медицина
Реферат
на тему :
Хвороба Бехтєрєва
Хвороба Бехтерева.
Основні прояви хвороби Бехтерева – біль в спині і скутість.
Визначення
Анкилозірующий спондилоартрит, відомий також як хвороба Марі –
Штрюмпеля, або хвороба Бехтерева, є хронічним прогресуючим запальним
захворюванням суглобів хребта, крестцовоподвздошных, тазостегнових,
плечових і, іноді, периферичних суглобів. Найбільш часто вражає молодих
чоловіків другого і третього десятиріч; асоційований з антигеном
гистосовместимости HLA B27.
Хвороба Бехтерева починається у молодому віці (18-30 років), переважно у
чоловіків. У 20% хворих на хворобу Бехтерева спочатку вражаються
периферичні суглоби, а потім хребет і крижово-клубові суглоби. Поразка
периферичних суглобів спостерігається більш ніж в 35% випадків. Звичайно
це крупні суглоби – плечові, тазостегнові, колінні і гомілковостопні.
Причина
Причина запальних процесів в хребті при хворобі Бехтерева точно
невідома. Встановлено, проте, що дуже велику роль грають спадкові
чинники і пошкодження в імунній системі. Для прояву хвороби як пусковий
механізм необхідний, наприклад, тривалий запальний процес в організмі,
психічний стрес. В даний час спеціальний аналіз крові знаходить
наявність спадкового чинника (HLA – В27), що визначає ризик
захворювання. Хвороба Бехтерева пов’язана з хронічним запаленням
крижово-клубових зчленовувань і подовжніх зв’язок хребта. Тривалий
аутоіммунний запальний процес приводить до обызвествлению зв’язок
хребта. Запалення вражає міжхребцеві і міжреберні суглоби, а також
поперечні відростки грудних хребців. Це також веде до зменшення
рухливості грудної клітки і появи болів при глибокому диханні.
Основні клінічні ознаки хвороби Бехтерева:
Початок хвороби до 40 років.
Поступова поява болю і скутості.
Симптоми зберігаються більше 3 місяців.
Уранішня скутість, зникаюча при рухах і прийомі нестероїдних
протизапальних засобів.
Необхідна генетична консультація. Для Хвороба Бехтерева характерна
спадкова схильність.
Необхідна консультація у фахівців по лікувальній фізкультурі і
фізіотерапії. Звертається увага на правильну позу під час роботи.
Звичайно призначаються нестероїдні протизапальні засоби.
Обов’язково регулярне спостереження лікаря
Хвороба Бехтерева : прогноз
для життя і працездатності сприятливий )
Патологія
Першими виникають зміни в крестцовоподвздошных суглобах. Синовіт
подібний тому, що виявляється при РА, з гіперплазією синовии,
накопиченням лімфоцитів, ерозіями кісток, хрящовою деструкцією, з
подальшим фіброзом і кістковим анкилозом. Оссифікация фіброзних кілець
міжхребетних дисків і передньої подовжньої зв’язки викликають появу на
рентгенограмі «бамбукового хребта». Запальний процес в місці
прикріплення сухожиль, зв’язок і капсул до кістки називається «энтезит».
Спостерігають місцевий медіальний некроз кореня аорти.
Клінічні прояви
• Біль в спині і скутість вранці; біль в периферичних суглобах
(особливо в тазостегнових).
• Біль в грудях, викликана поразкою грудної клітки і місць прикріплення
м’язів до кісток.
• Екстраартікулярниє прояви включають гострий передній увеит приблизно у
20 % хворих, аортальну недостатність, запальні процеси в ЖКТ, дефекти
провідної системи серця, амілоїдоз, двосторонній верхнедолевой
пневмофиброз.
• Загальні симптоми можуть мати важку течію і характеризуються
лихоманкою, анемією, стомлюваністю, схудненням.
• Синдром «кінського хвоста»: біль в сідниці або нозі; слабкість в
ногах; порушення функції сфінктерів сечового міхура або прямої кишки.
• Фізичне обстеження: хворобливість при пальпації в області уражених
суглобів, зниження екскурсій грудної клітки, зменшення переднього
згинання в поперековому відділі хребта (тест Шобера).
Запалення суглобів хребта, або хвороба Бехтерева, вражає в основному
чоловіків. Вона звичайно дає про себе знати вже в пізньому підлітковому
віці. Першими ознаками її бувають нерізкі болі в крижовому відділі
хребта, а також іноді в паху і в області зовнішньої сторони стегон.
Дискомфортні відчуття бувають найчіткішими вранці і вночі. Сон хворого
неспокійний. Вранці в спині відчувається “скутість”, встати з ліжка
важко. Поступово, іноді через декілька років, з’являються болі і
“скутість” в області шийного, грудного і поперекового відділів хребта,
при цьому вранці також відчувається дискомфорт. Нахили в сторони, вперед
і назад утруднені і болезненны. Глибоке дихання, кашель і чхання також
викликають болі.
Для недуги характерний прогресуюче обмеження рухливості хребта, його
укорочення, а також періоди з невираженими хворобливими проявами. У
гіршому разі хвороба може привести до повної знерухомленості хребта,
його шийний і грудний відділи приймають різко виражену “позу прохача”. В
даний час за допомогою медикаментів і лікувальної фізкультури вдається
запобігти нерухомості хребта.
Для достовірного діагнозу необхідне виявлення характерних ознак: болі в
хребті і суглобах кінцівок (сакроилеит, спондилоартрит, бурситы різної
локалізації), помірна скутість в хребті вранці, зміни фізіологічних
вигинів хребта (кифоз в грудному відділі хребта, згладжена поперекового
лордоза. Оскільки хвороба Бехтерева – системне захворювання, то часто
виявляється патологія інших систем: хронічний коліт, кон’юнктивіт,
псоріаз, рецидивуючий негонорейний уретрит.
Лабораторні дані
• СОЕ і Среактівний білок підвищені в більшості випадків; РФ і AHA не
виявляються; помірна анемія.
• Рентгенологічне дослідження: в ранніх стадіях результати можуть бути
нормальними, але незабаром виявляється прогресуючий склероз
крестцовоподвздошных суглобів; на рентгенограмах хребта відсутні вигини
поперекового відділу, квадратні хребці («бамбуковий хребет»).
Діагноз
Застосовуються модифіковані НьюЙоркськіє критерії захворювання:
рентгенологічний доказ сакроилеита плюс один з наступних: 1) болі в
спині запального походження в анамнезі, 2) обмеження руху в поперековому
відділі хребта, 3) зменшення екскурсій грудної клітки.
Диференціальний діагноз
РА, ювенільний РА; спондиліт, при синдромі Рейтера, псоріатичний артрит,
НЯК, дифузний ідіопатичний скелетний гиперостоз.
Лікування
Програма вправ, призначена для збереження пози і рухливості – ключ до
лікування. НПВС (індометацин 75 мг, поволі що вивільняється, 12 разу на
день) ефективний у більшості хворих, сульфасалазин 23 г в день.
Допоміжна терапія включає внутрішньосуставне введення глюкортикоидов при
персистирующей энтеропатии або синовите; очні глюкокортикоїди при
увийте; хірургічне лікування у випадках важкої поразки або деформації
суглобів.
Для лікування запалення суглобів хребта (анкилозирующий спондилоартрит,
хвороба Бехтерева) ми використовуємо ті, що всі є в “арсеналі” нашого
центру HYPERLINK “http://manual-pro.narod.ru/rt.htm” методы лечения .
Лікування направлено в основному на боротьбу із запальними процесами,
призначаються нестероїдні протизапальні засоби, глюкокортикоїди, при
важкому перебігу захворювання показані імунодепресанти (цитостатики),
останніми роками як базисний препарат сталі застосовувати сульфасалазин.
Основним засобом боротьби з хворобою все ж таки залишається лікувальна
гімнастика. Лікувальна гімнастика і кинезотерапия (лікування за
допомогою рухової активності) повинні проводитися систематично і щодня 1
– 2 рази вдень по 30 хвилин, що дозволяє зменшити функціональну
недостатність хребта і суглобів. Масаж м’язів спини знижує болі в
хребті, зменшує м’язову ригідність, укріплює м’язи. Добрий лікувальний
ефект дають сеанси миостимуляции. При цьому повністю розслабляються
м’язи, знімається больовий синдром, збільшується рухливість в уражених
суглобах. За умови правильного медикаментозного лікування, регулярності
проведення самостійних занять залишається мінімальний ризик настання
повної нерухомості хребта або деформації
Література
[1] Коваленко В. Н., Шуба Н. М., Шолохова Л. Б. и др. Ревматоидный
артрит. Диагностика и лечение/ Под ред. В. Н. Коваленко. – К.: Морион,
2001.
[2] Насонов Е. Л. Нестероидные противовоспалительные препараты при
ревматических заболеваниях: стандарты лечения// РМЖ. – 2001. – Т. 9, №
7–8. – С. 265–270.
[3] Насонов Е. Л. Перспективы фармакотерапии воспалительных
ревматических заболеваний: моноклональные антитела к фактору некроза
опухоли// РМЖ. – 2001. – Т. 9, № 7–9. – С. 280–284.
[4] American College of Rheumatology Ad Hoc Commitee on Clinical
Guidelines. Guidelines for the management of rheumatoid arthritis//
Arthritis Rheum. – 1996. – Vol. 39. – P. 713–722.
[5] American College of Rheumatology Ad Hoc Commitee on Clinical
Guidelines. Guidelines for monitoring drug therapy in rheumatoid
arthritis// Arthritis Rheum. – 1996. – Vol. 39. – P. 723–731.
[6] American College of Rheumatology Subcommitee on Rheumatoid arthritis
Guidelines. Guidelines for the Management of Rheumatoid arthritis. 2002
Update// Arthritis Rheum. – 2002. – Vol. 46. – P. 328–346.
[7] El-Gabalawy H. D., Lipsky P. E. Why do we not have a cure for
rheumatoid arthritis?// Arthritis Rheum. – 2002. – Vol. 4 (Suppl. 3).
–P. S297–S301.
[8] O’Dell. Treating rheumatoid arthritis early: a window of
opportunity?// Arthritis Rheum. – 2002. – Vol. 46. – P. 283–285.
[9] Scott D. L. The diagnosis and prognosis of early arthritis:
rationale for new prognostic criteria// Arthritis Rheum. – 2002. – Vol.
46. – P. 286–290.
[10] Pincus T., Gibofsky A., Weinblatt M. E. Urgent care and tight
control of rheumatoid arthritis as in diabetes and hypertension: better
treatment shortage of rheumatology// Arthritis Rheum. – 2002. – Vol. 46.
– P. 851–854.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
