Реферат на тему:
Фандрейзинг як система маркетингу. Основні поняття
Мета заняття: отримати загальну інформацію про фандрейзинг та основні
поняття, визначити перспективи його використання у бібліотечній
практиці.
Короткий зміст теми заняття:
історія виникнення поняття “фандрейзинг”
дослідженність даної проблеми
визначення основних понять.
В умовах становлення нових соціально-економічних відносин почала
формуватись нова система ресурсного забезпечення бібліотек, яка
відрізняється від попередньої наявністю можливості певної
господарсько-економічної самостійної діяльності бібліотек і
різноманітністю джерел їх фінансування. Поряд з базовим бюджетним
фінансуванням бібліотеки почали широко залучати позабюджетні ресурси,
які формуються за рахунок надання позанормативних госпрозрахункових
послуг, деякої комерційної та іншої діяльності.
Аналіз сучасної діяльності бібліотек дозволяє констатувати розвиток
альтернативної системи самофінансування окремих аспектів бібліотечної
роботи, появу у бібліотек великої кількості зацікавлених партнерів по
кооперації, активне впровадження інноваційної діяльності по залученню
додаткових коштів. Все це є свідоцтвом оновлення бібліотек, які стають
повноцінними господарськими суб’єктами і вливаються в ринкову
інфраструктуру.
Проблема позабюджетного фінансування набуває підвищеної актуальності у
зв’язку з постійним зменшенням бюджетного фінансування, скороченням
мережі бібліотек. Перед бібліотеками в сучасних умовах постають проблеми
доводу своєї ролі в суспільстві, підвищення значимості бібліотек в
інформатизації суспільства на основі нових технологій. Значні переваги
мають бібліотеки, які використовують маркетинговий підхід, що дозволяє
залучати додаткові кошти на розвиток бібліотеки, підвищувати загальну
роль бібліотеки в державі, регіоні. Але практика та закордонний досвід
показують, що поповнення бюджету бібліотеки можливе не тільки за рахунок
комерційного маркетингу, а й завдяки іншим формам і методам роботи.
Тема позабюджетного фінансування бібліотек зовсім нова і практично не
розроблена. Цей напрямок роботи бібліотек майже не розглядається в
бібліотечній пресі. Перші спроби зроблені І.Алешиною , Б.Ашервудом ,
І.Вар’яш, В.Клюєвим , Я.Євстигнєєвою , Т.Майстрович, В.Пашковою,
Л.Лебедєвою, Л.Бертліс, Джоан Худ, але жодного узагальненого дослідження
цього питання немає. Ця нова проблема потребує теоретичного
обгрунтування, розробки методики і узагальнення існуючого досвіду.
Практика роботи показує, що більшість бібліотек, шукаючи шляхи свого
виживання, експериментують, інколи діють методом випробувань та помилок,
здебільшого інтуітивно, не спираючись на світову практику. Хоча
історичний досвід показує, що період становлення переживали різні
держави і теж шукали шляхи виживання. Україна має свій багатовіковий
досвід меценатства, який потребує відродження. В бібліотекознавстві
доцільно вивчити цей досвід, аналітично трансформувати його до наших
умов, узагальнити існуючий досвід і практику установ культури України,
інших країн по альтернативному фінансуванню, перша спроба чого і
зроблена автором.
Продовженням маркетингового підходу можна вважати систему заходів,
націлених на позабюджетне фінансування. Так як і маркетинг, який прийшов
в бібліотеки з-за кордону, з’являється нове поняття “фандрейзинг”, яке
активно використовується зарубіжними колегами.
Фандрейзинг> (fund-raising) складається з двох слiв, перше з яких – це
фiнансування, вкладання коштiв в цiннi папери, а друге – пiдвищення,
розведення, вирощування. Тобто це умiння пiдвищувати своє фiнансування
або умiння вирощувати грошi. В економiчному словнику знаходимо
трактування поняття фандрейзингу – fund-raising – programmes – програма
збору коштiв, мобiлiзацiя капiталу.
Таким чином, фандрейзинг для бібліотек є пошук і залучення додаткових
джерел фінансування.
Близьким до фандрейзингу є ще одне, нове поняття, яке входить в практику
роботи – “паблік рілейшнз”, або зв’язки з громадськістю. Спочатку це
слово бібліотекарями сприймалось як синонім реклами, а пізніше
визначились його характеристики, відмінність від реклами, розширилось
трактування і роль у фандрейзингу.
Важливим елементом у роботі по зв’язкам з громадськiстю є також
запозичене в США поняття – “лобiювання”. Термiн “lobby” виник вiд
англiйського слова “коридор”, бо всi спроби впливання на законодавцiв
часто проводились в коридорах, зв’язаних із законотворчою палатою. Таким
чином, “лобiювання” – це вплив рiзними групами та об’єднаннями людей на
законодавцiв і владнi структури.
Завдяки лобіюванню бiблiотеки набувають можливості впливати на
законотворчi процеси i прийняття рiшень владними структурами, в тому
числi i мiсцевими.
Таким чином, iноземнi термiни “фандрейзинг” та “паблiк рiлейшнз” є
синонімами в українській мові понять “залучення позабюджетних коштiв” і
“робота по зв’язкам з громадськiстю”.
До процесу позабюджетного фінансування мають відношення і поняття
“благодiйництво”, “меценатство”, “спонсорство”.
Визначення цих понять можна знайти в рiзних довiдниках. Сучасне їх
трактування вiзьмемо з Закону України “Про благодiйництво та благодiйнi
органiзацiї”.
Благодiйництво – добровiльна безкорислива пожертва фiзичних та юридичних
осiб у поданнi набувачам матерiальної, фiнансової, органiзацiйної та
iншої благодiйної допомоги; специфiчними формами благодiйництва є
меценатство i спонсорство.
Меценатство – добровiльна безкорислива дiяльнiсть фiзичних осiб у
матерiальнiй, фiнансовiй та iншiй пiдтримцi набувачiв благодiйної
допомоги.
Спонсорство – добровiльна безприбуткова участь фiзичних та юридичних
осiб у матерiальнiй пiдтримцi благодiйної дiяльностi з метою
популяризацiї винятково свого iменi (назви), торгової марки.”
Визначення цих понять дає можливiсть зрозумiти спiльне в них та знайти
те, що їх вiдрiзняє. Спiльне, що це рiзнi форми допомоги, але
благодiйнiсть – бiльш узагальнене поняття; у меценатствi – головне, що
це безкорислива допомога i меценатiв здебiльшого не шукають, вони
допомагають за своїм бажанням; спонсора треба шукати, йому треба
доводити про необхiднiсть допомоги i вiн повинен мати з цього якусь
вигоду. Бiблiотеки повиннi знати це i враховувати при зверненнi за
допомогою.
Останнім часом переважна більшість бібліотек залучає додаткові кошти за
рахунок участі в рiзних програмах з метою отримання грантів, шляхом
розробки проектiв до рiзних фондiв (донорiв). Розглянемо поняття, якi
притаманнi цьому процесу.
Заявники (appliants) – приватнi особи або установи, якi подають заявки
на грант.
Програма – оголошення конкурсу фондами (донорами) по фiнансовiй
пiдтримцi соцiально значущих або загальнолюдських проблем в залежностi
вiд профiлю i прiоритетних напрямкiв фонду i надання допомоги на
пiдставi заявки.
Донори (грантодавачi, меценати, спонсори) – приватнi особи або
органiзацiї, якi розглядають заявки на пiдтримку програми. Пiд цим
термiном також будемо розумiти всiх, хто надає будь-яку допомогу.
Заявка – письмове звернення з проханням про видiлення гранту. Як
комерцiйна фiрма складає бiзнес-план з метою переконати займачiв вкласти
грошi в справу, так заявка необхiдна для того, щоб переконати
грантодавача вкласти грошi в проект. Рiзниця бiзнес-плану i заявки в
тому, що це отримання грошей на некомерцiйний проект, тобто на справу,
яка, як правило, не принесе прибутку.
Грант – кошти, технiка або щось iнше, що безповоротно передається
донором (фондом, корпорацiєю, державною установою або приватною особою)
некомерцiйнiй органiзацiї або приватнiй особi для виконання конкретної
роботи. На вiдмiну вiд позички грант не треба повертати.
В закордонних бібліотеках в процесі пошуку додаткових джерел
фінансування приймають участь добровольцi, прохачi, волонтери – люди,
якi займаються залученням коштiв на благодiйнi справи.
Визначення основних термiнів фандрейзингу i його складової частини
“паблiк рiлейшнз” необхідне для активного впровадження їх в практику
роботи бiблiотек.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
