UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗасоби для наркозу (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3359
Скачало231
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“ЗАСОБИ ДЛЯ НАРКОЗУ”

 

Засоби для наркозу — це лікарські речовини органічної та неорганічної

природи, які при взаємодії з нервовими клітинами мозку викликають стан

наркозу. Наркоз (грец. narke — присипляти, заціпеніти), або загальна

анестезія (грец. а, an — негативна частка; aisthesis — відчуття) — це

оборотне, тимчасове гальмування функцій центральної нервової системи

(ЦНС), яке виявляється відсутністю свідомості, втратою больової та інших

видів чутливості, зниженням рефлекторної збудливості і розслабленням

скелетних м'язів за збереження життєво важливих функцій — дихання і

кровообігу.

 

Історія сучасного хірургічного наркозу починається з 16 жовтня 1846 р. У

цей день за пропозицією Мортона (зубний лікар) і Джексона (хімік)

відомий хірург професор Уоррен у присутності великої кількості студентів

та лікарів Масачусетського головного госпіталю (США) провів хірургічну

операцію видалення пухлини з використанням ефіру як засобу для наркозу.

 

Результати цієї успішної демонстрації після короткого періоду сумнівів і

перешкод сприяли швидкому введенню загальної анестезії в хірургію.

 

Першу операцію під наркозом ефіром у Росії було проведено вже 7 лютого

1847 р. у Москві професором Ф. І. Іноземцевим. А 14 лютого в Петербурзі

М. І. Пирогов цілком безболісно протягом 1-2 хв ампутував у жінки

молочну залозу, уражену пухлиною. Майже одночасно ефір під час операцій

застосували Т. Л. Ванцетті в Харкові (12 і 14 лютого 1847 р.) і В. А.

Караваев у Києві (18 лютого 1847 p.). Результати спостережень були

обнадійливими настільки, що стали основою для створення медичної ради

при Міністерстві внутрішніх справ для організації досліджень наркозу в

Росії. М. І. Пирогов і О. М. Філомафітський (ректор Московського

університету) спільно дослідили дію ефіру і відкритого в 1847 р.

хлороформу на головний, спинний мозок і периферичні нерви.

 

З часу першого успішного використання ефіру і хлороформу наркозну дію

було виявлено у сотень хімічних речовин, однак тільки деякі з них

витримали випробування часом і знайшли застосування в анестезіології.

 

Класифікація. Засоби для наркозу належать до різних класів хімічних

сполук (органічні й неорганічні, ациклічні, гетероциклічні, ароматичні,

аліфатичні). Серед них є гази й рідини, тверді речовини.

 

З точки зору практичного застосування засоби для наркозу поділяють на

групи залежно від шляху їх введення в організм.

 

1. Засоби для інгаляційного наркозу.

 

а) рідкі леткі речовини (ефір для наркозу, фторотан, енфлуран,

ізофлуран);

 

б) газоподібні речовини (діазоту оксид).

 

2. Засоби для неінгаляційного наркозу (тіопентал-натрій, гексенал,

пропанідид, натрію оксибутират, кетамін, мідазолам, пропофол).

 

Феноменологія наркозу. Згідно з відомим висловлюванням С. П. Федорова,

«кожен із нас, потрапляючи на операційний стіл, має повне право вимагати

нічого не бачити, нічого не відчувати і нічого не знати про те, що з ним

роблять». Усі засоби для наркозу, незважаючи на істотні відмінності за

хімічною структурою, фізико-хімічними властивостями і незалежно від

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ