.

Управління торгівлею (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
300 3904
Скачать документ

Глава 30. Управління торгівлею

§ 1. Організаційно-правові засади управління торгівлею

З метою реалізації Основних напрямків економічної політики України,
розвитку конкуренції у сфері торгівлі та громадського харчування Указом
Президента України від 31 січня 1992. р. «Про комерціалізацію державної
торгівлі і громадського харчування» уповноваженим органам було
запропоновано здійснювати управління відповідним державним майном,
створити в установленому порядку підприємства роздрібної торгівлі і
громадського харчування (юридичні особи) на базі магазинів, кафе,
їдалень та інших структурних підрозділів державних підприємств і
організацій цієї сфери. Новоствореним підприємствам торгівлі і
громадського харчування передаються основні фонди та інше майно
структурних підрозділів державних підприємств і організацій, на базі
яких вони створюються. Ці підприємства також мають право на одержання
частки залишків фондів виробничого та соціального розвитку державних
підприємств і організацій, в яких вони виділяються.

Сфера управління торгівлею охоплює декілька напрямів діяльності —
зовнішньоекономічний, торговельний, побутового обслуговування населення.
Їх здійснення регулюється на основі Конституції України законами, актами
Президента України, Кабінету Міністрів України та іншими
нормативно-правовими актами.

Систему органів у сфері управління торгівлею складають: Мінекономіки
України, до складу якого увійшли Міністерство зовнішніх економічних
зв’язків і торгівлі України, Головне управління економіки обласної
державної адміністрації, Головне управління економіки Київської міської
державної адміністрації, управління економіки Севастопольської міської
державної адміністрації та управління економіки районної в місті Києві
державної адміністрації.

Крім Мінекономіки України, участь в управлінні торгівлею беруть
Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України, до
складу якого увійшли Державний комітет України у справах захисту прав
споживачів, інші органи.

Центральний орган виконавчої влади України в галузі торгівлі здійснює
свої повноваження відповідно до Положення про Міністерство економіки
України, затвердженого Указом Президента України від 23 жовтня 2001 p.
Він наділений спеціальним статусом, його діяльність спрямовується і
координується Кабінетом Міністрів України.

Його основними завданнями в галузі торгівлі є участь: у формуванні
державної політики економічного і соціального розвитку механізмів її
реалізації; у розробленні та забезпеченні реалізації державної політики
у сфері розвитку внутрішньої торгівлі та послуг; забезпечення в межах
своїх повноважень захисту економічних прав і законних інтересів України,
вітчизняних та іноземних суб’єктів господарювання; участь у розробленні
державної політики у сфері стандартизації, метрології, сертифікації та
акредитації, захисту прав споживачів; забезпечення реалізації державної
цінової політики.

Відповідно до покладених на нього завдань центральний орган виконавчої
влади виконує такі функції: бере участь у формуванні політики
економічного і соціального розвитку України; виконує та координує роботи
з прогнозування економічного та соціального розвитку; здійснює
організаційно-методичне забезпечення і координує роботу, пов’язану з
формуванням та виконанням центральними і місцевими органами виконавчої
влади державних, міжгалузевих, галузевих і регіональних програм, що
повністю або частково фінансуються за рахунок коштів державного бюджету;
узагальнює пропозиції щодо формування, розміщення і забезпечення
взаємодії та підвищення ефективності функціонування об’єктів ринкової
інфраструктури; бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної
політики; забезпечує економічне обґрунтування окремих статей доходів та
видатків державного бюджету, зокрема щодо фінансування закупівлі товарів
(робіт, послуг) для державних потреб; бере участь у формуванні та
реалізації бюджетної, податкової, грошово-кредитної, валютної та
митно-тарифної політики; розробляє пропозиції щодо формування основ
державної цінової політики та її реалізації; здійснює державне
регулювання цін на продукцію монопольних утворень; забезпечує реалізацію
державної зовнішньоекономічної політики; аналізує стан і прогнозує
тенденції розвитку вітчизняних товарних ринків та вплив на них світових
ринків, а також ефективність експорту та імпорту товарів (робіт,
послуг); розробляє пропозиції щодо нових форм економічного
співробітництва з іноземними державами та поліпшення
торговельно-економічних відносин з ними; виконує регуляторні та
реєстраційно-дозвільні функції у сфері експорту, імпорту товарів, робіт,
послуг, здійснення ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, певних
видів господарської діяльності; організує роботу та здійснює керівництво
діяльністю торговельно-економічних місій у складі дипломатичних
представництв України за кордоном; розробляє правила заняття
торговельною діяльністю і правила торговельного, побутового
обслуговування населення, роботи підприємств громадського харчування;
бере участь у формуванні та забезпечує реалізацію державної політики
щодо закупівель товарів, робіт і послуг для державних потреб; здійснює
міжвідомчу координацію у цій сфері та ін.

Разом з іншими заінтересованими органами та організаціями центральний
орган виконавчої влади у галузі торгівлі бере участь у розв’язанні
питань, що виникають у сфері торгівлі. Наприклад, аналізує стан та
розробляє з відповідними центральними і місцевими органами виконавчої
влади пропозиції щодо розвитку споживчого ринку, ринку послуг та
створення їх інфраструктур; розробляє пропозиції щодо вдосконалення
системи підготовки (перепідготовки) кадрів (спеціалістів) для здійснення
торгівлі і зовнішньоекономічної діяльності; погоджує кандидатуру для
призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних
структурних підрозділів обласних. Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій; здійснює координацію діяльності відповідних
структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій. При виконанні
покладених на нього функцій центральний орган виконавчої влади в галузі
торгівлі має право: представляти Кабінет Міністрів України за його
дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних
договорів України; робити запит та одержувати від центральних та
місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в
повному обсязі інформацію, документи та матеріали, необхідні для
виконання покладених на нього завдань і повноважень; скасовувати
відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» накази
керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій;
здійснювати перевірки в центральних та місцевих органах виконавчої влади
і органах місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями у сфері
ціноутворення, а також суб’єктів підприємництва щодо додержання ними
порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з
недодержанням установленого порядку формування, встановлення та
застосування цін і тарифів, а також про невиконання вимог органів
державного контролю за цінами та їх посадових осіб.

Центральний орган виконавчої влади в галузі торгівлі видає накази,
організує та контролює їх виконання, у разі потреби може видавати разом
з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні
акти.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо основних
напрямків діяльності Мінекономіки України, вирішення інших питань у
міністерстві можуть утворюватися наукові, науково-консультативні ради,
комісії та інші дорадчі та консультативні органи, склад яких та
положення про які затверджує Міністр.

Місцевими органами державної виконавчої влади, які здійснюють
керівництво у сфері торговельної діяльності, є Головне управління
економіки обласної державної адміністрації. Головне управління економки
Київської міської державної адміністрації, управління економіки
Севастопольської міської державної адміністрації та районної в місті
Києві державної адміністрації.

Управління утворюються головами обласної. Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій і підпорядковуються головам цих
адміністрацій та центральному органу управління економікою України,
тобто діють на засадах подвійної підпорядкованості.

Управління здійснюють керівництво у сфері торговельної діяльності та
побудовою обслуговування з питань забезпечення потреб населення у
товарах широкого вжитку та побутових послуг.

Основними завданнями управлінь є: реалізація державної політики,
спрямованої на розвиток роздрібної та оптової торгівлі, а також
торговельно-виробничої сфери (громадське харчування) та побутового
обслуговування населення на засадах використання ринкових механізмів
господарювання, здійснення технічної політики в сфері торговельної
діяльності та побутового обслуговування населення; сприяння формуванню
та товарному насиченню споживчого ринку, виробництву товарів, розширенню
їх асортименту та поліпшенню якості з урахуванням попиту населення, а
також по задоволенню потреб населення в побутових послугах; введення
затверджених в установленому порядку правил торгівлі та побутового
обслуговування населення, забезпечення контролю за додержанням правил
торгівлі тощо.

Управління в процесі виконання покладених на них завдань взаємодіють з
іншими підрозділами обласної, Київської та Севастопольської міських, а
також районної у місті державних адміністрацій, представницькими
органами, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами,
установами, організаціями та об’єднаннями громадян.

Управління очолює начальник, якого призначає на посаду та звільняє з
посади голова відповідної державної адміністрації за погодженням з
центральним органом управління.

§ 2. Місцеве самоврядування і торгівля

Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» певну
роль в управлінні торговельною діяльністю та її регулюванні відіграють й
органи місцевого самоврядування.

Сільські, селищні та міські ради затверджують програми
соціально-економічного розвитку відповідної
адміністративно-територіальної одиниці, встановлюють відповідно до
законодавства правила торгівлі на ринках. Вони мають як власні
(самоврядні), так і делеговані їм місцевими державними адміністраціями
повноваження.

Власними самоврядними повноваженнями є : управління об’єктами
торговельного обслуговування, що перебувають у комунальній власності
відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання
та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг
населення; організація місцевих ринків, ярмарків, сприяння розвитку всіх
форм торгівлі; встановлення зручного для населення режиму роботи
підприємств торгівлі та громадського харчування, що належить до
комунальної власності відповідних територіальних громад.

До делегованих повноважень належать, зокрема, здійснення відповідно до
закону контролю за: дотриманням цін і тарифів; заходів щодо розширення
та вдосконалення мережі підприємств торгівлі, громадського харчування та
побутового обслуговування: додержанням законодавства щодо захисту прав
споживачів; належною експлуатацією та організацією обслуговування
населення підприємствами торгівлі та громадського харчування, побутового
обслуговування населення; прийняття рішень про скасування даного ними
дозволу на експлуатацію об’єктів у разі порушення екологічних,
санітарних правил, інших вимог законодавства. Крім цього, районні і
обласні ради в сфері торгівлі затверджують програми
соціально-економічного розвитку відповідного, району, області, правила
торгівлі на колгоспних ринках.

§ 3. Державний контроль в управлінні торгівлею

Додержання правил торгівлі забезпечується перш за все належною
організаційною діяльністю органів управління торгівлею, підвищенням ролі
торговельних підприємств у розв’язанні різних питань торгового
обслуговування, рівня виховної роботи та ін. Виконання правил торгівлі
пов’язано також з ефективністю державного і громадського контролю за
усіма напрямками функціонування підприємств і

організацій торгівлі.

Контроль в торгівлі здійснюється центральним органом управління в галузі
торгівлі, управліннями, відділами торгівлі місцевих державних
адміністрацій, адміністрацією організацій і підприємств торгівлі. Так,
центральний орган управління торгівлею здійснює контроль разом з іншими
центральними органами виконавчої влади за додержанням суб’єктами
підприємницької діяльності всіх форм власності норм і правил торгівлі.
Контрольні функції в торгівлі забезпечують і органи державної податкової
служби. Вони стосуються порядку розрахунків з споживачами з
використанням контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг,
лімітів готівки в касах та за її використанням для розрахунків

за товари, роботи, послуги.

Контроль у торгівлі здійснюють також органи державної
контрольно-ревізійної служби в Україні, органи і установи, що здійснюють
державний санітарний нагляд, органи державного контролю за цінами,
органи Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації
України, органи внутрішніх справ та ін.

Особлива роль у системі державного контролю за додержанням правил
торгівлі належала Державному комітету України у справах захисту прав
споживачів, функції якого передані Держстандарту України, а також
відповідним органам в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до ст. 5 Закону України від 15 грудня 1998 р. «Про захист
прав споживачів» та Положення про обласні, Головне Київське та
Севастопольське міські управління у справах захисту прав споживачів
Держкомітету та його органам надані широкі права, а саме: перевірка
якості товарів у господарюючих суб’єктів у сфері торгівлі, додержання
обов’язкових вимог щодо безпеки товарів, а також додержання правил
торгівлі; проведення контрольних перевірок правильності розрахунків із
споживачами за реалізовані товари (порядок проведення таких перевірок
установлений постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994
p.). Посадові особи Держкомітету мають право: припиняти реалізацію
товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення
виявлених недоліків; забороняти реалізацію товарів, на які в
законодавчих актах встановлено обов’язкові вимоги щодо забезпечення
безпеки життя, здоров’я, якщо ці товари не мають сертифікатів
відповідності; приймати рішення про тимчасове припинення діяльності
підприємств торгівлі (секцій, відділів), складів підприємств оптової і
роздрібної торгівлі незалежно від форм власності, що систематично
реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі; вилучати
неякісні товари; накладати на винних осіб адміністративні стягнення та
ін.

Захист прав споживачів здійснюють ради, їх виконавчі органи, Рада
міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої
влади, на які покладено здійснення контролю за якістю і безпекою
товарів, призначених для споживачів, а також суд.

З метою захисту своїх законних прав і інтересів громадяни мають право
об’єднуватися на добровільних засадах у громадські організації
споживачів (об’єднання споживачів). Об’єднання споживачів сприяють
державним органам у здійсненні контролю за якістю товарів, торговельного
обслуговування; проведенні експертизи та випробування товарів; вивченні
споживчих властивостей продукції; попиту на неї; проведенні опитування
населення для виявлення громадської думки про якість товарів, що
випускаються і реалізуються, та ін.

§ 4. Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі
торгівлі

Адміністративна відповідальність у сфері торгівлі встановлена главою 12
КпАП «Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського
харчування, сфери послуг, в галузі фінансів і підприємницької
діяльності».

У сфері, що розглядається, адміністративна відповідальність передбачена
за порушення правил торгівлі, надання послуг працівниками торгівлі,
громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються
підприємницькою діяльністю (ст. 155); порушення порядку проведення
розрахунків із споживачами (ст. 1551); порушення правил торгівлі
спиртними напоями (ст. 156); порушення законодавства про захист прав
споживачів (ст. 1561); дрібну спекуляцію (ст. 157); скуповування в
державних або кооперативних магазинах хліба та інших харчових продуктів
для згодування худоби і птиці (ст. 158); порушення правил торгівлі на
колгоспних ринках (ст. 159); торгівлю з рук у невстановлених містах,
тобто торгівлю з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та
в інших невстановлених місцях (ст. 160); незаконну торговельну
діяльність (ст. 1602); порушення правил про валютні операції (ст. 162).

До адміністративних проступків у галузі торгівлі відповідно до КпАП
належать також порушення порядку придбання будівельних матеріалів (ст.
1601); незаконний відпуск або придбання бензину чи інших
паливно-мастильних матеріалів (ст. 161); незаконні скуповування, продаж
та переробка шкурок хутрових звірів (ст. 163) та ін.

Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі торгівлі, як
правило, пов’язана з порушенням різних правил.

Справи про адміністративні правопорушення в галузі торгівлі розглядають:
адміністративні комісії, виконавчі комітети селищних, сільських рад,
комісії по боротьбі з пияцтвом, районні (міські) суди (судді), органи
внутрішніх справ (міліція) та інші уповноважені органи.

Див.: Голос України. 1992. 1 лют.

Див.: Офіційний вісник України. 2000. №43. Ст. 1826.

Див.: Офіційний вісник України. 2000. № 4. Ст. 1721.

Див.: ЗПУ України. 1994. № 7. Ст. 186.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020