs) – витрати на одиницю товару для кожного конкретного рівня
виробництва. Витрати на одиницю товару дорівнюють повним витратам, які
поділені на кількість вироблених і реалізованих товарів. Для ефективного
ціноутворення необхідно знати, як змінюються витрати в залежності від
обсягу виробництва і реалізації товару.

Економія від масштабу (виробництва) (economies of scale) – зниження
довгострокових середніх витрат компанії по мірі збільшення обсягу
виробництва і реалізації товару. Крім економії від масштабу, зниження
витрат може відбуватися по мірі нагромадження виробничого досвіду і
досвіду реалізації товару.

Аналіз цін і витрат конкурентів

Аналіз цін і витрат конкурентів проводиться як на етапі формування
цінової стратегії, так і в наступному, при адаптації ціни до постійно
змінних умов зовнішнього середовища. Цінова стратегія компанії може
вплинути на характер конкуренції, який склався на ринку.

Компанія визначає конкретне значення ціни в діапазоні цін,
визначених ринковим попитом і пропозиціями. Для цього вона спирається на
дані про витрати і можливі цінові реакції конкурентів і порівнює свої
витрати з такими ж витратами конкурентів.

У фармацевтичному секторі звичайно проводять порівняння наступних
показників ЛП з ЛП конкурентів:

– вартість упаковки ЛП4

– вартість одної дози ЛП;

– вартість повного курсу лікування.

5. Ціноутворення на ГЛЗ в Країнах Центральної та Східної Європи

Функціонування систем медикаментозного забезпечення населення,
передусім соціально незахищених верств, а також умови розвитку
внутрішнього фармацевтичного виробництва в кожній країні мають свої
особливості. Відповідно системи ціноутворення на лікарські засоби (ЛЗ),
які діють в різних країнах світу, також суттєво відрізняються В країнах,
які перебувають на етапі формування ринкових відносин і долають кризовий
стан економіки, питання ціноутворення на ЛЗ постає особливо гостро: це
пояснюється, зокрема, тим, що фармацевтична продукція належить до
категорії соціально значущої — від її якості, кількості та цін на неї
значною мірою залежать здоров’я нації, соціальна та економічна
стабільність у державі. Сьогодні особливо актуальним є вивчення досвіду
в сфері розробки стратегій та методів ціноутворення на ЛЗ тих зарубіжних
країн, які після розпаду соціалістичного табору, як і Україна, пішли
шляхом розвитку ринкової економіки. Тому об’єктом порівняльного огляду
обрано системи ціноутворення на ЛЗ у семи країнах Центральної та Східної
Європи: Чеській Республіці (ЧР), Словаччині, Словенії, Угорщині, Польщі,
Румунії та Російській Федерації (РФ).

5.1. Ціноутворення у Чеській Республіці

У ЧР діє досить жорстка регламентація цін на ліки: всі зареєстровані
ЛЗ підлягають регулюванню. Спеціального державного органу, який
опікується питаннями ціноутворення на ЛЗ, в країні не передбачено:
рішення з цього приводу приймаються Міністерством фінансів (МФ) і
публікуються в спеціальному бюлетені.

Максимальні ціни на ліки місцевого виробництва та ціни на імпортні
препарати підлягають щорічній реєстрації (перереєстрації) в МФ. Для їх
визначення застосовують низку критеріїв, які не є достатньо прозорими.
Ціни на ЛЗ можуть щорічно підвищуватися залежно від рівня інфляції та
коливань обмінного курсу валют. Правил, згідно з якими фармацевтичні
компанії можуть подавати апеляції, не існує.

У системі охорони здоров’я ЧР відсутні прозорі критерії, згідно з
якими відбувається внесення тих чи інших препаратів до переліків ЛЗ,
вартість яких підлягає відшкодуванню (або встановлюються межі
компенсації вартості). Відшкодування вартості ЛЗ здійснюється на основі
угод, укладених з Класифікаційним комітетом Міністерства охорони
здоров’я (МОЗ), який розглядає питання відшкодування вартості для всіх
ЛЗ. Для цього застосовують граничні (еталонні) ціни, причому сума
відшкодування обмежується ціною найдешевшого препарата-генерика
відповідної групи згідно з Анатомо-терапевтичною класифікаційною
системою (Anatomical Therapeutic Chemical — АТС) на основі вартості його
встановленої добової дози (Defined Daily Doses — DDD). Більш низькі ціни
також можуть встановлюватися шляхом укладання спеціальних угод з фондами
захисту прав пацієнтів (sickfund). Особливості препарату щодо його
фармакотерапевтичних переваг або інноваційності при встановленні
еталонної ціни не враховуються. Доплати з хворих не стягуються, за
винятком тих випадків, коли перевищено еталонну ціну.

5. 2. Ціноутворення у Словаччині

У Словаччині питаннями ціноутворення також опікується МФ, яке видає
директиви про рівень цін на медичні послуги та ЛЗ і тісно співпрацює з
МОЗ щодо здійснення державного контролю за діяльністю страхових
компаній, а також у галузі планування державних витрат на охорону
здоров’я.

Витрати на ЛЗ у Словаччині значно зросли після 1991 р. (до цього
часу рівень цін на ліки в країні був дуже низьким, що призводило до їх
надмірного призначення лікарями і підтримувало високий попит на
найсучасніші коштовні препарати); сьогодні витрати на ЛЗ становлять
близько 30% загального фінансування системи охорони здоров’я.

У Словаччині, подібно до ЧР, ціни на всі ЛЗ підлягають державному
регулюванню шляхом встановлення фіксованої максимальної ціни. Після
реєстрації препарату компанія представляє ціну на затвердження в МФ (ця
процедура проводиться двічі на рік — у травні й листопаді).

Вартість близько 55% всіх зареєстрованих у Словаччині ліків як власного,
так і імпортного виробництва підлягає відшкодуванню, яке здійснюється з
державного бюджету через страхові компанії. З метою зниження витрат на
лікування МФ запровадило максимальні ціни відшкодування вартості
препаратів (еталонні ціни). Крім того, у лікувальних закладах
(стаціонарах і амбулаторіях) запроваджено формулярну систему, що
дозволяє певною мірою скоротити державні витрати на відшкодування
вартості ЛЗ.

Прийнятий у Словаччині порядок жорсткої регламентації цін на всі ЛЗ
створює певні труднощі для фармацевтичних компаній-виробників, проте, як
очікується, новим законом про ліки, який нині розглядається в парламенті
країни, буде введено більш сприятливу для підприємств систему
регулювання цін.

5.3. Ціноутворення у Словенії

У Словенії регламентації підлягають оптові ціни на ЛЗ. Оптова ціна на
препарат (місцевого виробництва або імпортний) встановлюється на основі
відповідної середньої ціни в трьох еталонних державах Європейського
Співтовариства (ЄС), яку виробники та імпортери не можуть контролювати,
помноженої на знижувальний коефіцієнт 0,85 (за винятком інноваційних
препаратів, для яких цей коефіцієнт дорівнює 1,0). До розрахованої таким
чином ціни на препарати зарубіжного виробництва дозволяється додавати 4%
на витрати, пов’язані з імпортуванням. Такий механізм формування цін на
ЛЗ змушує іноземні фармацевтичні компанії знижувати ціни на свою
продукцію, що ввозиться до Словенії, на 20–30%.

5.4. Ціноутворення в Угорщині

Щодо ОТС – препаратів, вартість яких не підлягає відшкодуванню, діє
вільне ціноутворення, а вартість рецептурних препаратів частково
відшкодовується за рахунок страхових фондів. Ціни на рецептурні
препарати підлягають регулюванню з боку держави шляхом їх реєстрації. Ці
питання належать до компетенції Національного фонду страхування здоров’я
(НФСЗ), який проводить щорічну реєстрацію максимальних цін виробника і
цін на препарати зарубіжного виробництва. Ціну, яка пропонується,
порівнюють з цінами виробника на цей препарат в інших європейських
країнах. Остаточне рішення про рівень ціни приймається у ході
переговорів між НФСЗ (основним покупцем ЛЗ в Угорщині) та
фармацевтичними компаніями.

В Угорщині, як і в ЧР, відсутні прозорі критерії, згідно з якими
препарати включаються до переліків ЛЗ, вартість яких підлягає
відшкодуванню. Тут існує перелік ЛЗ для незаможних хворих (Kozyogy),
переважну більшість в якому становлять ліки місцевого виробництва.
Навіть якщо ЛЗ зарубіжного виробництва продається за однаковою або
нижчою ціною, перевага віддається вітчизняному препарату-аналогу.
Компанії не інформують про причини, з яких їх препарати не включено до
переліку, процедуру апелювання не передбачено.

З метою посилення контролю за рівнем інфляції в липні 2000 р. в Угорщині
було «заморожено» ціни на всі ЛЗ (незалежно від фармакотерапевтичної
групи) до вирішення питання про укладення довгострокової угоди з
фармацевтичними компаніями. Річ у тому, що протягом останніх років
особисті витрати громадян на придбання ліків збільшилися (до 35%) у
зв’язку з підвищенням цін на препарати, вартість яких не
відшкодовувалася системою соціального забезпечення, а також зі
зменшенням розміру субсидій. Мета цього заходу — допомогти пенсіонерам
та іншим малозабезпеченим верствам населення оплатити їхні рахунки в
аптеках, адже можливості НФСЗ щодо субсидування цін на ліки обмежені. Як
стверджує МОЗ Угорщини, встановлюючи ціни на ліки в умовах гострої
нестачі коштів на соціальне забезпечення, воно наслідує приклад деяких
розвинених країн: Швейцарії, Німеччини, Бельгії, Австрії, Італії та
Великобританії, які протягом останніх років проводять державну політику,
спрямовану на зниження й «заморожування» цін.

Загалом адміністративні органи охорони здоров’я Угорщини проводять
політику протекціонізму щодо місцевих підприємств і заохочують лікарів
призначати більш дешеві вітчизняні ліки замість їхніх аналогів, які
пропонують світові виробники.

5.5. Ціноутворення у Польщі

У Польщі ціноутворення на ЛЗ грунтуються на застосуванні як вільних, так
і регульованих цін. Зазвичай у вільному режимі визначаються ціни на
препарати, вартість яких не підлягає відшкодуванню. Однак ринок таких
препаратів дуже обмежений через малу кількість населення, здатного
сплачувати повну вартість ЛЗ.

Вільно формуються також ціни на ЛЗ зарубіжного виробництва, однак вони
підлягають узгодженню шляхом переговорів між виробниками і МФ Польщі
після реєстрації препарату. Узгоджені ціни — мало не найнижчі в Європі,
оскільки при їх встановленні враховується наявність на ринку
препаратів-конкурентів. Проте порівняно з цінами на польські ЛЗ вартість
імпортних препаратів залишається високою, що зумовлює відносно невеликі
обсяги продажу останніх і їх незначну частку на ринку в натуральному
виразі (однак достатньо високу — у вартісному виразі).

Ціни на препарати місцевого виробництва підлягають державному
регулюванню і встановлюються МФ: вони виконують роль еталонних для
відшкодування вартості, в тому числі й для імпортних аналогів,
представлених на ринку.

Для призначення ціни на вітчизняні препарати користуються методом
«витрати плюс фіксований прибуток». Ціни на препарати, вартість яких
відшкодовується, підлягають щорічній перереєстрації. Роздрібні націнки
та націнки дистриб’юторів також встановлюються МФ і в середньому
складають 16–40% (залежно від рівня ціни на препарат) і 14,3%
відповідно.

Еталонні ціни охоплюють значну частину польського ринку, тому розмір
доплати хворими утворюється з частини еталонної ціни плюс будь-яке
перевищення останньої. Існує зв’язок між статусом ЛЗ стосовно
відшкодування його вартості та обсягом його продажу.

Загалом ціни на польські препарати є надто низькими для того, щоб
підтримувати інтенсивний розвиток внутрішньої фармацевтичної
промисловості, однак це дозволяє обмежувати витрати уряду на
відшкодування вартості ЛЗ. Тим часом державна політика Польщі щодо
фармацевтичного сектора певною мірою є протекціоністською: для місцевих
виробників діє спрощена процедура ліцензування препаратів, створюються
деякі умови для підвищення конкурентоспроможності останніх на ринку.

МФ Польщі у 2002 р. підготувало нові пропозиції щодо ціноутворення в
країні. Це дало поштовх для поновлення роботи над новим проектом закону
про ціноутворення. Проект охоплює загальні питання ціноутворення на
товари та послуги, зокрема на ЛЗ. Положення закону стосуються ліків,
вартість яких підлягає відшкодуванню. Передбачається розглядати питання
про ціни на препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва в рамках
однієї процедури (замість існуючої зараз системи фіксації цін на
препарати вітчизняного виробництва в адміністративному порядку).
Передбачається, що ціни узгоджуватимуться з МОЗ на основі рекомендацій
консультативної групи з менеджменту ліків, яка складатиметься з двох
представників кожного з міністерств: фінансів, охорони здоров’я,
економіки і Ради фондів страхування здоров’я.

Рекомендації розроблятимуться з урахуванням:

• рівня цін в країнах з аналогічним показником валового внутрішнього
продукту (ВВП) на душу населення;

• результатів порівняння цін на препарати вітчизняного та зарубіжного
виробництва;

• співвідношення досягнутого і заявленого обсягів продажу;

• результатів фармакоекономічного аналізу.

При підготовці цього проекту закону були використані деякі положення
Директиви ЄС 89/105/ЕС від 21 грудня 1988 р. щодо прозорості
ціноутворення в ЄС для встановлення критеріїв і процедур.

5.6. Ціноутворення у Румунії

У Румунії за встановлення норм, згідно з якими здійснюється регулювання
ціноутворення на препарати як зарубіжного, так і вітчизняного
виробництва, відповідає МОЗ. Відповідно до чинних нормативно-правових
документів вітчизняним виробникам надається право періодично коригувати
рівень цін на свою продукцію залежно від індексу інфляції, однак вони
зобов’язані повідомляти про свої дії МОЗ. Ціни на нові ліки
встановлюються традиційно — витрати плюс прибуток (суми витрат слід
обґрунтовувати). Необхідну документацію щодо рівня ціни необхідно
надавати МОЗ не пізніше ніж за 15 днів до випуску препарату на ринок
(його надходження до роздрібної мережі). Цей механізм є досить чутливим,
оскільки дозволяє суттєво зекономити час при регулюванні цін у зв’язку з
інфляцією.

У Румунії застосовується диференційована система торгових націнок:
максимальна націнка оптових і роздрібних підприємств, яка не може
перевищувати 33% ціни виробника, розподіляється між ними відповідно 9 і
24%. Націнки на препарати зарубіжного виробництва встановлюються в
процентах від суми, отриманої в результаті складання ціни «ROL» (ціна
згідно з рахунком-фактурою, помножена на валютний курс, який переважає в
день видачі документації замовлення) на ліки, митного збору, ПДВ (19%),
націнки імпортера (17%) і маржі за ризик девальвації.

У Румунії діє позитивний перелік ЛЗ, вартість яких підлягає
відшкодуванню відповідно до еталонних цін. Еталонна ціна встановлюється
для ліків, вартість яких повністю або частково відшкодовується і
дорівнює мінімальній ціні на відповідний активний інгредієнт. Діюча в
країні система відшкодування є сприятливою для місцевих виробників,
продукція яких користується значними ціновими перевагами.

5.7. Ціноутворення у Росії

Згідно з Постановою Уряду РФ № 347 «Про заходи державного контролю за
цінами на лікарські засоби» від 29 березня 1999 р. прийнятий «Порядок
державної реєстрації відпускних цін виробників і встановлення оптових і
роздрібних надбавок до відпускних цін виробників на лікарські засоби,
включені в Перелік життєво необхідних і найважливіших лікарських засобів
і виробів медичного призначення (ЖННЛЗ)» (Порядок). Відповідно до
Порядку на федеральному рівні узгоджувалися та встановлювалися відпускні
ціни підприємств-виробників на ЖННЛЗ власного та зарубіжного
виробництва, на регіональному — оптові та роздрібні націнки, обчислені
від зареєстрованої ціни до фактичних цін на ЛЗ.

Однак, як засвідчили результати проведеного в РФ моніторингу цін,
запроваджена система контролю за цінами не дозволила повною мірою
забезпечити досягнення основної мети — зниження роздрібних цін на ЛЗ і
економії бюджетних витрат. Тому з метою коригування чинного механізму
державної реєстрації цін 9 листопада 2001 р. було прийнято нову
Постанову Уряду РФ № 782 «Про державне регулювання цін на лікарські
засоби» і «Положення про державне регулювання цін на життєво необхідні і
найважливіші лікарські засоби», відповідно до якої, як і раніше,
зберігається принцип регулювання граничних відпускних цін виробника на
ЖННЛЗ на федеральному рівні та граничних оптових і роздрібних націнок —
на регіональному. Однак тепер граничні оптові і граничні роздрібні
надбавки обчислюватимуться та встановлюватимуться відносно фактичної
відпускної ціни вітчизняного виробника ЛЗ або, у разі прямої закупівлі,
контрактної ціни іноземного виробника (яка не перевищує зареєстрованої
граничної ціни виробника у валюті, перерахованої в рублі за курсом
Центрального банку РФ на дату її державної реєстрації), або відносно
відпускної ціни організації оптової торгівлі, яка закуповує ЛЗ за власні
кошти безпосередньо у виробників. Ціни на ЛЗ, які пройшли державну
реєстрацію відповідно до попередньої Постанови Уряду РФ № 347,
вважаються граничними відпускними цінами виробників і не підлягають
перереєстрації згідно з новою Постановою № 782. Також на федеральному
рівні введено щоквартальну систему надання інформації про розміри
встановлених суб’єктами РФ граничних оптових і роздрібних націнок.
Міністерству промисловості, науки і технологій доручено що півріччя
проводити аналіз фінансово-економічного стану виробників ЛЗ і висувати
пропозиції щодо вдосконалення механізму регулювання цін на фармацевтичну
продукцію.

У системі реєстрації цін на ЛЗ в РФ було виявлено істотні недоліки
(громіздкі механізми узгодження, реєстрації та перереєстрації цін,
труднощі із доведенням зареєстрованих цін до підприємств оптової та
роздрібної торгівлі, надто широке розмаїття варіантів формування цін,
суперечливе тлумачення порядку введення в дію зареєстрованих цін).
Тому сьогодні в РФ продовжується робота, спрямована на вибір найбільш
ефективної моделі державного регулювання цін на ЛЗ.

6. Світовий досвід ціноутворення

Основні стратегії і методи формування цін на ЛЗ, які використовують
сьогодні найбільш економічно розвинутих країнах (Франція,
Великобританія, Німеччина, Японія та ін.), вдосконалювались на протязі
більше півстоліття. До середини 80–х років минулого століття в більшості
країн знайшли своє законодавчо-регульоване відображення методи,
направлені на оптимізацію призначення ЛЗ, зниження цін на них і витрат
на їх закупівлю, а починаючи з другої половини 90-х років в багатьох
країнах активізувався процес реформування національних систем на ЛЗ.

Цінові процеси, які проходять на фармацевтичному ринку надзвичайно
складні і різноманітні. З одної сторони, цінова політика є основною
частиною економічної політики держави, а з іншої – при визначенні
вартості ЛЗ необхідно враховувати цілий ряд соціальних, юридичних і
моральних аспектів. Ціноутворення на ЛЗ в значній мірі залежить від
державного регулювання, що пов’язано з деякими особливостями,
характерними для фармацевтичного ринку.

Згідно даних, які наведені в табл. 3, в більшості країн державне пряме
або відносне регулювання цін на ЛЗ є звичайною практикою. В деяких
країнах (США, Німеччині, Великобританії, Данії) діє переважно вільне
ціноутворення, при якому основний вплив на формування ціни на ЛЗ вказує
співвідношення між попитом і пропозиціями. Державні органи цих країн
тільки відносно впливають на рівень цін (контроль за доходами
фармацевтичних виробників, встановлення еталонних (контрольних,
референтних) цін, впровадження програм на відшкодування витрат на
рецептурні препарати та ін.). В таких країнах, як Франція, Італія,
Бельгія, Японія, Індія і Китай, рівень цін на ЛЗ строго контролюється
державою.

Однак в більшості країн не існує повністю вільного чи повністю
регульованого ціноутворення. Як правило, застосовується мішана система –
поєднання регулюючих державою і вільно призначених цін. Так в країнах з
більшістю вільним ціноутворенням в деяких сегментах ринку або у процесі
впровадження деяких програм, ціни регулюються державою: в Німеччині – це
відноситься до оптово-роздрібної торгівлі, а у Великобританії
регламентується рівень доходів компанії, які виробляють патентовані
препарати, в США здійснення федеральних програм по забезпеченню ЛЗ
проходить під ретельним наглядом органів державної влади. В цей же час в
країнах з жорстким державним контролем цін на ЛЗ вільне ціноутворення
розповсюджується на препарати, вартість яких не підлягає відшкодуванню
із громадських фондів ( наприклад, у Франції, Швеції, Японії, Іспанії та
ін.).

В більшості країн регулюванню підлягають ціни на препарати (як правило,
рецептурні), вартість яких відшкодовується за рахунок бюджетних коштів
або фондів медичного страхування з ціллю здійснення контролю за
витратами на соціальне забезпечення. Ціноутворення без рецептурних
препаратів, вартість яких не відшкодовується системою

Соціального страхування, звичайно не підлягають контролю зі сторони
держави.

Серед існуючих методів цінового регулювання найбільш розповсюджені є
реєстрація цін ( Японія, Франція, Іспанія, Швеція, Бельгія, Індія) і
еталонне ціноутворення ( Німеччина, Данія, Норвегія, Нідерланди).

Реєстрація цін як метод регулювання заснована на всебічній оцінці
препарату і встановленні максимального рівня ціни на цей препарат на
визначений термін.

Реєстрації можуть належати як роздрібні, так і оптові ціни на препарати
вітчизняного і закордонного виробництва. Так у Швеції ціни реєструються
на рівні закупівельних, в країнах ЄС – частіше всього на рівні
роздрібних, а в країнах Центральної і Східної Європи – на рівні цін
виробників.

Серйозною проблемою для економічних систем країн – членів ЄС є
паралельний імпорт ЛЗ всередині Співдружності. В цьому зв’язку одною із
основних задач ціноутворення на ЛЗ є встановлення максимально вузького
цінового коридору між країнами – учасницями. Тому в багатьох країнах ЄС
для порівняння використовують середні показники, отримані на основі цін
на ЛЗ в декількох країнах з традиційно низьким рівнем цін на препарати (
Франція, Італія, Іспанія) і в декількох – з відносно високим
(Великобританія, Німеччина).

Основні підходи до розробки систем ціноутворення ЛЗ в різних країнах

Країни ЄС

Франція

Порядок формування цін – державне регулювання.

ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – ЛЗ, вартість яких потрібно
відшкодовувати (рецептурні).

Механізм встановлення ціни – ведення переговорів для ЛЗ, які раніше
випускалися – регулювання прибутку.

Відшкодування вартості ЛЗ – позитивний список.

Рівень відшкодування вартості ЛЗ – встановлюється в процесі переговорів.

Порядок встановлення цін.

Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – ведення переговорів. Для нових
вдосконалених ЛЗ враховується середня ціна еквівалентних по ефективності
препаратів, для принципово нових ЛЗ – ефективність препарату + ціни для
світової торгівлі.

Німеччина

Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання цін.

ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – торгова надбавка –

роздрібна і оптова.

3. Механізм встановлення ціни – вільне ціноутворення на рівні
виробника.

Єдині диференціальні торгові надбавки –оптові і роздрібні.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – негативний список.

Рівень відшкодування вартості ЛЗ – еталонні ціни.

Порядок встановлення цін –дещо високі ціни найбільш дешевого генерика в
групі.

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – вільне ціноутворення.

Іспанія

1. Порядок формування цін – державне регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – ЛЗ вартість яких

підлягає відшкодуванню

3. Механізм встановлення ціни – враховують ціни для міжнародної

торгівлі.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – негативний список + позитивний список.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – еталонні ціни.

6. Порядок встановлення цін – нижче ціни патентованого препарату

аналога.

Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – враховуються ціни для міжнародної

політики.

Великобританія

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + безпосереднє

регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – принципово нові ЛЗ

вартість яких підлягає відшкодуванню.

3. Механізм встановлення ціни – вільне ціноутворення в межах

вставленої доходом компанії.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – вибірковий негативний список.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – шкала відшкодування.

6. Порядок встановлення цін

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – вільне ціноутворення в межах

вставленої доходом компанії.

Швеція

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – ЛЗ вартість яких

підлягає відшкодуванню.

3. Механізм встановлення ціни – ведення переговорів. Враховуються

ціни в ЄС, США. Враховується об’єм продаж.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – позитивний список.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – Еталонні ціни різних виробників.

Для нових препаратів –реєстрація ціни.

6. Порядок встановлення цін – ціна самого дешевшого генерика +10%,

переглядається 4 рази на рік.

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – враховуються ціни для

міжнародної торгівлі, соціальна перспективність препарату.

Бельгія

1. Порядок формування цін – державне регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – всі ЛЗ.

3. Механізм встановлення ціни – враховується структура затрат, ціни на

препарати аналогічні внутрішньому ринку ЄС.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – позитивний список.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – реєструючі ціни.

6. Порядок встановлення цін

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – на загальних умовах.

Країни північної Америки

США

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання в рамках федеральних програм.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню –ЛЗ із списку державних

програм Mеdicaid» и FSSР.

3. Механізм встановлення ціни – використання максимальних, середніх,

найкращих цін виробника, система повернення переплат, цінові

знижки.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – громадські програми охорони здоров’я,

часткове страхування здоров’я.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – громадські програми, мінімальне

відшкодування.

6. Порядок встановлення цін

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – вільне ціноутворення.

Країни Азіатсько –тихоокеанського регіону

Китай

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – ЛЗ вартість яких

підлягає відшкодуванню.

3. Механізм встановлення ціни –річна реєстрація стандартних цін,

зниження цін.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – національний список і регіональні

списки вартість яких підлягає відшкодуванню.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – громадські програми, мінімальне

відшкодування.

6. Порядок встановлення цін

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – на загальних умовах.

Японія

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – ЛЗ, вартість яких

потрібно відшкодовувати (рецептурні).

3. Механізм встановлення ціни – стандартні списки з врахуванням

«різниці для лікаря».

4. Відшкодування вартості ЛЗ – позитивний список.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – реєструючи стандартні ціни.

6. Порядок встановлення цін.

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – щоквартальна реєстрація цін для

міжнародної торгівлі.

Індія

1. Порядок формування цін – вільне ціноутворення + державне

регулювання.

2. ЛЗ, які підлягають державному регулюванню – препарати, які

включені в списки. Жорсткий регламент.

3. Механізм встановлення ціни – враховуються витрати виробництва та

інші економічні показники.

4. Відшкодування вартості ЛЗ – немає даних.

5. Рівень відшкодування вартості ЛЗ – немає даних.

6. Порядок встановлення цін.

7. Ціноутворення на інноваційні ЛЗ – на загальних умовах.

7. Експериментальна частина

Важливою умовою правильної організації обліку товарних операцій є
дотримання порядку формування цін на товари, які реалізуються. На
фармацевтичному ринку використовують різні види цін.

Характерною особливістю аптек як підприємств роздрібної торгівлі є
те, що вони ведуть облік товарів у продажних цінах, тобто в тих цінах,
за якими товари будуть реалізовані покупцям – кінцевим споживачам. Отже,
при оприбуткуванні товару, що надійшов, аптека відразу відображає і суму
торгової націнки, яка призначена для покриття витрат і одержання
прибутку та являє собою різницю між продажною і купівельною вартістю
товарів.

Товарний асортимент аптек відповідно до формування роздрібних цін
умовно можна поділити на наступні групи:

Лікарські засоби і вироби медичного призначення , торгова націнка на

які підлягає державному регулюванню (наказ МОЗ України і Міністерства
економіки № 480/294 від 03.12.2001р). Перелік охопив близько 800
лікарських засобів за всіма фармакотерапевтичними групами згідно з
чинною анатомічно-терапевтичною класифікацією. Крім протипухлинних,
протитуберкульозних, протидіабетичних ЛЗ, регульована націнка до 35% від
митної або оптової ціни виробника поширюється і на широко вживані
препарати в різних лікарських формах, а саме: ампіцилін, анальгін,
вугілля активоване, аскорбінова та ацетилсаліцилова кислота, аспаркам,
букарбан, валідол, валокордин, грудний еліксир, діазолін, корінь алтеї,
фенобарбітал та інші.

Лікарські засоби, ціни на які встановлюються аптекою самостійно

залежно від попиту і можливості прискореної реалізації. Наприклад,
можна використати спосіб встановлення роздрібних цін з урахуванням таких
цінових груп.

Товари аптечного асортименту (пара фармацевтики), які обкладаються

20%-м податком на додану вартість (ПДВ). Згідно з пп..5.1.7.Закону
України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. за №168/97
звільняються від оподаткування операції з продажу лікарських засобів і
виробів медичного призначення, які зареєстровані в Україні в
установленому законодавством порядку. Проте решта асортименту аптеки –
косметичні та парфумерні засоби, харчові добавки, фіточаї, що не
зареєстровані як ЛЗ, оподатковуються ПДВ, який сплачує кінцевий
споживач.

У Івано-Франківській області торгова націнка, яка підлягає
державному регулюванню становить 35%- на імпортні засоби ЛЗ і 20 % на
ЛЗ вітчизняного виробництва.

У даній аптеці від ОАС в якій наявні ЛЗ , торгова націнка на які
підлягає державному регулюванню, зокрема:

1.Протипухлинні

– тамоксіфен;

– доксарубіцин;

– метотриктат;

2. Протидіабетичні

– метформін;

3. Пртитуберкульозні

– рифампіцин;

– фтивазид;

4. Наркотичні анальгетики

– трамадол.

Також у аптеці є товари аптечного асортименту, які обкладаються 20%
ПДВ, який сплачує кінцевий споживач:

прокладки;

вушні палички

памперси

дноразові салфетки.

Висновки

Велика кількість чинників, що впливають на процес формування цін,
зумовлює важливість проведення системних досліджень у галузі
ціноутворення на ЛЗВМП.

Основними підсистемами концептуальної організаційно-функціональної
моделі системи ціноутворення, що відбивають основні чинники і
взаємозв’язки реальних умов, є підсистема цін (що включає підсистеми
ціноутворюючих чинників і фармакоекономічного аналізу нижче лежачого
рівня ієрархії), нормативно-правова й інформаційно-довідкова

підсистеми.

Вирішення завдань, що стоять перед кожною з підсистем системи
ціноутворення, повинно бути спрямоване на досягнення гарантованої
економічної доступності ефективних ЛЗ для всіх верств населення при
одночасному забезпеченні умов ефективного розвитку їх вітчизняного
виробника.

Ключовими напрямами підвищення ефективності функціонування системи
ціноутворення на ЛЗВМП у сучасних умовах є розробка підсистем державної
реєстрації цін та фармакоекономічного аналізу.

Досвід побудови систем ціноутворення на ЛЗ в країнах Центральної та
Східної Європи може стати в нагоді при реформуванні та оптимізації
діяльності фармацевтичного сектора в Україні. Для запровадження в
Україні ефективної системи реєстрації цін на ЛЗ, включених до
Національного переліку основних (життєво необхідних) лікарських засобів
і виробів медичного призначення (на виконання Постанови Верховної Ради
України від 21 червня 2001 р. № 2564–ІІІ «Про інформацію Кабінету
Міністрів України про здійснення політики державного регулювання цін на
лікарські засоби та вироби медичного призначення» та Постанови Kабінету
Міністрів України від 16 листопада 2001 р. № 1499 «Про внесення змін до
деяких постанов Кабінету Міністрів України») ДНЦЛЗ за дорученням МОЗ
України розробив методичну базу для проведення реєстрації цін на ЛЗ.
Застосування еталонного ціноутворення на ЛЗ можливе за умови
запровадження системи медичного страхування та розробки механізму
відшкодування вартості ліків.

Сто воно аптеки, використовуючи еластичні методи ціноутворення,
практично кожна аптека може збільшити свій прибуток. Ціна – це один із
факторів який заманює покупців в аптеку.

Список використаної літератури

Л.В.Борисенко //Особливості ціноутворення на лікарські засоби за умов
переходу до ринкової економіки // Фармацевтичний журнал. – 1996.- №1.-
С.88.

Д.С.Волох, І.А.Гоштинар //Як перейти до граничних торгівельних націнок?
//Фармацевтичний журнал.- 2002.- №1.- С.25-21.

О.П.Півень //Формування структури системи ціноутворення на лікарські
засоби та вироби медичного призначення// Фармацевтичний журнал. –
2003р.- №1.- С.12-17.

О.П.Півень, Л.Л.Нестеренко //Ціноутворення на лікарські засоби а країнах
Центральної та Східної Європи // Фармацевтичний журнал. – 2002р.- №3.-
С.19-27.

А.С.Славич // Технології маркетингового позиціонування і ціноутворення
вітчизняних виробників ЛЗ // Фармацевтичний журнал. – 2002.- №2.-
С.29-35.

С.І.Терещук, О.І.Климюк //Порівняльний аналіз ціноутворення на ЛЗ в
Україні і Польщі // Аптека Галицька.- 2000.- №19.- С.8-9.

І.Порхняк // Ценообразование в аптеке // Фармаскоп.- 2003.- №2.-С12-13.

М.Нікітіна // Регулирование цен на ЛС // Фармаскоп.- 2005.-
№3(24).-С.28-29.

А.С.Немченко // НДС на ЛС и проблеми международные и национальные //
Провизор.- 2002.- №22.- С.3-6.

А.С.Немченко // Какой быть государственной регистрации цен
производителей на ОЛС в Украине // / Провизор.- 2003.- №20.- С.3-6.

А.С.Немченко // Актуальне проблемы ценообразования: определение тарифов
за изготовление лекарств и фасовку в аптеке // Провизор.-1992.- №22.-
С.12-19.

В.Усенко // Ценовая политика фармацевтических фирм // Провизор.-1999.-
№22.- С.19-22.

В.Усенко // Ценовая политика фармацевтических фирм // Провизор.-1999.-
№21- С.33-35.

В.Усенко // Ценовая политика фармацевтических фирм // Провизор.-1999.-
№20.- С.25027.

PAGE

PAGE 49

Накази, інструкції, переліки МОЗ

Постанови КМУ

Закони, укази

Організаційно-контрольна підсистема

Інформаційно-довідкокова підсистема

Нормативно-правова підсистема

Підсистема фармако-економіного аналізу

Підсистема чинників, що впливають на ціну

Підсистема цін:

оптові, роздрібні, закупівельні, еталонні ціни, ціни, що реєструються,
тарифи на послуги

Система ціноутворення

М’які норми

Внутрішні джерела інформації

Зовнішні джерела інформації

Органи виконав-чої влади

Органи контролю за ціноутво-ренням

Центр державної реєстрації цін

Служба моніторингу цін

Макроекономічні чинники

Ціна

Чинники попиту

Чинники пропозиції

Чинники державного регулювання

Чинники альтернативних промислових можливостей

Інші чинники

ОЛЗ вітчизняного виробника

Етапи експертизи цін

ОЛЗ закордонного виробництва

Визначення категорії ОЛЗ. Обґрунтований вибір ідентичних або подібних
вітчизняних та закордонних ОЛЗ для порівняння

Визначення групи препаратів порівняння

Визначення категорії ОЛЗ. Обґрунтований вибір ідентичних або подібних
вітчизняних та закордонних ОЛЗ для порівняння

Визначення співвідношення між ціною Заявника і світовими цінами
ідентичних або подібних ЛП

Аналіз світових цін на ОЛЗ, ідентичні або подібні ЛП

Визначення співвідношення між ціною Заявника і світовими цінами
ідентичних або подібних ЛП

Порівняння цін Заявника з цінами ідентичних або подібних вітчизняних та
закордонних ОЛЗ

Аналіз цін по групі препаратів порівняння на фармацевтичному ринку
України

Порівняння цін Заявника з цінами ідентичних або подібних вітчизняних та
закордонних ОЛЗ

Визначення обґрунтування зміни ціни з врахуванням даних моніторингу
системи цін і доступності ОЛЗ

Аналіз динаміки цін по групі препаратів порівняння за останній рік

Визначення обґрунтування зміни ціни з врахуванням даних моніторингу
системи цін і доступності ОЛЗ

Аналіз статей собівартості ОЛЗ. Визначення питомої ваги основних статей
собівартості

Аналіз складу і структури ціни заявника на ОЛЗ

Аналіз статей собівартості ОЛЗ. Визначення питомої ваги основних статей
собівартості

Погодження оптової ціни виробника з врахуванням рівня світових цін на
ОЛЗ і динаміки цін по групі препаратів порівняння

Погодження або рекомендації про зниження ціни

Погодження оптової ціни виробника з врахуванням рівня світових цін на
ОЛЗ і динаміки цін по групі препаратів порівняння

Внесення ціни в Державний реєстр

Державний реєстр цін на ОЛЗ

АТХ – коди, міжнародні непатентовані назви

Підгрупи (четвертий рівень АТХ – класифікацій

Національний перелік ОЛЗ

Світові ціни на міжнародних ринках

Виробник (постачальник) ОЛЗ

Дані статистичної звітності:

індекс інфляції;

індекс зміни валютних котіровок;

середня заробітна плата;

вартість споживчої корзини

Торгові назви, лікарські форми, дозування, споживча упаковка,
реєстраційний номер

Пошук і узагальнення інформації

Пошук по:

алфавітному покажчику;

INN;

по підгрупах.

Аналіз світових

цін

Визначення динаміки цін, розрахунки показників доступності ОЛЗ

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020