UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМікросомне окиснення (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось612
Скачало147
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Мікросомне окиснення”

 

Ферментативні реакції біотрансформації відбуваються переважно в

ендоплазматичній сітці (ретикулумі) гепатоцитів. Перетворення лікарських

речовин у гепатоцитах відбувається у дві фази (етапи). У першій фазі

відбуваються окисно-відновні реакції, які каталізуються ферментними

системами ендоплазматичної сітки. При цьому лікарська речовина може

втрачати свої первинні фармакологічні властивості. У другій фазі

відбуваються реакції синтезу, або утворення, парних сполук (кон'югація).

Тобто метаболіт, що утворився, зв'язується з різними радикалами

(глюкуронової, сірчаної або оцтової кислот, гліцином тощо), утворюючи

молекулярну форму, яка видаляється з організму.

 

Метаболізм лікарських речовин у мембранах ендоплазматичної сітки

гепатоцитів відбувається за допомогою поліферментної системи

окисно-відновних ферментів, тобто мікросомних оксидаз змішаної функції.

Основне значення у цих реакціях має цитохром Р-450, а також

нікотинамідні коферменти, флавопротеїди, цитохром В5 та ін. Назва

ферментної системи пов'язана з тим, що при диференціальному

центрифугуванні тканинних гомогенатів печінки елементи ендоплазматичної

сітки гепатоцитів (чи інших клітин), що мають ферментативну активність,

виділяють у вигляді мікросомної фракції.

 

Реакції мікросомного окиснення:

 

1. Ароматичне гідроксилювання (фенобарбітал, бутадіон, аміназин, кислота

саліцилова, лідокаїн та ін.).

 

2. Дезамінування (тирамін, фенамін, гістамін).

 

3. Дезалкілювання (кофеїн, іпроніазид, іміпрамін).

 

4. Ациклічне гідроксилювання (барбітал, мепробамат, хлоралгідрат).

 

5. Сульфоокиснення (диметилсульфоксид).

 

6. Реакції відновлення (хлороформ, метоксифлуран ).

 

Першим компонентом у ланцюгу оксидного гідроксилювання є НАДФН-залежний

флавопротеїд з молекулярною масою 70 000 D.

 

Як другий, проміжний, компонент мікросомного дихального ланцюга, що

передає електрони з флавопротеїду на цитохром Р-450, може функціонувати

цитохром В5.

 

Кінцевою ланкою в ланцюзі мікросомного гідроксилювання є цитохром Р-450,

що має властивість у відновленій формі утворювати комплекс з CO з

максимумом поглинання при 450 нм. Цитохром Р-450 у системі «Оксидного

гідроксилювання виконує дпгфункції:

 

1) ажязуг гідрофобні субстрати;

 

2) активує молекулярний кисень, який бере участь у процесі

гідроксилювання.

 

Останніми роками проведено дослідження з вивчення реакції цих ферментів

на екзогенні хімічні впливи. Встановлено, що чимало лікарських засобів і

серед них біологічно активні сполуки, а також токсичні речовини,

канцерогени, пестициди та інші сприяють підвищенню активності

мікросомного окиснення шляхом стимуляції індуктивного синтезу цитохрому

Р-450 та інших компонентів мікросомного дихального ланцюга. Внаслідок

субстратно неспецифічності ферментів оксидного гідроксилювання їх

індукція супроводжується активізацією метаболізму значної кількості

лікарських і токсичних сполук, що сприяє розвитку толерантності до цих

хімічних речовин.

 

Нині відомо понад 250 різних за хімічною будовою і біологічними

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ