Глава 38 Управління фізичною культурою, спортом та туризмом
§ 1. Організаційно-правові засади управління фізичною культурою, спортом
та туризмом
Фізична культура— складова частина загальної культури суспільства,
спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових
та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її
особистості. Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і
трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та
творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування,
розвитку дружніх стосунків між народами.
Спорт с органічною частиною фізичної культури, особливою сферою
виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах
фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки.
Закон України від 24 грудня 1993 р. «Про фізичну культуру і спорт»
визначає правові, соціальні, економічні та організаційні засади фізичної
культури і спорту в Україні, участь державних органів, посадових осіб, а
також підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у
зміцненні здоров’я громадян, досягненні високого рівня працездатності та
довголіття засобами фізичної культури, спорту та туризму.
Верховна Рада України визначає державну політику і здійснює законодавче
регулювання відносин у сфері фізичної культури, спорту та туризму, а
також здійснює в межах своїх повноважень контроль за реалізацією
державної програми розвитку цієї сфери та за виконанням законодавства
про фізичну культуру, спорт та туризм.
Важливі функції у цій сфері виконує Кабінет Міністрів України, який
визначає напрямки розвитку фізичної культури, спорту та туризму,
спрямовує діяльність підпорядкованих йому органів на виконання законів
України «Про фізичну культуру і спорт» та «Про туризм» (15 вересня 1995
p.). Кабінет Міністрів України 15 січня 1996 p. затвердив Положення «Про
державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення
України», які є основою нормативних вимог до фізичної підготовленості
населення як критерію фізичного здоров’я, дають змогу визначити рівень
фізичної підготовленості всіх груп і категорій населення, здійснювати
державний контроль за ефективністю фізичного виховання.
В Україні розроблена довгострокова Державна програма розвитку фізичної
культури і спорту, затверджена Указом Президента України від 22 червня
1994 p. Безпосередня організація і контроль за виконанням програми
покладається на Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму
України — центральний орган виконавчої влади у цій галузі діяльності.
Рада міністрів АРК, місцеві органи державної влади, органи місцевого
самоврядування виконують функції управління в галузі фізичної культури,
спорту та туризму через управління, відділи, комітети, які виконують
свої функції відповідно до положень про них, наприклад. Положення про
управління з фізичної культури і спорту Харківської обласної державної
адміністрації, затверджене главою Харківської обласної державної
адміністрації 15 травня 1997 p.
§ 2. Система і правове становище органів управління фізичною культурою,
спортом та туризмом
Функції безпосереднього управління в галузі фізичної культури і спорту
здійснює Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму
України, який забезпечує проведення в життя державної політики з питань
фізичної культури і спорту, здійснює керівництво дорученою сферою, несе
відповідальність за стан її розвитку.
Державний комітет реалізує свої повноваження як безпосередньо, так і
через управління, комітети та відділи з фізичної культури і спорту
державних адміністрацій.
Основними завданнями Державного комітету є: участь у формуванні
державної політики з питань фізичної культури і спорту та її реалізація;
розроблення концепції, комплексних і цільових програм розвитку фізичної
культури і спорту, прогнозування та забезпечення комплексного вирішення
цих питань; здійснення державного нагляду та контролю в галузі фізичної
культури і спорту, розвиток аматорського та професійного спорту;
організація проведення фестивалів, конкурсів, спортивних змагань і
навчально-тренувальних зборів; здійснення заходів щодо виходу
фізкультурно-оздоровчих і спортивних організацій України на міжнародну
арену; підготовка та раціональне використання фізкультурних кадрів;
пропаганда фізичної культури і спорту, олімпійського та
параолімпійського (серед інвалідів) руху та ін.
Державний комітет України за дорученням Кабінету Міністрів України
розробляє проекти законодавчих актів, у межах своєї компетенції
організує та контролює виконання чинних нормативно-правових актів.
Рішення Державного комітету з питань фізичної культури і спорту,
прийняті в межах його компетенції, е обов’язковими до виконання
центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від
форм власності та громадянами.
Державна політика в галузі туризму визначається Верховною Радою України.
Основні її напрями закріплені в Законі України «Про туризм». Це
залучення громадян до раціонального використання вільного часу,
проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною
спадщиною, природним середовищем, організація оздоровлення населення, а
також створення та вдосконалення нормативно-правової бази в галузі
туризму відповідно до чинного законодавства України, міжнародних норм і
правил, захист прав та інтересів держави в галузі туризму та ін.
Центральним органом виконавчої влади в галузі туризму також є Державний
комітет молодіжної політики, спорту і туризму України. Місцевими
органами є відповідні структурні підрозділи у складі органів державної
виконавчої влади. Їх повноваження визначаються положеннями про них, що
затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої
влади за погодженням з Державним комітетом.
У разі необхідності в місцях пріоритетного розвитку туризму зазначені
органи можуть створювати представництва в галузі туризму.
§ 3. Спортивні товариства і спілки
Добровільні спортивні товариства є масовими громадськими об’єднаннями. У
своїй діяльності вони керуються законами України «Про фізичну культуру і
спорт», «Про об’єднання громадян» та іншими законодавчими актами
України. В Україні створені добровільні спортивні товариства «Україна»,
«Колос», «Динамо», ЦСКА, «Гарт», які діють у відповідності зі статутами
та положеннями про них. Так, Положення про ДСТ «Гарт» затверджено
Міносвіти та Держкомспортом України 22 листопада 1992 p.
Товариство «Україна» займається фізкультурно-оздоровчою роботою у
виробничій та соціально-побутовій сферах, проводить масові спортивні
змагання, а також бере участь у міжнародних спортивних змаганнях майже з
усіх видів, які входять до програми Олімпійських ігор.
Добровільне спортивне товариство «Гарт» проводить свою роботу серед
учнівської та студентської молоді, об’єднує професійні,
навчально-виховні і вищі навчальні заклади, організує масові спортивні
змагання, поєднуючи спорт з інтелектуальним, духовним та естетичним
вихованням.
Спортивне товариство «Колос» охоплює сільське населення. Пріоритетним
напрямком його роботи є реформування організаційних основ
фізкультурно-спортивного руху, що передбачає створення в сільській
місцевості територіальних фізкультурно-спортивних клубів, забезпечення
їх адміністративної та господарської самостійності, впровадження
ефективних форм, методів і засобів фізкультурно-спортивної діяльності та
видів спорту з урахуванням регіональних особливостей, традицій і
економічних чинників. Відповідно до Указу Президента України про цільову
комплексну програму «Фізичне виховання — здоров’я нації» перед
товариством ставиться завдання — засновникам сільського
кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства «Колос»
реформувати його у Всеукраїнську державну фізкультурно-спортивну
організацію «Колос» агропромислового комплексу України.
Відомчі спортивні товариства «Динамо» та ЦСКА здійснюють масову
фізкультурно-спортивну роботу серед робітників органів внутрішніх справ,
військовослужбовців, особливого складу правоохоронних органів,
військових формувань та членів їх сімей. Ці товариства створюють
регіональні центри, клуби та оборонно-спортивні табори з фізичної
підготовки молоді до служби в Збройних Силах України; розробляють та
впроваджують програмно-методичне і нормативно-організаційне забезпечення
фізичної підготовки військовослужбовців, особливого складу
правоохоронних органів та інших військових формувань з урахуванням
специфіки їх службової діяльності.
Крім добровільних спортивних товариств, велику роль в розвитку фізичної
культури і спорту відіграє Національний олімпійський комітет України
(далі — НОК України), який є незалежною, неурядовою, громадською
організацією. У своїй діяльності НОК України керується законодавством
України, Олімпійською хартією та власним Статутом. НОК України має
виключне право представляти Україну на Олімпійських іграх, в
Міжнародному олімпійському комітеті, міжнародних олімпійських
організаціях. Держава сприяє розвиткові матеріально-технічної бази НОК
України, надає йому фінансову і організаційну допомогу щодо участі
членів збірних команд в Олімпійських та Параолімпійських іграх, сприяє
встановленню міжнародних зв’язків.
Розвиткові фізичної культури, спорту та туризму сприяють також
національні спортивні федерації (громадські організації
фізкультурно-спортивної спрямованості). Статусу національної спортивної
федерації вони набувають з моменту реєстрації у Державному комітеті
молодіжної політики, спорту і туризму України, який делегує таким
федераціям окремі повноваження щодо розвитку видів спорту, надає
допомогу у забезпеченні їх необхідними матеріальними ресурсами,
відповідними фахівцями, забезпечує контроль за реалізацією цих
повноважень, в тому числі в частині використання коштів, виділених їм з
Державного бюджету України. Спортивні федерації мають виключне право
представляти спорт України в міжнародних спортивних змаганнях та
міжнародних спортивних організаціях, а також право на організацію і
проведення відповідних національних спортивних змагань. Спортивні
федерат створюються залежно від потреби у всіх обласних та міських
спортивних комітетах.
Первинною ланкою самодіяльної організації фізкультурного руху в Україні
є колективи фізкультури на підприємствах, в установах, організаціях, що
об’єднують на засадах добровільності громадян за їх інтересами у
фізкультурно-спортивному русі.
§ 4. Місцеве самоврядування і фізична культура, спорт та туризм
Закон України «Про місцеве самоврядування в України» визначає систему та
повноваження органів місцевого самоврядування в галузі фізичної
культури, спорту та туризму. До відання виконавчих органів сільських,
селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження:
управління закладами фізкультури і спорту, оздоровчими закладами,
молодіжними, підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх
матеріально-технічного та фінансового забезпечення. Вони вирішують
питання організації медичного обслуговування і харчування у закладах
фізичної культури і спорту, створюють умови для занять фізичною
культурою і спортом за місцем проживання населення та в місцях масового
відпочинку;
відповідно до законодавства реєструють статути (положення)
фізкультурно-оздоровчих закладів незалежно від форм власності.
Згідно з Державною програмою розвитку фізичної культури, спорту та
туризму виконавчі комітети місцевих рад за участю структурних
підрозділів міністерств та відомств на місцях розробляють регіональні
програми розвитку фізичної культури, спорту та туризму. Рішенням
виконавчого комітету Харківської міської ради від 27 січня 1997 p.,
наприклад, затверджена харківська програма «Фізичне виховання — здоров’я
нації», в якій визначені пріоритети у діяльності структурних підрозділів
міської та районних рад щодо забезпечення здоров’я дітей, молоді,
робітників, підлітків та службовців, а також інших працівників,
створення дійового механізму залучення коштів з різних джерел для
поліпшення матеріально-технічної бази галузі. Органи місцевого
самоврядування сприяють розвиткові самодіяльного масового спорту (основу
його становлять різноманітні фізкультурно-спортивні секції), заохочують
і стимулюють діяльність підприємств, установ, організації та громадян у
цій сфері.
Не допускається використанні коштів Державного бюджету України та
бюджетів місцевого самоврядування, а також позабюджетних коштів,
передбачених на фізичну культуру, спорт та туризм, не за призначенням.
На розвиток фізичної культури і спорту підприємства, установи і
організації спрямовують кошти в порядку, визначеному законодавством.
Місцеві ради запроваджують систему пільг і заохочень для підприємств,
які спрямовують частину свого прибутку на розвиток фізичної культури і
спорту, будівництво об’єктів фізкультури і спорту, організацію
відпочинку. Відповідно до Закону України від 5 лютого 1993 р. «Про
сприяння соціальному становленню і розвитку молоді України» учні,
студенти, всі неповнолітні мають право на безкоштовне і пільгове
користування об’єктами фізкультури і спорту.
Див.: Відомості Верхов. Ради України. 1994. № 14. Ст. 80.
Див. Відомості Верхов. Ради України. 1995. № 31. Ст. 241.
Див. ЗПУ України. 1996. № 6. Ст. 181.
Див. Інформаційний збірник Міністерства освіти України. 1996. № 9. С.
9.
Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України
створений на базі Державного комітету України у справах сім’ї та молоді.
Державного комітету України з фізичної культури і спорту та Державного
комітету України по туризму, що ліквідовані.
Див.: Уряд. кур’єр. 1998. №179. С. 4.
Див.: Відомості Верхов. Ради України. 1993. № 16. Ст. 167.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
