UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтруктура моралі (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3376
Скачало408
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Структура моралі

 

У підході до моралі як до діяльності, в основі інтерпретацій морального

способу освоєння людиною дійсності, у витлумаченні системи, в якій

розкривається її специфіка, елементів і характеру їхнього зв'язку

криються уявлення про моральне відношення. Значення, в якому виступає

поняття «моральне відношення» для етичної теорії діяльніс-ної сутності

моралі, його ключова роль для даної наукової інтерпретації моральності

зумовили функціональну багатозначність цього поняття в науці.

 

Принцип діяльнісного підходу до моралі, і в його вираженні на

емпіричному рівні осмислення моральності, і в теоретичному усвідомленні

його методологічного значення для вивчення моральності, завжди пов'язує

уявлення про моральне з відношеннями. В свою чергу тлумачення відношень

людини зі світом, те, в якій мірі в теорії відношень виражена їхня

діяльна сутність, визначає розуміння морального відношення, його місця

та ролі в моральній діяльності. Наприклад, розглянуте вище застосування

редукціо-нізму — методу «точних наук» — у вивченні предметно-змістових

відношень, дало викривлене уявлення про їхню своєрідність. Така доля

спіткала й моральне відношення. Жива безпосередність здійснюваного в

творчості людяності існування суспільних індивідів визначає безмежність

морального відношення, його всюдисущий і всепроникний характер,

вимірюваний відношенням до родової суспільної людської сутності. Не

піддаючись розчленуванню на частини, не змінюване кількісно, моральне

відношення формалізувалося за зовнішніми ознаками як суб'єктно-суб'єктне

відношення. Безвідносно до визначення суб'єкта моральної діяльності,

предмета, способу, яким цей предмет освоюється, і продукту освоєння

моральне відношення розглядалося як оцінне, одномоментне, поза

перспективою його діалектичного розвитку до моралі. Таким чином,

моральне відношення опинилося відітнутим від моралі, постало як елемент,

опосередковуючий зв'язок моралі (форми суспільної свідомості) з

діяльністю (тлумаченою як поведінка), реалізованою індивідом за

перевагою при виборі поведінки з позицій інтеріоризованої ним моралі.

 

Отже, з предметно-змістового відношення індивідів, яке в своєму

саморозвитку підносилося до вираження загального в моралі, моральне

відношення перетворювалося на оцінне. Воно розглядалося не як цілісний

організм, із якого виростала мораль, а як її частина, елемент довільно

модельованої структури, керований через мораль, струк-туровану з

позаморальних джерел, безвідносно до їх знаходження та розкриття їхньої

ролі в «саморусі» моралі. В цьому зв'язку всепроникний характер

моральності з наслідку, в якому проявлялася специфіка морального

відношення, перетворювався на його основу, на доказ оцінного, а не

змістового характеру морального відношення. Те, що моральність проймає

всі сфери життєдіяльності, виступало підставою для заперечення

предметного характеру морального відношення, його змістової специфіки,

яка зводилася до поведінки згідно з нормами моралі.

 

Не менше значення у вихолощуванні моралі як родової діяльності людини, у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ