UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗасоби для неінгаляційного наркозу (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1589
Скачало160
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ЗАСОБИ ДЛЯ

 

НЕІНГАЛЯЦІЙНОГО НАРКОЗУ

 

Неінгаляційний наркоз досягається парентеральним, рідше ентеральним

введенням засобів для наркозу.

 

Уперше неінгаляційний наркоз був запроваджений у 1847 p. M. І.

Пироговим, який запропонував ректальний метод наркозу ефірно-масляною

сумішшю. У 1902 р. М. П. Кравков запропонував внутрішньовенно вводити

гедонал. Неінгаляційний наркоз набув значного поширення після введення у

практику похідних барбітурової кислоти, стероїдів, позбавлених

гормональних ефектів, і особливо після синтезу кетаміну й аналогів

природних метаболітів.

 

Із парентеральних шляхів введення засобів для наркозу найбільше

поширення має внутрішньовенний.

 

Перевагами неінгаляційного (внутрішньовенного) наркозу є швидке настання

наркотичного сну, слабко виражена стадія збудження, як правило,

відсутність нудоти і блювання, а також безпечність для оточуючих: ці

препарати не є вибухонебезпечними, не забруднюють повітря операційної,

їх можна ширше використовувати для комбінованого наркозу.

 

Недоліком неінгаляційного наркозу є утруднення контролю за його глибиною

і тривалістю.

 

Класифікація. Препарати для неінгаляційного (внутрішньовенного) наркозу

за тривалістю дії після одноразово введеної дози поділяють на засоби:

 

а) короткочасної дії (до 10-15 хв) — кетаміну гідрохлорид, пропанідид

(сомбревін), пропофол (диприван);

 

б) середньої тривалості (20-50 хв) — тіопенталнатрій, гексенал;

 

в) тривалої дії (60 хв і більше) — натрію оксибутират.

 

Кетаміну гідрохлорид — 2-(метил-аміно)-2-(2-хлорфеніл)-циклогексанону

гідрохлорид — препарат феніллідинового ряду.

 

ФАРМАКОКІНЕТИКА. При внутрішньовенному введенні (2-3 мг/кг) ефект настає

через 20-60 с і триває 5-10 хв, а при внутрішньом'язовому — через 2-6 хв

і триває 15-30 хв. Для підтримання анестезії вводять 1/2-1/4 початкової

дози. Біотрансформація препарату відбувається в печінці. Виводиться з

організму нирками (91-96 %) у вигляді чотирьох малоактивних метаболітів

уже в першу добу. Т1/2 близько 2 год.

 

ФАРМАКОДИНАМІКА. Після введення одноразової дози розвивається стан

наркозу — повна анальгезія у поєднанні з амнезією. Міорелаксація слабко

виражена, можуть спостерігатись мимовільні рухи кінцівок. Ковтальний,

гортанний, кашльо-вий рефлекси зберігаються і навіть посилюються.

Препарат дещо підвищує артеріальний тиск, збільшує кількість серцевих

скорочень. Може спостерігатись cad лівація. Підвищується внутрішньоочний

і і внутрішньочерепний тиск. Ритм дихальних рухів і просвіт бронхіол не

змінюються. Під час введення у наркоз і виходу з нього можуть виникати

марення, галюцинації і неприємні сновидіння. Анальгезія після наркозу

спостерігається протягом 6-8 год.

 

Така клінічна картина наркозу кетаміну гідрохлоридом інколи позначається

терміном «дисоціативна анестезія». Це 1 означає, що речовини, подібні до

нього, пригнічують одні утворення мозку (сім частий утвір середнього і

проміжного] мозку) і збуджують інші (лімбічна система, кора великого

мозку). Механізм основних клінічних проявів дії кетаміну такий:

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ