UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗасоби для інгаляційного наркозу (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1150
Скачало185
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ЗАСОБИ ДЛЯ ІНГАЛЯЦІЙНОГО НАРКОЗУ

 

Викликати стан загальної анестезії можна вдиханням засобів для наркозу

— летких рідин, які легко переходять у пароподібний стан, а також

інгаляцією газоподібних речовин. Використання засобів для наркозу дає

змогу створювати у вдихуваному повітрі потрібну регульовану концентрацію

їх. Потрапляючи в альвеоли, анестетична речовина проникає у кров і

одночасно виділяється через легені. Швидкість настання наркозу і

виведення з нього залежить від розчинності анестетичної речовини в

крові, а також від рівня апаратури.

 

Чим менший коефіцієнт розподілу кров /газ, тим швидше настає стан

наркозу (діазоту оксид, ізофлуран, фторотан), і навпаки (метоксифлуран,

ефір для наркозу). Із крові анестетична речовина надходить у тканини

відповідно до коефіцієнта кров/тканина.

 

Сьогодні ні один із використовуваних засобів для інгаляційного наркозу

не є «ідеальним».

 

Вважають, що засоби для наркозу повинні мати приємний запах, не

ушкоджувати клітинні структури, не порушувати гомеостаз, не викликати

ускладнень, мати достатню розчинність у крові і тканинах, забезпечувати

швидке введення в наркоз і пробудження, тобто викликати легко керований

наркоз достатньої глибини і тривалості.

 

Ефір для наркозу (етиловий, чи діетиловий, ефір) — летка, із своєрідним

специфічним запахом, пекуча на смак, легкозаймиста рідина з температурою

кипіння 34-35 °С; 1 мл рідкого ефіру під час випаровування утворює 230

мл пари.

 

ФАРМАКОКІНЕТИКА. Позитивною якістю ефіру для наркозу є велика широта

терапевтичної (наркотичної) дії (від 0,4 до 2 г/л у крові), швидке

виведення з організму за достатньої вентиляції легень і пов'язане з цим

порівняно просте керування глибиною наркозу. В організмі розподіляється

нерівномірно, більше — у тканинах мозку. Не піддається біотрансформації:

90 % виділяється в незміненому вигляді легенями, решта —через нирки,

шкіру, травний канал. Подача об'ємної частки 2-3 % парів ефіру для

наркозу в періоді підтримання викликає анальгезію, 3-4 % — поверховий

наркоз, 5-6 % — виражений (глибокий) наркоз (ІІІ2—ІП3). При цьому для

хірургічного наркозу потрібно мати вміст ефіру в крові 1100-1300 мг/л.

 

Фармакодинаміка. Під впливом ефіру для наркозу артеріальний тиск

змінюється мало, частота скорочень серця зростає. У стадії глибокого

наркозу пригнічувальна дія на міокард компенсується посиленням продукції

адреналіну і норадреналіну, проте чутливість серця до катехоламінів не

змінюється. Ефір не має різкого ушкоджувального впливу на паренхіматозні

органи, сприяє розслабленню скелетних м'язів.

 

Побічна дія. Недоліком ефіру для наркозу є неприємне для хворого і

тривале (15-20 хв) введення в наркоз з вираженим збудженням. Останнє

зумовлено, по-перше, подразнювальною дією ефіру на рецептори верхніх

дихальних шляхів, по-друге, безпосереднім впливом на рухові структури

центральної нервової системи. Подразнювальна дія ефіру для наркозу на

слизові оболонки може викликати блювання, а в післянаркозний період —

сприяти виникненню бронхопневмонії. Пригнічує функцію нирок

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ