§ 1. Суть і значення доходів бюджету
Державні доходи — це грошові відносини з
приводу розподілу вартості валового внутрішнього про-
дукту, це частина внутрішнього валового продукту, що
використовується державою для здійснення своїх функ-
цій. Доходи формуються через податкові надходження
від підприємств усіх форм власності та від населення.
Вони об’єднуються у централізовані фінансові ресурси і
зосереджуються, як правило, у державному бюджеті.
Основним джерелом формування фінансових ре-
сурсів, акумульованих у державному бюджеті, є податки.
Суть податків криється насамперед у примусовому
відчужуванні державою частини знову утвореної вар-
тості.
Перехід до нової економічної системи пов’язаний з
тим, що держава має прибуткове регулювати нові еко-
номічні відносини, а це потребує гнучкої податкової
політики, яка дає змогу оптимально пов’язати інтереси
держави з інтересами товаровиробників, рядових сплат-
ників податків. При переході до ринкової економіки по-
винні змінюватись як податкова система, так і методи
обрахування й сплати податків. При цьому податкове
законодавство розвинених країн має гнучкий механізм,
що чітко реагує на зміни в економіці.
Світова практика свідчить, а наука доводить, що
кризи виникають на основі перевиробництва товарів.
Наша економічна криза виникла, проте, від голоду:
— на товари народного споживання;
— на найновіші технології та устаткування;
43
Розділ II. Доходи і видатки бюджетів
— на нестачу продуктів сільськогосподарського ви-
робництва. Все це супроводилося дедалі зростаючим по-
током грошових знаків.
Вийти із створеного положення можна тільки з до-
помогою залучення наукових знань і досвіду, чіткого до-
держання у господарській діяльності рекомендацій нау-
ки. Вже набутий досвід показує, що проблема переходу
до ринкової економіки вимагає комплексності, нерозри-
вності та взаємоув’язки при формуванні фінансів, дер-
жавних доходів і податкової політики, а це висуває на
передній план зміну структури управління. Реформа
управління повинна йти шляхом поступової заміни ад-
міністративно-командної системи на ринкову. Очевид-
но, просування до ринку забезпечує більше прав в
управлінні місцевим органам влади і управління. Чим
активніше йтиме процес приватизації, тим менше
управлінських функцій залишиться у держави, верти-
кальні зв’язки заміняться горизонтальними. У цих умо-
вах, не обмежуючи місцеві органи управління щодо
управління фінансами, адміністративна система
управління державними доходами і податковою політи-
кою залишається необхідною аж до повного переходу на
ринкову економіку, і це основна умова виходу із еко-
номічної кризи.
Таке становище, безумовно, позначається на форму-
ванні дохідної бази бюджетів усіх ланок бюджетної си-
стеми.
Лібералізація цін вплинула як на доходи, так і на
витрати бюджету. Розрахунки показали неможливість
збалансувати місцеві доходи і видатки без виділення
субвенцій, субсидій і дотацій.
Розглядаючи податкову реформу в Україні, зведену
до заміни традиційного податку з обігу на податок на
добавлену вартість і акцизний збір, ми бачимо спробу
створити цілком нову систему податків, яка відповідала
б соціально-економічним умовам перехідного періоду.
Усі розуміють необхідність формування податкової
системи, яка повинна базуватися на досвіді науки і
44
Глава І. Доходи бюджетів
практики нашої суворої дійсності. Податки не можуть
бути інструментом швидкого й оперативного втручання
у фінанси підприємств усіх форм власності та інших
ринкових структур. Якщо ж податки зробити засобом
швидкого втручання, то це призведе до ще більшої
дестабілізації економіки.
Західні методи податкової політики відпрацьовували-
ся десятками й сотнями років, перше ніж стати систе-
мою податкового регулювання економіки. Ми ж маємо
введення податку на доходи, заміну його на податок на
прибуток, а потім введення податку на доходи і знову
заміну на податок на прибуток, що не поліпшує еко-
номічного становища, а веде до його погіршення. Так,
зміна податкового законодавства необхідна, але вона
повинна спиратися на наукові й практичні дослідження
і відповідати стратегічним цілям економічної політики.
В цілому удосконалення податкової політики повин-
но йти по трьох напрямах:
— фінансовому, через формування доходу бюджету;
— економічному, через вплив податкової політики
на виробництво;
— соціальному, через вплив податкової системи на
доходи населення.
Досвід останніх років свідчить, що як фінансові, так
і економічні, а тим більше соціальні наслідки податко-
вих реформ фактично не прогнозуються, а це є однією з
причин напруженості в суспільстві.
При введенні нової податкової системи необхідно
враховувати й складні взаємовідносини України з
іншими державами. Україна фактично перебуває в
замкнутому економічному просторі держав СНД. Не
просто складаються відносини із західними державами.
Це потребує: по-перше, хоча б погодження податкової
політики; по-друге, уникнення подвійного або й потрій-
ного оподаткування однойменних товарів; по-третє,
потрібне погодження податкових ставок по конкретних
податках. Недодержання цих положень може призвести
до ще більшої напруги між державами СНД, або треба
45
Розділ II. Доходи і видатки бюджетів
буде вирішувати питання про надання пільг по податках
на товари, які будуть надходити до цих країн.
Вступ України у світову ринкову систему вимагає
переходу на нормативну економіку. Вихідним теоретич-
ним принципом такої економіки є оптимум Парета.
Аналізуючи його, англійський учений А. Пігу вивів нор-
мативне положення про коригуючий фінансовий ме-
ханізм, який забезпечує справедливий розподіл благ: по-
датки з одних, виплати з бюджету — іншим.
Нормативна теорія державних фінансів має відгалу-
ження — оптимальне оподаткування.
Пріоритет нормативного методу — в постійному
критичному вивченні фінансового механізму для поліп-
шення стану державних фінансів, насамперед через ре-
формування системи оподаткування.
Держава в особі органів управління зобов’язана
гостро реагувати на зміну економічної ситуації і коригу-
вати податкову систему. Можна зрозуміти бажання в
умовах дефіциту бюджету посилити фіскальну сторону
податкової політики, але це загрожує важкими
наслідками, оскільки без стимулювання розвитку вироб-
ництва та підприємництва, фіскальна функція податків
починає переважати над стимулюючою, що зрештою
призводить до зменшення надходжень у бюджет.
Україна в період переходу до ринку повинна мати
свою податкову систему, яка б враховувала кризовий
стан економіки.
Що повинно бути об’єктом оподаткування: прибуток
чи дохід? Верховна Рада приймає протилежні рішення з
цього питання, все звелось до зростання доходів дер-
жавного бюджету і обмеження доходів населення. Ясно,
що оподаткування доходів — це оподаткування прибутку
і фонду оплати праці, і якщо підприємство рентабельне,
то воно зможе розрахуватись, а збиткове підприємство
стане банкрутом.
Позитивним в податку на доходи є гарантія його
надходження в державний і місцеві бюджети.
Є позитивні моменти і в податку на прибуток.
46
Глава І. Доходи бюджетів
Проаналізувавши діючу систему оподаткування при-
бутку і доходів, можна зробити чіткий висновок, що при
всіх їх позитивних і негативних якостях для України по-
трібен податок, який стимулює виробництво. Крім того,
прийняття декретів, постанов і законів не забезпечує
надходження коштів до бюджету, необхідно забезпечити
чітке їх виконання. Цю функцію і виконує Державна
податкова інспекція, але у її роботі бракує цілеспрямо-
ваності. Про це говорить той факт, що падає платіжна
дисципліна, зростають недоїмки за звітні періоди.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
