Реферат на тему:
Завдання і організація медичної служби армії і фронту
Навчальна мета Дати студентам коротку характеристику сил і засобів
медичної служби армії і фронту, їх завдання та організацію розгортання і
роботи у воєнний час.
Час 90 хв.
Місце проведення Ауд. № 14
Навчально-матеріальне оснащення
а) Література
“Організація медичного забезпечення об’єднань”. Підручник – Л., 198 р.
Є.І.Смірнов “Війна і воєнна медицина”. 1933-1944 р.р.
Ф.І.Комаров ”Військово-медична підготовка студентів вищих медичних
закладів”. Підручник – М., 1985 р.
б) Наочні посібники
Схеми і таблиці
Схема організаційної структури АмедБр.
Принципова схема розгортання військово-польового госпіталю.
Стенд “Медична служба армії”.
Навчальні питання і розрахунок часу
Вступ 5 хв.
Основна частина 80 хв.
Коротка характеристика сил та засобів медичної служби об’єднання
10 хв.
Завдання, призначення частин і підрозділів АмедБр. 30 хв.
Поняття про госпітальну базу, її завдання та склад 25 хв.
4. Призначення, організаційна структура і принципова схема
розгортання військово-польових госпіталів 15 хв.
Підсумки 5 хв.
Вступ
Для надання медичної допомоги пораненим і хворим, їх лікування та
реабілітації важливу роль відіграють різні медичні частини та заклади,
які розгортаються в тиловій смузі у складі госпітальних баз або діють
самостійно на певних оперативних напрямках. Спеціалізація надання
медичної допомоги досягається використанням штатних спеціалізованих
госпіталів, які мають висококваліфікованих лікарів-спеціалістів і
спеціальне оснащення. За евакуаційним призначенням поранені , хворі та
уражені будуть поступати в госпіталь для:
поранених в голову, шию, хребет;
поранених в груди, живіт і таз;
поранених з переломами довгих, трубчастих кісток і пошкодженням великих
суглобів;
обпечених;
легкопоранених;
уражених ОР;
уражених іонізуючим випромінюванням;
інфекційних хворих;
неврологічних хворих;
хворих з психічними розладами;
хворих на туберкульоз;
хворих з шкірними і венеричними захворюваннями;
хворих жінок при пораженнях жіночих статевих органів.
КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА СИЛ І ЗАСОБІВ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ОБ’ЄДНАНЬ
Під силами і засобами медичної служби об’єднань (армії) слід розуміти ті
частини та заклади, які знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні
начальника медичної служби армії: АмедБр., армійський медичний склад.
Медична служба армії, як орган управління службою здійснює планування
медичного забезпечення, бойових дій, організовує взаємодію між
військовою і армійською медичною службою, здійснює маневр силами і
засобами медичної служби армії в ході бойових дій і контролює діяльність
всіх медичних формувань об’єднання.
В складі органу управління медичної служби армії, крім начальника і його
заступників є:
4 старших офіцерів, які відповідають за певні напрямки діяльності
медичної служби (лікувально-евакуаційне, санітарно-гігієнічне,
протиепідемічне, забезпечення медичним майном;
медичні спеціалісти армії (хірург, терапевт, епідеміолог і
токсиколог-радіолог);
допоміжні спеціалісти (фінансист, бухгалтер, зав. таємним діловодством і
інші).
Армійські сили і засоби представлені АмедБр. І медичним армійським
складом.
ЗАВДАНЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ АРМІЇ
підсилення у необхідних випадках медичної служби з’єднань особовим
складом, санітарним транспортом, протиепідемічними засобами;
надання в ОМЗ і ОМедРотах кваліфікованої і першої лікарської допомоги
пораненим і хворим, тимчасова госпіталізація нетранспортабельних,
лікування легкопоранених і легкохворих з термінами видужання до 5-10
діб;
допомога медичній службі з’єднань в евакуації поранених з МПП і вогнищ
масових санітарних втрат в ОмедБ і ОМЗ, а також евакуацію з них в
госпітальні бази;
проведення кваліфікований медичної розвідки в смузі розташування і дії
військ армії;
організація і проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних
заходів у військах;
проведення заходів медичної служби по захисту особового складу військ
від ЗМУ, захисту, охороні і обороні частин і підрозділів медичної служби
армії;
участь у заходах по ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ;
військово-медична підготовка і санітарна просвіта особового складу
військ, бойова підготовка особового складу медичної служби;
ведення медичного обліку та звітності, вивчення та узагальнення бойового
досвіду діяльності медичної служби армії;
забезпечення медичним майном особового складу військ, підрозділів,
частин і закладів медичної служби військ і армії.
Для виконання вище перелічених завдань медичної служби армії має АмедБр.
і медичний склад.
Організаційно АмедБр. складається з:
управління;
2-5 ОМЗ (окремий медичний загін);
1-2 ОМедРот (окрема медична рота);
1 ЗМП (загін медичного підсилення);
1 АСР (автосанітарна рота);
1 СЕЗ (санітарно-епідемічний загін).
О М З
Окремий, медичний загін призначений для надання кваліфікованої і першої
лікарської допомоги пораненим і хворим, тимчасової госпіталізації
нетранспортабельних, лікування легкопоранених і легкохворих з термінами
видужання до 5-10 діб, а також для евакуації поранених і хворих з
медичних пунктів частин і вогнищ масових санітарних втрат.
Організаційно-штатна структура ОМЗ подібна до структури ОмедБ. Основними
підрозділами ОМЗ є:
управління;
дві рухомі медичні групи (РМГ);
евакуаційно-транспортний взвод;
підрозділи забезпечення і обслуговування.
Основу ОМЗ складають РМГ, які призначені для виконання таких же завдань,
як і медичні роти ОмедБ.
ОМЗ в ході бойових дій розгортаються за бойовим порядками дивізій армії
і забезпечують тим самим разом з ОмедБ безперервність в надані
кваліфікованої медичної допомоги пораненим і хворим. На одному місці ОМЗ
може працювати від 1,5 до 3-х діб. Пропускна спроможність ОМЗ при
скороченому обсязі до 1000 поранених за добу, при наданні
кваліфікованої допомоги в повному обсязі – до 600 поранених за добу.
Госпітальне відділення кожного РМГ розгортається на 50 ліжок (за ОМО –
100 ліжок), команда видужуючих складає 150 чоловік (в кожній РМГ – по 75
чол.).
Загальна чисельність особового складу ОМЗ – 175 чол. (в т.ч. – 35
офіцерів, із них – 3 організатора, 16 хірургів, 6 терапевтів, 2
стоматологи і 2 анестезіологи).
Матеріально-технічне оснащення ОМЗ:
16 вантажних автомобілів;
14 санітарних автомобілів (УАЗ-452-а або АС-66);
2 автомобілі УАЗ-469 (для управління);
автоцистерни, причепи, 2 електростанції, 2 радіостанції, комутатор
зв’язку, похідні кухні і інше.
Принципіальна схема розгортання і роботи РМГ ОМЗ практично аналогічна
ОмедБ.
Загін медичного підсилення
У складі загону медичного підсилення є:
2 медичні розподільчі групи;
4 загальнохірургічні;
2 опікові;
2 офтальмологічні;
2 психоневрологічні;
2 токсико-радіологічні
Всього: 14 груп підсилення
Загін медичного підсилення в основному використовується для роботи в
ОмедБ чи ОМЗ, чим збільшують можливості цих формувань у проведенні
сортування поранених хворих, а також надання їм кваліфікованої медичної
допомоги. Наявність в цих групах певних лікарів-спеціалістів
(офтальмологів, токсикологів, психоневрологів і т. ін.), які відсутні у
штатній структурі ОмедБ і ОМЗ, дає можливість суттєво підвищити рівень
медичного сортування значної групи поранених і хворих та надання їм
певного виду кваліфікованої допомоги.
На медичні розподільчі групи ставляться специфічні завдання, а саме:
безперервний збір даних медичної, тактичної і тилової обстановки на
напрямку бойових дій армії;
керівництво медичною розвідкою;
розподіл сил і засобів медичної служби армії відповідно до рішення НМС
А;
рівномірний розподіл потоків поранених на ОМЗ і ОмедБ дивізій А;
систематичні доповіді НМС А про обстановку;
передача розпоряджень НМС А начальникам медичних служб дивізій,
командирам ОМЗ, СЕЗ і АСР;
організація евакуації поранених і хворих в лікувальні заклади фронту.
Автомобільна санітарна рота (АСР) армії
Автосанітарна рота армії призначена для підсилення
санітарно-транспортних підрозділів ОМЗ і ОмедБ, а також для евакуації
поранених і хворих з ОМЗ і ОмедБ в лікувальні заклади фронту. Санітарний
транспорт АСР може також використовуватись для евакуації поранених і
уражених безпосередньо з вогнищ (осередків) масових санітарних втрат.
В ході бойових дій санітарні автомобілі АСР можуть здійснювати доставку
медичного майна медичного складу армії в медичні частини та підрозділи
армії.
В склад АСР входять:
командир роти, заступник командира з виховної роботи, старшина роти;
відділення регулювання – 4 чоловіки;
2 санітарних взводи легких санітарних автомобілів (УАЗ-452-а) по 24
автомобілі в кожному;
1 санітарний взвод важких автомобілів (санітарних автобусів) – 24
автомобілі;
майстерня технічного обслуговування (рухома).
Всього в АСР – 149 чоловік особового складу. Евакуаційні можливості АСР
в залежності від типу автомобілів, якими вона буде укомплектована,
можуть коливатись від 850 до 1200 поранених і хворих за 1 рейс.
Санітарно-епідеміологічний загін (СЕЗ)
СЕЗ – є протиепідемічним закладом армії, призначеним для проведення
санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах і на тилових
об’єктах. Підрозділи СЕЗ можуть використовуватись для проведення
кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки, а також для
підсилення медичної служби дивізії. СЕЗ також є тиловим консультативним
центром всього протиепідемічного захисту армії. В лабораторіях СЕЗ може
проводитись кваліфікована експертиза та дослідження ( бактеріологічні,
санітарно-гігієнічні, санітарно-хімічні, токсикологічні, вірусологічні).
Підрозділи СЕЗ безпосередньо приймають участь у виявлені частин і
з’єднань, які потрапили під дію бактеріологічного зараження, визначають
вид бактеріальних (біологічних) засобів, які застосував противник,
приймають участь в проведенні режимних (обсервація, карантин) та інших
заходів відповідно до обстановок, які склалися.
Основними підрозділами СЕЗ є:
управління;
рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А”;
дві рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б”;
поливочно- дезинфекційний взвод;
ізоляційно-карантинне відділення;
відділення варки середовищ;
віварій;
підрозділи обслуговування.
Рухома санітарно-епідеміологічна лабораторія типу “А” використовується
для проведення санітарно-гігієнічних, радіометричних, токсикологічних,
бактеріологічних і вірусологічних лабораторних досліджень. В складі
лабораторії є старші лікарі-спеціалісти (епідеміолог, 3 бактеріологи,
вірусолог, спеціаліст з особливо небезпечних хвороб, гігієніст, зоолог),
а також хімік-аналітик, лаборанти, санітари і водій.
Рухомі санітарно-епідеміологічні лабораторії типу “Б” використовують для
проведення кваліфікованої санітарно-епідеміологічної розвідки та
здійснення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військах.
На оснащенні лабораторій типу “А” і “Б” є польові медичні лабораторії на
шасі автомобіля ЗІЛ-137 і причепа.
Інфекційно-карантинне відділення СЕЗ забезпечує організацію і проведення
комплексу протиепідемічних заходів у військах, які потрапили в зону
бактеріологічного (біологічного) нападу противника, а також на етапах
медичної евакуації у випадках появи там хворих на особливо небезпечні
інфекції.
В складі відділення є лікарі (епідеміолог, інфекціоніст), фельдшер,
медичні сестри, санітари, повар, водій.
Поливочно-дезинфекційний взвод СЕЗ призначений для проведення санітарної
обробки особового складу частин, з’єднань і закладів армії згідно з
епідемічними показниками. Використовується взвод також при ліквідації
наслідків застосування противником ЗМУ.
Очолює взвод фельдшер, якому підпорядковані санітарні
інструктори-дезинфектори і дезинфектори-дозиметристи. У взводі є 10
дезинфекційно-душових установок ДДА-2, автоцистерни і резервуари для
води. Одна ДДА-2 влітку може забезпечити за 1 годину проведення
санітарної обробки до 100 чол. З дезинфекцією білизни і одягу, заражених
вегетативними формами мікроорганізмів.
Дезинфекційно-дератизаційне відділення проводить дезинфекцію
і дератизацію у епідемічних вогнищах і осередках (біологічного)
ураження.
Відділення варки середовищ і віварій призначені для забезпечення
лабораторій загону засобами для проведення бактеріологічних досліджень.
Медичний склад армії (МСА)
Медичний склад армії організаційно входить у склад армійської бригади
матеріального забезпечення (АбрМЗ). Основними завданнями МСА є прийом,
збереження і відпуск медичного майна і техніки для військових частин,
з’єднань і закладів, які входять у склад армії. Медичний склад армії
здійснює збір та евакуацію в тил непридатного і трофейного майна і
техніки, а також ремонт і відвідування ушкодженої техніки і апаратури.
В мирний час на медичному складі армії постійно утримується недоторканий
запас “НЗ”, а на воєнний час – перехідний запас медичного майна
спеціального призначення для надання першої лікарської допомоги 12 000
поранених і хворих.
ПОНЯТТЯ ПРО ГОСПІТАЛЬНУ БАЗУ, ЇЇ ЗАВДАННЯ ТА СКЛАД
Завдання медичної служби фронту:
організація всебічної допомоги армійській медичній службі у вирішенні її
завдань шляхом підсилення необхідними силами та засобами або проведенням
маневру ними в інтересах армійської служби;
організація і проведення евакуації поранених і хворих з ОмедБ і ОМЗ в
госпітальні бази;
надання пораненим і хворим виключної кваліфікованої та спеціалізованої
допомоги та лікування в межах встановлених термінів;
організація та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних
заходів на території, яку займають війська фронту;
безперебійне забезпечення військ, медичних частин і закладів медичним
майном;
облік, вивчення та вирішення кадрових питань медичної служби4
підготовка медичних кадрів;
проведення військово-лікарняної комісії всім пораненим і хворим, які
знаходились в госпітальних базах;
ремонт техніки, апаратури;
ведення медичного обліку і звіту, вивчення та узагальнення досвіду
роботи медичної служби фронту.
Історичний досвід засвідчує про те, що розвиток фронтових сил та засобів
медичної служби, удосконалення організаційно-штатної структури медичних
частин та закладів – процес безперервний, обумовлений постійним
розвитком збройних сил, засобів ураження, воєнної медицини, воєнного
потенціалу держави, а також її економічних і мобілізаційних можливостей.
Радикальні зміни в технічному переоснащені армії, прийняття на озброєння
сучасних засобів знищення, зміни способів ведення збройної боротьби
викликають необхідність постійного перегляду та удосконалення
організаційно-штатної структури медичних частин і закладів фронту.
На сьогоднішній день, у відповідності до державної програми реформування
та розвитку ЗС України (ІІІ-й етап розвитку – до 2005 року) йде процес
якісного удосконалення вже створених ЗС. Відповідні зміни проходять і в
організаційно-штатній структурі медичної служби фронту.
Раніше медична служба фронту була представлена:
органами управління (управління медичної служби фронту, евакуаційний
пункт фронту, управління госпітальних баз фронту);
лікувальними закладами (передова і тилова госпітальні бази, ОМЗ,
стоматологічний загін фронту);
санітарно-транспортними частинами (окремий автомобільний санітарний
батальйон, окремий транспортно-санітарний авіаційний полк,
воєнно-санітарний поїзд, воєнно-санітарна летучка);
санітарно-гігієнічними протиепідемічними частинами (СЕЗ фронту);
закладами, які забезпечували медичним майном, технікою, киснем,
проводили заготівлю крові;
учбовим медичним батальйоном фронту.
Основні зміни відбулися в організаційно-штатній структурі госпітальних
баз. Так, замість передової госпітальної бази фронту у складі якої було
27 воєнно-польових госпіталів на 9300 ліжок, створюється пересувна
госпітальна база, у склад якої входить 5 військово-польових госпіталів:
2 ВПСГ (військово-польовий сортувальний госпіталь), на 500 ліжок кожний;
2 ВПГЛП (військово-польовий госпіталь для легкопоранених), на 1000 ліжок
кожний;
1 ВПІГ (військово-польовий інфекційний госпіталь) на 200 ліжок;
окрема автосанітарна рота;
окремий санітарно-епідеміологічний загін;
частини забезпечення.
Територіальна госпітальна база формується (замість тилової госпітальної
бази – 32 лікувальних заклади на 17 500 ліжок), як правило, в межах
однієї області на базі обласних управлінь охорони здоров’я, лікувальних
закладів області, базового та гарнізонних воєнних госпіталів, а також
госпіталів та лікарень інших міністерств та відомств. Планується
розгортання таких госпіталів:
терапевтичний госпіталь;
хірургічний госпіталь;
травматологічний госпіталь;
нейрохірургічний госпіталь;
психоневрологічний госпіталь;
опіковий госпіталь;
торакоабдомінальний госпіталь;
центр реабілітації.
Не виключене і розгортання інших закладів і госпіталів (туберкульозних,
інфекційних, шкірно-венеричних і ін.).
Основою медичного забезпечення військ в операціях буде створення певного
угрупування лікувальних закладів, які будуть розгортатися на 3-х
рубежах.
І-й рубіж – це пересувні госпітальні бази І-го ешелону фронту,
розгорнуті в тиловій смузі оперативних об’єднань (армій, армійських
корпусів), на відстані
90-100 км від переднього краю оборони з термінами лікування хворих та
поранених до 25-30 осіб.
ІІ-й рубіж – у стратегічній зоні оборони фронту за 70-100 км від
пересувних госпітальних баз І-го ешелону з термінами лікування хворих та
поранених 45-60 діб.
Ш-й рубіж лікувальних закладів утворюється тільки за рахунок
територіальної госпітальної бази центру з термінами лікування в них від
60-90 діб.
PAGE 1
PAGE 13
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
