медицина
Реферат
на тему:
Загартування повітрям та сонцем Загартування повітрям
Дія повітря, що гартує, насамперед зв’язано з різницею температур між
ним і поверхнею шкіри. Шар повітря, що знаходиться між тілом і одягом,
звичайно має постійну температуру 27-28 чи 29-33 °С (у залежності від
характеру одягу). Як правило, віддача тепла шкірою одягненої людини
звичайно незначна. При оголенні дитини процес віддачі тепла стає більш
інтенсивним. У цьому випадку для попередження переохолодження
включаються механізми терморегуляції – теплотворення і тепловіддача.
Унаслідок цього навіть часткове оголення тіла дитини робить дія, що
гартує.
У системі оздоровчих заходів важливе значення мають регулярні
прогулянки. Якщо дитина народилася в теплий час року, то виносити його
на повітря можна через 2-3 дні після виписки з родильного будинку в
теплу, безвітряну погоду. Народжених у холодний час виносять на
прогулянку з 3-4 нед. життя при температурі повітря не нижче -5-7 °С.
Тривалість прогулянки 15-20 хв і поступово її доводять до 1,5 ч. Восени
й узимку такі прогулянки проводять два рази в день. Улітку при гарній
погоді дитина може знаходитися на відкритому повітрі цілий день (у
сонячній тіні), в одязі відповідно сезону.
Велике значення для загартовування дитини має сон на відкритому повітрі.
Свіже повітря володіє загальнозміцнювальним і десенсибілізуючою дією. На
свіжому повітрі дитина швидко засинає, міцніше спить і глибше дихає.
Спати дитини можна укладати на веранді при відкритих вікнах, на балконі
і на відкритому повітрі в тіні дерев. Одяг дитини повинен відповідати
температурі повітря, тобто бути зручної і теплий, у холодний час року, і
легкої в тепле. Вона не повинна стискувати подиху і кровообігу. Узимку
добре проводити сон на свіжому повітрі у ватяному чи хутряному мішку.
Дітей у віці до 1 року, уже підготовлених до низьких температур, можна
укладати на відкритому повітрі при відсутності, вітру навіть при
температурі -10-12°С, а дошкільників – при температурі від -15 до -18
°С. Після сну в дитини повинне бути гарний, бадьорий настрій, рум’янець
на щоках, теплі руки і ноги.
Елементи загартовування повітрям включені в режим дитини з перших днів
життя. У немовлят при зміні пелюшок кілька разів у добу створюються
умови контрастних температур, при цьому різниця температури повітря і
поверхні шкіри дитини досягає іноді 10 °С. Температура повітря в кімнаті
повинна бути не нижче 20-22 °С. Ці проміжки часу при сповиванні можна
поступово збільшувати і привчати дитини, оголюючи його тіло, до більш
низьких температур, щоб у подальшому приступити до регулярного
проведення загартовування.
Кімнатні повітряні ванни (дозовані) у прохолодні сезони року проводять у
попередньо добре провітреному приміщенні. Починати їх можна з
двомісячного віку і варто проводити регулярно. Під час процедури дитини
оголюють спочатку на 2-3 хв при температурі повітря в приміщенні 20-22
°С. У теплий час року кімнатні повітряні ванни можна проводити при
відкритих вікнах. Тривалість ванни збільшують на 1-2 хв через кожні 2-3
дні і доводять до 10-15 хв у дітей до 6 міс і до 20-25 хв у дітей старше
6 міс. Проводити їхній можна два рази в день. Для ослаблених дітей
температура повітря в приміщенні повинна бути відповідно вище і
тривалість процедури на початку курсу коротше (у 1,5-2 рази). Таким
дітям повітряні ванни можна проводити з частковим оголенням тіла. Під
час повітряної ванни дитини кілька разів повертають зі спини на живіт
для того, щоб за час повітряної ванни піддати рівномірному впливу всю
поверхню тіла. Доцільно сполучити їх з гімнастикою і масажем. У холодні
сезони року дітям старше 1 року повітряні ванни можна проводити в
приміщенні з поступовим зниженням температури повітря па 1-2°С шляхом
попереднього провітрювання. При цьому температуру кімнати з 22-23°С
знижують до 18°С (для дітей до 2 років), до 16 °С – для дітей 2-3 років
і до 15 °С – для дітей старше 4-7 років. Діти дошкільного віку кімнатні
повітряні ванни можуть приймати під час спокійних ігор, спочатку
одягнені з засуканими рукавами, у легкому одязі, взутті без панчіх, а
потім у майках і трусах. Тривалість першої повітряної ванни в дітей 2-3
років – 3-5 хв. Через кожні 2-3 дні її збільшують на 2-3 хв і протягом
1,5 міс доводять до 20-25 хв. У дітей 4-5 років тривалість першої
повітряної ванни 5 хв, у дітей 5-7 років – 8 хв. Поступово тривалість
ванни доводять до 25-30 хв. Для ослаблених дітей починають кімнатні
повітряні ванни з 2-3 хв, а зниження температури приміщення і полегшення
одягу роблять повільніше. Літній час року є найбільше сприятливим
періодом для загартовування дітей на відкритому повітрі.
Повітряні ванни на відкритому повітрі з повним чи частковим оголенням
тіла відносять до активних форм загартовування (аеротерапія). Основним
діючим початком, що обумовлює методику і дозування, є температура
повітря. Визначене значення має і вологість його. Вологе повітря
унаслідок високої теплопровідності водяних пар віднімає від тіла більше
тепла, чим сухий. Вітер також є сильним подразником, він підсилює
охолодне дію повітря і збільшує втрати тепла. Сприятливий вплив на
організм при повітряних ваннах робить розсіяна сонячна радіація, багата
біологічно активним Уф-випромінення. Повітряні ванни роблять легке
тонізуюче, що гартує, а також заспокійливу дію. Вони сприяють
десенсибилизации організму, особливо корисні дітям з алергійною
реактивністю, що часто хворіє, дітям з туберкульозною інтоксикацією.
Повітряні ванни проводять як самостійні процедури, що гартують, а також
застосовують як більш пасивні підготовчі процедури перед початком
сонячних ванн і морських купань. Проводять повітряні ванни в сонячній
тіні – під тентом, у тіні дерев, у місцях, захищених від вітру. У
дитячих санаторіях їх можна проводити на відкритих верандах,
кліматопавільйонах, під жалюзійним тентом на березі моря.
Починати повітряні ванни можна дітям з 2-3-місячні віки, однак у процесі
загартовування оголювати дитини раннього віку випливає поступово –
спочатку руки, ноги, а потім вроздріб тулуб. Діти старше 1,5 років
можуть приймати повітряні ванни в одних трусах.
Дозування повітряних ванн проводять по ступені охолодного дії повітря,
тобто по тій кількості тепла, що організму втрачає під час процедури –
але так називаній холодовому навантаженню. Остання являє собою різниця
між тепловіддачею і теплопродукцією, віднесену до одиниці поверхні тіла
(виражається в кілокалоріях на 1м2), тобто це та частина тепловіддачі,
що не встигла компенсуватися теплопродукцією під час охолодження. Її
величина і визначає активність холодового навантаження. З огляду на
досвід кліматолікування на курортах Півдня і середньої смуги СРСР
[Крамских В. Я., 1967; Бокгда н. Г. і ін., 1980], для загартовування
дітей повітрям можна рекомендувати три режими холодових навантажень:
слабке холодове навантаження (до 15-20 ккал/м2), середню (до 25 ккал/м2)
і сильне холодове навантаження (до 35 ккал/м2). Курс повітряних ванн
починають з мінімального холодового навантаження – 5 ккал/м2, темп
їхнього наростання і величини максимальної дози охолодження різні при
різному холодовому навантаженні (табл. 5), вони можуть трохи змінюватися
в залежності від контингенту дітей, що підлягають кліматолікуванню.
Тривалість повітряних ванн по прийнятій для загартовування холодовому
навантаженню (графи 5-8) виражається в хвилинах і розраховується по
дозиметричній таблиці, складеної з урахуванням еквівалентно-ефективної
температури (ЕЕТ). Останню розраховують у залежності від температури
повітря, вологості, обумовлених показаннями психрометра і сили вітру по
анемометрі.
Як показано в табл., при зміні ЕЕТ у процесі курсу відповідно міняється
тривалість повітряної ванни для різного холодового навантаження.
Оптимальними для одержання ефекту, що гартує, і гарної протікання
процедур прийняті повітряні ванни прохолодні, тобто при ЕЕТ від 17 до 22
°С. Однак приступати до повітряних ванн на відкритому повітрі необхідно
при ЕЕТ не нижче 20 °С – для дітей до року і 18 °С – для дітей більш
старшого віку. Не слід проводити повітряні ванни при сильному чи вітрі
високій вологості повітря.
Курс повітряних ванн для дітей раннього віку, реконвалесцентов після
захворювань починають зі слабкого холодового навантаження, іноді після
декількох повітряних ванн у приміщенні. Для старших і більш стійких до
охолодження дітей повітряні ванни можна починати із середнього
холодового навантаження. Надалі при гарної протікання процедур можна
переходити до більш сильного холодового впливу.
Повітряні ванни приймають звичайно лежачи, рівномірно піддаючи впливу
передню і задню поверхню тіла. Можна проводити їх під час спокійних
ігор, особливо в дітей раннього віку і коли тривалість повітряної ванни
досягає 30-40-60 хв. Їх доцільно сполучити з заняттями лікувальною
гімнастикою без великого фізичного навантаження. Кращий час для
проведення повітряних ванн у південних широтах – з 8 до 11 год, у
середніх – з 9 до 13 год, на півночі – з 11 до 13 год.
У прохолодні сезони року повітряні ванни можна проводити в
кліматопавільйонах, на верандах, попередньо прохолоджуючи повітря до
19-20 СС шляхом провітрювання. Ефективність повітряних ванн навесні і
ранньою осінню на кліматолікувальних верандах може бути збільшена, якщо
використовувати досить високий рівень сонячного УФ-випромінення в ці
сезони року шляхом заскління павільйонів спеціальним (збагаченим)
шибкою, через яке в приміщення проникає в два рази більше УФ-променів,
чим через звичайну шибку.
Загартовування сонцем
Сонячне випромінювання є постійно діючим фактором зовнішнього середовища
і тісно зв’язано з життєво важливими функціями організму. У природних
умовах на организм людини впливає інтегральна сонячна радіація, що
представляє собою суму променистої енергії – прямої і розсіяної
(небесної), що досягає земної поверхні. Розсіяна сонячна енергія
особливо багата біологічно активним довгохвильовим Уф-випромінюванням у
діапазоні 300-400 нм. Під впливом сонячних опромінень підвищується тонус
центральної нервової системи, активізується діяльність залоз внутрішньої
секреції, стимулюються обмінні й імунологічні процеси. Уф-випромінювання
сонця забезпечує природний шлях постачання організму вітаміном У, а тому
особливе значення має анторахетична дія сонячного світла. Перебування
дітей на сонці повинне бути строго дозовано, інакше можуть наступити
небажані явища передозування (шлунково-кишкові розлади, втрата апетиту,
блювота, розлади сну і т.д.). При сонячних ваннах (загальних чи
місцевих) дитина протягом визначеного часу піддається впливу прямих
сонячних променів (дітям до 1,5 років сонячні ванни проводити не
рекомендується). Проводити сонячні ванни випливає на упоряджених у
гігієнічному відношенні площадках (соляріях), захищених від вітру,
розташованих серед зелені, поблизу місць купання – на березі рік, чи
озер на морському пляжі. Тіньові ділянки, де діти відпочивають після
сонячних ванн, ‘бажано оснастити інвентарем для відпочинку й ігор. При
відсутності поблизу водойм варто обладнати при солярії душ з підігрівом
води. До сонячних ванн приступають при сталій теплій погоді, при ЕЕТ не
нижче 17 °С и не вище 25 °С, щоб уникнути перегрівів. Проводять їхній
після попереднього курсу (1-2 тиж) повітряних ванн. Після сонячної ванни
приймають заключну повітряну ванну (3-5 хв), потім водяну .процедуру
(обливання, чи душ купання) і, нарешті, відпочивають у тіні в легкому
одязі. Не можна дозволяти дітям обсихати на сонце і вдруге приймати
водяну процедуру. При проведенні сонячної ванни оголеної дитини
укладають на лежак ногами до сонця так, щоб усе тіло було рівномірно
освітлене, голову захищають чи парасолькою панамою. Можна користатися
світлозахисними окулярами. Під час прийому сонячної ванни варто
змінювати положення тіла, повертаючи до сонця по черзі спиною, боками,
грудьми. При тривалості ванн більш 15-20 хв можна проводити їх під час
спокійних ігор чи сидячи коштуючи, виконуючи гімнастичні вправи.
Існують різні методи дозування сонячних ванн. Більш прийнятим
залишається розрахунок спеціальним приладом (піранометром Янишевского)
кількості теплових одиниць (малих калорій), що падають на 1см2 поверхні
тіла. Установлено, що влітку в ясний полудень з 8 до 11 год на півдні і
з 10 до 13 год у середніх широтах за час п’ятихвилинної сонячної ванни
людина одержує 5 малих калорій па 1 див2 поверхні тіла. Ця величина
складає одну біологічну дозу сонячної радіації, що відповідає 1/4
біологічної дози, розрахованої по сонячній еритемі (одна сонячна
біологічна доза дорівнює 20 малим калоріям). Рекомендують кілька режимів
сонячних опромінень у залежності від віку дитини і стану його здоров’я.
Починають сонячні ванни з 3-5 ккал (1/8-1/4 біодози), поступово дозу
збільшують до 20-30-50 малих калорій, що відповідає 1-1,5-2,5 біодозам.
У повсякденній практиці сонячні ванни дозують по їхній тривалості в
хвилинах. Проводять їхній звичайно при ЕЕТ від 18 до 25 °С. У табл. 6
дана зразкова схема проведення сонячних ванн, побудована на принципі
поступового збільшення тривалості опромінення відповідно до величини
біологічної дози. При гарній переносимості курс може бути продовжений до
1,5-2 міс.
Ослаблені діти, що знаходяться на режимах, що щадять, у санаторіях,
мають потребу в особливому підході до сонцелікування. Незалежно від віку
таким дітям починають ванни з 2-3 хв (1/8 біодози), збільшують дозу
сонячного опромінення повільно – через кожні 2-3 процедури. Максимальна
тривалість ванн для цих дітей не повинна перевищувати 20-30 хв.
Обережного дозування сонячних ванн вимагають діти з підвищеною
збудливістю нервової системи. Сонячні ванни таким дітям можна проводити
з частковим оголенням тіла. Під час сонячної ванни необхідно
спостерігати за реакцією дитини. З появою симптомів поганий
переносимості (млявість, головний біль, серцебиття) сонячні ванни або
заміняють повітряними, або тимчасово скасовують. Відновити сонячні ванни
можна після повного зникнення негативних явищ, не раніш чим через 3-5
днів, зменшивши при цьому тривалість опромінення на одну – двох
лікувальних доз. Можна застосовувати так називану полегшену методику,
коли після кожних 10- 15 хв сонячного опромінення діти 15-20 хв
відпочивають у тіні.
Сонячні ванни не показані при різкому виснаженні, захворюваннях бруньок
(в активній стадії процесу), при субкомпенсованих і декомпенсованих
пороках серця, захворюваннях крові, похилості до кровотеч, епілепсії, а
також при підвищеній чутливості до Уф-променам. Не показані сонячні
ванни при активному бронхоаденіті, дітям раннього віку при наявності
туберкульозної інфіковане. Такі діти можуть приймати повітряні ванни.
Список використаної літератури:
Стів Шекман. “Ми чоловіки”. – К.: “Здоров‘я” – 1997.
А. Волошин “Час олімпійських стартів”. – К.: “Веселка”. – 1990.
Спортивна газета.
Журнал “Здоров‘я”
Валеологія. Підручник. – К., 2000.
Загартування організму: плюси і мінуси різних методик. – К., 1994.
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
