UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПеріодизація історії етики (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3640
Скачало278
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Періодизація історії етики”

 

Античність увійшла в історію етичної науки як початок її становлення.

Тут уперше була зроблена спроба вирішення моральних проблем, а також

обгрунтування власне проблеми моральності (її основ, сенсу,

обов'язковості). Навіть уведення терміна «етика» є заслугою античного

філософа Арістотеля, який створив першу етичну систему і по праву

вважається батьком етичної науки.

 

Аналіз особливостей етичної думки розглядуваного етапу передбачає

розуміння генезису етичного знання, що, в свою чергу, прямо пов'язане з

необхідністю осягнення особливостей античної культури, яка на основі

цивілізації, що сформувалася на той час, зуміла виробити новий тип

відносин між індивідом і соціальною спільністю. Саме цей тип відносин і

послужив вихідною передумовою становлення теоретичної самосвідомості, а

в її межах — етики.

 

Античність, на відміну від типової для східних деспотій зрощеності

природного й соціального, характеризувалася більшою соціальною

детермінованістю всіх сфер культурної життєдіяльності. Навіть релігія

виступала не зоологічним міфологізмом, а обожненням поліса, своєрідним

пантеоном антропоморфних богів. Грецький поліс як певний тип суспільних

взаємозв'язків, що виникли на основі рівноправності вільних громадян,

став своєрідною «моральною субстанцією» суспільства.

 

Загальні особливості античного бачення світу вже не могли поєднуватися з

прийняттям його як божественного й незбагненного, тобто як непродуманої

даності. Універсальність єдиного світопорядку (й на рівні природного, й

на рівні соціального) вимагала встановлення справді закономірного —

космічного закону — логоса. Йдеться про те, Що світовідчуття античної

людини цілком визначалося ідеєю космосу як універсальної

впорядкованості.

 

У системі космологізму відбувається й становлення етичного знання як

способу вирішення завдання впорядкування людської душі, гармонії

мікрокосму та макрокосму. Зауважимо, що осягнення космічної

універсальності єдиного світопорядку здійснювалося в системі доказового

знання про природний закон, що підлягає людському пізнанню. Важливою

особливістю античного бачення світу, яка забарвлювала й етичні уявлення

індивіда, була спрямованість до формування світу за міркою людського.

Саме людина постала вихідним пунктом осягнення світу. Тому й для

античної етики (як і в цілому для античного пізнання) «людська природа»

є основоположною категорією.

 

Наскрізною ж проблемою, що становила предмет.етичних розмірковувань

протягом усього етапу античності, була проблема нормативності людського

існування, котра розглядалася як обгрунтування специфіки людського

способу життя. А варіативність вирішення даної проблеми в античній етиці

відобразила відмінності у вихідних принципах — або домінування

космологізму, або орієнтація на антропологізм та соціологізм. Тут,

однак, слід зауважити, що факт єдності античної етичної думки

виявляється саме в наявності вказаних трьох принципів, які більшою чи

меншою мірою присутні в усіх заявлених етичних позиціях античності.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ