UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнфляція: суть, причини, види. Шляхи подолання. Соціально-економічні наслідки (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось29778
Скачало1494
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

яді незадоволеного додаткового попиту,

який постійно тисне на товарні ціни загрожує їх «вибухом». За умов

повної зайнятості додатковий попит стає суто інфляційним. Створюється

особлива економічна ситуація, коли зростає (за рахунок емісії грошей)

попит на «інфляційне фінансування» за обмеженої пропозиції, що порушує

симетрію товарного обміну – МV=PQ. Виникає ситуація, за якої дальше

зростання платоспроможного попиту не сприяє зростанню виробництва й

ефективному використанню його ресурсів, а призводить до безпосереднього

зростання цін внаслідок чого інфляція переходить на вищий щабель і

перетворюється на гальмо економічного розвитку.

 

Галопуюча інфляція настає тоді, коли темпи зростання цін досягають

10-100 % на рік. На цій стадії відбувається стрімке зростання цін, тобто

прискорена, або галопуюча, інфляція. Вона спричиняє випереджальні темпи

зростання споживчого попиту порівняно з товарною пропозицією, що

призводить до зростання цін. За цих умов формується інфляційний

мультиплікатор, який прискорює деструктивні процеси в економіці.

 

На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та

скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується

процес суспільного нагромадження. Інфляція породжує відтік капіталу з

виробничої сфери до сфери обігу, тобто розбалансування економічної

рівноваги.

 

Галопуюча інфляція посилює руйнівний вплив на грошовий обіг. За таких

темпів інфляції економічним агентам не вигідно тримати свої активи у

грошовій формі. Гроші зі сфери нагромадження чи заощадження переходять у

сферу обігу. Виникають так звані «гарячі гроші» – гроші, що втрачають

свою вартість і не затримуються надовго на руках. Кожен прагне найшвидше

позбутися грошей, довіра до яких втрачається. Прагнення економічних

агентів швидше позбутися «гарячих грошей» прискорює їх оборот, що

зменшує необхідну для його обслуговування грошову масу. Прискорення

обороту грошей стає додатковим стимулятором інфляційного процесу. Агенти

ринку втрачають бажання реалізовувати товари за гроші, які постійно

втрачають купівельну спроможність, і переходять на бартерні операції або

на продаж за іноземну валюту. Як бачимо, гроші не тільки перестають бути

засобом нагромадження, а й частково втрачають навіть свою робочу функцію

– засобу обігу.

 

За умов галопуючої інфляції особливо на фінальній стадії настає платіжна

криза – «грошовий голод». Держава намагається припинити емісію грошей,

однак поглиблення економічної та фінансової кризи ставить її перед

необхідністю вдаватись до нових і нових емісій, настають «емісійні

шоки». Держава втрачає головні важелі управління емісійним процесом,

інфляція стає неконтрольованою. Це й призводить до виникнення

інфляційної спіралі, перетворення повзучої інфляції на галопуючу, а

галопуючої – на гіперінфляцію.

 

Гіперінфляція. Особливо виразно деформація економічних та соціальних

процесів проявляється за гіперінфляції. МВФ вважає, що інфляція

переходить у гіперстадію, коли темпи приросту цін зростають до 50 % за

місяць (у рамках гіперінфляції виокремлюють і вужче поняття –

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ