медицина
Реферат
на тему:
Амбруаз Паре – французький хірург-реформатор.
П л а н :
Вступ.
Освіта.
Внесок хірурга у лікуванні вогнепальних поранень.
Вклад лікаря у акушерську діяльність.
Висновок.
Література.
Вступ.
Амбруаз Паре (1509 чи 1510 – 1590) – французький хірург і акушер,
реформатор хірургії, один з «батьків» сучасної хірургії. Народився у
Бур-Ерсан біля Лаваля.
Інтерес до хірургії виник у Паре після того, як він був присутній на
операції, що проводив знаменитий фахівець з видаленню каменів Кало. Парі
відправився в Париж, де надійшов у медичну школу, слухав лекції в Коллеж
де Франс.
1. Освіта.
Лікарської освіти не одержав, учився хірургічному ремеслу в Парижі, в
“Отель-Д’є”, де числився підсобним цирульником. Відвідував заняття в
анатома Я. Сильвіуса й операції хірургів “Отель-Д’є” протягом трьох
років.
З 1536 р. служив в армії як цирульник-хірург, брав участь у її походах,
він став справжнім військовим хірургом діючої армії. Удосконалив і
багато в чому змінив методи лікування вогнепальних ран, відмовивши від
їхнього варварського випалювання розпеченим чи залізом киплячим олією і
використовуючи накладення пов’язок і мазей. Повернувши в 1539 з армії,
здав іспит на звання „майстра цирульника-хірурга”.
У 1545 р. опублікував свою першу працю по військовій хірургії – “Спосіб
лікувати вогнепальні рани, а також рани, нанесені стрілами, списами й
ін.” (La Mthode de traicter les playes), написану на старофранцузській
мові, а не на латині).
Повернувши в Париж, практикував як хірург і акушер. У 1549 р,
опублікував працю – “Посібник з витягу дітей, як живих, так і мертвих,
із черева матері”. У 1554 р. був прийнятий у братерство
хірургів-практиків. Не маючи лікарського звання, він став хірургом і
акушером при дворі короля (1559) і головним хірургом “Отель-Д’є”. Був
особистим хірургом чотирьох французьких королів – Генріха II, Франциска
II, Карла IX і Генріха III. У 1573 опублікував працю „Дві книги про
хірургію” (Deux Livres de chirurgie).
2. Внесок хірурга у лікуванні вогнепальних поранень.
Найбільшою науковою заслугою Амбруаза Паре є його внесок у лікування
вогнепальних поранень. Він відмовився від прийнятого в середньовічній
медицині припікання їхнім розпеченим чи залізом заливання киплячим
розчином (“бальзамом”) і вперше застосував для цього чисту пов’язку. Він
поліпшив техніку і результати ампутацій, застосувавши перев’язку судин
замість їхнього перекручування, з чистки припікання, створив ряд нових
інструментів; першим діагностував перелом шийки стегна. Запропонував
спеціальні пов’язки, бляшані корсети, що коригує взуття для лікування
переломів і вивихів, скривлення хребта, клишоногості, а також складні
ортопедичні прилади – штучні суглоби із системою зубчастих коліс для
верхньої кінцівки, протези нижніх кінцівок і ін. Хоча йому не вдалося
особисто здійснити більшість запропонованих їм ортопедичних
удосконалень, але детальні малюнки Амбруаза Паре зіграли істотну роль у
наступному розвитку ортопедії. Для поліпшення кровообігу він застосував
масаж. Його узагальнююча праця “Регламент наданні допомоги пораненим”
(1594) повторно перевидавався і служив основним лікарським посібником з
питань військової хірургії.
3. Вклад лікаря у акушерську діяльність.
В акушерстві Амбруаз Паре застосовував і описав поворот на ніжку (даний
прийом, як і перев’язка судин у хірургії, застосовувалися окремими
лікарями в Древній Індії й в елліністичному Єгипті, але були забуті в
середні століття), а також кесаревий розтин при смерті породіллі (забуте
після Сорана Эфесского). Не володіючи латинною, Амбруаз Паре усі свої
добутки писав на рідній французькій мові, що послужило приводом для
одного з головних обвинувачень, висунутих проти нього представниками
офіційної науки – професорами Паризького університету які не могли
пробачити колишньому цирульнику його виняткової лікарської і наукової
слави і безуспішно домагалися позбавлення його посади і заборони
публікації його праць.
Висновок.
Діяльність Амбруаза Паре зіграла виняткову роль у становленні хірургії
як наукової дисципліни і перетворенні хірурга-ремісника в повноправного
лікаря-фахівця. Збори праць Амбруаза Паре в обробленому виді
опубліковано французьким хірургом Ж. Мальгенем (1840 -1841).
Паре успішно застосовував при операціях перев’язування судин ниткою,
довів, що проводити ампутацію необхідно в здорових тканинах, уперше
застосував ампутацію в області суглоба, резекцію ліктьового суглоба.
Запропонував і описав безліч ортопедичних пристосувань і бандажів. Ввів
у хірургічну практику операції по виправленню роздвоєної («заячої»)
губи, розробив метод відновлення розщепленого неба («вовчої пащі»),
удосконалив лікування переломів, запропонував використовувати протези
кінцівок, удосконалив багато хірургічних інструментів. Нововведення Паре
в акушерстві стали основою сучасної практики родопомочі. Помер Паре в
Парижі 20 грудня 1590р.
Л і т е р а т у р а :
1. Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю.,- Історія
медицини. К. 1991
Верхратський С.А., – Історія медицини. М. 1983
Петровський Б.В. Большая медицинская энциклопедия, М., – 1982.
PAGE
PAGE
PAGE 2
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
