Реферат на тему:
Віконні та дверні блоки. Різновиди, конструкції, технічні умови
Конструкції вікон та дверей
При конструювали столярних виробів потрібно зважати на те, що виріб має
мати гарний зовнішній вид, бути міцним, стійким, довговічним,
відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.
Конструктивні елементи, що входять в склад виробу, мають бути
максимально уніфіковані, а розміри їх підібрані з врахуванням
використання стандартних видів сировини і матеріалів.
Вікна. При конструюванні вікон слід знати загальні вказівки до
конструювання віконних переплетень (рамок) і коробок; визначити
необхідну площу вікна для будинку; встановити потрібний розмір вікон;
вибрати за стандартом тип блоку; якщо за умовами виробництва стандартні
вікна підібрати не можливо, потрібно підібрати схему переплетення і
розробити робочі креслення.
Найменша площа віконних переплетень (рам) визначається світлотехнічними
нормами. Світлова площа має становити від 1/5 до 1/8 площі підлоги
приміщення.
Досить істотне значення мають правильно підібрані віддалі між рамами. У
рамах без наплаву і з наплавом, встановлених в окремі коробки і які
відчиняються всередину приміщення, віддаль між ними встановлюється від
95 мм. У спарених віконних рамах віддаль між склом має бути 54 мм.
Стулки бувають з наплавом, тобто напуском на бруски коробки, який
утворює більш щільний притул і закриває щілини, утворені між стулкою і
коробкою. Наплав роблять у внутрішніх або в обох рамах.
Для віконних рам із наплавом розміри внутрішньої рами роблять більшими,
ніж зовнішньої приблизно на 75…100 мм, а без наплаву приблизно на 50
мм.
Різницю між розмірами внутрішніх і зовнішніх рам називають світанням.
Роздільні віконні блоки з двома рядами скління складаються з коробки, в
якій навішені рами, що відчиняються в один або у різні боки.
Віконні блоки зі спареними рамами складаються зі зовнішньої і
внутрішньої рам. навішаних упритул одна до одної на завіси, а внутрішня,
крім того, на завіси до коробки. З’єднані між собою стяжками рами мають
вигляд однієї рами, достатньо жорсткої.
Кутові з’єднання віконних рам, зазвичай, виконуються на двох прямих
шипах, а з’єднання горбильків з обв’язкою і кватиркових брусів – на один
шип.
Місця, кутових з’єднань у доповнення скріплюється нагелями. Зовнішні
стулки кріпляться металевими кутниками.
Двері, Перед проектуванням дверей потрібно визначити розміри дверного
полотна, вони залежать від:
– призначення будинку ї його приміщень;
– пропускної можливості дверей із врахуванням перенесення речей;
– висоти поверхів і приміщення;
– архітектурного оформлення приміщення і будинку.
У всіх випадках потрібно враховувати, що двері шириною полотна менше 650
мм незручні для проходу людей і перенесення предметів, а двері шириною
полотна більше 1000 мм важкі і займають велику площу під час відчинення.
Конструкцію та розміри зовнішніх і внутрішніх дверей вибирають або
проектують із врахуванням виду будівництва, архітектурного оформлення.
Відповідно до цих обставин вибирають профілі розкладок, горбильків і
лиштви, а також і розміри дверних приладів.
Розміри брусків обв’язки дверей у перерізі, серединок, горбильків
визначаються із врахуванням стандартної товщини пиломатеріалів. Профілі
деталей дверного полотна і коробки вибираються відповідно до способу
виробництва.
Двері рамкової конструкції з тахлями мають меншу вагу, проте вартість їх
виготовлення значно вища від, вартості щитових дверей.
Кутові з’єднання обв’язок дверних полотен рамкової конструкції при
товщині брусків 44…64 мм виконуються на два шипи, а при більшій
товщині – на три шипи; в обох випадках з використанням клею і нагелів.
Тахля у внутрішніх дверях має бути товщиною не менше 8 мм. Щитові тахлі
зовнішніх і внутрішніх дверей мають бути товщиною не менше 18 мм.
Тахлі з’єднуються з обв’язкою дверей в шпунт, в четверть, в шпунт і
четверть, в шпунт з розкладкою та ін.
Притвори в дверях можуть бути з нащільною планкою. Щоб правильно
спроектувати або вибрати конструкцію дверного блоку, необхідно
користуватися державними стандартами.
Коробки для дверей виготовляються із цілих або склеєних брусків, із
пластмаси, металу або пресованих відходів із деревини.
Коробки без порогу розшиваються знизу монтажною дошкою, яка прибивається
цвяхами до торця вертикальних брусків.
Вимоги до конструювання сучасних конструкцій столярних виробів із
тришарового клеєного брусу, ПВХ, алюмінію та ін. матеріалів будуть
розглянуті нижче.
Розміри і якість дверних приладів мають відповідати вимогам чинних
стандартів на ці прилади.
ДВЕРНІ БЛОКИ ТА ЇХ РІЗНОВИДИ
Основні вимоги, що ставляться до дверних блоків
Дверні блоки – невід’ємний елемент будь-якого будинку, незалежно Я від
його функцій і конструкції.
Експлуатаційні вимоги до дверей диктуються їх призначенням. Двері, в JH
першу чергу, мають ізолювати приміщення від холодних потоків повітря,
запахів, звуків, атмосферних опадів та ін.
Двері, як і вікна, повинні мати величину потрібного опору теплопередачі
та повітряної проникності.
Довговічність дверей встановлюється за групами будинків від 10 до 50
років. Показники надійності та міцності дверей та вікон регламентуються
державним стандартом (тема 4, табл. 4.7). Так, показник надійності
дверей (напрацювання на відмову при відчиненні та зачиненні):
– 2500 циклів (кімнатні);
– 5000 циклів (вхідні).
Основні показники міцності дверних блоків:
– опір відриву завіс, 100 кгс;
– опір обшивки і личківки розриву чи зім’яттю, 15 кгс;
– опір статичному згину, 150 кгс;
– опір удару, 60 кгс;
– опір відриву запірних приладів і ручок від 90 до 130 кгс.
Граничні відхилення від номінальних значень вільних і спряжених розмірів
виробів, їх складальних одиниць і деталей не мають перевищувати
розмірів, встановлених державним стандартом.
Допускається виготовляти деталі дверей клеєними за товщиною, шириною і
довжиною відповідно до ДСТУ. З’єднання з довжиною шипа до 10 мм
допускається у всіх деталях без обмеження місця їх розташування і не
допускається в кутових з’єднаннях на віддалі менше 150 мм від них.
З’єднання по довжині з довжиною шипа більше 10 мм не допускаються: у
виробах з прозорим опоряджуваним покриттям, у місцях встановлення
врізних приладів, кріпильних деталей та ін.
Згідно зі стандартом встановлені параметри міцності клейових з’єднань
не менше, МПа (кг/см2):
– на згин при з’єднанні по довжині на зубчасті шипи:
деталей рамок, стулок, фрамуг – 26 (260); деталей коробок – 20 (200);
– на сколювання вздовж волокон при склеюванні деревини за товщиною і
шириною – 4 (40);
– кутових шипових з’єднань:
рамок, стулок, фрамуг – 0,6 (6); коробок – 0,4 (4).
Технічними вимогами стандарту встановлено значення вологості деревини
деталей, шорсткості та інші параметри.
Конструктивні особливості дверей визначаються їх призначенням,
властивостями використаних матеріалів, технічними можливостями
виробництва.
Для виготовлення дверних блоків використовують натуральну деревину,
деревні плити, фанеру, листові і профільовані погонажні полімерні
матеріали, металевий прокат і алюмінієвий профіль, клейові і лакофарбові
матеріали, склоущільнюючі прокладки, дверні прилади, кріпильні елементи
та інші матеріали, що відповідають вимогам стандартів і ТУ на ці
матеріали та вироби.
Функціональною частиною будь-яких дверей є полотно, яке періодично
перекриває дверний проріз. Рухомість полотна забезпечується переважно
повертанням навколо вертикальної крайньої осі з притвором в четверть
коробки, або з повертанням в два боки від плоского пройому (розпашні
двері). У деяких випадках полотну передається горизонтальне переміщення
(розсувні двері). Полотно може бути шторним, гофрованим. Коробки для
навішування
поворотних полотен виготовляються із деревини або металів. Вхідні двері
виготовляються із порогом, кімнатні двері, зазвичай, без порогу.
Встановлений дверний блок у проріз – щілину, яка утворюється між стіною
і коробкою, заповнюють ущільнюючими матеріалами та закривають лиштвою.
Схеми визначення лівих та правих дверей наведено на рис. 5.1.
Класифікація дверей для житлових і громадських будинків.
Технічні умови
Двері класифікуються за такими основними ознаками: – призначенням;
– конструкцією;
– кількістю полотен;
– напрямами і способами відчинення;
– наявністю скління;
– вологостійкістю;
– видом опорядження.
За призначенням двері поділяють на:
– внутрішні;
– зовнішні;
– спеціальні (звукоізолюючі, протипожежні, утеплені та ін.).
За конструкцією двері ділять на:
– двері щитової конструкції із суцільним або дрібно-пустотним
заповненням
полотна;
– двері рамкової конструкції;
– двері г порогом і без порога;
– двері з фрамугою і без фрамуги.
За кількістю дверних полотен:
– однопільні;
Двері залежно від конструкції поділяються на такі типи:
Г – з глухими полотнами;
О – з полотнами із склінням;
К – зі склінням і гойдаючими полотнами;
У – із суцільним заповненням полотен.
Розглянемо, як приклад, типи і конструкцію дверей дерев’яних внутрішніх
для житлових і громадських будинків, а також для адміністративних і
допоміжних будинків і приміщень підприємств різних галузей народного
господарства згідно зі стандартом.
Приклад умовного позначення (рис. 5.3):
– двері зі склінням однопільні для прорізу висотою 21 дм і шириною 10
дм, праві, з порогом:
ДО21-10П ГОСТ 6629-88;
– ті самі глухі двопільні для прорізу висотою 24 дм і шириною 15 дм,
ліві, з порогом:
ДГ24-15ЛП ГОСТ 6629-88;
– ті самі з гойдаючими полотнами для прорізу висотою 24 дм і шириною 19
дм:
ДК24-19 ГОСТ 6629-88;
– двері підсилені із суцільним заповненням полотна для прорізу висотою
21 дм і шириною 9 дм:
ДУ21-9 ГОСТ 6629-88;
– ті самі, полотно безкоробкових дверей типу Г, однопільні для прорізу
висотою 20 дм і шириною 7 дм, ліві, з наплавом:
ПГ20-7ЛН ГОСТ 6629-88.
Деталі дверей допускається виготовляти клеєними за товщиною, шириною,
довжиною. Склеювання деревини за товщиною, шириною має проводитися на
гладку фугу, а по довжині – на зубчасті шипи.
Кутові з’єднання на прямих шипах мають виконуватися за допомогою клею і
кріпитися дерев’яними або профільованими металевими нагелями.
Деталі каркаса щитових полотен мають бути з’єднані по кутах на шипи або
скоби.
Міцність клейових кутових з’єднань мас бути такою:
– коробок – не менше 0.4 МПа;
– об’язок полотен – не менше 0,6 МПа.
Шорсткість лицьових поверхонь дверей:
– під непрозоре покриття – до 200 мкм;
– під прозоре – до 60 мкм.
У двопільних дверних блоках щілина, яка утворюється між полотнами У
притулі, закривається з обох боків нащільниками.
У блоках зовнішніх дверей влаштовують пороги, які покращують теплову і
звукову ізоляцію. Дверні блоки внутрішніх дверей роблять з порогом
(вхідні до квартири) і без порога (міжкімнатні).
Для тепло- і звукоізоляції на блоках вхідних дверей ставлять ущільнюючі
прокладки з пінополіуретану, силікону.
Двері підвищеної вологостійкості виготовляються із деревини хвойних
порід: сосни, ялиці, модрини, кедра. Для виготовлення дверей нормальної
вологостійкості, крім деревини перелічених порід, допускається
використовувати деревину берези, осики, вільхи, липи, тополі та інших
порід, які не поступаються перерахованим за стійкістю до загнивання,
твердості і міцності на згин.
Використання деревини різних порід в одній складальній одиниці не
допускається.
Вологість деталей має бути:
– коробок зовнішніх і тамбурних дверей -12 + 3%;
– коробок внутрішніх дверей і дверних полотен – 9 ± 3 %.
Двері складальної одиниці і деталі мають мати правильну геометричну
форму.
Жолобкуватість деталей не має перевищувати величину граничних відхилень
від номінальних розмірів деталей.
Нешющинність дверних полотен не має перевищувати 0,15%, а в дверях вищої
категорії якості – 0.1% найбільшого їх розміру за висотою, шириною і
діагоналлю.
Неперпендикулярність сторін дверних полотен не має перевищувати 0,8
мм/м, а вищої категорії якості – 0,5 мм/м.
Дій виготовлення дверей використовують також деревні плити, фанеру,
полімерні матеріали, алюмінієвий профіль, клейові матеріали, скло,
скло-пакети, дверні прилади, кріпильні елементи та інші матеріали.
Конструкції дверних блоків
Із всіх конструкцій дверей найбільш поширені два типи: щитові і рамкові
(тахльові).
Для виготовлення дверних полотен використовують суцільні дерев’яні
бруски, тахлі та рейки, смуги ДСП. ДВП, фанери, шпону, паперовий
заповнювач та ін.
Щитові двері – це дерев’яна рамка, зібрана із дерев’яних брусків
перерізом (32…34)х(40…60) мм, які з’єднані у кутах металсішми
скріпками чи на шипах (шкантах), заповнена матеріалами різної
конструкції та личкована з обох боків твердою ДВП чи фанерою, струганим
шпоном, паперово-шаруватим декоративним пластиком, плівкою ПВХ,
декоративним папером.
Щитові двері легкі, мають добру звукоізоляцію, міцні, формостійкі,
гігієнічні, зручні в експлуатації. На виготовлення їх витрачається
незначна кількість матеріалів, переважно низьких сортів.
Дверна коробка має вигляд рамки, призначеної для кріплення дверних
полотен. Дверні коробки бувають з порогом і без нього. Коробку з порогом
складають з двох вертикальних і двох горизонтальних брусків, зв’язаних
між собою шиповим з’єднанням на клею і нагелями. Коробку без порогу
розшивають знизу монтажною дошкою.
Функціональною частиною будь-яких дверей є полотно, яке періодично
перекриває дверний проріз. Рухомість полотна забезпечується переважно
поворотом навколо вертикальної осі з притвором у четверть коробки або
повертанням в обидва боки від площини прорізу. У деяких випадках полотну
надається горизонтальне переміщення.
Дерев’яні зовнішні двері для житлових і громадських будівель (ГОСТ24698)
залежно від призначення поділяються на вхідні і тамбурні типу Н,
службові – типу С, люки і лази – типу П.
Двері типу H роблять щитовими або рамковими (тахльовими).
Двері типів H і С бувають одно- і двопільними, зі заскленими і глухими
полотнами, з порогом чи без нього. Щитові двері повинні бути заповнені
каліброваними за товщиною рейками. Обшиваючи полотна дверей із
зовнішнього боку профільованими рейками по шару пергаменту чи
оцинкованим листовим залізом, використовують для дверей тверду ДВП марки
Т-400 чи фанеру марки ФК. Рейки кріплять до полотна шурупами чи цвяхами
завдовжки 40 мм з антикорозійним покриттям.
У нижній частині полотна дверей типу H захищають дерев’яними планками
завтовшки 16…19 мм або смугами декоративно паперово-шаруватого
пластику завтовшки 1,2…2,5 мм.
Двері склять віконним склом завтовшки 4…5 мм (ГОСТ 1! 1).
Приклад дверей дерев’яних щитових наведено на рис. 5.5.
Дерев’яні внутрішні двері для житлових і громадських будівель залежно
від конструкцій поділяються на такі типи (ГОСТ 6629): Г – з глухими
полотнами; О – із заскленими полотнами; К – із заскленими хитними
полотнами; У – із суцільним заповненням полотен, підсилені для входів до
квартири.
Двері типів Г і О випускають з одно- і двопільними полотнами, з
дрібнопорожнистим (решітчастим) заповненням, з порогом або без нього, з
наплавом або без наплаву, з обкладками чи без обкладок, з коробкою чи
без коробки (рис. 5.6).
Сучасні внутрішні двері щитової конструкції все більше обшиваються
плоскими чи тахльовими плитами ДВП фірми Massonite (Centurion) чи
личкуються пластиками (рис. 5.7, 5.8).
Двері щитові із профільованих чи плоских панелей (полотна)
виготовляються на основі деревноволокнистої плити високої щільності
(MDF) під мітацію деревної текстури. Поверхня полотна має тришарове
покриття екологічно чистою акриловою емаллю або ламінатами. При
виготовленні дверного полотна використовується рамна обв’язка із
бездефектних брусків хвойних порід деревини, зрощених за довжиною на
мікрошип.
Дверний блок комплектується універсальною дверною коробкою із MDF
(деревноволокниста плита середньої щільності). Поверхня коробки покрита
ламінатом або пофарбована. Часто коробка виготовляється із суцільної чи
склеєної деревини, що личкується шпоном або ламінатами із цінних порід
деревини.
Для житлових і громадських будівель широко використовуються двері
рамкової конструкції.
Рамкові двері – складаються з вертикальних, горизонтальних і середніх
брусків обв’язки завтовшки 40…52 мм, завширшки до 122 мм. Просвіти між
обв’язувальними брусками і поперечними заповнюють щитами-тахлями, склом.
Тахлі можуть бути дощатими, фанерними, із ДСП чк ДВП, МДФ,
Дощаті тахлі з’єднують у паз і наплав, коли її з протилежного боку від
наплаву обкладають фігурною розкладкою, яку кріплять до брусків
шпильками, утопленими в деревину або шурупами впотай. Рамкові двері
роблять в більшості випадків вхідними з вулиці у приміщення. Приклад
рамкових дверей зовнішніх за ГОСТ 24698 .
Останнім часом все більшої популярності на ринку столярних виробів
здобуває технологія тришарового клеєного брусу, яку з успіхом
застосовують при виготовленні дверей рамково-тахльової конструкції.
Наприклад, фірма „Корвет” одна із перших розпочала виробництво серійних
дверей із євро брусу.
Зовнішні тахльові двері, характерною особливістю яких є вбудовані тахлі,
виготовляються із кращих сортів тришарового клеєного брусу. Матеріалом
для брусу є витримана, атмосферно підсушена деревина, дошка з якої
проходить поглиблене сушіння, що дає змогу уникнути тріщин. Для
склеювання брусу використовуються сучасні клейові матеріали, серед яких
ПВА-клеї. Пінопласт, який використовується між тахлями цих дверей, є
запорукою високоякісних тепло- та звукоізоляційних властивостей, а
протизламна металева пластина захистить від зломлювання. Ущільнювач,
встановлений на полотно та коробку, попередить ушкодження деревини та
виникнення шумів при відчиненні-зачиненні. Посилені анодовані завіси
(регулюючі), протизйомні планки, а також рігельний замок здатні
ефективно попередити несанкць онований доступ у помешкання.
Конструкція внутрішніх тахльових дверей (40 мм) аналогічна до зовнішніх,
але не передбачає утеплювача та протизламної пластини. Шпон, яким
покривається клеєний брус, не лише зміцнює конструкцію, а й покращує
зовнішній вигляд. Лакофарбові матеріали на водній основі, стійкі до
ультрафіолетового випромінювання, забезпечують екологічну чистоту та
безпеку споживачів.
Для спорудження сучасних будівель виготовляють двері підвищеної якості,
оздоблені чи виготовлені із деревини твердих та цінних порід і
опоряджені для зберігання текстури світлими лаками.
Все більшої популярності набувають сьогодні двері рамково-тахльової
конструкції як для житлових, так і громадських будинків.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
