UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСутність, структура і функції моралі проблема людини в етичних дослідженнях (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3968
Скачало445
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ МОРАЛІ ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ В ЕТИЧНИХ

ДОСЛІДЖЕННЯХ

 

Як уже зазначалося в першому розділі, проблема людини вплетена в

проблематику етики і в своїх вирішеннях є фундаментом для визначення

етики як філософської дисципліни, осмислення сучасних орієнтацій у

розвитку етики, розгляду їхніх методологічних підвалин.

 

Філософське розуміння сенсу людського буття, виражене в гранично

абстрактних поняттях світоглядного рівня, виступає теоретичним

підґрунтям для тлумачення моральності. Осмислення людської сутності,

способів її існування визначає межі бачення й витлумачення моральності.

Звернувшися до найпростішого елемента в структурі моральної діяльності,

йдучи від правил поведінки до норм, а від них — до моральних цінностей і

таким чином до самої її основи — суспільної сутності людини, ми дістали

можливість розглянути моральність як спосіб безпосереднього вияву

суспільної сутності людини, спосіб її існування. Тільки так удається

побачити в ціннісному змісті моралі джерело своєрідності нормативності

моральної свідомості. Теоретико-методологічне значення проблеми людини

для етичних досліджень було розкрите також при розгляді двох тенденцій у

розвитку сучасної етики.

 

Філософські знання про людину, її сутність стали нині й причиною

занепокоєння вчених світу непомірними претензіями редукціонізму —

наукового методу так званої «точної науки» '. Уявляючи спосіб аналізу

об'єктів шляхом розчленування їх на частини та зведення до простих

формалізованих систем, вимірюваних кількісно, підтверджуваних

експериментально, редукціонізм вийшов за межі, позначені предметом цих

наук 2, здобув поширення в науках про людину, зокрема в етиці. Вказаний

процес вплинув на розуміння сутності теоретичного пізнання в етиці.

 

Людина — система, котра відрізняється від предмета «точних» наук не

тільки значно більшою складністю, а й якісно. Прояви людини, виражені в

таких поняттях, як суспільність, людяність, духовність, почуття, думки,

творчість і багатьох інших, не піддаються розчленуванню на прості

елементи, доступні формалізації, кількісному вимірові.

 

Внаслідок же застосування в етиці редукціоністських поглядів і засобів

відбувалося викривлення уявлень про моральність, природне при

неможливості осягнути й виразити її зміст, вихолощування з визначень

моральності її специфіки. Наприклад, моральна свідомість, виражена в

своєму розвитку у формі духовних почуттів (совісті, гідності, обов'язку,

добра та інших, основою яких є почуття спільності), котрі не мають

природних джерел і суспільні за своєю природою, недоступна аналізові

методом редукціо-нізму.

 

Спроби розчленування моральної свідомості привели до механічного

розчленування її на раціональне та емоційне, до тлумачення раціонального

як суті суспільного прояву індивіда, його позитивної оцінки з точки зору

здорового глузду. Емоційне ж тлумачилося безвідносно до його розвитку,

тобто до рівня духовних почуттів, на якому останні «стають теоретиками».

Взяте в його найпростішому вираженні емоційне або біологізувалося, або

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ