геодезія
Контрольна робота
1. Поняття земель житлової і громадської забудови. 2. Призначення і
зміст кадастру населених пунктів
План
1. Поняття земель житлової і громадської забудови
2. Призначення і зміст кадастру населених пунктів
Список використаної літератури
1. Поняття земель житлової і громадської забудови
Землі житлової та громадської забудови займають всього 11,5% земельного
фонду країни, але мають велике значення, оскільки на цій території
проживає все населення, розміщені виробничі, адміністративні,
культурно-побутові підприємства, організації й установи. Населений пункт
s це первинна одиниця розселення людей в межах даної забудованої
ділянки, яка постійно або сезонно використовується для проживання людей.
Землі житлової і громадської забудови поділяються чинним законодавством
на міста і селища.
У населених пунктах першочергове значення мають ті характеристики
земель, які пов’язані з будівництвом і експлуатацією житлового та
промислового фонду. Земельний фонд населених пунктів повинен відповідати
дещо іншим вимогам, ніжу сільськогосподарському виробництві, хоча не
виключена можливість використання земель за їх прямим призначенням (в
окремих випадках).
До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в
межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової
забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального
користування [ст. 38 Земельного Кодексу України (ЗКУ)].
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється
відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної
документації, плану – земельно-господарського устрою з дотриманиям
державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови
[ст. 39. ЗКУ).
Громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів
місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або
надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування
житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в
межах норм, визначених земельним кодексом України. Понад норму
безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні
ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами [ст.40 ЗКУ].
Житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за
рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування
земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються
безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який
встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації
[ст.41 ЗКУ]. Житлово-будівельні (житлові) та гаражно-будівельні
кооперативи можуть набувати земельні ділянки у власність за
цивільно-правовими угодами.
Земельні ділянки, на яких розташовані багато-квартири і житлові будинки,
а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території
державної або комунальної власті, надаються в постійне користування
підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими
будинками. У разі приватизації громадянам багатоквартирного житлового
будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у
власність або надаватись у користування об’єднанню власників. Порядок
використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні
житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові
території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація
земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки,
а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території,
визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу,
мікрорайону та відповідної землевпорядної документації [ст.42 ЗКУ).
Основним завданням кадастру земель населених пунктів є отримання
інформації, її обробка і видача даних про кількісний та якісний склад
земель. їх юридичний статус, форми власності, функціональне призначення.
Основними об’єктами кадастру земель населених пунктів є земельні
ділянки, для яких наводяться дані про їх власників чи користувачів,
місцеположення, геометричні розміри, юридично-правовий статус,
функціональне використання, їх економічну оцінку.
Об’єктом земельного кадастру в населених пунктах є всі землі, які
перебувають у межах цих поселень. Межа району, села, селища, міста,
району у місті s це умовно замкнена лінія на поверхні землі, що
відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від
інших територій.
Межа району, села, селища, міста у місті – це умовно залежна лінія на
поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста
району у місті від інших територій.
Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і
змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до
техніко-економічного обгрунтування їх розмірів, генеральних планів
населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району села,
селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права
власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх
вилучення (викуп) відповідно до Земельного кодексу України [ст. 173
ЗКУ]. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається
Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки
Крим, обмежених Київської чи Севастопольської міської рад.
Рішення про встановлення і зміну меж сіл. селищ приймаються Верховною
Радою Автономної республіки Крим, обласними, Київською чи
Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних
сільських, селищних рад.
Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається
міською радою за поданням відповідних районних у містах рад [ст. 1 74
ЗКУ].
Межі адміністративно-територіальних утворень встановлюються в порядку та
відповідно до закону [ст. 175 ЗКУ]. Межі адміністративно-територіальних
утворень посвідчуються державним актом України. Форма та порядок видачі
державного акта України на межі адміністративно-територіального
утворення встановлюються Верховною Радою України.
Землі населених пунктів за своїм використанням і цільовим призначенням,
залежно від регіонів і природних умов, мають різноманітне
співвідношення. Найвищий рівень забудованості і інтенсивності
використання земель є у великих містах, де природне середовище
використовується на декількох рівнях, що створює дефіцит вільної землі.
В сільській місцевості характер забудови, в основному, садибний, і
частина земель у межах поселень використовується для
сільськогосподарського виробництва.
2. Призначення і зміст кадастру населених пунктів
Призначенням державного земельного кадастру населених пунктів є
забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і
організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин
щодо раціонального використання та охорони земель, визначення розміру
плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю
за використанням земель і охороною земель, економічного та екологічного
обгрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.
Основне завдання ведення державного земельного кадастру в населених
пунктах є таким:
забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки населеного
пункту;
застосування єдиної системи просторових координат та систем
ідентифікації земельних ділянок населених пунктів;
запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та
забезпечення її достовірності в населених пунктах.
Планомірне і раціональне використання земель населених пунктів
досягається через управління цими землями, зокрема, при розв’язанні
питань планування і забудови, зумовлених рівнем розвитку продуктивних
сил, характером виробничих відносин. Управління здійснюється у таких
архітектурно-планувальних формах, як схема районного планування,
генеральний план, проект детального планування, правила забудови, проект
земельно-господарського впорядкування території. Вони мають важливе
практичне значення для регулювання землекористування в населених
пунктах. Для виконання архітектурно-планувальних робіт щодо
прогнозування використання земель і перспективного розвитку населених
пунктів необхідно мати вихідну інформацію про сучасний правовий,
природний та господарський стан земель. Така інформація забезпечується в
процесі проведення земельного кадастру.
Земельний кадастр населених пунктів є складовою частиною державного
земельного кадастру країни. Державний земельний кадастр повинен
забезпечити вивчення земельного фонду всіх населених пунктів – сіл,
селищ і міст.
З ростом кількості та розмірів населених пунктів актуальним стає питання
управління будівництвом у селах, селищах і містах з метою задоволення
запитів населення, яке там проживає. Тут доречно нагадати, що земля у
населених пунктах є просторовим операційним базисом. Не є виключеним її
використання як головного засобу виробництва – для ведення особистого
підсобного господарства, садівництва, городництва і тваринництва.
Значення верхнього родючого шару грунту для міського будівництва не є
таким великим, як для земель сільськогосподарського призначення.
Зрозуміло, що для скверів, парків, газонів потрібен родючий грунт, але
його не так складно отримати при будівництві, зберігаючи і переміщаючи
верхній гумусовий шар.
Список використаної літератури
1. Козьмук П.Ф. Наукові основи реформування земельних відносин у містах
// Землевпорядний вісник. – 1999. – № 4 (8). – С.38-43.
2. Ступень М.Г., Гулько Р.Й., Микула О.Я., Шпік Н.Р. Кадастр Населених
пунктів. Підручник. – Л., “Новий світ”, – 2004.
PAGE
PAGE 9
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
