UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрийняття християнства та його вплив на розвиток медицини. Монастирські лікарні (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2024
Скачало172
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

медицина

 

Реферат

 

на тему

 

Прийняття християнства та його вплив на розвиток медицини. Монастирські

лікарні.

 

За давньоруської держави ще до прийняття християнства лікуванням

займалися ворожбити і знахарі - всілякі відуни, обавники, потворники і

кудесники, - які лікували за допомогою трав у парі із закляттями і

замовляннями. З прийняттям християнства рівень медичних знань

підвищився, бо Русь увійшла в тісні стосунки з Візантією. Учений лічець,

або лічитель зайняв місце знахаря. Всі лічителі належали до церковних

людей, що підлягали єпископському судові. Перші шпиталі також виникали і

діяли при церквах і монастирях. Але паралельно з цим відбувався розвиток

народної медицини, були широко розповсюджені різні методи народного

лікування.

 

В той час вже були відомі такі хвороби, як златяниця (жовтячка), вдушь

(астма), усові (запалення плеври), падуча неміч (епілепсія), огнева

(тиф), трясучка (малярія), мозоліє (бубонна чума), сухотка (сухоти,

туберкульоз), розслабнення (параліч) та інші.

 

Найдавніший у місті Самборі шпиталь був при церкві Св.Пилипа (так звана

Забрамна церква, яка знаходилась десь між вул. Валовою і вул. Леся

Курбаса). Про нього згадується у другій половині XIII ст., він містився

у церковному домі і доки існував невідомо, можливо до 1795 року, коли

церква Св.Пилипа була зруйнована. В короткому хронологічному літописі

Самбора за 1760 рік є згадка про цю церкву і шпиталь при ній. Його

називали "Народною Лічницею". Перший протомедик Галичини доктор медицини

Віденського університету Андрій Крупинський надав "Народній Лічниці"

широкомасштабного характеру: в 1774 році у ній відкрито

фізіотерапевтичне відділення, керував ним доктор Венцент Кузя;

гінеколого-акушерське і хірургічне відділення, керував доктор медицини

Абрахам Вайсснер.

 

При "Народній Лічниці" церкви Св.Пилипа діяло лікарсько-акушерське

товариство і консультаційний центр для акушерок Самбірської округи.

 

Протомедик Галичини А.Крупинський планував відкрити в Самборі медичну

школу широкого профілю. У вересні 1773 року він розробив заходи для

відкриття медичної і фармацевтичної школи в місті. Але його планам

перешкодила передчасна смерть.

 

Можливо, що лікарня (шпиталь) існувала й при церкві Різдва Пресвятої

Богородиці. Є відомості, що 24 лютого 1798 року перемиський єпископ

Онуфрій Шумлянський передав 1000 золотих Самбірському шпиталю при

церкві. Церкви Св.Пилипа вже не існувало, отже, це, мабуть, був шпиталь

при церкві Різдва Пресвятої Богородиці.

 

У XVI ст. поляки мали в місті дві лікарні: одна при монастирі

домініканів (шпиталь Св.Миколая), а друга - у будинку біля польського

костелу (будівля не збереглася). Вона проіснувала до початку ХІХ ст.,

тобто до побудови над Дністром великої міської лікарні на місці

королівського замку. Шпиталь Св.Миколая існував до 1 квітня 1788 року,

коли розпустили орден домініканів. У 1797 році польський парох Жепецький

заснував у давньому монастирі новий шпиталь Св.Миколая, але за браком

фондів його було зачинено. В 1806 році аптекар Спауста влаштував у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ