UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваН-холіноблокуючі засоби гангліоблокуючі засоби (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1569
Скачало140
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Н-холіноблокуючі засоби гангліоблокуючі засоби.

 

Препарати цієї групи блокують проведення нервових імпульсів у синапсах

симпатичних і парасимпатичних вузлів, знижують загальний тонус

автономної нервової системи. Водночас пригнічується ендокринна функція

мозкової речовини надниркових залоз, внаслідок блокади

н-холінорецепторів хромафінних клітин, зменшення синтезу і надходження у

кров адреналіну, а також блокуються хеморецептори сонних клубочків, з

наступним зменшенням рефлекторних збуджувальних впливів на дихальний і

судиноруховий центри довгастого мозку.

 

Переважна більшість гангліоблокаторів належить до біс-четвертинних

амонієвих (метонієвих) сполук (бензогексоній, пентамін, гігроній),

причому для гангліоблокуючої дії має значення відстань між двома

четвертинними атомами азоту (оптимальною є відстань 0,6 — 0,7 нм). Проте

четвертинна структура не є обов'язковою передумовою гангліоблокуючої

дії, оскільки аналогічні ефекти викликають і деякі третинні аміни,

наприклад, пірилен. Ган-гліоблокатори як конкурентні антагоністи

ацетилхоліну з нульовою внутрішньою активністю, перешкоджають взаємодії

медіатора та інших н-холіноміметиків з н-холінорецепторами автономних

вузлів, хромафінних клітин надниркових залоз і хеморецепторів сонного

клубочка. У великих дозах вони блокують н-холінорецептори центральної

нервової системи і нервово-м'язових синапсів.

 

Блокада н-холінорецепторів симпатичних вузлів спричиняє зниження

артеріального тиску внаслідок зменшення систолічного об'єму крові і

зниження периферичного опору судин, що може призвести до ортостатичного

колапсу. Одночасне «фармакологічне перерізання» парасимпатичних вузлів

викликає низку небажаних ефектів: тахікардію, зниження секреції слинних

залоз (ксеростомія), перистальтики кишок (атонічний запор, обсти-пація),

тонусу гладких м'язів інших органів, розлади сечовипускання, мідріаз і

параліч акомодації з відповідними розладами зору. Деякі гангліоблокатори

(димеколін, пахікарпін) стимулюють скоротливість матки; їх застосовують

у випадках слабкості пологової діяльності.

 

Основним препаратом гангліоблокуючої дії є бензогексоній

(l,6-6ic-(N-TpH-метиламоній)-гексану дибензолсульфонат). Його практично

цінним ефектом є зниження артеріального тиску. У травному каналі

абсорбується повільно і лише частково, тому застосовується переважно

парентерально. Не проникає крізь гемато-енцефалічний та плацентарний

бар'єри. Після внутрішньовенного введення впродовж першої доби з сечею

виводиться близько 90 % прийнятої дози препарату. Бензогексоній належить

до гангліоблокаторів тривалої дії (3 — 4 год). Після повторного

застосування ефективність його зменшується. Він має здатність до

кумуляції.

 

Застосовується при гіпертензивній хворобі І і II ступеня, облітеруючому

ендар-териті і спазмі периферичних судин, при кишковій, печінковій і

нирковій кольці, бронхіальній астмі, набряку легень, для керованої

артеріальної гіпотензії.

 

Найсерйознішим ускладненням може бути ортостатичний колапс.

 

За хімічною будовою і фармакологічною дією подібним до бензогексонію є

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ