медицина
РЕФЕРАТ
на тему:
Жовтяниця.
Перехворів жовтяницею. Боюся, щоби дітей не зачепила ця хвороба, тому
хочу, щоби вони про неї найбільше знали. А ще порадьте, як мені тепер
харчуватися». Олександр Петрів.
Жовтяниця по-науковому називається вірусним гепатитом А або хворобою
Боткіна. Через певний період часу спалахи цього захворювання
повторюються. Малі періоди охоплюють 3-5 років, великі – 15-20. Протягом
попередніх трьох років кількість хворих на вірусний гепатит А в області
була більшою за загальноукраїнський показник. Але, попри все, ця цифра
зменшилася, порівняно з піковим 1999 роком.
Як пояснили спеціалісти санітарної служби, основна причина біди –
забрудненість довкілля. Віруси гепатиту, ротавіруси, які викликають
розлад кишечника та проноси, а також аденовіруси, котрі винні у хворобах
з катаральними виявами, подібними на застуду, висіваються почасти не
тільки у річках та криницях, а й навіть у грунті. Санітарна ж культура
населення, на жаль, невисока – і діти, і дорослі їдять овочі просто з
грядки. А в спеку важко відмовити собі у прохолоді річкової води. Хоча
переважно вірусний гепатит полюбляє більше осінньо-зимовий період.
Щоби вберегти своїх дітей від інфікування, потрібно, найперше, суворо
заборонити їм пити сиру воду. Це, до речі, стосується і дорослих.
Хвороба Боткіна належить до групи кишкових інфекцій, а значить
передається з їжею чи водою, через брудні руки, дитячі іграшки, предмети
особистої гігієни, під час контакту з хворими.
СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАННЯ
Оскільки від жовтяниці найбільше страждає печінка, то сигнальною ознакою
є її збільшення за рахунок запального процесу. Людина починає відчувати
болі у правому підребер’ї. Відбуваються зміни складу крові. Але першими
тривожними симптомами вважаються лихоманка, нудота, блювання, пронос,
в’ялість, сонливість. Часто хворі скаржаться, що свербить шкіра та
відчувається біль у м’язах. Сеча набуває кольору темного пива, а
випорожнення кишківника, навпаки, стають знебарвленими, як біла глина.
Пізніше жовтіють шкіра обличчя, тулуба і кінцівок, склери очей.
Жовтяничний період триває від 7 до 15 діб.
Перші 7-10 днів хвороби потребують винятково постільного режиму та
дотримання суворої дієти. З раціону хворого виключають смажене, копчене,
мариноване та алкоголь. Потрібно вживати дуже багато рідини – до 2-3
літрів на добу.
Порушення ж лікувально-постільного режиму може призвести до цирозу
печінки.
ТРИВАЛІСТЬ ІНКУБАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ становить від 7 до 35 днів, причому
людина у цей період виділяє максимальну кількість вірусів.
Якщо в родині хтось захворів, то найголовніше – не заразити інших,
особливо дітей, і обов’язково звернутися до лікаря.
Як правило, після перенесеної недуги виробляється імунітет, який
оберігає від повторних захворювань. Але протягом 3 місяців після
одужання колишні хворі ще повинні регулярно відвідувати спеціалістів
кабінетів інфекційних захворювань поліклінік за місцем проживання.
Тим, хто перехворів, протягом наступних 6 місяців протипоказані
профілактичні щеплення, окрім антирабічної вакцини (після укусів тварин)
та протиправцевого анатоксину (після отримання травми).
Гепатит А (хвороба Боткіна, інфекційний або епідемічний) – гостра
інфекційна хвороба, що спричиняється вірусом гепатиту А, переважно з
фескально-оральним механізмом зараження, характеризується наявністю
початкового періоду з підвищенням температури тіла, диспепсичним,
грипоподібними ознаками, переважним ураженням печінки, симптомами
гапатиту, порушенням обміну речовин, іноді жовтяницею.
Тривалий час хворобу помилково вважали за катаральну жовтяницю,
зумовлено закупоркою запальної очної протоки слизом і набряком її
смугової оболонки. Вперше цю хворобу відкрив вчений С.П. Боткін вь1883
році.
Етіологія. Збудник гепатиту А належить до родини ентеровірусів. Вірус
може репродукуватись у деяких первинних і перещеплюваних культурах
клітин людини і мавп. Вірус стійкий до факторів зовнішнього середовища,
при кімнатній температурі може зберігатися протягом кількох місяців,
чутливий до формаліну, стійкий до замороження, при температурі 200С
зберігається протягом 2 років, при температурі 1200С за 20 хв повністю
гине.
Епідеміологія. Єдине джерело інфекції – хвора людина. Виділення збудника
у зовнішнє середовище з фекаліями починається ще в інкубаційному періоді
за 1-3 тижні до появи клінічних симптомів. Найбільша кантопіозність
спостерігається в перші 1-2 дні захворювання і припиняється після 10-14
дня хвороби.
Часто джерелом інфекції є хворі на без жовтяничну форму. Основним
механізмом зараження фекально-оральний, який реалізується водним,
харчовим і контактно-побутовим шляхом. Відома велика кількість випадків
харчових та водних спалахів інфекції. Часто групові спалахи відбуваються
у дитячих дошкільних закладах і школах, а під час медичних маніпуляцій
цей шлях поширення інфекції є другорядним. Можливий статевий шлях
зараження. Сприйнятність людей до зараження гепатиту А становить 100%.
Більшість людей встигають перехворіти на жовтяничну і безжовтяничну
форми до 14 років. Сезонність осінньо-зимова, спостерігається лише серед
дітей. Імунітет стійкий, довічний.
Патогенез вивчений недостатньо. Значною мірою це зумовлено відсутністю
адекватною моделлю хвороби та нестачею даних щодо реплікації збудника.
Патоморфологічні зміни у разі гепатиту А дещо відрізняється від тих, які
спостерігаються у хворих на вірусний гепатит В. Характерною
морфологічним типом ураження печінки при гепатиті А є портальний або
перипортальний гепатит. Запальних та альтернативних змін у зоні
печінкової часточки не спостерігається.
Клініка. Хвороба найчастіше перебігає в гострій циклічній формі, хоч
можливі загострення, рецидиви, затяжний перебіг і перехід у хронічну
форму.
Розрізняють такі форми: жовтянична і безжовтянична.
Лікування хворих на легені серединогенні форми гепатит А не потребує
застосуванню лікарських засобів. Основною є базисна терапія – постільний
режим і стіл №5.
Профілактика. Хворих госпіталізують. Основні санітарне-епідемічні заходи
спрямовані на запобігання фекально-оральному попаданню інфекції.
Профілактика передбачає введення імуноглобуліну в найбільш сприйнятливих
вікових групах населення.
Щоби не захворіти, лікарі радять дотримуватися правил гігієни.
Використана література
Медичний енциклопедичний словник.Автор: Р.І. Вишневський, А.І. Троян, М.
П. Зяблюк, А. М. Кудрицький.
Вирізки журналу “Медичний вісник” та “Охорона здоров‘я”.
Лікування та діагностика. – 2001 р. – №2. – С.33-38. Колесник М.І.,
Лапчинська І.І
Свиридов О.І. Історія медицини. – К., 2001.
Гаврилов Л.Ф., Татаринов В.Г. Анатомия: Учебник. – К., 1985.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
