UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛейкоплакія (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2271
Скачало164
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

медицина

 

Реферат

 

на тему:

 

Лейкоплакія.

 

ЛЕЙКОПЛАКІЯ

 

Лейкоплакія (leucoplacia, від фецьк. leucos — білий, ріах — пластинка) —

ураження CO, що характеризується патологічним зроговінням покривного

епітелію, яке здебільшого виникає у відповідь на хронічні екзогенні

подразнення.

 

Перший клінічний опис цього захворювання належить Базену (A.Bazin,

1868). Термін «лейкоплакія» запропонував Швіммер (Е. Schwimmer, 1877),

лейкоплакію у порожнині рота досконало описав Відаль (FiVidal, 1883).

 

Лейкоплакія трапляється у 13% хворих з патологією СОПР віком понад 30

років. У старшому віці, переважно у чоловіків, вона спостерігається у

7—10 разів частіше.

 

Лейкоплакія належить до розряду факультативних перед-раків. Частота

злоякісної трансформації лейкоплакії (залежно від схильності до

малігнізації окремих її клінічних форм) становить 15—75%. Тому

профілактика, своєчасна діагностика та раціональне, диференційоване для

кожної з її форм, лікування є відповідальним завданням

лікаря-стоматолога в запобіганні онкологічним захворюванням.

 

Етіологія. Виникненню лейкоплакії СОПР сприяють подразнювальні чинники,

які викликають хронічні запальні процеси. До них належать гострі краї

каріозних зубів, нависаючі краї пломб, патологічний прикус,

недоброякісно виготовлені протези, гальванізм ротової порожнини,

надмірне вживання прянощів, гарячої їжі і особливо куріння. Виникнення

лейкоплакії пов'язують з деякими чинниками виробничого середовища

(електромагнітні поля високої напруги, шкідливі фактори коксохімічного,

електролізного, силумінового, йодного, залізорудного та інших

виробництв). Із ендогенних чинників неабияку роль відіграють порушення

функції травного каналу, патологія ендокринної системи, недостатність

ретинолу та вітамінів групи В. Не виключена вроджена чи спадкова

схильність до розвитку захворювання. Слід пам'ятати (докладніше про це

йтиметься далі), що лейкоплакія може бути симптомом чи синдромом різних

хронічних, у тому числі й специфічних, захворювань (сифіліс, червоний

вовчак, туберкульоз, СНІД).

 

Патологічна анатомія. Захворювання характеризується різного ступеня

потовщенням епітеліального шару і втягненням у хронічний запальний

процес власної пластинки CO, тобто лейкоплакія проявляється як

гіперпластичний хронічний запальний процес, при якому прояви гіпер- і

паракератозу чергуються між собою.

 

У випадках, коли зроговіння носить характер паракератозу, найбільш

вираженими є явища акантозу. Власна пластинка CO в зоні ураження має

запальний інфільтрат із лімфоїдних клітин та плазмоцитів, що часто

чергується з осередками фіброзу та склерозу власної пластинки CO (мал.

42).

 

Клініка. Головною клінічною ознакою лейкоплакії є бляшка —

перламутрово-білий чи крейдоподібний елемент, що часто підноситься над

рівнем CO і має чіткі, зазублені або розмиті межі з цупкуватою при

пальпації поверхнею. Крім спільних ознак лейкоплакії, в її перебігу може

спостерігатися низка особ ливостей, які відображені у різних

класифікаціях.

 

Так, І.О.Новик виділяє плоску (гладеньку), підвищену, бородавчасту

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ