КУРСОВА РОБОТА
з маркетингу на тему:
Розміщення і планування обладнання роздрібного торгового підприємства.
План
TOC \o “1-3” \h \z HYPERLINK \l “_Toc31532147” Вступ PAGEREF
_Toc31532147 \h 3
HYPERLINK \l “_Toc31532148” 1. Влаштування і технологічне планування
магазинів і їх вплив на результат господарської діяльності торгового
підприємства. PAGEREF _Toc31532148 \h 5
HYPERLINK \l “_Toc31532149” 1.1. Вимоги до устрою магазинів PAGEREF
_Toc31532149 \h 5
HYPERLINK \l “_Toc31532150” 1.2. Склад і взаємозв’язок приміщень
магазина PAGEREF _Toc31532150 \h 6
HYPERLINK \l “_Toc31532151” 1.3. Устрій і планування торгового залу і
приміщень для приймання, збереження і підготовки товарів до продажу
PAGEREF _Toc31532151 \h 8
HYPERLINK \l “_Toc31532152” 2. Торгово-технологічне обладнання
магазинів PAGEREF _Toc31532152 \h 13
HYPERLINK \l “_Toc31532153” 2.1. Меблі для торгових залів магазинів
PAGEREF _Toc31532153 \h 13
HYPERLINK \l “_Toc31532154” 2.2. Контрольно-касове обладнання
PAGEREF _Toc31532154 \h 18
HYPERLINK \l “_Toc31532155” 2.3. Вибір торгового обладнання для
оснащення магазинів PAGEREF _Toc31532155 \h 19
HYPERLINK \l “_Toc31532156” 3. Розміщення і планування торгового
обладнання магазина «Все для авто» PAGEREF _Toc31532156 \h 21
HYPERLINK \l “_Toc31532157” 3.1. Техніко-економічна характеристика
магазина “Все для авто”. PAGEREF _Toc31532157 \h 21
HYPERLINK \l “_Toc31532158” 3.2. Стан і основні напрямки
удосконалювання технологічного планування магазина “Все для авто”.
PAGEREF _Toc31532158 \h 32
HYPERLINK \l “_Toc31532159” Висновки PAGEREF _Toc31532159 \h 34
HYPERLINK \l “_Toc31532160” Список використаної літератури PAGEREF
_Toc31532160 \h 35
HYPERLINK \l “_Toc31532161” Додаток 1. PAGEREF _Toc31532161 \h 36
Вступ
Сьогодні торговому підприємству недостатньо вміти продавати свій товар і
знати концепцію мерчендайзінгу своєї компанії. Для того, щоб домагатися
максимального ефекту, воно повинно розуміти потреби покупця, а також
уявляти собі поводження споживачів.
Будь-якого керівника торгового підприємства цікавить питання про те, як
зробити магазин ефективно працюючим, тобто таким, щоб він приносив
максимальний прибуток. У рекомендаціях фахівців з цього приводу звичайно
говориться про реконструкцію і відновлення торгового залу, переводу
магазина з одного формату в іншій, автоматизацію торгівлі і т.д. Усе це
вірно, але лише почасти. Найсучасніше оформлення торгового залу,
ідеально проведена реконструкція, краще у світі торгове обладнання,
цілковита автоматизація, барвисте оформлення вітрин і ін. не будуть мати
рівно ніякого значення для підвищення ефективності роботи магазина, якщо
в ньому відсутнє головне — глибоко продумана концепція і чітко працююча
схема торгово-технологічних процесів.
На Заході будь-який формат магазина — насамперед визначена філософія
торгівлі, тобто конкретні “правила гри”. Вони, у принципі, можуть бути
реалізовані на будь-якому устаткуванні, у кожному (навіть невеликому)
магазині незалежно від його профілю. Розробка концепції магазина — це і
є побудова найбільш раціональної організації всіх оперативних процесів
торгового підприємства, спрямована на максимально ефективне
обслуговування покупців.
Однією з важливих складових концепції магазина є технологічне
планування, тобто сукупність усіх приміщень торгового підприємства у
визначеному взаємозв’язку, що забезпечує найбільш раціональну
організацію оперативних процесів. Вона є неодмінною умовою створення чи
реконструкції магазина, дозволяючи домагатися максимально ефективного
використання наявних торгових площ.
Однак, ефективність зовсім не припускає, щоб кожен метр торгових чи
допоміжних приміщень магазина був зайнятий обладнанням чи товаром.
Раціональне використання площ торгового підприємства означає те, що
кожен квадратний метр приміщення враховується в операційному процесі і
виконує в ньому строго визначену функцію. Задача укладається в тому, щоб
змусити працювати кожен метр площі з найбільшою віддачею.
У даний момент в Україні велика кількість підприємств займаються
роздрібною торгівлею, а для того щоб правильно використовувати площу і
кошти підприємства, потрібно грамотно поставитися до устрою і планування
цього підприємства. Тому в даній роботі я спробую на підставі
теоретичного матеріалу провести практичну роботу для висвітлення цього
питання на прикладі конкретного підприємства.
Метою моєї роботи буде вивчення стану даного підприємства з виявленням
негативних і позитивних результатів, а також розробка конкретних
пропозицій і рекомендацій з удосконалювання роздрібного торгового
підприємства. За допомогою техніко-економічних показників я проведу
розрахунки ефективності використання магазина і розгляну
організаційно-економічну характеристику підприємства.
1. Влаштування і технологічне планування магазинів і їх вплив на
результат господарської діяльності торгового підприємства.
1.1. Вимоги до устрою магазинів
Будинки і спорудження, у яких розміщають магазини, повинні відповідати
ряду технологічних, архітектурно-будівельних, економічних і
санітарно-гігієнічних вимог.
Технологічні вимоги припускають такий устрій будинку, що створює
можливість раціональної організації торгово-технологічного процесу в
магазині з застосуванням сучасної техніки і впровадженням прогресивних
форм продажу товарів. З урахуванням технологічних вимог визначаються
склад приміщень магазина, їх розміщення і взаємозв’язок, схема руху
товарних і купівельних потоків.
Архітектурно-будівельні вимоги припускають міцність будинку, будівництво
індустріальними методами з використанням готових елементів заводського
виготовлення, що відповідає оформленню фасаду й інтер’єра магазина.
Архітектура будинку повинна гармонійно сполучатися з навколишньою
забудовою.
Економічні вимоги передбачають оптимізацію матеріальних і трудових
витрат не тільки в процесі будівництва, але і при експлуатації магазина.
З цією метою будівництво торгових будинків повинно вестися з економічних
будівельних матеріалів з використанням уніфікованих деталей.
Санітарно-гігієнічні вимоги визначають устрій систем вентиляції,
опалення, освітлення, водопостачання і каналізації. Вони необхідні не
тільки для створення належних умов роботи торгового персоналу, але і для
нормального здійснення торгово-технологічного процесу в магазині. За
допомогою опалення і вентиляції створюється оптимальне середовище і
температура повітря в приміщеннях. В усіх приміщеннях магазинів
необхідно передбачати освітлення, що забезпечує нормальний режим роботи
підприємств, а також чергове освітлення, що повинне автоматично
виключатися і включатися.
Особливі вимоги пред’являються до генерального плану і благоустрою
ділянки, на якому розміщений магазин.
Функціональна сторона генерального плану повинна передбачати зону для
відвідувачів і господарську зону.
Зона для відвідувачів передбачає наявність декількох підзон: підходу й
ознайомлення з вітринами; відпочинку; паркування індивідуального
транспорту. Усі зони повинні бути добре упоряджені, щоб створити
сприятливі санітарно-гігієнічні і комфортні умови для покупців. Для
безперешкодного руху покупців улаштовуються тротуари. Їхнє розташування
і ширина повинні бути зручними для огляду вітрин магазина. Для сезонної
торгівлі необхідно передбачати площадки для установки павільйонів і
організації базарів.
Для під’їзду автомашин з товарами, їх маневрування, а також для будівель
господарського призначення створюється господарська зона.
1.2. Склад і взаємозв’язок приміщень магазина
Магазин повинний мати у своєму розпорядженні комплекс приміщень,
необхідних для раціонального функціонування торгово-технологічного
процесу. Склад і розміри приміщень залежать від типу магазина і його
загальної площі.
Сукупність приміщень магазина у відповідній їхньому взаємозв’язку
складає його технологічне планування. По функціональному призначенню
приміщення підрозділяють на наступні групи: торгові; для приймання,
збереження і підготовки товарів до продажу; допоміжні;
адміністративно-побутові; технічні.
Торгові приміщення займають найважливіше місце в загальній сукупності
приміщень магазина. До них відносять торгові зали, приміщення прийому і
видачі замовлень, зал кафетерію, зал демонстрації нових товарів,
приміщення (зони) для надання додаткових послуг покупцям. Усі ці
приміщення несуть основне функціональне навантаження в магазині. Площі,
форми і пропорції торгових приміщень у значній мірі обумовлюють рівень
обслуговування покупців, впливають на побудову торгово-технологічного
процесу в магазині, на економічні показники його роботи.
До приміщень для приймання, збереження і підготовки товарів до продажу
відносять приймальні, розвантажувальні, комори для збереження товарів,
охолоджувані камери для збереження швидкопсувних продуктів, приміщення
для підготовки товарів до продажу, фасувальні, комплектувальні й
експедиції відділу замовлень.
Підсобні приміщення включають приміщення для збереження тари і
контейнерів, експедиції по доставці товарів на дім, майстерні по ремонту
обладнання й інвентарю, рекламно-оформлювальні майстерні, приміщення для
прийому посуду, мийні.
До адміністративно-побутових приміщень відносять конторські приміщення,
кабінет директора магазина, приміщення для розміщення їдальні для
персоналу магазина, кімнати відпочинку, головну касу, здоровпункт,
гардеробні, душові і т.п.
Технічні приміщення — вентиляційні камери, машинні відділення
холодильних установок і ліфтів, телефонний комутатор, приміщення
теплового вузла чи котельні, радіовузол, камери кондиціонування повітря.
Усі приміщення магазина повинні бути розташовані з урахуванням
забезпечення раціонального взаємозв’язку між ними. Так, планування
торгових приміщень, а також приміщень (зон) для приймання, збереження і
підготовки товарів до продажу, допоміжних і адміністративно-побутових
приміщень повинне відповідати наступним основним вимогам:
торгові приміщення повинні бути безпосередньо зв’язані з приміщеннями
для збереження і підготовки товарів до продажу, щоб можна було
забезпечити оперативне поповнення товарних запасів у торговому залі,
використовуючи найкоротші шляхи руху товарів;
оптимальним є рішення, коли торговий зал і комори розташовані на одному
рівні;
торговий зал повинний бути зв’язаний із приміщеннями для приймання
товарів по можливості найкоротшим шляхом, що особливо важливо при
надходженні в магазин товарів у тарі-устаткуванні;
приміщення для збереження тари, обмінного фонду контейнерів, пакувальних
матеріалів і інвентарю бажано розташовувати безпосередньо в приймальної
чи розвантажувальної рампи;
адміністративно-побутові приміщення повинні бути зв’язані з торговими
приміщеннями, а також із приміщеннями для приймання, збереження і
підготовки товарів до продажу. У свою чергу, між приміщеннями цієї групи
повинен бути забезпечений належний взаємозв’язок. Наприклад, необхідно
планувальне об’єднання приміщень для відпочинку і буфета. Гардеробні
приміщення, санвузли, мийні повинні бути зв’язані з усіма групами
приміщень магазина.
Розміщення приміщень і їх планування повинні бути спрямовані на
забезпечення максимальної зручності для покупців при доборі і покупці
ними товарів, раціональне здійснення всіх торгово-технологічних операцій
на основі широкого впровадження сучасного торгово-технологічного
обладнання. Планування приміщень магазина повинно забезпечувати
нормальні умови роботи персоналу, високий рівень продуктивності праці
працівників. Устрій і розміщення приміщень повинні бути підлеглі вимогам
схоронності товарно-матеріальних цінностей на торгових підприємствах.
1.3. Устрій і планування торгового залу і приміщень для приймання,
збереження і підготовки товарів до продажу
Основним торговим приміщенням є торговий зал, що, як правило, займає
велику частку в загальній площі магазина. Він служить для розміщення
робочого і виставочного запасу товарів, тут провадиться добір товарів
покупцями, здійснюються розрахункові операції за відібрані товари,
виявляються різні додаткові послуги покупцям. У торговому залі
організовані робочі місця продавців, касирів, продавців-консультантів,
касирів-контролерів і інших працівників магазина. Тому устрій і
планування торгового залу повинні відповідати вимогам раціональної
організації операцій. Найважливішими з цих вимог є: вільний рух
купівельного потоку; забезпечення найкоротших шляхів руху товарів із зон
збереження і підготовки товарів до продажу до місць їх викладення і
розміщення; створення умов гарної осматриваємості і зручності для
орієнтації покупців.
Раціональне планувальне рішення торгового залу легше всього
забезпечується при співвідношенні його сторін 1:1 при максимальному
кроці колон. Торговий зал повинний мати по можливості більший периметр
глухих стін і перегородок, що дуже важливо для розширення можливості
установки торгового обладнання.
Таке планувальне рішення не тільки відповідає вимогам раціональної
організації торгово-технологічних операцій, чинених у торговому залі,
але і дозволяє створити найбільш вдалий інтер’єр, під яким варто
розуміти не тільки оформлення торгового залу, але й організацію
внутрішнього простору приміщення, і рішення всіх його складових
елементів — обробки, освітлення, торгового обладнання.
При формуванні інтер’єра торгового залу магазина варто враховувати
вимоги ергономіки. Це відноситься не тільки до вибору геометричних
параметрів приміщень, але і до розмірів торгового обладнання і меблів.
Інтер’єр торгового залу магазина повинний відповідати естетичним і
економічним вимогам. Фактор ергономіки повинний враховуватися при
організації основних функціональних зон, при розміщенні і конструюванні
основних елементів інтер’єра торгового залу.
Торговий зал можна розділити на наступні зони чи площі: установчу,
проходи для покупців, робочи місця продавців і площа зони розрахункового
вузла.
Установча площа — це площа, займана під установку обладнання і
великогабаритних товарів, розташовуваних на підлоги. Звичайно для цих
цілей приділяється 27-30 % площі торгового залу.
Ступінь ефективності використання площі торгового залу можна визначити
шляхом розрахунку коефіцієнта установчої площі по наступній формулі:
де К у — коефіцієнт установчої площі; S у — установча площа, м2; S т. з
— площа торгового залу, м2.
Однак ефективність використання площі торгового залу визначається не
тільки ступенем використання її під установку обладнання. Важливо ще і
те, щоб установча площа була ефективно використана під викладення
товарів, що може бути досягнуте при оснащенні торгового залу
обладнанням, що має досить велику площу викладення.
Площа викладення (демонстраційна) обчислюється як сума площ всіх
елементів обладнання (полиць, кошиків, касет, перфорованих щитів,
панелей), на яких можуть бути викладені товари. Сюди ж включається і
площа, зайнята під установку великогабаритних товарів.
Показником, що характеризує ступінь використання площі торгового залу
під викладення товарів, є коефіцієнт використання площі торгового залу
під викладення товарів. Він визначається як відношення площі викладення
товарів до площі торгового залу:
де Квикл — коефіцієнт використання площі торгового залу під викладення
товарів; S викл – площа викладення товарів, м2; S тз — площа торгового
залу, м2.
Цей показник не може безмежно збільшуватися, тому що від його завищення
може постраждати раціональна організація технологічних процесів,
погіршитися видимість товарів. Вважається, що найбільш прийнятними
відносинами між площею викладення товарів і площею торгового залу в
магазинах самообслуговування є 0,7-0,75, чи 70-75 %.
Частина площі торгового залу приділяється під зони для проходів
покупців. Ширина проходів установлюється Будівельними нормами і
правилами. Однак при визначенні ширини проходів у кожнім конкретному
магазині варто враховувати щільність купівельного потоку, тобто число
покупців, що приходяться на одиницю площі. Для створення комфортних умов
переміщення покупців необхідно від 4 до 10 кв. м торгової площі на
покупця.
Розрізняють наступні основні варіанти технологічних планувань торгового
залу: лінійну, боксову і змішану. Вибір відповідного варіанта
технологічного планування здійснюється з урахуванням розмірів і
конфігурації торгового залу, асортименту реалізованих товарів і методів
їх продажу.
Лінійне планування торгового залу є найбільш раціональним для продажу
товарів за допомогою самообслуговування.
При боксовому плануванні всю площу торгового залу розбивають на
ізольовані друг від друга бокси (відділи).
Змішане планування передбачає розміщення обладнання в торговому залі з
використанням комбінацій лінійного і боксового планування.
Планування робочих місць продавців у магазинах, що застосовують
традиційні форми обслуговування покупців, залежить від асортименту
реалізованих товарів, типу підприємства. Розміщають робочі місця
продавців ближче до приміщень, у яких здійснюються збереження і
підготовка до продажу товарів.
Планування вузла розрахунку повинні забезпечувати безперешкодний
напрямок руху купівельних потоків, виключати зустрічні потоки. Касові
кабіни повинні розташовуватися таким чином, щоб потік покупців проходив
ліворуч від робочих місць контролерів-касирів. При організації єдиного
вузла розрахунку необхідно передбачати застосування сполученої системи
“вхід — вихід”.
При розробці схеми технологічного планування для конкретного магазина
варто враховувати його тип, розмір торгової площі, конфігурацію
торгового залу і т.д. Технологічна схема повинна відповідати наступним
основним вимогам: створювати для покупців умови безперешкодного вибору
товарів у мінімально короткий термін; оптимально використовувати торгові
площі; створювати необхідні умови працівникам магазина для раціональної
організації торгово-технологічного процесу.
Важливу роль в організації безперебійного торгово-технологічного процесу
магазина грають приміщення для приймання, збереження і підготовки
товарів до продажу. Склад і розміри цієї групи приміщень залежать від
типу і розміру магазина, характеру виконуваних технологічних операцій.
Для розвантаження транспортних засобів у магазинах повинні бути
обладнані спеціальні місця.
Приміщення (зони) для приймання товарів по кількості і якості повинне
примикати до місця розвантаження. Зона для приймання товарів повинна
бути зв’язана з приміщеннями для збереження і підготовки товарів до
продажу. Крім того, приміщення для приймання товарів повинні мати по
можливості найкоротший зв’язок з торговим залом для доставки товарів, що
надійшли в тарі-устаткуванні, безпосередньо в зал.
Приміщення для збереження товарів по своєму устрою повинні відповідати
вимогам раціонального збереження необхідних запасів товарів. Розмір
площі цих приміщень, їхній склад залежать від асортименту реалізованих
товарів і встановлюються до Будівельних норм і правил. Зони збереження
товарів можуть розміщатися в підвальних приміщеннях чи у приміщеннях, що
знаходяться на рівні торгового залу. Рідше такі приміщення
розташовуються над торговим залом (на верхніх поверхах будинку).
Приміщення для збереження оснащуються відповідним технологічним
обладнанням — стелажами, підтоварниками і т.д.
2. Торгово-технологічне обладнання магазинів
2.1. Меблі для торгових залів магазинів
Меблі для торгових підприємств відіграють важливу роль у раціональній
організації торгово-технологічного процесу в магазині. Вони широко
застосовується при виконанні різних операцій, зв’язаних із прийманням,
збереженням і продажем товарів.
Меблі для торгових підприємств прийнято класифікувати по наступним
найбільш важливим ознакам: місцю застосування; призначенню; товарному
профілю; конструкції.
По місцю застосування торгові меблі підрозділяють: для торгових залів,
підсобних приміщень і дрібнороздрібних підприємств.
По призначенню торгові меблі підрозділяються на наступні види: для
приймання товарів по якості (столи для бракеражу); підготовки товарів до
продажу (столи для фасування товарів); показу товарів (вітрини);
викладення і продаж товарів (гірки, прилавки, прилавки-вітрини, вішала);
транспортування і продаж товарів (тара-обладнання); розрахунків з
покупцями (касові кабіни); для обслуговування покупців.
По товарному профілі розрізняють універсальні і спеціалізовані торгові
меблі.
По конструкції торгові меблі виготовляють нерозбірні і збірно-розбірні.
Розміри і конструкція торгових меблів повинні бути тісно ув’язані з
параметрами приміщень магазинів, чому в значній мірі сприяють її
типізація, уніфікація і стандартизація.
Під типізацією розуміють систему заходів, спрямованих на усунення
зайвого різноманіття і добір найбільш раціональних типів торгових
меблів.
Меблі для торгових підприємств поділяється на наступні основні типи:
пристінні й острівні гірки; секції замкнутих зон усередині торгового
залу; інші товароносії.
Найбільш розповсюдженими типами торгових меблів є пристінні й острівні
гірки, що можуть встановлюватися в торговому залі окремими секціями чи
суцільним фронтом.
Рис. 2.1. Горки пристінні й острівні: а— гірка пристінна універсальна;
б — гірка пристінна для парфумерії; у — гірка пристінна для парфумерії,
галантерей, канцелярських і інших товарів; а — гірка пристінна для
одягу; д — гірка острівна для взуття; е — гірка острівна для головних
уборів; ж — схема зборки острівної гірки: 1 — регульована опора; S —
стійка перфорована; 3 — подшкафник; 4 — задня стінка; 5— полку; 6—
кронштейн для полиці; 7— штанга сполучна (стяжка).
Розрізняють універсальні, призначені для викладення і продажу різних
продовольчих і непродовольчих товарів, і спеціалізовані гірки.
Установлюють пристінні гірки уздовж стін, острівні — у середній частині
торгового залу.
Прилавки використовують для відпустки різних товарів, розміщення кошиків
і сумок покупців, а також для упакування товарів.
Рис. 2.2. Прилавок для відпуску товарів
Прилавка-вітрини на відміну від прилавків мають частково чи цілком
засклену верхню частину.
Вішала бувають одне- і двох’ярусні, стаціонарні і пересувні.
Рис. 2.3. Вішало двох штангове двох’ярусне
Касові кабіни є робочим місцем контролера-касира. Вони оснащуються
обертовим стільцем з піднімальним сидінням.
Для оснащення підсобних приміщень застосовують стелажі, підтоварники,
піддони, вішала.
Меблі, виготовлені з уніфікованих деталей, легко монтується як у виді
окремих секцій, так і суцільним фронтом, що приводить до економії коштів
за рахунок скорочення числа стійок і інших елементів.
Меблі для торгових приміщень повинні бути зручними в експлуатації,
забезпечувати широкий показ товарів і створювати максимум зручності при
відборкі товарів покупцями. Вони повинні відповідати
експлуатаційно-технічним, економічним, ергономичним, естетичним і
санітарно-гігієнічним вимогам.
Експлуатаційно-технічні вимоги. Вони насамперед передбачають, щоб
торгові меблі мали стандартні розміри, що дозволяє робити їх зборку з
окремих елементів методом агрегатування. Довжина, висота і ширина
виробів повинні відповідати параметрам приміщень магазина і відповідати
різним властивостям товарів і стандартизованих розмірів упакування.
Найбільш високими експлуатаційно-технічними характеристиками володіють
універсальні торгові меблі, зібрана з обмеженої кількості взаємозамінних
уніфікованих деталей і вузлів. Універсальність меблів передбачає широке
їх застосування для різноманітних груп товарів у різних типах магазинів.
Крім того, торгові меблі повинні забезпечувати раціональне використання
площі торгового залу, бути придатними для оперативного поповнення
запасів товарів, забезпечувати наочність показу і зручності відборки їх
покупцями. Це досягається за рахунок застосування більш ємних меблів, що
мають велику площу експозиції товарів, укомплектованих наполочними і
начіпними кошиками, іншими пристосуваннями для викладення товарів,
різними типами тари-обладнання.
Важливою експлуатаційно-технічною вимогою торгових меблів є міцність і
стійкість, а також надійність з’єднань окремих деталей.
Економічні вимоги. При проектуванні меблів для торгових залів магазинів
прагнуть до того, щоб вони були недорогими і економічними в
експлуатації. Вони повинні виготовлятися у вигляді простій і полегшеної
конструкції з недорогих будівельних і оздоблювальних матеріалів з
використанням сучасної технології виробництва. Важливими умовами
зниження вартості торгових меблів і підвищення її економічності є
організація масового індустріального виробництва, простота
технологічного процесу, можливість заміни окремих деталей і вузлів у
процесі її ремонту, а також реконструкції і перепланування магазина.
Вона повинна займати можливо меншу площу торгового залу і підсобних
приміщень, але бути досить ємною, що забезпечує викладку і збереження
необхідної кількості товарів.
Ергономичні вимоги. Вони передбачають, що основні розмірні
співвідношення меблів, тобто їх висота, ширина і довжина, висота
розташування полиць і інших елементів для викладення товарів, повинні
встановлюватися з урахуванням росту і пропорцій фігури людини і
забезпечувати мінімальну стомлюваність обслуговуючого персоналу, а також
гарну видимість товарів і вільний доступ до них покупців.
Естетичні вимоги. Форма, пропорції і колір торгових меблів повинні
відповідати своєму функціональному призначенню й архітектурно-художньому
оформленню інтер’єра торгового залу магазина. Вони повинні підкреслювати
єдність ансамблю інтер’єра магазина. Інакше кажучи, устрій торгових
меблів не повинний грати самостійної ролі.
Санітарно-гігієнічні вимоги. Устрій торгових меблів, а також матеріали,
використовувані для виготовлення цих меблів не повинні утрудняти її
чищення в процесі експлуатації і збирання приміщень. У зв’язку з цим
меблі повинні мати доброякісну обробку, із гладкою поверхнею, без зайвих
поглиблень, зазорів і виступів.
Робочі поверхні меблів, що стикаються з харчовими продуктами, повинні
виготовлятися з матеріалів, допущених до застосування в продовольчому
машинобудуванні.
Поверхні, покриті пластиком, протираються вологим тампоном. Мити меблі
рясно змоченим тампоном не можна, тому що рідина, затікаючи в щілині між
деталями, приводить до розбухання дерев’яних і іржавінню металевих
частин. Видалення забруднення з пофарбованих поверхонь меблів
рекомендується робити тільки шляхом сухого збирання.
2.2. Контрольно-касове обладнання
Розрахункові операції з покупцями відіграють важливу роль у
торгово-технологічному процесі магазина. Від правильної їхньої
організації залежать витрати покупцями часу на придбання товарів.
Розрахунки з покупцями можуть здійснюватися шляхом прийому грошей
безпосередньо продавцем, касиром чи контролером-касиром і одночасним
обліком суми, що надійшла, за допомогою касової машини.
Контрольно-касові машини забезпечують наочність, простоту і правильність
розрахунку, контроль за веденням розрахунково-касових операцій, точність
обліку грошових надходжень. При цьому значно прискорюється процес
розрахунків з покупцями.
Конструкція сучасних контрольно-касових машин дозволяє вести облік
наростаючим підсумком отриманих від покупців грошей, друкувати чек з
різними даними, друкувати на контрольній стрічці порядковий номер чека,
сплачену суму, шифр, номер лічильника. Одночасно на їхніх індикаторах
указується проведена сума, шифр і номер лічильника. Отриману в
контрольно-касових апаратах інформацію можна виводити на магнітну чи
перфоровану стрічку з наступною обробкою даних на електронних
обчислювальних машинах з метою вивчення попиту, визначення обсягу
продажу товарів і т.д.
В останні роки для оснащення магазинів усі частіше використовують
контрольно-касові машини закордонного виробництва, що відрізняються
високими експлуатаційними властивостями.
2.3. Вибір торгового обладнання для оснащення магазинів
При рішенні питань технічного оснащення магазинів особлива увага повинна
бути приділена вибору типів і моделей торгового обладнання і визначенню
його оптимального набору.
Вибір типів обладнання і комплектування його набору повинні
ґрунтуватися на наступних основних принципах:
відповідність обладнання товарному профілю і розмірам торгового залу
магазина;
оснащення магазинів торговим обладнанням повинне здійснюватися з
урахуванням використовуваних методів продажу товарів;
обладнання повинне забезпечувати ефективне використання торгової площі
магазина.
Сучасний інтер’єр торгового залу не можна створити без рішення багатьох
задач технологічного і художнього характеру.
Необхідно враховувати розмір, форму і призначення обладнання. Варто
ретельно продумати сполучення предметів великих і малих габаритів. Не
можна захаращувати торговий зал непотрібними предметами, тому що тіснота
і захаращеність торгового приміщення суперечать законам краси і
доцільності.
Визначення раціонального набору торгового обладнання і характер його
розміщення впливають на ефективність використання площ магазина.
Правильно підібране і розставлене обладнання дозволяє розширити
пропозиція товарів, створити більше зручності для обслуговування
покупців, збільшити товарообіг на квадратний метр торгової площі і тим
самим домогтися більш високих показників ефективності використання
торгових площ.
По-перше, необхідно прагнути до того, щоб оптимальною була установча
площа, тобто площа торгового залу, зайнята торгово-технологічним
обладнанням.
По-друге, варто враховувати, що ефективне використання торгових площ
може бути досягнуте за умови оснащення магазинів торговим обладнанням,
що має досить велику площу викладення. При одній і тій же установчій
площі площа викладення товарів може бути різною в залежності від типів і
композицій торгового обладнання, кількості елементів для викладення
товарів.
Для установлення взаємозв’язку між різними технологічними зонами
магазина важливо знати ємність торгового обладнання і кількість
різновидів товарів, що викладаються на одному метрі гірки острівної чи
пристенній. Ці показники дають можливість визначити не тільки
ефективність використання торгового обладнання, але й установити для
магазина оптимальний розмір товарних запасів, розташовуваних у торговому
залі, розрахувати потребу в завезенні товарів, у транспорті і т.д.
Визначення набору торгових меблів для конкретного магазина здійснюється
відповідно до діючих норм технічного оснащення магазинів, розробленої
для нього схемою технологічного планування, що оформляється у виді
креслення.
Креслення є основним технологічним документом, по якому можна оцінити
ступінь раціональності розроблених технологічних рішень і робити весь
комплекс робіт з технічного оснащення магазина. Оформлення креслень
повинне провадитися відповідно до правил, викладеними в Державних
стандартах і Будівельних Нормах і Правилах.
На схемах технологічних планувань повинні бути позначені індекси гірок,
прилавків, прилавків-вітрин, вішал, столів і т.п., а також торцевих
щитів для привітринних, острівних і пристінних гірок.
3. Розміщення і планування торгового обладнання магазина «Все для авто»
3.1. Техніко-економічна характеристика магазина “Все для авто”.
Індивідуальне приватне підприємство “Укравтопромзбут” є малим
підприємством, діяльність якого орієнтована на торгово-закупівельні
операції. Розташовано воно в підвальному приміщенні житлового будинку,
тобто його можна класифікувати по капітальності будинку як – капітальне;
по розміщенню – вбудоване-прибудоване; одноповерхове; стіни – цегельні.
Магазин має у своєму розпорядженні комплекс приміщень, необхідних для
раціонального функціонування торгово-технологічного процесу. Усі
приміщення магазина розташовані з урахуванням забезпечення раціонального
взаємозв’язку між ними. Так планування торгових приміщень, а також
приміщень (зон) для приймання, збереження і підготовки товарів до
продажу, допоміжних і адміністративно-побутових приміщень
відповідають основним вимогам:
торгові приміщення безпосередньо зв’язані з приміщеннями для збереження
і підготовки товарів до продажу, щоб можна було забезпечити оперативне
поповнення товарних запасів у торговому залі, використовуючи найкоротші
шляхи руху товарів;
торговий зал і комори розташовані на одному рівні;
торговий зал зв’язаний із приміщеннями для приймання товарів найкоротшим
шляхом, що особливо важливо при надходженні в магазин товарів у
тарі-устаткуванні;
приміщення для збереження тари, обмінного фонду контейнерів, пакувальних
матеріалів і інвентарю розташовано безпосередньо в приймальній чи
розвантажувальній рампи;
адміністративно-побутові приміщення зв’язані з торговими приміщеннями, а
також із приміщеннями для приймання, збереження і підготовки товарів до
продажу. У свою чергу, між приміщеннями цієї групи забезпечений належний
взаємозв’язок. Розміщення приміщень і їхнє планування спрямовані на
забезпечення максимальних зручностей для покупців при доборі і покупці
ними товарів, раціональне здійснення всіх торгово-технологічних операцій
на основі широкого впровадження сучасного торгово-технологічного
обладнання. Планування приміщень магазина забезпечує нормальні умови
роботи персоналу, високий рівень продуктивності праці працівників.
Устрій і розміщення приміщень підлеглі вимогам схоронності
товарно-матеріальних цінностей на торговому підприємстві.
Основним торговим приміщенням є торговий зал. Він служить для розміщення
робочого і виставочного запасу товарів, тут провадиться добір товарів
покупцями, здійснюються розрахункові операції за відібрані товари. У
торговому залі організовані робочі місця продавців, касирів,
продавців-консультантів, касирів-контролерів і інших працівників
магазина. Тому устрій і планування торгового залу відповідає вимогам
раціональної організації, найважливішими з цих вимог є: вільний рух
купівельного потоку; забезпечення найкоротших шляхів руху товарів із зон
збереження і підготовки товарів до продажу до місць їх викладення і
розміщення; створення умов гарної видимості і зручності для орієнтації
покупців. Частина площі торгового залу приділяється під зони для
проходів покупців, виділена площа для організації робочих місць
продавців. Торговий зал має великий периметр глухих стін і перегородок,
що дуже важливо для розширення можливості установки торгового
обладнання, стіни мають блискучу поверхню, поверхня підлог рівна,
неслизька, міцна. Штучне освітлення торгового залу рівномірне, яскраве
і має сприятливий спектральний склад. Планування вузла розрахунку
забезпечує безперешкодний напрямок руху купівельних потоків, виключає
зустрічні потоки.
Торгові приміщення і склад розташовані на одному рівні, вони зв’язані
між собою невеликим коридором, що дозволяє оперативно поповнювати
товарні запаси. Приміщення для приймання товарів розташоване в
безпосередній близькості від торгового залу. Поруч із приміщенням для
приймання товарів і розвантажувальною рампою розташоване підсобне
приміщення для збереження тари і пакувальних матеріалів.
Адміністративно-побутові приміщення зв’язані з торговими приміщеннями, а
також із приміщеннями для приймання, збереження і підготовки товарів до
продажу.
Для розвантаження транспортних засобів у магазині обладнане спеціальне
місце. Приміщення (зони) для приймання товарів по кількості і якості
примикає до місця розвантаження. Зона для приймання товарів зв’язана з
приміщеннями для збереження і підготовки товарів до продажу. Крім того,
приміщення для приймання товарів має найкоротший зв’язок з торговим
залом для доставки товарів, що надійшли в тарі-устаткуванні,
безпосередньо в зал. Приміщення для збереження оснащені відповідним
технологічним обладнанням.
Магазин враховує вимоги ергономіки, це відноситься не тільки до вибору
геометричних параметрів приміщень, але і до розмірів торгового
обладнання і меблів.
Сукупність приміщень магазина складає його технологічне планування (рис.
3.1).
Площа магазина складає 216 м2: з них 70 м2 займають торгові приміщення,
40 м2 – адміністративно-побутові, 10 м2 – підсобні приміщення і 96 м2 –
приміщення для приймання і збереження товарів.
Визначимо ступінь ефективності використання площі шляхом розрахунку
техніко-економічних показників.
1. Коефіцієнт установчої площі;
S у — установча площа дорівнює 30м2;
S т. з — площа торгового залу дорівнює 70 м2,
Ку — коефіцієнт установчої площі дорівнює 0,43 т.е. 43 %.
Рис. 3.1. Схема магазина “Все для авто”
2. Коефіцієнт викладення;
S викл – площа викладення товарів дорівнює 70 м2;
S тз — площа торгового залу дорівнює 70 м2;
Квикл — коефіцієнт використання площі торгового залу під викладення
товарів складає 1.
3. Питомий товарообіг на 1м2 показує, скільки товарів продається за
визначений проміжок часу на 1 м2, необхідно прагнути до збільшення цього
показника.
де, Трік,міс.– товарообіг за чи рік місяць (місячний ТЕ 290 тис.грн.);
S т.з.- площа торгового залу (70 м2).
Тп – питомий товарообіг складає 4 142 грн. на м2.
4. Структура площ магазина: показує, яку частку займає конкретна площа в
загальній S магазина.
S т.з.- площа торгового залу (70 м2) дорівнює 0,32 чи 32 %;
S дем – демонстраційна площа (70 м2) дорівнює 0,32 чи 32 %;
S вуст – установча площа (30 м2) дорівнює 0,14 чи 14 %.
5. Коефіцієнт безперервності:
Д м – кількість днів у місяці (28);
Д р – кількість робочих днів у місяці (24).
К н – коефіцієнт безперервності дорівнює 1,16.
6. Коефіцієнт ємності:
Площа торгового залу дорівнює 70 м2;
S вик – площа викладення (30 м2).
Кєм – коефіцієнт ємності дорівнює 2,33.
Оснащення магазина торговими меблями
У магазині використовується боксове технологічне планування, тому що в
магазині здійснюється традиційна форма обслуговування (через прилавок),
торговий зал розбитий на два відділи і стіл замовлень. Торгові відділи
розташовані так, щоб можна було легко переходити з одного відділу в
інший, а також до касового вузла для розрахунку.
Меблі в торговому приміщенні зручні в експлуатації, забезпечують широкий
показ товарів і створюють максимум зручності при відборці товарів
покупцями. Вони мають стандартні розміри, довжина, висота і ширина
відповідають параметрам приміщення, і відповідає різним властивостям
товарів і стандартизованих розмірів упакування, міцні і стійки.
Меблі підсобного приміщення: стелажі, піддони і вішала.
Полки торгових меблів розташовані зручно, що забезпечує широкий показ
товарів і створює максимум зручностей. Вони виготовлені з простій і
полегшеної конструкції з недорогих будівельних і оздоблювальних
матеріалів з використанням сучасної технології виробництва. Вони
займають мало площі торгового залу і підсобних приміщень, але досить
ємні, забезпечують викладення і збереження необхідної кількості товарів.
Найбільш розповсюдженим торговим обладнанням у магазині “Все для авто”
є універсальні гірки, зібрані з обмеженої кількості взаємозамінних
уніфікованих деталей і вузлів, що дозволяє широко застосовувати
різноманітні групи товарів. Вони забезпечують раціональне
використання площі торгового залу, придатні для оперативного
поповнення запасів товарів, забезпечують наочність показу і зручність
відборці їх покупцями.
Форма, пропорції і колір торгових меблів відповідають своєму
функціональному призначенню й архітектурно-художньому оформленню
інтер’єра торгового залу магазина, вона підкреслює єдність ансамблю
інтер’єра магазина. У колірній обробці максимально використовувалися
декоративні властивості матеріалів (дерева, пластичних мас і ін.).
Обробка торгових меблів ув’язана з загальним рішенням обладнання,
тобто з її формою, конструкцією. Пофарбовано меблі в нейтральні спокійні
тони, у тони, контрастні кольору товару, щоб виявити і підкреслити його
основні властивості. Колір меблів гармоніє з інтер’єром магазина, і
виявляє колірні властивості експонуємих товарів. При цьому джерела
світла розташовуються так, щоб виділити товар, звернути на нього увагу
покупців.
Крім того, магазин виконує наступні вимоги:
— при конструюванні торгових меблів враховуються можливості широкого
застосування сучасних матеріалів і обробки;
при монтажі пристінних і острівних гірок у лінію не виникає зорового
враження провисання полиць. При цьому усі вертикальні членування меблів
малопомітні, а горизонтальні — підкреслені.
Устрій торгових меблів, а також матеріали, використовувані для
виготовлення меблів, не утруднюють її чищення в процесі експлуатації і
збирання приміщень. Меблі мають доброякісну обробку, із гладкою
поверхнею, без зайвих поглиблень, зазорів і виступів.
Вибір типів обладнання у магазині “Все для авто” і комплектування його
набору ґрунтуються на наступних основних принципах:
відповідність обладнання товарному профілю і розмірам торгового залу
магазина;
оснащення магазинів торговим обладнанням здійснюється з урахуванням
використовуваних методів продажу товарів;
обладнання забезпечує ефективне використання торгової площі магазина.
Розрахунки з покупцями здійснюється шляхом прийому грошей безпосередньо
й одночасного обліку суми, що надійшла, за допомогою касової машини.
Магазин повною мірою оснащений організаційною технікою, (комп’ютери,
підключені в мережу, факс, модем, принтери, ксерокс, міні-атс).
У магазині “Все для авто” застосовують наступні методи продажу товарів:
через прилавок; по попередніх замовленнях.
Продаж товарів через прилавок обслуговування включає: зустріч покупця і
виявлення його наміру; пропозиція і показ товарів; допомога у виборі
товарів і консультація; пропозиція супутніх і нових товарів;
розрахункові операції; видача покупок.
Покупець, що прийшов у магазин, зустрічається привітно, при цьому
сприятливе враження залишають охайний зовнішній вигляд працівників
магазина, порядок і чистота в торговому залі. Виявлення наміру покупців
виконується торговим персоналом ненав’язливо, у ввічливій формі.
Після виявлення наміру покупця продавець показує відповідні товари. При
цьому він звертає увагу на особливості окремих товарів, пропонує замість
відсутніх інші однорідні товари. Якщо буде потрібно, продавець
зобов’язаний дати кваліфіковану консультацію покупцю, що може включати
зведення про призначення товарів і способи їхньої експлуатації, нормах
споживання і т.д. В обов’язки продавця входить і пропозиція покупцю
супутніх товарів.
Завершується продаж товарів розрахунком з покупцями і видачею їм
покупок. Ці операції виконуються контролером-касиром.
При продажі технічно складних товарів з гарантійним терміном служби,
крім перерахованих операцій, продавець зобов’язаний зробити оцінку в
паспорті на виріб, виписати товарний чек і його копію вручити покупцю.
Замовлення можуть бути прийняті в магазині в писемній формі. Розрахунок
здійснюється шляхом попередньої оплати в касі магазина, а також шляхом
оплати вартості товарів у момент їх одержання.
Організаційна структура магазина
Організаційна структура магазина “Все для авто” не виражена настільки
чітко, як у великих організаціях, що працюють на основі жорстко
регламентованої зверху матричної структури керування, де кожен відділ і
підрозділ відповідають тільки за виконання своїх задач, розроблювальних
вищим керівництвом підприємства в тісному ув’язуванні зі стратегією і
“спуску” вниз у виді наказів і розпоряджень. Така невідповідність
порозумівається малою кількістю людей, що, крім виконання своїх
прямих обов’язків, змушені вирішувати ще і побічні питання, що
постійно виникають у господарській повсякденній діяльності фірми.
Організаційна структура представлена у виді трикутника. Стратегічна
вершина представлена директором фірми. Середня лінія формально присутня
і представлена головним бухгалтером, у розпорядженні якого знаходиться
частина ядра у виді другого бухгалтера і касира. Також на середній лінії
присутній менеджер по продажах, в обов’язку якого входить організація,
координація і контроль роздрібної торгівлі, а також прийом і виконання
замовлень. Йому підкоряються продавці, що також складають ядро. Осторонь
стоїть аналітична група і програміст, що лінійно зв’язані із середньою
лінією, тобто з бухгалтером і менеджером по продажах. Аналітична
група представлена товарознавцями, що складають звіти для бухгалтерії,
одержуюють інформацію про продажі і замовлення в менеджера, а також
готують аналітичні викладення про фінансовий стан фірми для директора.
Програміст відповідає за нормальне функціонування програмно-аппаратної
інфраструктури.
Вищеописана організаційна структура є формальною. У дійсності ж середня
лінія як така не існує. Робота як середньої лінії, так і ядра
координується і контролюється безпосередньо стратегічною вершиною, тобто
директором. У свою чергу, представники ядра звертаються з більшістю
своїх виробничих проблем безпосередньо до директора, минаючи прямих
начальників, представників середньої лінії. У цьому є свої плюси і свої
мінуси.
“Плюси” існуючої системи організаційної ієрархії, обумовленої в
якомусь ступені традиціями фірми, укладаються в тому, що:
1) знижуються до мінімуму виробничі конфлікти, що завжди мають місце в
організаціях зі складними матричними вертикальними і горизонтальними;
лінійними взаєминами.
2) зникає проблема перекручування первинної інформації, що надходить від
ядра організації до стратегічної вершини (тобто нагору), і наказів,
розпоряджень спуску “зверху в низ”, що стосуються координації дій ядра.
Це зв’язано з тим, що інформація передається прямо, відсутний ризик її
невірного розуміння у процесі її проходження через кілька рівнів.
3) існуюча організаційна система максимізує гнучкість керування
організацією внаслідок того, що директор підприємства оперативно одержує
інформацію знизу, час її проходження через проміжні рівні керування
зведено до нуля. Таким чином, директор має можливість у найкоротший
термін координувати, змінювати політику підприємства у відповідності зі
стратегією, якщо зовнішні чи внутрішні фактори відрізняються від
планованих.
“Мінуси” існуючої організаційної системи керування виражені не
настільки чітко і виявлять себе тільки в перспективі, коли фірма буде
розширюватися. Головний з них у тім, що при даній лінійній системі
керування увага керівника розпорошується на рішення безліч дрібних
проблем. У результаті такої диверсифікованості він не може приділити
належної уваги рішенню стратегічних, більш важливих для підприємства
задач.
Функції мотивації реалізується на підприємстві двома способами:
Матеріальним.
Моральним (усна похвала, надання додаткової довіри).
Функція контролю реалізується як прямо керівником, що сам безпосередньо
контролює і координує усі виробничі процеси на підприємстві, так і
середньою лінією, представники якої контролюють свої підрозділи.
Контроль і координація здійснюються оперативно внаслідок прямого
зв’язку керівника з ядром, і фактичній відсутності посередників.
Управлінський персонал складається з працівників, що забезпечують
керування торгово-технологічним і трудовим процесом. Сюди входять —
директор, заступник директора, товарознавці, старший бухгалтер,
бухгалтери, касир.
Загальне керівництво магазином здійснює директор, він же керує
планово-економічною роботою, займається підбором кадрів і організує
підвищення їхньої кваліфікації, забезпечує охорону праці, техніку
безпеки і пожежну безпеку. Йому ж підлеглі служби, що займаються
питаннями праці і заробітної плати, бухгалтерського обліку і фінансів.
Заступник директора магазина керує комерційною діяльністю, у його
веденні знаходяться питання організації технологічних операцій і
господарського обслуговування.
Бухгалтерський апарат приймає від матеріально відповідальних осіб
товарно-грошові звіти, перевіряє й обробляє їх, враховує кошти і кредити
банків, а також виконує інші бухгалтерські операції.
Товарознавці виконують основні функції в області комерційної роботи й
організації торгівлі, у них входять вивчення попиту населення на товари,
заключення договорів з постачальниками і контроль за їх виконанням,
підготовка претензійних матеріалів, контроль за станом товарних запасів,
перевірка якості товарів і дотримання умов їх збереження. Вони ж
організують доставку товарів у магазин, упроваджують сучасні методи
продажу товарів і т.д.
В обов’язки продавців входить підготовка і збирання робочого місця,
поповнення робочих товарних запасів, підтримка належного санітарного
стану, підготовка товарів до продажу, обслуговування покупців, облік
незадоволеного попиту і т.д.
Контролер-касир готує робоче місце до виконання розрахункових операцій,
перевіряє справність контрольно-касової машини, записує показання
лічильників, одержує розмінну монету, виконує розрахункові операції з
покупцями, здійснює здачу виторгу.
Допоміжний персонал забезпечує обслуговування основного персоналу, а
також підтримує магазин у належному санітарно-гігієнічному стані. У цю
категорію входять робочі прибиральниці, електромонтери, техніки.
3.2. Стан і основні напрямки удосконалювання технологічного планування
магазина “Все для авто”.
Магазин відповідає технологічним, архітектурно-будівельним,
санітарно-гігієнічним вимогам.
Однак, устрій і планування торгового залу не відповідає вимогам
раціональної організації чинених тут операцій. Найважливішими з цих
вимог є:
вільний рух купівельного потоку. Установча площа, займана під установку
обладнання і великогабаритних товарів, перевищує норму на 13 %, звичайно
для цих цілей приділяється 27-30 % площі торгового залу;
забезпечення найкоротших шляхів руху товарів із зон збереження і
підготовки товарів до продажу до місць їх викладення і розміщення;
створення умов гарної видимості і зручності для орієнтації покупців.
Показник, що характеризує ступінь використання площі торгового залу під
викладення товарів високий, і від цього страждає раціональна організація
технологічних процесів, погіршується видимість товарів.
Планувальне рішення не тільки відповідає вимогам раціональної
організації, але і дозволяє створити найбільш вдалий інтер’єр, під яким
варто розуміти не тільки оформлення торгового залу, але й організацію
внутрішнього простору приміщення, і рішення всіх його складових
елементів — обробки, висвітлення, торгового обладнання і т.д. При
формуванні інтер’єра торгового залу магазина враховувалися вимоги
ергономіки і вимоги, що пред’являються до висвітлення торгового залу,
єдиний недолік укладається в тім, що стелі в торговому залі не оброблені
звуковбирними матеріалами.
Розміри і конструкція торгових меблів тісно ув’язані з параметрами
приміщень магазинів, чому в значній мірі сприяють її типізація,
уніфікація і стандартизація. Торгові меблі відповідають економічним,
ергономичним, естетичним і санітарно-гігієнічним вимогам.
Приміщення для збереження товарів по своєму устрою відповідають вимогам
раціонального збереження необхідного запасу товарів.
Адміністративно-господарські приміщення магазина розташовані зручно для
всіх працівників магазина.
Магазин добре оснащений організаційною технікою.
З погляду організації роздрібного продажу товарів, обрані самі
оптимальні види продажів.
Один з основних напрямків удосконалювання організації праці в магазині —
поліпшення організації й обслуговування робочих місць. Організація й
обслуговування робочих місць повинні забезпечувати персоналу магазина
сприятливі умови для ефективного використання робочого часу й
обладнання, підвищення продуктивності праці.
Цьому сприяє:
правильне оснащення робочого місця відповідним обладнанням і інвентарем
і зручне його розміщення;
безперебійне забезпечення робочих місць товарами, пакувальними
матеріалами і т.д.;
розміщення робочих місць у строгій відповідності з послідовністю
виконання торгово-технологічних операцій;
створення нормальних умов праці, оптимальне фарбування стін, обладнання
і пристосувань.
Удосконалювання організації праці в магазині нерозривно зв’язано з
поліпшенням умов праці працівників, що значною мірою визначають їхня
працездатність і стомлюваність. Домогтися поліпшень умов праці можна
впровадженням засобів механізації важких і трудомістких робіт,
поліпшенням санітарно-гігієнічних, побутових і естетичних умов праці,
забезпеченням охорони праці і строгим дотриманням техніки безпеки.
Висновки
Торгово-технологічне обладнання магазинів відіграє важливу роль у
раціональній організації торгово-технологічного процесу в магазині. Воно
широко застосовується при виконанні різних операцій, зв’язаних із
прийманням, збереженням і продажем товарів.
У цілому магазин “Все для авто” відповідає основним вимогам для
роздрібного торгового підприємства і має непогані техніко-економічні
показники. Зокрема, розміщення приміщень магазина і торгове обладнання
відмінно сполучаються з загальним плануванням, методами продажу,
номенклатурою товарів і не суперечать сучасним правилам організації
магазинів.
Організація праці в магазині спрямована на здійснення комплексу
організаційно-технічних, економічних і санітарно-гігієнічних заходів, що
дозволяють раціоналізувати торгово-технологічний процес, ефективніше
використовувати торгові й інші площі, створити сприятливі умови праці і
на цій основі забезпечити високий рівень торгового обслуговування
населення.
Однак в організації праці працівників магазина виявлені наступні
недоліки: необхідно поліпшити технологію торгівлі (занадто велика площа
викладення) і переглянути план благоустрою ділянки (немає місця стоянки
індивідуального транспорту покупців).
Багато торгових підприємств в Україні мають характеристику гірше даного
магазина, а це у свою чергу відображається на рівні обслуговування
споживачів, однак необхідно прагнути до підвищення цього рівня за
допомогою організаційно-технологічного планування торгових підприємств і
враховувати маркетингові дослідження, а також сучасні технології.
Список використаної літератури
Багиев Г.Л. Основы организации маркетинговой деятельности на
предприятии. – СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 1999.
Болт Г. Практическое руководство по управлению сбытом. – М.: Экономика,
2000.
Голубева С. Менеджмент сбыта. – М., РЭФ, 1998.
Даненбург В. и др. Основы оптовой торговли. – СПб.: Нева-Ладога-Онега,
1998.
Дейян А., Троадек Л. Стимулирование сбыта и реклама на месте продаж. –
М.: Прогресс-Универс, 2001.
Мавричева Н.Е. Сейлз промоушен как кратчайший путь к покупателю //
Маркетинг и маркетинговые исследования – 2001. – №1. – С. 45-49.
Моррис Р. Маркетинг: ситуация и примеры. – М.: ЮНИТИ, 2001.
Ноздрева Р.Б., Цыгичко Л.И. Как побеждать на рынке. – М.: Финансы и
статистика, 1999.
Попов Е., Попова Л. Маркетинговый аудит. // Маркетинг – 1998. – №2. –
С.43-52.
Прочный фундамент потребительской пирамиды: Многоуровневая торговля //
Коммерсант . – 1999. – № 18. – С.56-57.
Справочник предпринимателя. – М.: Наука, 1998.
Фатрелл Ч. Основы торговли. – Тольятти: Довгань, 2000.
Шмален Г. Основы планирования сбыта. Основы и проблемы экономики
предприятия. 1999.
Эдвардс Ч., Браун Р. Реклама в розничной торговле США. – М., 1993.
Панкратов Ф.Г., Памбухчиянц В.К. Коммерция и технология торговли. –М.,
2001.
Панкратов Ф.Г. и др. Организация и технология торговых процессов. – М.,
2000.
Додаток 1.
Рекомендації щодо підвищення ефективного розміщення торгового обладнання
в магазині ПП “Укравтопромзбут” “Все для авто”.
В результаті проведення дослідження магазину встановлено, що магазин має
у своєму розпорядженні комплекс приміщень, необхідних для раціонального
функціонування торгово-технологічного процесу. Усі приміщення магазина
розташовані з урахуванням забезпечення раціонального взаємозв’язку між
ними. Планування торгових приміщень, а також приміщень (зон) для
приймання, збереження і підготовки товарів до продажу, допоміжних і
адміністративно-побутових приміщень відповідають основним вимогам.
Магазин враховує вимоги ергономіки, що відноситься не тільки до вибору
геометричних параметрів приміщень, але і до розмірів торгового
обладнання і меблів.
Найбільш розповсюдженим торговим обладнанням у магазині “Все для авто” є
універсальні гірки, зібрані з обмеженої кількості взаємозамінних
уніфікованих деталей і вузлів, що дозволяє широко застосовувати
різноманітні групи товарів. Вони забезпечують раціональне
використання площі торгового залу, придатні для оперативного
поповнення запасів товарів, забезпечують наочність показу і зручність
відборці їх покупцями.
Однак, устрій і планування торгового залу не зовсім відповідає вимогам
раціональної організації чинених тут операцій.
Тому можна висунути наступні зауваження і пропозиції щодо їх усунення:
створення вільного руху купівельного потоку. Установча площа, займана
під установку обладнання і великогабаритних товарів, перевищує норму на
13 %, звичайно для цих цілей приділяється 27-30 % площі торгового залу;
забезпечення найкоротших шляхів руху товарів із зон збереження і
підготовки товарів до продажу до місць їх викладення і розміщення;
необхідно створення умов гарної видимості і зручності для орієнтації
покупців. Показник, що характеризує ступінь використання площі торгового
залу під викладення товарів високий, і від цього страждає раціональна
організація технологічних процесів, погіршується видимість товарів.
З метою покращення існуючого стану необхідно провести аналіз товарних
груп, представлених на полицях магазину, після чого виявити товари, що
займають лишне місце за рахунок дублірування, відмовитися від неходових
та залежалих товарів (не тільки на полицях, але і від їх закупівлі).
Можливо, деякі з великогабарітних товарів потрібно не ставити до
торгового залу, тримаючи їх на складі, а замість цього зробити їх
рекламний опис з рисунком (фото), з основними параметрами, ціною і т.д.
Це повідомлення буде займати набагато менше місця, ніж сам товар, до
того ж покращить ся процес відгрузки такого товару.
Постійний аналіз товарообороту і запасів буде сприяти визначенню
найбільш ходових товарів, визначенню сезонних змін. Це дасть змогу
оптимізувати положення товарних запасів на складі, і, відповідно,
забезпечити найкоротші шляхи руху товарів із зон збереження і підготовки
товарів до продажу до місць їх викладення і розміщення.
Проведені заходи повинні звільнити площу магазину, вивісти частину
торгового обладнання, що не задовільняє умовам гарної видимості і
зручності для орієнтації покупців, з використання.
У сукупності це підвищить як ефективність використання площі, так і
створить додаткові зручності для споживачів.
Директор ____________________ М.І. Колеснік
PAGE
PAGE 6
Службовийвхід
Підсобне приміщення
Приміщення для прийому товарів
Разгруз. рампа
Головний вхід
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
