UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПраобраз сучасних аптек в Галичині. Та характерні діяльності аптечних установ (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1103
Скачало191
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

медицина

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Праобраз сучасних аптек в Галичині. Та характерні діяльності аптечних

установ.

 

 

ПЛАН

 

1. Кінець ХІХст.

 

2. „Реальні аптеки”.

 

3. Захист власності аптекарів.

 

4. Поганий стан аптек Галичини.

 

5. „Проект реформи аптекарства в Австрії”.

 

6. Аптеки Галичини.

 

7. Створення базових аптек.

 

8. Спеціальність фармацевт.

 

9. Приватновласницька монополія.

 

Література.

 

1. Кінець ХІХ ст.

 

Кінець XIX в. ознаменувався значним розвитком аптечної справи в Європі.

Турбота про здоров'я людей стає справою держави, що дозволяє боротися з

важкими захворюваннями і масовими епідеміями. Особливого розвитку

аптекарство досягло у Франції, Італії, Бельгії, Греції, Туреччині і

Америці. В цих країнах пред'являлися високі вимоги до фармацевтів, за

ними зберігалося право вільного вибору місця проживання і місця роботи.

 

В аптечній системі Росії, Пруссії і Австрії (до складу якої входила

Галичина) в XIX в. наголошується ряд недоліків, які перешкоджають її

розвитку. Існує аптечна монополія на право вільного продажу,

спадкоємства і обмеження кількості аптек.

 

2. „Реальні аптеки”

 

Ще на початку XIX століття в Австрії існували «реальні аптеки». Згідно

декрету надвірної канцелярії від 13 червня 1778 року «реальні аптеки»

розділяються на так звані персональні аптеки і ті, що вільно продаються.

 

Персональні аптеки складали невід'ємну частину удома аптекаря,

вписувалися в земельні книги, їх можна було вільно продати у власність

будь-якій особі, навіть неспеціалісту, але керувати виробництвом

лікарських засобів повинен був професіонал.

 

Аптеки, які вільно продавалися не вписувалися в земельні книги, їх могли

продавати тільки фахівцям з відповідною фармацевтичною освітою.

 

Ухвала австрійського уряду від 24 жовтня 1843 року вводить в Галичині

систему персональної (особистої) непродажної концесії для всіх знов

створюваних аптек. Старі аптеки могли вільно продаватися і звільнялися

від сплати боргів.

 

11 січня 1861 року набуває чинності розпорядження властей, що дає

можливість власникам аптек обходити закон і знову зробити аптеки

предметом купівлі-продажу.

 

Ухвала дозволяла вільно продавати і аптекарське оснащення. При цьому

купець добивався надання йому нової концесії (дозволи). Власті

відповідно до міністерського розпорядження від 2 березня 1883 року не

могли відмовити у видачі концесії, якщо купець мав кваліфікацію для

ведення аптеки.

 

Гальмувало розвиток фармації і обмеження кількості аптек, так зване

«право numerus clausus».

 

Значні перешкоди стоять на шляху відкриття нових аптек. Чинять опір,

перш за все, власники фармацевтичних установ, які бояться конкуренцію і,

як наслідок, втрату доходів.

 

3. Захист власності аптекарів.

 

Щоб захистити власність аптекарів, уряд обмежує кількість аптек

відповідно до кількості жителів, їх добробуту, а також залежно від

географічного розташування. В Галичині в XIX в. (населення 6607816

жителів) одна аптека обслуговувала 25634 чоловік. В Львові (близько 150

тис. людина) було лише 13 аптек, в Кракові (близько 90 тис. жителів) —

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ