UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторичне виділення моралі у сфері вільного вибору особистості між добром і злом (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1600
Скачало293
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історичне виділення моралі у сфері вільного вибору особистості між

добром і злом

 

Основними поняттями в моралі є «добро» і «зло». В них найповніше

виявляється специфіка моралі на відміну від мистецтва, науки, головними

змістовими орієнтирами яких виступають поняття «прекрасне» та «істина».

Поняття «благо» фіксує наявність родових ціннісних орієнтацій, однак

воно не передбачає наявності особистісно значущої форми при

самоствердженні, що не дає підстави вважати благо і добро тотожними

поняттями. Разом із тим вільна самореа-лізація суб'єкта моральної

культури зберігає своє генетичне первородство з об'єктивним ціннісним

фундаментом людського життя, узагальненим категорією «благо».

Особистість в умовах класичної давнини внутрішньо підпорядкована

ідеалові колективного життя. Розвиток особистості в середні віки веде до

орієнтації на безмежну свободу, та все ж вона ще не виділилася з типових

поведінкових стереотипів. Особистість в умовах Відродження передбачає

передусім усвідомлення своєї особливості, своєї окремої ролі в

загальному культурному середовищі. Для такої особистості характерний

цілий комплекс відмінностей і одиночних ознак, які виділилися з типу й

називаються характером. Особистість немислима без боротьби й тривалого

вироблення особистісних ціннісних орієнтацій свідомості. Тому всі

вказані етапи становлять естафету дедалі зростаючої ролі добра в системі

ціннісних орієнтацій.

 

Вільний вибір людини між добром і злом можливий тільки в межах культури,

лише всередині її. Спілкування і роз'єднання, що не порушує природної

моральності на рівні звичаю і загальних моральних цінностей та ідеалів,

утримують людське життя, за всієї його драматичності й конфліктності, в

межах культури. Моральне й неморальне є результатом вибору людиною між

традиціями й новаторством, старим і новим. Крайні форми аморалізму

(вбивство, зазіхання на життя, честь, гідність людини та її права і т.

п.) є руйнуванням суспільної природи людини, культури, моральності й не

мають ніяких виправдань, хоч би якими цілями вони прикривалися.

 

Суб'єктивна воля стає лише тоді розвинутою сповна, коли виступає сферою

добра; добро ж, у свою чергу, стає дійсним лише в суб'єктивній волі,

завдяки якій воно набуває реальності. Розвиток суб'єкта моральної

культури на основі морального добра передбачає, що: 1) добро виступає

для мене як особлива мета; 2) добро змістовно визначається та

обґрунтовується (що є добро і чому це добро). З цього моменту в

історичному русі почався період, коли про цінність учинку судили вже не

лише за його наслідками, а й значною мірою за намірами, що виступали

джерелом і передісторією вчинку. Причому весь період зростання та

розвитку індивідуально-особистісних якостей водночас був процесом

поглиблення моральної свідомості внутрішніх основ учинку, зростання

цього фактора в культурі. Процесом внутрішнього визначення добра є

совість.

 

Об'єктивна необхідність морального спілкування набуває законодавчого для

волі характеру, коли стає внутрішньо осягнутим добром. Дана необхідність

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ